Останні роки засвідчили, наскільки непередбачуваними можуть бути обставини, що впливають на господарську діяльність та здатність сторін виконувати свої договірні обов’язки. Війна, пандемія, надзвичайні ситуації – усе це може поставити під загрозу стабільність зобов’язань навіть у ретельно врегульованих договорах. У таких умовах поняття форс-мажору набуває особливої ваги, адже дає сторонам можливість обґрунтовано посилатися на обставини, що не підлягають їх контролю. Про практичне застосування норм про форс-мажор під час провадження господарської діяльності – далі.
Що вважають форс-мажором?
Частиною 2 ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажор визначається як надзвичайні та невідворотні обставини, що перешкоджають виконанню зобов'язань, зокрема природні катастрофи, війни, терористичні акти, епідемії та інші непередбачувані події. Законодавець вказує на широкий спектр таких обставин, що включають не тільки природні катастрофи, а й соціально-політичні події, що значно ускладнюють або роблять неможливим виконання договірних зобов'язань.
Умови впливу форс-мажорних обставин на виконання договору
Форс-мажор може вплинути на виконання договірного зобов'язання за таких умов:
- неможливість виконання зобов'язання. Якщо форс-мажорні обставини роблять виконання зобов'язання неможливим або істотно ускладнюють його;
- підтвердження форс-мажору. Сторони договору повинні надати докази на підтвердження того, що відбулася форс-мажорна подія;
- повідомлення про форс-мажор. Сторона, яка постраждала від форс-мажору, повинна повідомити іншу сторону про настання форс-мажорної події та її вплив на виконання договору.
Судова практика
Судова практика Верховного Суду сформувала чіткі позиції щодо форс-мажорних обставин та їх впливу на виконання договірних зобов'язань.
Верховний Суд розглядав окремі питання, що стосуються форс-мажорних обставин, зокрема щодо того, хто має доводити наявність непереборної сили, що саме потрібно доводити, відсутності у форс-мажорних обставин автоматичної доказової сили, а також необхідності повідомлення іншої сторони про форс-мажор. Неодноразово було наголошено на необхідності доведення не лише факту існування форс-мажорних обставин, а й їх прямого впливу на конкретний випадок виконання зобов'язання, враховуючи індивідуальний характер таких обставин.
Одним із основних висновків Верховного Суду є те, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, тобто їх наявність не є автоматично визнаною підставою для звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань. У постанові від 30 листопада 2021 року у справі № 913/785/17 суд вказав, що сторона, яка посилається на форс-мажор як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести не лише сам факт виникнення таких обставин, а й те, що вони мали надзвичайний і невідворотний характер саме для цього конкретного випадку.
Отже, довести наявність невідворотних подій покладається виключно на сторону, яка порушила зобов'язання. Вона має надати переконливі докази, що підтверджують як існування форс-мажору, так і його прямий вплив на ці критерії є універсальними, однак їх застосування завжди потребує аналізу конкретної ситуації.
Ще одним суттєвим аспектом є те, що сам факт надання стороною доказів на підтвердження форс-мажору не є достатнім для автоматичного визнання її правоти.
Одним із останніх прикладів судової практики, що стосується форс-мажору та його впливу на виконання договірних зобов'язань, є нова постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/6519/24 від 18 лютого 2025 року. Одна зі сторін договору посилалася на форс-мажорні обставини як підставу для невиконання своїх зобов'язань. Суд звернув увагу на необхідність своєчасного повідомлення іншої сторони про настання форс-мажору, а також на те, чи вжила сторона всіх можливих заходів для мінімізації наслідків таких обставин. Одним з висновків цього рішення є те, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов'язань. Суд підкреслив, що сторона, яка посилається на непереборну силу, повинна довести не лише факт її настання, а й те, що ці обставини об'єктивно унеможливили виконання договору, а не просто ускладнили його.
Тобто важливо чітко визначати умови договору, які регулюють дії сторін у разі форс-мажору.
