Фізична особа може виконувати роботи на підприємстві як на підставі трудового, так і цивільно-правового договору (далі − ЦПД). Про те, чим вони відрізняються та в яких випадках застосовуються, – далі.
Головні відмінності
Важливо розмежувати трудовий та цивільно-правовий договори. Адже, виконуючи роботи, надаючи послуги згідно з трудовим договором, необхідно дотримуватися вимог трудового законодавства, а під час укладання ЦПД на виконання певної роботи чи надання будь-яких послуг слід керуватися цивільним законодавством.
Розглянемо основні особливості кожного виду договорів.
Відповідно до трудового договору:
- працівник виконує роботу, визначену угодою;
- працівник приймається на роботу (посаду), включену до штатного розпису підприємства, для виконання певної роботи (функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою;
- укладення оформлюється наказом роботодавця про зарахування працівника (за його заявою) на роботу;
- працівник підпорядковується внутрішньому трудовому розпорядку;
- роботодавець зобов’язується виплачувати працівникові зарплату та забезпечувати умови праці й соціальні гарантії, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Цивільно-правовий договір − це угода між підприємством та особою на виконання певної роботи (договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.
У разі виконання робіт (надання послуг) на підставі ЦПД:
- оплачується не процес праці, а його результат;
- результат визначається після закінчення роботи;
- результат оформлюється актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг);
- оплата здійснюється на підставі актів;
- фізособа, яка виконує роботу (надає послуги), не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку підприємства, самостійно організовує свою роботу й виконує її на власний ризик;
- підприємство не повинно дотримуватися трудового законодавства.
Отже, основною ознакою, яка відрізняє трудові відносини від підрядних, є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації, а за цивільно-правовим договором метою є отримання певного матеріального результату. Підрядник, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, сам організовує та виконує свою роботу.
Якщо не встановлено факт прийняття особи на роботу за конкретною кваліфікацією, професією, посадою; не роз’яснено їй права й обов’язки та не поінформовано під розписку про умови праці тощо, такий договір не можна вважати трудовим. Про це, зокрема, зазначалося в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.02.2014 р. у справі № 6-48920св13.
Вимоги щодо порядку оплати праці
Відповідно до Кодексу законів про працю (далі − КЗпП) та Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР (далі − Закон про оплату праці) за трудовим договором роботодавець повинен виплатити працівникові зарплату. Причому проводити таку виплату слід регулярно в робочі дні та не рідше ніж два рази на місяць через проміжок часу, який не перевищує 16 днів, і не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата (ст. 115 КЗпП, ст. 24 Закону про оплату праці).
Повинна виплачуватися сума не менша за мінімальну зарплату за найпростішу, некваліфіковану працю, котра здійснювалася працівником у межах місячної норми робочого часу (ст. 95 КЗпП, ст. 3 Закону про оплату праці).
На відміну від трудового договору, винагорода за ЦПД установлюється виключно за угодою сторін. Законодавством не передбачені обмеження щодо мінімального чи максимального розміру винагороди та строків її надання. За ЦПД оплачується не процес праці, а його кінцевий результат, який визначається після закінчення роботи й оформлюється актом.
Оподаткування виплат за договорами
Згідно із трудовим договором із працівником необхідно:
- утримати із зарплати податок на доходи фізичних осіб (далі − ПДФО) за ставкою 18%;
- утримати із зарплати військовий збір за ставкою 1,5%;
- нарахувати єдиний соціальний внесок (далі − ЄСВ) на зарплату в розмірі 22%.
Під час нарахування доходів у формі зарплати база обкладення ПДФО визначається як нарахована зарплата, зменшена на суму податкової соціальної пільги за її наявності (абз. 1 п. 164.6 ПКУ). Військовий збір утримується із суми нарахованої зарплати без вирахування податкової соціальної пільги.
Якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску (п. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ).
За ЦПД із фізособою, яка не є підприємцем:
- утримується ПДФО із суми винагороди за ставкою 18% (податкова соціальна пільга в такому разі не застосовується);
- утримується військовий збір із суми винагороди за ставкою 1,5%;
- нараховується на суму винагороди ЄСВ у розмірі 22%.
У разі оподаткування винагороди за ЦПД також слід врахувати, що для осіб, які виконують роботи (надають послуги) за ЦПД, строк виконання яких перевищує календарний місяць, ЄСВ нараховується на суму, що визначається через ділення винагороди, виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.
У разі якщо ЦПД укладено із підприємцем-загальносистемником, підприємство не повинно утримувати та сплачувати ПДФО з військовим збором. Однак це лише за умови, якщо фізособа надала копію документа, який підтверджує:
- державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності;
- відповідність виконуваних робіт (надаваних послуг) видам діяльності, зазначеним у відомостях із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб − підприємців (далі − ЄДР), тобто копії витягу з ЄДР (для ЄСВ).
Для підприємців на єдиному податку роботи (послуги) повинні відповідати видам діяльності, зазначеним у реєстрі платників єдиного податку для груп 1 та 2 (пп. 165.1.36 ПКУ), і видам діяльності, указаним у ЄДР (для групи 3).
Таким чином, якщо роботу виконує підприємець у межах підприємницької діяльності, підприємство-замовник не сплачуватиме з винагороди за ЦПД ПДФО, ЄСВ та військовий збір.
