Чоловіка залучили до допомоги з розбору завалів після чергового ракетного обстрілу й уклали з ним відповідний строковий договір. На які умови роботи та трудові права він може розраховувати – далі.
Трудова повинність
Обов’язок кожного громадянина України під час дії воєнного стану – боронити країну, сприяти сталості роботи економіки і працювати там, де в цьому є потреба. В умовах війни всі зусилля суспільства мають бути спрямовані на опір агресору та подолання наслідків вторгнення. Це зумовлює необхідність збільшувати кількість трудових ресурсів, залучених до забезпечення функціонування суспільства. Одним із таких ресурсів є залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт.
Часто людей залучають до виконання громадянського обов’язку через служби зайнятості. Підприємства-замовники суспільно корисних робіт надають запит й отримують відповідних кандидатів, з якими укладають короткострокові контракти.
Зважаючи на воєнний стан в Україні, для працездатних осіб можуть запроваджувати трудову повинність та залучати їх до виконання суспільно корисних робіт.
Відповідно до пункту 3 Порядку залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2011 року № 753, суспільно корисні роботи – види тимчасової трудової діяльності працездатних осіб в умовах воєнного стану, які провадяться для виконання робіт, що мають оборонний характер, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, що виникли в період воєнного стану, та їх наслідків, задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення.
Кого можуть залучати
До суспільно корисних робіт залучаються працездатні особи, у тому числі особи, що не підлягають призову на військову службу, які за віком і станом здоров’я не мають обмежень до роботи в умовах воєнного стану (крім працездатних осіб, що залучені до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і заброньовані за підприємствами у період воєнного стану з метою виконання робіт, що мають оборонний характер, а також осіб, залучених до здійснення заходів національного спротиву), а саме:
- зареєстровані безробітні та інші незайняті особи, зокрема внутрішньо переміщені;
- працівники функціонуючих в умовах воєнного стану підприємств (за погодженням з їх керівниками), що не залучені до виконання мобілізаційних завдань (замовлень) та не зараховані до складу об’єктових формувань цивільного захисту, – у порядку переведення;
- особи, зайняті в особистому селянському господарстві;
- студенти вищих, учні та слухачі професійно-технічних навчальних закладів;
- особи, які забезпечують себе роботою самостійно.
Обов’язки сторін
Із кожною із залучених до робіт особою укладається строковий трудовий договір. На них поширюються вимоги законодавства у сфері охорони праці. Крім того, відповідно до статті 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у процесі трудової діяльності осіб, щодо яких запроваджена трудова повинність, забезпечується дотримання таких стандартів, як мінімальна заробітна плата, мінімальний термін відпустки та час відпочинку між змінами, максимальний робочий час, врахування стану здоров’я особи тощо.
На час залучення працюючої особи до виконання трудової повинності поза місцем її роботи за трудовим договором за нею після закінчення виконання таких робіт зберігається відповідне робоче місце (посада).
У разі відмови без поважних причин, які підтверджуються відповідними документами, від виконання суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану реєстрація безробітного припиняється.
