З 13 березня набрав чинності Закон України «Про внесення змін до розділу VIІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 02.03.2015 р. № 219-VIII, який доповнив новим п. 95 розділ VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі — Закон про ЄСВ). Із зазначеної дати умови для застосування понижуючого коефіцієнта для ставки ЄСВ кардинально змінилися.
Нагадаємо, що з 1 січня по 12 березня 2015 року умови для застосування понижуючого коефіцієнта визначалися п. 3 р. ІІ Закону України від 28.12.2014 р. № 77-VIII, який втратив чинність 13.03.2015 р.
Основні моменти
Понижуючий коефіцієнт застосовується при нарахуванні зарплати, декретних, лікарняних, винагороди за договорами ЦПХ.
Створені у 2014 році підприємства (самозайняті особи та фізособи) теж можуть скористатися понижуючим коефіцієнтом.
Понижуючий коефіцієнт застосовуватиметься й до зарплати сумісників.
При визначенні суми нарахованого ЄСВ під час виплати авансу немає можливості скористатися понижуючим коефіцієнтом, оскільки на цей момент неможливо визначити, чи дотримано всіх необхідних умов для його застосування.
Дані для визначення показників за 2014 рік беруться зі звітності по ЄСВ за відповідні місяці 2014 року.
Не застосовується понижуючий коефіцієнт при нарахуванні:
- грошового забезпечення військовими частинами;
- зарплати, лікарняних, декретних працівникам-інвалідам (8,41%);
- зарплати, лікарняних, декретних працівників підприємств і громадських організацій інвалідів, для яких установлені ставки нарахування ЄСВ (5,5%, 5,3%).
Платник єдиного внеску, що застосував понижуючий коефіцієнт і не сплатив нарахованого ЄСВ в установлені Законом про ЄСВ строки, позбавляється права в майбутньому застосовувати коефіцієнт до повної сплати такої недоїмки (боргу). Право на застосування понижуючого коефіцієнта поновлюється із місяця, у якому сплачено таку недоїмку (борг).
Обов’язкові умови для застосування понижуючого коефіцієнта
Із 13 березня до 31 грудня 2015 року при нарахуванні зарплати (доходів) фізособам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами, оплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами коефіцієнт застосовується, якщо платником виконуються одночасно такі умови:
1) база нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу у звітному місяці збільшилася на 20% і більша порівняно із середньомісячною базою нарахування ЄСВ платника за 2014 рік у розрахунку на одну застраховану особу;
2) після застосування коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу у звітному місяці становитиме не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік;
3) кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховані виплати, не перевищує 200% середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік (не стосується фізичних осіб — підприємців, фізособ, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізособ, які використовують працю найманих осіб на умовах трудового договору).
Спершу знаходять середньомісячну кількість застрахованих осіб платника за 2014 рік. Потім визначають базу нарахування ЄСВ у розрахунку на одну застраховану особу (далі — ЗО) за 2014 рік і середній платіж на одну ЗО за 2014 рік. Так само визначають необхідні показники до виплат за період, за який хочуть застосувати понижуючий коефіцієнт.
Коефіцієнт щомісячно обчислюється платниками самостійно за формулою, передбаченою п. 95 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону про ЄСВ.
Якщо в результаті розрахунку коефіцієнта його значення становитиме менше ніж 0,4, то платник застосовує коефіцієнт 0,4.
З 1 січня 2016 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами ставки єдиного внеску, встановлені частиною п'ятою та абзацом другим частини шостої статті 8 Закону про ЄСВ для платників єдиного внеску, визначених в абзацах 2, 3, 4 та 7 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ, застосовуються з коефіцієнтом 0,6.
