Огляд законодавства

Огляд законодавства за травень 2019 року

Податки

ПДВ

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо дати виникнення податкового зобов’язання з ПДВ та податку на прибуток згідно з договором про купівлю-продаж з відстроченням платежу» від 06.05.2019 р. № 1968/6/99-99-15-03-02-15/ІПК розглянула таку ситуацію. За умовами договору купівлі-продажу з відстроченням платежу покупець рівними частинами щомісячно протягом року сплачує постачальнику 1/12 договірної вартості нерухомого майна, яке придбавається.

Договором також передбачена можливість дострокової сплати вартості майна.

Крім того, таке майно передається покупцю на підставі акта приймання передачі в день підписання договору. Причому перехід права власності виникає після повного розрахунку за договором та державної реєстрації цього права.

У зв’язку з цією ситуацією у продавця виникло запитання щодо порядку оподаткування такої операції ПДВ та податком на прибуток.

За словами податківців, у розглянутій ситуації платник ПДВ-постачальник нерухомого майна повинен визначити податкові зобов’язання з ПДВ за правилами, визначеними п. 187.1 ПКУ, а саме на дату фактичної передачі майна згідно з актом приймання-передачі.

У частині податку на прибуток продавцю, який зобов’язаний коригувати фінрезультат до оподаткування, має врахувати таке: у разі продажу основних засобів (які використовуються в госпдіяльності) фінрезультат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості таких активів, визначеної за правилами бухобліку, та зменшується на суму залишкової вартості цих активів, визначеної з урахуванням ст. 138 ПКУ.

Облік і звітність

Міністерство фінансів України в листі «Щодо питання нарахування амортизації основних засобів» від 22.04.2019 р. № 11210-09-63/11170 повідомило, що прибутківці, які ведуть бухоблік за МСБО-МСФЗ, не повинні враховувати амортизацію об’єктів основних засобів (далі – ОЗ), переведених на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію, під час обчислення податку на прибуток.

На думку відомства, це пов’язано з тим, що період перебування ОЗ на реконструкції, модернізації, добудові, дообладнанні та консервації не є строком корисного використання (експлуатації) такого ОЗ.

Автори листа також зауважили, що застосування іншого порядку нарахування амортизації ОЗ призводить до виникнення тимчасової податкової різниці, яка підлягає вирахуванню в майбутніх звітних періодах відповідно до П(С)БО 17.

Контроль і відповідальність

Кабінет Міністрів України постановою «Деякі питання дерегуляції господарської діяльності» від 27 березня 2019 р. № 367 затвердив нову редакцію модельного статуту товариства з обмеженою відповідальністю.

Документом установлено, що:

  • у разі подання для державної реєстрації створення товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ), що діє на підставі модельного статуту, або переходу ТОВ на діяльність на підставі модельного статуту документів в електронній формі редакція модельного статуту визначається ТОВ (його засновниками) шляхом обрання варіантів «за замовчуванням» або відповідних положень модельного статуту, затвердженого цією постановою;
  • у разі подання для державної реєстрації створення ТОВ, що діє на підставі модельного статуту, або переходу на діяльність на підставі модельного статуту документів у паперовій формі вважається, що обрано варіанти «за замовчуванням»;
  • портал електронних сервісів повинен забезпечувати формування за єдиним алгоритмом цифрового коду модельного статуту, що дає змогу ідентифікувати автоматичними засобами редакцію модельного статуту, на підставі якого діє товариство з обмеженою відповідальністю;
  • модельний статут, затверджений постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження модельного статуту товариства з обмеженою відповідальністю» від 16 листопада 2001 р. № 1182, застосовується виключно щодо ТОВ, які діють на його підставі на момент набрання чинності цією постановою, до моменту їх переходу на діяльність на підставі власного статуту або модельного статуту, затвердженого цією постановою;
  • ТОВ, які на момент набрання чинності цією постановою діяли на підставі модельного статуту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження модельного статуту товариства з обмеженою відповідальністю» від 16 листопада 2011 р. № 1182, і до 18 червня 2019 р. не перейшли на діяльність на підставі власного статуту або модельного статуту, затвердженого цією постановою, з 18 червня 2019 р. вважаються такими, що перейшли на діяльність на підставі модельного статуту, затвердженого цією постановою, шляхом обрання варіантів «за замовчуванням».

Міністерство юстиції України має забезпечити:

1) до 15 травня 2019 р. модернізацію порталу електронних сервісів у частині, пов’язаній з державною реєстрацією створення ТОВ, що діє на підставі модельного статуту, а також переходу ТОВ на діяльність на підставі модельного статуту, що передбачає:

  • взаємодію із заявником у форматі «запитання – відповідь» та формування через портал електронних сервісів на основі отриманих відповідей усіх документів, необхідних для державної реєстрації створення ТОВ, що діє на підставі модельного статуту, а також переходу ТОВ на діяльність на підставі модельного статуту;
  • надання заявнику підказок щодо юридичних наслідків вибору тієї чи іншої відповіді на запитання;
  • доступ до редакції модельного статуту, на підставі якої діє ТОВ, та до інформації про відповідний цифровий код модельного статуту, а також оприлюднення зазначеної інформації у формі відкритих даних;

2) до 1 вересня 2019 р. можливість вибору заявником інтерфейсу (англійською мовою) порталу електронних сервісів, який включає переклад на англійську мову запитань, відповідей, підказок та тексту модельного статуту.

Ринок фінансових послуг

Національний банк України постановою «Про затвердження Змін до Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні» від 18.04.2019 р. № 62 уніс зміни до Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, посиливши нагляд за здійсненням готівкових розрахунків та веденням касових операцій банками в Україні.

Так, банк має вживати заходи для вивчення клієнтів – суб’єктів господарювання, які отримують у банку готівку для подальшого здійснення готівкових розрахунків, щоб спростувати або підтвердити підозри щодо здійснення клієнтом фінансових операцій з ознаками фіктивності.

Зокрема, з урахуванням ризик-орієнтованого підходу банк має отримувати від клієнта підтвердні документи, на підставі яких здійснюються готівкові розрахунки. Такими документами можуть бути: закупівельний акт; закупівельна відомість; податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, кредитний договір; договір поставки; договір транспортування; договір зберігання, інші звітні документи.

Посилення нагляду за здійсненням готівкових розрахунків та веденням банками касових операцій пов’язане з виявленням Національним банком України за результатами нагляду у сфері фінансового моніторингу численних фактів проведення фінансовими установами ризикових (схемних) операцій з використанням готівкових коштів. Крім того, це відповідає вимогам законодавства України про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Регулятор також унормував застосування електронного підпису та електронної печатки в банківській системі України під час здійснення касових операцій відповідно до вимог законодавства (зокрема Закону України «Про електронні довірчі послуги»).

Нацбанк удосконалив окремі норми організації касової роботи банків України, зокрема щодо роботи банків із сумнівними щодо справжності та платіжності банкнотами тощо.

Цей документ набирає чинності 3 червня 2019 року.

Ринок цінних паперів

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (далі – НКЦПФР) на своєму офіційному сайті повідомила про початок функціонування Системи фінансової звітності (далі – СФЗ) у форматі XBRL, запускаючи 18 червня 2019 року відповідний програмний комплекс та спеціалізований вебсайт frs.gov.ua, на якому буде розміщено базову інформацію для користувачів СФЗ.

НКЦПФР поінформувала підприємства, які складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності, про необхідність реєстрації в СФЗ та закликала суб’єктів звітування розпочати підготовку до розкриття інформації в новому форматі для уникнення можливих помилок після того, як формат XBRL стане обов’язковим для подання річної фінансової звітності. Це станеться 01 cічня 2020 року.

Наразі НКЦПФР накопичує необхідну для реєстрації суб’єктів звітування у СФЗ інформацію для запуску програмного забезпечення та наголошує на необхідності всім користувачам системи до 07 червня 2019 року надати інформацію для створення облікових записів у вигляді електронного документа, склад та форма якого повинні відповідати Специфікації електронної форми XML-інформації про користувачів, уповноважених забезпечувати подання звітності підприємства.

Деталі щодо інформації, яка необхідна для створення облікових записів користувачів у СФЗ, та способів її подання доступні на сайті НКЦПФР.

Праця та заробітна плата

Державна служба України з питань праці повідомила, коли потрібно обов’язково укладати письмовий трудовий договір.

Законодавством про працю України передбачена можливість укладення з працівниками трудових договорів як у письмовій формі шляхом підписання окремого документа під назвою трудовий договір, так і шляхом написання працівником заяви та виданням наказу роботодавця про прийняття працівника на роботу.

Відповідно до ст. 24 Кодексу законів про працю України додержання письмової форми є обов’язковим:

1) у разі організованого набору працівників (Порядок організованого набору працівників врегульований постановою ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР «Про заходи щодо подальшого вдосконалення організованого набору робітників та громадського заклику молоді» від 27.09.1984 р. На сьогодні організовані набори працівників практично не використовуються);

2) у випадку укладення трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними й геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я (в Україні такою територією є тільки та, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи);

3) у разі укладення контракту (сфера застосування контрактів визначається законами України. Так, укладення контрактів передбачено законами України «Про кооперацію», «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про товарну біржу», «Про бібліотеки та бібліотечну справу», «Про театри та театральну справу», «Про музеї і музейну справу», «Про фізичну культуру і спорт», «Про телекомунікації», «Про залізничний транспорт» тощо);

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору в письмовій формі;

5) у разі укладення трудового договору з неповнолітнім;

6) у випадку укладення трудового договору з фізичною особою (якщо роботодавцем є фізична особа – підприємець або просто фізична особа, яка використовує найману працю, пов’язану з наданням послуг (кухарі, няньки, водії тощо);

7) в інших випадках, передбачених законодавством України (для працівників релігійних організацій, громадян, які проходять альтернативну службу, осіб, які беруть участь у громадських роботах, які залучаються до роботи у фермерському господарстві).

Єдиної форми письмового трудового договору законодавством не передбачено, крім форми трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю (наказ Мінпраці від 08.06.2001 р. № 260). В інших випадках затверджена форма відсутня, але в будь-якому випадку в письмовому трудовому договорі доцільно зазначати всі елементи трудових відносин, а саме: трудові обов’язки, режим роботи, режим відпочинку, пільги, гарантії, компенсації, умови оплати праці та умови преміювання, доплати, надбавки, та інші положення, що мають значення.

Судова практика

Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалив рішення від 26 квітня 2019 року в справі № 640/1240/19 і зобов’язав Державну фіскальну службу України (далі – ДФСУ) відкликати лист «Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників та коефіцієнтів, що визначають позитивну податкову історію платника податку» від 05 листопада 2018 року № 4065/99-99-07-05-04-18, яким затверджено Критерії ризиковості для блокування податкових накладних, у зв’язку з тим, що ДФСУ під час прийняття Критеріїв ризиковості не було дотримано регуляторних процедур.

Відповідно до п. 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі – Порядок № 117), критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФСУ та надсилає на погодження Мінфіну. Останній у дводенний строк погоджує або надсилає ДФСУ на доопрацювання критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ДФСУ інформує профільний комітет Верховної Ради України та оприлюднює на своєму веб-сайті погоджені критерії.

Проте Критерії ризиковості платника податку, визначені в листі від 05 листопада 2018 року № 4065/99-99-07-05-04-18, не затверджено нормативним актом ДФСУ та не погоджено Мінфіном, що суперечить вимогам п. 10 Порядку № 117.

ДФСУ не доведено, що під час прийняття Критеріїв ризиковості платника податку було дотримано регуляторних процедур, натомість у матеріалах справи вбачається інше.

Окрім того, постановою Кабміну від 28 грудня 1992 року № 731 затверджено Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, відповідно до п. 3 якого на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті вповноваженими на це суб’єктами нормотворення, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться. Критерії ризиковості платника податку не були зареєстровані в Міністерстві юстиції України (протилежного відповідачем суду не доведено), а тому вважаються такими, що не набрали чинності і не можуть бути застосовані.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра