Міністерство фінансів України планує оновити форми звітності контрольованих іноземних компаній. На офіційному вебпорталі ДПСУ розміщено проєкт наказу «Про затвердження Змін до форми Звіту про контрольовані іноземні компанії, форми скороченого Звіту про контрольовані іноземні компанії, Порядку заповнення Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії і подання до контролюючого органу» (далі – проєкт наказу).
Документ підготовлено з метою реалізації положень Закону України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі – Закон № 3813).
Основною метою розроблення проєкту наказу є забезпечення узгодженості форм
- Звіту про контрольовані іноземні компанії,
- додатка К до Звіту про контрольовані іноземні компанії,
- Порядку заповнення Звіту про контрольовані іноземні компанії,
- скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії і подання до контролюючого органу, затверджених наказом Мінфіну від 25.08.2022 р. № 254 з підпунктами 2 та 3 пункту 7, пункту 8 розділу І Закону № 3813.
Міністерство фінансів України наказом від 15.04.2026 р. № 206 внесло зміни до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Держреєстрі платників податків (РНОКПП), затвердженого наказом Мінфіну від 29 вересня 2017 року № 822. Пізніше наказ № 206 був відкоригований наказом Мінфіну від 29.04.2026 р. № 230. Наказом № 230 були усунені технічні неточності.
Згідно зі змінами, один із батьків зможе подати заяви за дітей 14–18 років, які ще не отримали паспорта, на підставі свідоцтва про народження:
- облікову картку № 1ДР або
- заяву за формою № 5ДР.
Громадяни України зможуть подавати заяви на реєстрацію у Держреєстрі, внесення змін до Держреєстру в електронній формі, онлайн через «Дію» (у т.ч. мобільний додаток) або через ЦНАП.
Реєстрація або внесення змін до Держреєстру для громадян України, які перебувають за кордоном, буде можлива на підставі Облікової картки № 1ДР / Заяви № 5ДР, поданих в електронній формі через систему «е‑Консул».
Електронна картка платника податків (РНОКПП) з QR‑кодом з унікальним ідентифікатором для перевірки.
Положення доповнено новим додатком 31, у якому встановлено форма картки платника податків в електронній формі.
Загалом зміни спрямовані на:
- узгодження Положення з новими законами та постановами КМУ;
- розширення можливостей онлайн-реєстрації / оновлення даних;
- запуск електронної картки платника податків та сервісів для громадян за кордоном.
Накази № 206 та 230 набирають чинності з дня його офіційного опублікування.
Міністерство фінансів України оприлюднило проєкт наказу «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 05 грудня 2005 року № 839».
Документ розроблено з метою приведення положень наказу Мінфіну від 05.12. 2005 р. № 839 «Про затвердження Форми № 1 – СЛ звітності про обсяги дорогоцінних металів і діамантів у ювелірних та побутових виробах, а також у ювелірних та побутових виробах, що стали непридатними чи втратили експлуатаційну цінність, скуплених у населення і не викуплених з-під застави, та Порядку надання звітності про обсяги дорогоцінних металів і діамантів у ювелірних та побутових виробах, а також у ювелірних та побутових виробах, що стали непридатними чи втратили експлуатаційну цінність, скуплених у населення і не викуплених з-під застави» (далі – наказ № 839), у відповідність до норм чинного законодавства.
Проєктом наказу вносяться такі зміни до наказу № 839:
- назва Форми 1-СЛ уточнюється та викладається в новій редакції з урахуванням пропозицій наданих Державною службою статистики України;
- у преамбулі наказу та Порядку надання звітності виключаються посилання на наказ Мінфіну від 06.04.1998 № 84 та на постанову КМУ від 04.06.1998 № 802, оскільки зазначені нормативно-правові акти втратили чинність;
- з урахуванням пропозицій, наданих Нацбанком, актуалізовано поштову адресу банку, а подання звітності за Формою № 1 – СЛ обмежено скупниками з метою уникнення подання ломбардами до Нацбанку майже ідентичної звітності.
Кабінет Міністрів України ухвалив постанову від 24 квітня 2026 року № 528 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо особливостей надання адміністративних послуг у сфері будівництва».
Документ запроваджує експериментальний проєкт, який діятиме протягом воєнного стану, але не довше двох років з дня набрання чинності постановою. Його мета – підвищити ефективність, доступність і прозорість прийняття рішень під час надання адміністративних послуг у сфері містобудування через Єдину державну електронну систему у сфері будівництва.
Йдеться не про створення додаткової можливості для замовників будівництва отримувати окремі адміністративні послуги через Державну інспекцію архітектури та містобудування України – ДІАМ. Тепер замовники будівництва для об’єктів незначної та середньої складності (СС1 і СС2) зможуть самі обирати до якого органу архбудконтролю звертатися за адмінпослугами – до місцевого органу (ДАБК) або до центрального ДІАМ.
Постанова затверджує порядок реалізації експериментального проєкту щодо особливостей надання адміністративних послуг у сфері будівництва.
У межах експерименту замовник будівництва зможе обрати ДІАМ як орган, що надаватиме адміністративну послугу. Це стосується територій сіл, селищ і міст, зокрема Києва та Севастополя, де створені органи державного архітектурно-будівельного контролю.
До таких адміністративних послуг належать:
- реєстрація повідомлень про початок підготовчих робіт;
- реєстрація повідомлень про початок будівельних робіт для об’єктів із незначними наслідками СС1;
- реєстрація повідомлень щодо об’єктів, які будуються на підставі будівельного паспорта;
- реєстрація декларацій про готовність об’єкта до експлуатації;
- видача дозволу на виконання будівельних робіт;
- видача сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта.
Тобто експеримент охоплює основні документи, з якими працюють замовники на різних етапах будівництва – від початку робіт до введення об’єкта в експлуатацію.
Ключовий принцип експерименту – можливість вибору органу контролю замовником.
Якщо замовник обирає ДІАМ, саме ДІАМ здійснюватиме реєстрацію, повернення, відмову у видачі, внесення змін або припинення відповідних документів у встановленому законом порядку.
Документи подаватимуться відповідно до чинних порядків виконання підготовчих і будівельних робіт та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів. Тобто експеримент не скасовує базових правил, а додає нову організаційну можливість у межах уже чинної нормативної рамки.
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України в листі № 3323-04/43055-06 від 06.05.2026 року надало офіційні роз’яснення щодо змін до пункту 13 Особливостей здійснення публічних закупівель, внесених постановами Кабінету Міністрів України №445 та №497.
Йдеться про розширення можливостей укладення прямих договорів без застосування відкритих торгів та електронного каталогу в окремих випадках під час воєнного стану.
Із 7 квітня 2026 року набрала чинності постанова КМУ №445, яка внесла зміни до пункту 13 Особливостей закупівель.
Документ спрямований на реалізацію комплексних планів стійкості регіонів та окремих міст для забезпечення енергетичної безпеки та захисту критичної інфраструктури.
До 15 жовтня 2026 року замовники можуть укладати прямі договори для:
- будівництва та ремонту об’єктів критичної інфраструктури;
- захисту енергетичних об’єктів;
- монтажу резервного живлення;
- реалізації планів стійкості регіонів.
Такі закупівлі можуть проводитися без відкритих торгів відповідно до постанови КМУ №142.
Постанова №445 також розширила перелік обладнання, яке дозволено закуповувати за прямими договорами до 31 грудня 2026 року.
Серед нього: парові турбіни; газопоршневі установки; когенераційні установки; дизельні генератори; трансформатори; теплові насоси; блочно-модульні котельні.
Також дозволено прямі договори на роботи та послуги, пов’язані з монтажем, реконструкцією та захистом такого обладнання.
Замовники повинні оприлюднювати договори та зміни до них в електронній системі закупівель не пізніше ніж через 10 робочих днів після укладення.
Водночас публічний доступ до документів відкриватиметься через 90 днів після припинення або скасування воєнного стану.
Із 24 квітня 2026 року набрала чинності постанова КМУ №497, яка ввела новий виняток для окремих державних компаній енергетичного сектору.
Йдеться про можливість укладення прямих договорів для пошуку та добору кандидатів до правління; страхування відповідальності членів наглядових рад; юридичних та адвокатських послуг та оцінки корпоративного управління.
Такі договори можна укладати до 30 червня 2026 року.
Нові винятки мають забезпечити оперативність закупівель у сфері енергетичної безпеки та критичної інфраструктури в умовах воєнного стану.
При цьому замовники зобов’язані дотримуватися принципів публічних закупівель та належно обґрунтовувати укладення прямих договорів.
