Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування з підтримки сектору безпеки і оборони України» від 18 червня 2024 року № 3812-IX.
Зміни передбачають:
- надання повноважень сільським, селищним, міським радам приймати рішення про надання фінансової та матеріальної підтримки сектору безпеки і оборони у період дії воєнного чи надзвичайного стану, затвердження місцевих програм підтримки сектору безпеки і оборони (крім надання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв)
- надання повноважень виконавчим органам сільських, селищних, міських рад щодо:
- підготовки, подання на затвердження, організації виконання та реалізації у період дії воєнного чи надзвичайного стану місцевих програм підтримки сектору безпеки і оборони, у тому числі програм посилення обороноздатності і безпеки держави та сприяння матеріально-технічному забезпеченню Збройних Сил України (крім надання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв);
- підготовки, подання на затвердження, організації виконання та реалізації відповідно до закону місцевих програм будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд;
- забезпечення можливості призначення сільського, селищного, міського голови на посаду начальника відповідної військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів) без звільнення із займаної посади, можливостей державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, які перебувають у відпустці без збереження заробітної плати або у разі простою, або у разі призупинення дії трудового договору, бути призначеними на посади в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування, військових адміністраціях, юридичних особах публічного права;
- розширення організаційної спроможності керівництва обласною, районною радою в умовах воєнного стану при вакантності посади голови відповідної ради.
Кабінет Міністрів України на засіданні 27 травня 2026 року ухвалив низку рішень, спрямованих на впровадження змін в сфері охорони здоров’я, зокрема в межах імплементації українського законодавства до норм та стандартів ЄС, а також вдосконалення процесів і процедур, що сприяє підвищенню якості та доступності медичної допомоги для українців. Зокрема:
- погоджено оновлення Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб», щоб Україна могла швидше й ефективніше реагувати на спалахи небезпечних інфекцій та епідемічні загрози. Йдеться про сучасніші правила у сфері вакцинації та громадського здоров’я, чіткіший розподіл відповідальності й фінансування щеплень, а також можливість оперативніше ухвалювати важливі рішення для захисту людей. Зміни також наближають українське законодавство до стандартів Європейського Союзу;
- підтримано законопроєкт «Про внесення змін до Закону України про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори». У межах євроінтеграційного процесу та дорожньої карти переговорів Україна має розробити законодавство щодо нових психоактивних речовин і створити систему раннього оповіщення про їх появу. Це передбачає формування сучасної системи моніторингу таких речовин за європейськими стандартами для захисту здоров’я населення та своєчасного реагування на нові виклики;
- розширено можливості використання електронного каталогу Prozorro Market у сфері охорони здоров’я. Йдеться про збільшення переліку товарів, які заклади охорони здоров’я можуть закуповувати через каталог, серед них лікарські засоби, медичні вироби та дезінфекційні засоби. Електронний каталог Prozorro Market уже підтвердив свою ефективність у медичних закупівлях. У 2025 році через медичну частину каталогу провели закупівлі на понад 22,8 млрд грн. Це дозволило заощадити майже 3 млрд грн бюджетних коштів. Актуалізовано й перелік лікарських засобів і медичних виробів, що закуповуються централізовано, відповідно до сучасних клінічних підходів; а також уточнено підходи до застосування вимог локалізації виробництва, зокрема щодо медичних рукавичок, щоб уникнути ризиків перебоїв із постачанням цієї продукції до медичних закладів;
- затверджено механізм обрання членів Національної комісії з питань психічного здоров’я. Таким чином запускається процес формування складу комісії, яка забезпечуватиме розробку цілісної державної політики та координацію рішень щодо психічного здоров’я. До складу комісії увійдуть 24 члени, 12 з них працюватимуть на постійній основі і обиратимуться на конкурсних засадах. У перший склад комісії увійдуть 12 членів від громадських об’єднань надавачів послуг у сфері психічного здоров’я та фахівців у сфері психічного здоров’я за принципом рівного представництва. 12 членів будуть делеговані до складу комісії центральними органами виконавчої влади. Строк повноважень членів комісії – 4 роки;
- оновлено підходи до формування та використання Нацпереліку основних ліків. Відтепер його оновлюватимуть щонайменше раз на рік, а бюджетні кошти спрямовуватимуть на закупівлю або відшкодування ліків, включених до нього. Також посилюється контроль за раціональним використанням препаратів, зокрема антибіотиків, інсулінів, опіоїдів, антикоагулянтів, протипухлинних і дороговартісних ліків. Це допоможе забезпечити пацієнтів якісними, ефективними та безпечними препаратами, а також переглянути позиції, які втратили практичне значення.
- оновлено Порядок провадження діяльності, пов’язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. Зокрема, уточнено та доповнено правила їхнього обігу, ліцензування та квотування. Також врегульовується культивування рослинної сировини, включно з рослинами, що містять канабіс і використовуються для медичних цілей, а також удосконалюються вимоги до діяльності лабораторій та системи контролю з урахуванням наявних практичних прогалин у регулюванні.
- затверджено критерії оцінювання рівня ризику при здійсненні генетично-інженерної діяльності в замкненій системі. Документ спрямований на врегулювання сфери сучасних біотехнологій та визначає єдині підходи до оцінки безпеки під час роботи із сучасними генетичними технологіями у замкненій системі. Йдеться не про продукти в магазинах чи «ГМО в їжі», а про роботу з генетично модифікованими організмами, наприклад, у наукових дослідженнях або лабораторіях.
- ухвалено рішення щодо підготовки переговорів із Міжнародним банком реконструкції та розвитку про залучення додаткового фінансування в межах програми THRIVE. Йдеться про можливість залучення 444,05 млн доларів США для впровадження системних змін у сфері охорони здоров'я, спрямованих на підвищення доступності та якості медичної допомоги. Зокрема, кошти мають підтримати подальше розширення Програми медичних гарантій, посилення первинної медичної допомоги, розвиток спроможної мережі лікарень та більш раціональне фінансування послуг відповідно до потреб пацієнтів.
- удосконалено правила використання грантів Глобального фонду для боротьби з ВІЛ та туберкульозом, щоб міжнародна допомога працювала ефективніше. Зміни передбачають чіткішу координацію програм та посилення ролі МОЗ у реалізації таких проєктів. Це допоможе забезпечити безперервний доступ людей до безоплатного лікування, тестування та профілактичних послуг, а також зробить систему підтримки пацієнтів більш стійкою в умовах війни.
Верховна Рада України прийняла в першому читанні за основу законопроєкт про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони (реєстр. №15224). Зміни пов'язані з запланованими надходженням до України фінансової підтримки від Євросоюзу — 45 млрд євро — та спрямовані передусім на зміцнення обороноздатності держави.
Змінами передбачено, що доходи держбюджету-2026 зростуть на 2 трлн 291 млрд грн (з урахуванням проєкту змін доходи складатимуть майже 5 трлн 196 млрд грн) завдяки трьом джерелам:
- фінансова підтримка ЄС (механізм посиленого співробітництва) – 2 трлн 221 млрд грн;
- додаткові надходження в межах виконання Плану України (реалізація ініціативи ЄС «Ukraine Facility») – 47,7 млрд грн;
- збільшення надходжень від ПДФО за рахунок збільшення обсягу грошового забезпечення військових – 22,6 млрд гривень.
Окрім того, головні розпорядники коштів державного бюджету подали пропозиції щодо скорочення видатків на 276,3 млн грн відповідно до протокольного доручення Кабінету Міністрів.
Завдяки значному обсягу зовнішньої підтримки у формі грантів, передбачено зменшення дефіциту державного бюджету на 651,5 млрд грн — з 18,5% до 12,1% ВВП (скорочення на 6,4%).
Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про публічні закупівлі», який передбачає комплексне оновлення системи публічних закупівель з урахуванням європейських стандартів та вимог інтеграції до Європейського Союзу (реєстр. №11520).
Закон спрямований на:
- гармонізацію українського законодавства з правом Європейського Союзу;
- імплементацію європейських стандартів у сфері закупівель;
- підвищення прозорості та конкурентності процедур;
- посилення контролю за використанням бюджетних коштів;
- створення сучасної та ефективної системи публічних закупівель.
Закон має забезпечити більш ефективне використання державних ресурсів та підвищити довіру міжнародних партнерів до системи закупівель в Україні.
Особливе значення новий закон матиме для процесу післявоєнного відновлення України. Саме через механізми публічних закупівель проходитиме значний обсяг державних та міжнародних коштів, спрямованих на відбудову інфраструктури, житла, соціальних та економічних об’єктів.
Кабінет Міністрів України вдосконалив механізм підтвердження права сільськогосподарських товаровиробників та кооперативів на звільнення від сплати експортного мита власно вирощених сої та ріпаку.
Запроваджується новий Порядок верифікації сільгоспвиробників і кооперативів, який здійснюватиметься автоматично через Державний аграрний реєстр (ДАР). Це дозволить підтверджувати право експортерів на звільнення від сплати експортного мита без додаткових бюрократичних процедур – без висновків Торгово-промислової палати.
Водночас Уряд визнав такими, що втратили чинність, окремі постанови, практична реалізація яких викликала численні звернення від агровиробників через складність та недосконалість механізму підтвердження походження продукції.
Звільнення від сплати експортного мита надаватиметься в межах обсягів власно вирощених у поточному маркетинговому році сої та/або ріпаку, а також залишків урожаю попереднього маркетингового року – з 2026/2027 маркетингового року.
Кабінет Міністрів України схвалив проєкт нового Митного кодексу України. Документ є ключовим елементом виконання розділу 29 «Митний союз» переговорів про вступ України до ЄС і фактично має наблизити українську митницю до моделі прикордонної служби Євросоюзу.
Мета проєкту – запровадити єдині з ЄС митні правила і стандарти: уніфіковану термінологію, процедури, підходи до прийняття рішень та контролю. Міністр фінансів підкреслює, що більшість положень будуть зрозумілими для бізнесу й митників, оскільки значна частина підзаконної бази вже кілька років вибудовується за європейськими стандартами.
Основні зміни порівняно з чинним законодавством:
- повний перехід на митну термінологію ЄС;
- запровадження системи авторизацій (статусів, дозволів, уповноважених операторів тощо);
- новий підхід до митних процедур, у т.ч. оформлення, транзиту, спеціальних режимів;
- європейський підхід до прийняття рішень митними органами: прозорість, стандартизовані типи рішень, можливість оскарження;
- уніфіковані правила щодо митного боргу, гарантій, звільнень від мита;
- оновлені вимоги до декларування та електронної взаємодії.
Важливий елемент для бізнесу: безстрокові авторизації залишаються чинними, а строкові діють до завершення строку або відповідних операцій. Це мінімізує ризики «обнулення» дозволів і статусів зі стартом нового кодексу.
Для бізнесу, який працює із ЗЕД, це означає поступовий перехід до зрозумілих європейських правил, можливість завчасно адаптувати логістику й облікові процеси та підвищити сумісність із вимогами митниць країн ЄС. Наступний етап – розгляд законопроєкту у Верховній Раді.
Кабінет Міністрів України постановою від 27.05.2026 р. № 669 затвердив новий Порядок проведення оцінки відповідності роботодавців критеріям, що дають право підприємствам трудової інтеграції осіб з інвалідністю та підприємствам захищеного працевлаштування користуватися податковими пільгами.
Перевірку відповідності здійснюватимуть Держпраці та її територіальні органи. При цьому Кабмін окремо наголосив: така оцінка не є заходом державного нагляду (контролю).
Підставами для проведення оцінки можуть бути:
- звернення Пенсійного фонду України або його територіальних органів;
- звернення самого роботодавця разом із документами, необхідними для оцінки.
Оцінка може проводитися з виїздом до роботодавця чи без виїзду — шляхом аналізу документів та інформації.
Максимальна тривалість оцінки — 20 робочих днів із моменту реєстрації звернення.
Під час оцінки Держпраці аналізуватиме широкий перелік критеріїв. Серед них:
- кількість працевлаштованих осіб з інвалідністю;
- рівень зайнятості осіб з інвалідністю І та ІІ груп;
- відповідність приміщень вимогам охорони праці;
- доступність робочих місць;
- облаштування санітарно-гігієнічних приміщень;
- забезпечення працівників соціальним супроводом або персональним асистентом;
- рівень зарплати працівників з інвалідністю;
- цільове використання доходів підприємства.
Верховна Рада України підтримала у першому читанні законопроєкт № 15094 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання базової соціальної допомоги». Документ розроблений народними депутатами спільно з Міністерством соціальної політики, сім'ї та єдності України.
Законопроєкт передбачає запровадження нового виду державної підтримки – базової соціальної допомоги. Йдеться про створення єдиної, зрозумілої системи підтримки для сімей з низькими доходами, яка об’єднає кілька існуючих видів соціальних виплат:
- державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям;
- державну допомогу на дітей одиноким матерям;
- допомогу на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях;
- тимчасову державну допомогу дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме;
- державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю.
Законопроєктом пропонується проста формула визначення розміру виплати. Загальна сума допомоги для сім’ї визначатиметься як різниця між встановленим базовим рівнем допомоги та середньомісячним доходом сім’ї за останній квартал.
При цьому сім’ям з низькими доходами одночасно надаватимуться необхідні соціальні послуги на рівні територіальної громади відповідно до їхніх потреб, що забезпечить комплексну підтримку та вирішення проблем сім’ї.
Розмір базової величини затверджуватиметься у Законі про Державний бюджет України на відповідний рік і не може бути нижчим за прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня відповідного року.
Міністерство фінансів України наказом від 06.04.2026 р. № 186 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» оновило декларацію з прибутку.
Документ підготовлено на виконання Закону України № 4698-ІХ, яким для банків у 2026 році встановлено базову ставку податку на прибуток у розмірі 50%. У декларації передбачать окреме відображення цієї ставки, а також уточнять показники додатків МПЗ-З і ПП.
Наказ підготовлено з метою реалізації положень Закону України від 03.12.2025 р. № 4698-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Закон № 4698).
Закон № 4698 ПКУ доповнено положеннями, зокрема щодо установлення для податкових (звітних) періодів 2026 року базової (основної) ставки податку на прибуток підприємств 50% для цілей оподаткування прибутку банків, а також для застосування щодо банків положень пункту 57.11 ПКУ.
У зв’язку із цими змінами у формі декларації передбачено, що під час визначення податкового зобов’язання банки вказують базову (основну) ставку податку на прибуток у відсотках, встановлену в пункті 136.11 ПКУ, з урахуванням, зокрема, пункту 73 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Крім цього, уточнено редакції окремих показників додатків до Податкової декларації.
Наказ № 186 вносить зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 2015 року № 897.
Наказ № 186 набрав чинності 8 травня 2026 року. Відповідно до п. 46.1 ПКУ, вперше подавати звітність за новою формою потрібно за результатами ІІІ кварталу 2026 року.
