Міністерство фінансів України оприлюднило проєкт наказу, яким пропонує внести зміни одразу до двох національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі — НП(С)БОДС 101 «Подання фінансової звітності» та НП(С)БОДС 103 «Фінансова звітність за сегментами». Зміни пов’язані насамперед із переходом на нову класифікацію видів економічної діяльності NACE 2.1-UA.
Відповідний проєкт наказу «Про затвердження Змін до деяких національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі» оприлюднено Міністерством фінансів.
Необхідність змін обумовлена оновленням нормативно-правових актів у сфері статистики.
Зокрема, з 1 січня 2027 року вводиться в дію нова версія Класифікації видів економічної діяльності — NACE 2.1-UA.
Водночас перехід від державного класифікатора ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності» (КВЕД-2010) до NACE 2.1-UA триватиме протягом 2027 року.
З 1 січня 2028 року NACE 2.1-UA має замінити КВЕД-2010.
Крім того, Мінфін враховує затвердження Мін’юстом нового Словника організаційно-правових форм юридичних осіб.
Проєкт передбачає однакові за своєю суттю зміни у додатках до НП(С)БОДС 101 та НП(С)БОДС 103.
Зокрема, у формах фінансової звітності пропонується:
- виключити слово «господарювання»;
- позначення «за КАТОТТГ» замінити на «за КАТОТТГ1» із відповідною приміткою;
- «за КОПФГ» замінити на «за Словником ОПФ2»;
- додати до реквізитів інформацію про вид економічної діяльності за NACE 2.1-UA;
- слова «Ініціали та прізвище» замінити словами «Власне ім’я ПРІЗВИЩЕ».
Кабінет Міністрів України зареєстрував у Верховній Раді проєкт Закону «Про внесення змін до статті 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» щодо визначення статусу працівників військових адміністрацій населених пунктів» (реєстр. № 15543).
Законопроєкт має врегулювати статус працівників військових адміністрацій населених пунктів, які виконують посадові обов’язки, безпосередньо пов’язані зі здійсненням такими адміністраціями повноважень органів місцевого самоврядування.
Передусім законопроєкт передбачає, що сільський, селищний або міський голова, який перебуває на посаді начальника відповідної військової адміністрації, не втрачатиме свою попередню посаду. За ним на цей період зберігатимуться раніше займана посада та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування.
Також пропонується змінити підхід до оформлення трудових відносин із працівниками військових адміністрацій населених пунктів. Вони укладатимуть трудові договори безпосередньо з відповідними військовими адміністраціями, а не з обласними військовими адміністраціями або Генеральним штабом ЗСУ, якщо в області не утворено ОВА.
Одна з ключових новацій — поширення дії Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» на працівників військових адміністрацій населених пунктів, посадові обов’язки яких безпосередньо пов’язані з виконанням повноважень органів місцевого самоврядування.
Виняток передбачено для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та служби цивільного захисту, які відряджені до військових адміністрацій у встановленому порядку та продовжують відповідну службу.
Крім того, законопроєктом пропонується:
- віднести посади працівників військових адміністрацій, які виконують функції, пов’язані з повноваженнями ОМС, до відповідних категорій посад у сільських, селищних, міських радах та їх виконавчих органах;
- врегулювати присвоєння таким працівникам рангів посадових осіб місцевого самоврядування;
- визначити особливості трудових відносин із працівниками, які уклали трудові договори з військовими адміністраціями ще до набрання чинності майбутнім Законом.
Таким чином, законопроєкт № 15543 має усунути невизначеність щодо правового статусу працівників військових адміністрацій населених пунктів та закріпити для тих із них, хто фактично виконує функції місцевого самоврядування, відповідні гарантії, категорії посад і ранги.
Наразі це законопроєкт, тож запропоновані правила ще не діють. Документ має пройти розгляд у Верховній Раді.
Національний банк України пропонує внести зміни до порядку організації касової роботи банків, зокрема в частині дотримання єдиних вимог щодо пакування готівки.
Зміни зумовлені підготовкою до введення в обіг з 4 вересня 2026 року банкнот номіналом 2 000 гривень.
Зокрема, регулятор пропонує:
- доповнити новим номіналом перелік банкнот гривні, які мають здавати банки до Національного банку;
- уточнити єдині характеристики пакувальних матеріалів, які застосовуватимуться під час пакування банкнот номіналом 2 000 гривень.
Відповідні норми містить проєкт постанови Правління Національного банку України "Про затвердження Змін до Інструкції про порядок організації касової роботи банками та проведення платіжних операцій надавачами платіжних послуг в Україні" (далі – проєкт постанови), що пропонується для обговорення.
Ознайомитися з матеріалами для обговорення можна за посиланнями:
Зауваження та пропозиції до проєкту постанови приймаються згідно з формою надання зауважень та пропозицій до 4 вересня 2026 року включно.
Державна податкова служба України оприлюднила оновлений Довідник типів об’єктів оподаткування станом на 25.08.2026 року. Документ містить 451 тип об’єкта й використовується платниками податків при заповненні повідомлення за формою №20-ОПП.
Суттєвих відмінностей між попередньою (від 19.03.2025) та чинною (від 25.08.2026) версіями довідників немає. Панікувати не потрібно – просто продовжуємо працювати у звичному режимі.
Відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, форма №20-ОПП подається платником податків:
- протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття об’єкта оподаткування або об’єкта, пов’язаного з оподаткуванням чи через який провадиться діяльність;
- до контролюючого органу за основним місцем обліку платника.
У формі №20-ОПП обов’язково заповнюється поле «Тип об’єкта оподаткування», і саме для цього використовуються коди та назви з оновленого Довідника.
Практично це означає:
- при повідомленні про новий офіс, склад, магазин, виробничий цех, транспортні засоби, торгові точки тощо потрібно обрати правильний тип об’єкта з актуального довідника;
- використання застарілих кодів або неправильна класифікація об’єкта може призвести до запитань від податкової або необхідності уточнювати подані раніше дані.
Національний банк України ухвалив рішення про заборону діяльності з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, залучення коштів та банківських металів, що підлягають поверненню, та надання фінансових платіжних послуг компаніям / інтернет-сервісам MONEY24/7.
Зокрема, заборона поширюється на:
- ТОВ «МАНІ24.7 АГЕНЦІЯ» (ЄДРПОУ 46097876);
- ТОВ «ЛЕГИОН 1913» (ЄДРПОУ 40597885);
- ТОВ «ОАО 1913» (ЄДРПОУ 43516348);
- ТОВ «ТРИКОТАЖНА МОЗАЇКА» (ЄДРПОУ 40428605);
- ТОВ «ФУ «ГГЛА» (ЄДРПОУ 37002155);
- Смірнова Андрія Вікторовича;
- інших осіб, які здійснюють свою діяльність через інтернет-сервіси “MONEY24/7” та/або перебувають під значним, вирішальним (підконтрольним) впливом на управління або діяльність з боку кінцевого бенефіціарного власника Смірнова Андрія Вікторовича.
Заборона стосується діяльності з використанням вебсайту https://money24.kiev.ua/, належних йому торговельних марок, а також брендованих телеграм-каналів, що об’єднані назвою сервісу MONEY24/7, телеграм-ботів та інших інформаційних ресурсів.
Виняток становить надання послуг із торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, які надає ТОВ «ФУ «ГГЛА» відповідно до наявної ліцензії.
Під час наглядової діяльності Національний банк виявив:
- агресивну рекламу послуг та сервісів MONEY24/7;
- відсутність у зазначених компаній відповідних ліцензій Національного банку на здійснення діяльності з надання фінансових послуг, крім вищезазначеної ліцензії ТОВ «ФУ «ГГЛА»;
- фактичне здійснення операцій, які містять ознаки послуг із торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, залучення коштів та банківських металів, що підлягають поверненню, та здійснення переказу коштів без відкриття рахунку через компанії / інтернет-сервіси MONEY24/7 і мережу брендованих відділень MONEY24/7;
- юридичні та економічні ознаки, що вказують на пов’язаність зазначених юридичних осіб і сервісів.
На підставі Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», Закону України «Про платіжні послуги» та Закону України «Про валюту і валютні операції» Правління Національного банку:
- визнало в наданні послуг фізичним та юридичним особам компаніями з використанням інтернет-сервісів MONEY24/7, а також іншими особами, які здійснюють свою діяльність через інтернет-сервіси MONEY24/7 та/або перебувають під значним, вирішальним (підконтрольним) впливом на управління або діяльність з боку кінцевого бенефіціарного власника Смірнова Андрія Вікторовича, наявність ознак:
- фінансової послуги – торгівлі валютними цінностями в готівковій формі;
- фінансової послуги – залучення коштів та банківських металів, що підлягають поверненню;
- фінансової платіжної послуги – переказу коштів без відкриття рахунку.
- віднесло компанії, що здійснюють діяльність з використанням інтернет-сервісів MONEY24/7, до осіб, які здійснюють надання визначених вище фінансових платіжних послуг без авторизації (без ліцензії та/або реєстрації);
- заборонило компаніям та іншим особам, які здійснюють свою діяльність з використанням інтернет-сервісів MONEY24/7 та/або в брендованих відділеннях MONEY24/7, та/або перебувають під значним, вирішальним (підконтрольним) впливом на управління або діяльність з боку кінцевого бенефіціарного власника Смірнова Андрія Вікторовича, з використанням належних йому торговельних марок, а також брендованих телеграм-ботів, вебсайту https://money24.kiev.ua/ та інших інформаційних ресурсів, здійснення безліцензійної діяльності з надання послуг фізичним та юридичним особам, які за своєю суттю містять ознаки фінансових послуг, зазначених вище.
Рішення Правління Національного банку ухвалено за рекомендацією Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайта платіжної інфраструктури 17 серпня 2026 року.
Кабінет Міністрів України зареєстрував у Верховній Раді України проєкт Закону «Про внесення змін до Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» та деяких законів України щодо удосконалення законодавства у сфері аудиторської діяльності» (реєстр. № 15540).
Законопроєкт спрямований на імплементацію норм європейського законодавства з питань надання впевненості щодо звітності зі сталого розвитку та спрямовано на удосконалення правових засад провадження аудиторської діяльності в Україні, створення сприятливих умов для розвитку надалі аудиторської діяльності та професії, підвищення якості аудиторських послуг та сприяння інтеграції до європейського ринку аудиторських послуг.
Проєктом пропонується внести такі зміни до Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», якими:
- привести терміни ЗУ «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» у відповідність до положень Директиви (ЄС) 2022/2464 Європейського парламенту та Ради від 14.12.2022 про внесення змін до Регламенту (ЄС) № 537/2014, Директиви 2004/109/ЄС, Директиви 2006/43/ЄС та Директиви 2013/34/ЄС щодо корпоративної звітності зі сталого розвитку;
- запровадити атестацію аудиторів зі сталого розвитку згідно з європейськими вимогами з метою забезпечення достатнього рівня професійної компетентності аудиторів для надання впевненості щодо звітності зі сталого розвитку;
- встановити обов’язковість застосування стандартів надання впевненості щодо звітності із сталого розвитку, які застосовуються в ЄС, під час виконання обов’язкових завдань з надання впевненості щодо звітності із сталого розвитку;
- визнати надавачами послуг із надання впевненості щодо звітності зі сталого розвитку суб’єктів аудиторської діяльності, включених до розділу «Суб’єкти аудиторської діяльності, які мають право виконувати обов’язкові завдання з надання впевненості щодо звітності зі сталого розвитку» Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності;
- запровадити ефективний механізм здійснення контролю якості послуг з надання впевненості щодо звітності зі сталого розвитку, розслідувань та санкцій;
- законодавчо закріпити за Інспекцією із забезпечення якості Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю повноваження з контролю якості аудиторських послуг всіх суб’єктів аудиторської діяльності, які здійснюють обов’язковий аудит фінансової звітності, припинивши делегування Аудиторській палаті України повноваження з контролю якості частини таких суб’єктів аудиторської діяльності (але водночас залишити можливість делегування Аудиторській палаті України та професійним організаціям аудиторів та бухгалтерів повноваження з контролю якості аудиторських послуг суб’єктів аудиторської діяльності, які повідомили про намір надавати послуги з обов’язкового аудиту фінансової звітності);
- запровадити процедуру накладення фінансових санкцій на підприємства, що становлять суспільний інтерес, у разі нестворення ними аудиторських комітетів, порушення вимог ЗУ «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» щодо порядку призначення суб’єкта аудиторської діяльності для проведення обов’язкового аудиту фінансової звітності та/або для надання впевненості щодо звітності із сталого розвитку, що забезпечить дотримання відповідних норм законодавства підприємствами, що становлять суспільний інтерес.
Також законопроєктом пропонується внести зміни до Закону України «Про публічні електронні реєстри» в частині уточнення переліку суб’єктів у сфері реєстрів та фінансового забезпечення функціонування реєстрів, а також до законів України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», «Про акціонерні товариства», «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» в частині призначення суб’єкта аудиторської діяльності для проведення обов’язкового аудиту фінансової звітності та/або для обов’язкового надання впевненості щодо звітності із сталого розвитку.
