17 – 21 серпня 2026 року. Ініційовано зміни Закону про бухоблік

Кабінет Міністрів України схвалив проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо запровадження звітності із сталого розвитку».

Компанії розкриватимуть інформацію про управління, а також про те, як їхня діяльність впливає на довкілля та суспільство.

Найбільш вагома новація законопроєкту — запровадження обов'язкової звітності зі сталого розвитку. Це означає, що підприємства окремо розкриватимуть інформацію про свій вплив на екологію, дотримання прав працівників і прав людини, а також про заходи з протидії корупції.

Таку звітність готуватимуть за єдиними європейськими стандартами (ESRS) як окремий розділ звіту про управління, а подаватимуть — в електронному форматі за таксономією, що полегшить її аналіз інвесторами, партнерами та державними органами.

Обов'язок стосуватиметься великих підприємств, чистий оборот яких перевищує 450 мільйонів євро, а середня кількість працівників — понад 1000 осіб.
Перший рік, за який компанії звітуватимуть за новими правилами, — 2028-й, що дає бізнесу час підготуватися.

Для держави це — крок до виконання зобов'язань за Угодою про асоціацію з ЄС. Для бізнесу — вихід на єдині з європейськими компаніями правила гри: прозоріша звітність підвищує довіру інвесторів і полегшує залучення фінансування на міжнародних ринках.

Оновлено критерії, за якими компанії поділяють на мікро-, малі, середні та великі.

Граничні показники активів і обороту, за якими підприємство належить до тієї чи іншої категорії, приведено у відповідність із оновленими нормами ЄС. Зокрема:

(третій критерій для всіх категорій (середня кількість працівників) залишається незмінним).

Оновлення критеріїв дозволить точніше визначати категорію підприємства та уникнути ситуацій, коли компанія потрапляє під надмірні звітні вимоги лише через інфляційне зростання показників, а не через реальне зростання бізнесу.

Державні підприємства перейдуть на міжнародні стандарти фінансової звітності.

З метою реалізації Політики державної власності законопроєктом передбачено перехід державних унітарних підприємств та господарських товариств, у яких державі належить понад 50% акцій (часток), на ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ), а також обов’язок складання звіту про управління. Це наблизить звітність держпідприємств до стандартів, зрозумілих іноземним інвесторам, і підвищить прозорість державного сектору економіки.

Запровадження звітності зі сталого розвитку — це не додаткове навантаження заради звітності, а інструмент, який працює на економіку: він створює однакові правила для українських і європейських компаній, полегшує їм вихід на міжнародні ринки капіталу та підвищує інвестиційну привабливість України. Водночас перехідний період до 2028 року дає бізнесу час підготуватися, а оновлені критерії категорій підприємств знижують адміністративне навантаження на компанії, які найбільше цього потребують.

Верховна Рада України ухвалила в цілому проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам» № 10399. Документ оновлює модель державної фінансової підтримки здобуття вищої освіти. Він закріплює кілька інструментів бюджетного фінансування: державне замовлення, державні та регіональні бюджетні місця, а також державні гранти.

Мета закону — дати вступникам і студентам більше можливостей отримати підтримку від держави, зберегти безоплатне навчання на конкурсній основі та краще пов’язати підготовку фахівців із потребами країни, громад і ринку праці.

Державне замовлення зберігається для сектору безпеки та оборони. Йдеться про вищі військові навчальні заклади, заклади вищої освіти зі специфічними умовами навчання та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти.

У цьому разі держава фінансуватиме підготовку фахівців відповідно до визначених потреб сектору безпеки та оборони. Для курсантів навчання є частиною службової кар’єри й передбачає подальше працевлаштування — службу за фахом у відповідних структурах.

Для цивільної вищої освіти передбачені державні та регіональні бюджетні місця. Вони забезпечуватимуть безоплатне навчання на конкурсній основі за всіма спеціальностями.

Кількість бюджетних місць визначатиметься з урахуванням прогнозу потреб ринку праці. Для цього передбачається створення Мінекономіки інформаційно-аналітичної системи, яка збиратиме й аналізуватиме дані про потреби економіки, суспільства та держави у фахівцях. Наразі така система працює в експериментальному режимі.

Регіони також зможуть додатково підтримувати підготовку фахівців через регіональні бюджетні місця. Це дасть громадам і областям більше інструментів для підготовки кадрів, потрібних для місцевого розвитку.

Закон закріплює державні гранти на навчання як окремий інструмент підтримки вступників.

Розмір і порядок надання грантів визначатиме уряд за видами грантів і категоріями отримувачів.

Закон розширює можливості для освіти впродовж життя. Люди, які вже здобули освіту за кошти бюджету або за державним грантом, зможуть повторно здобути той самий ступінь вищої освіти з державною підтримкою за визначених умов.

Міністерство оборони України спростило механізм тилових закупівель, прибравши перешкоду для швидшого постачання таких товарів Силам оборони. Це стосується, зокрема, паливно-мастильних матеріалів, продуктів харчування, речового забезпечення тощо. Відповідні зміни затверджено в оновленій Інструкції з планування тилових закупівель.

Відтепер підхід до закупівель стає гнучкішим. Зокрема, для пального скасовано обовʼязкове повторне погодження переліку при зміні ринкових цін, що дозволяє закуповувати його за актуальною вартістю. Водночас для інших тилових товарів запроваджено запобіжник, згідно з яким очікувана вартість у тендері не може перевищувати орієнтовну більш ніж на 10%, що забезпечує раціональне витрачання бюджетних коштів.

Такий механізм дає можливість проводити закупівлі без зайвих затримок і при цьому не допускає штучного завищення цін чи неефективного використання бюджетних коштів.

Міністерство економіки України в листі від 17.08.2026 р. № 3323-04/76414-06 роз’яснило, як застосовувати новий Закон України «Про публічні закупівлі» від 27.05.2026 р. № 4888-IX у перехідний період. Ключове: новий Закон вводиться в дію поетапно, а Закон № 922-VIII та Особливості № 1178 ще певний час продовжують застосовуватися.

Мінекономіки окремо пояснило, які положення вже діють з 24 червня 2026 року, які запрацюють з 24 серпня 2026 року, а коли новий Закон буде введено в дію в цілому.

Кабінет Міністрів України вніс зміни до низки нормативно-правових актів у сфері освіти. Основна мета — привести їх у відповідність до нового Закону України № 4574-IX «Про професійну освіту» та запровадженої ним термінології.

Зміни стосуються, зокрема, платних послуг закладів освіти, організації харчування, пільгового кредитування для здобуття освіти, інклюзивного навчання, забезпечення спеціальним одягом, підвищення кваліфікації педагогів та забезпечення осіб з особливими освітніми потребами допоміжними засобами для навчання.

Уряд вніс зміни до:

• Переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти державної та комунальної форми власності;
• Порядку надання послуг з харчування вихованців у закладах дошкільної освіти, учнів у закладах загальної середньої та професійної освіти, операції з надання яких звільняються від оподаткування ПДВ;
• Положення про Міністерство освіти і науки України;
• Порядку пільгового кредитування для здобуття професійної, фахової передвищої та вищої освіти;
• Порядку організації інклюзивного навчання у закладах професійної освіти;
• Порядку забезпечення спеціальним одягом осіб, які здобувають професійну освіту;
• Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників;
• Порядку забезпечення допоміжними засобами для навчання осіб з особливими освітніми потребами у закладах освіти.

Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України підготувало проєкт змін до Порядку утримання кладовищ та інших місць поховань. Серед ключових новацій — електронний облік поховань на військових меморіальних кладовищах, окремі сектори для кенотафів та посилення контролю з боку місцевої влади.

Йдеться про проєкт наказу «Про затвердження Змін до Порядку утримання кладовищ та інших місць поховань». Зміни пропонується внести до Порядку, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу від 19.11.2003 р. № 193.

Однією з основних новацій має стати електронна книга реєстрації поховань (перепоховань) на Національному військовому меморіальному кладовищі та військових меморіальних кладовищах.

Запровадження електронного обліку має забезпечити повний, достовірний та своєчасний облік поховань, перепоховань і встановлених кенотафів, а також збереження історії внесення змін до відповідних записів.

Таким чином планують створити єдиний підхід до ведення такого обліку на Національному військовому меморіальному кладовищі та військових меморіальних кладовищах.

Проєктом також передбачається створення правових підстав для відведення на кладовищах окремих секторів для розміщення кенотафів та забезпечення їх належного обліку.

Необхідність змін пов'язана, зокрема, з проблемами, які виникають у територіальних громадах під час організації місць для встановлення кенотафів особам, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та оголошені судом померлими.

Проєкт передбачає уточнення повноважень місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів сільських, селищних і міських рад щодо контролю за додержанням вимог Порядку № 193.

Зокрема, йдеться про контроль за:

• утриманням місць поховань;
• належним санітарним станом і благоустроєм територій;
• дотриманням порядку встановлення, ремонту, заміни та демонтажу намогильних споруд і кенотафів;
• належним використанням територій кладовищ.

Необхідність таких змін пов'язана, зокрема, з рекомендаціями Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за результатами щорічної доповіді про стан додержання та захисту прав і свобод людини у 2025 році.

Кабінет Міністрів України постановою від 06.08.2026 р. № 1029 розмежував повноваження Мінекономіки та Мінагрополітики: хто тепер відповідає за екологію, землі та агросектор. Документом затверджено нові положення про Міністерство економіки та довкілля України та Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Постанова фактично розмежувала сфери відповідальності двох міністерств. Питання екології, природних ресурсів та управління відходами закріплено за Мінекономіки, тоді як земельні та кадастрові питання, продовольча безпека і розвиток аграрного сектору належатимуть до компетенції Мінагрополітики.

Кабінет Міністрів України зареєстрував проєкт Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення процедури взаємного узгодження, процедури попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях» (реєстр. № 15518).

Законопроєкт спрямований на вдосконалення правового механізму процедури взаємного узгодження та процедури попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях задля, зокрема, приведення податкового законодавства України у відповідність до рекомендацій ОЕСР, усунення ризиків подвійного оподаткування та запобігання виникненню податкових спорів щодо трансфертного ціноутворення.