Кабінет Міністрів України схвалив розроблений Мінфіном законопроєкт щодо внесення змін до Митного кодексу в частині регулювання правил оподаткування міжнародних посилок. Найближчим часом законопроєкт буде поданий на розгляд Верховної Ради України.
Урядовий проєкт закону йде в пакеті з основним законопроєктом № 15112–д про зміни до Податкового кодексу, який наразі перебуває на розгляді у Верховній Раді України.
Разом ці два документи створюють цілісну правову базу для запровадження в Україні сучасної європейської моделі оподаткування дистанційного продажу товарів.
Під час підготовки нового законопроєкту використано результати консультацій та збережено без змін всі узгоджені рішення і підходи, напрацьовані під час активного діалогу з народними депутатами, бізнесом, операторами поштового звʼязку та експрес-перевізниками.
Ключова зміна реформи – запровадження ПДВ на імпортовані товари, придбані через маркетплейси, починаючи з 0 євро (наразі посилки вартістю до 150 євро ПДВ не обкладаються).
Схвалений урядовий законопроєкт забезпечуватиме саме митні та технічні механізми для реалізації цієї реформи, щоб вона була максимально зручною та непомітною для громадян:
- відповідальність на маркетплейсах: обов'язок нараховувати та сплачувати ПДВ покладатиметься на самі торговельні майданчики (електронні інтерфейси) або їхніх посередників, а не на українського покупця;
- декларування: декларування товарів у поштових та експрес-відправленнях у разі їх дистанційного продажу здійснюватиметься оператором поштового зв’язку чи експрес-перевізником на підставі спеціальних реєстрів. Встановлено особливості застосування курсів валют для розрахунку податку;
- облік та гарантії: запроваджуються вимоги до обліку маркетплейсів, їх представників в Україні (для маркетплейсів-нерезидентів) та спеціальна гарантія для застосування схеми дистанційного продажу;
- перехідний період без штрафів: для адаптації поштових операторів, експрес-перевізників та маркетплейсів передбачено перехідний період. Протягом першого року за ненавмисні помилки, пов’язані з неповною або несвоєчасною сплатою ПДВ для посилок до 150 євро, адміністративна відповідальність не застосовуватиметься – за умови повної сплати самого податку.
Чинна система податкових пільг для іноземних онлайн-продавців створює нерівні умови для українського бізнесу та стримує розвиток національного виробництва.
Очікується, що реалізація реформи дозволить залучити до українського бюджету близько 10 млрд грн на рік. Крім того, ухвалення цього пакету законодавства є важливим кроком для гармонізації українського законодавства із законодавством ЄС та є одним із структурних маяків Меморандуму з МВФ.
Передбачається, що нові правила дистанційної торгівлі набудуть чинності не раніше 1 січня 2027 року – після прийняття окремого рішення Уряду про готовність заінтересованих учасників до реалізації нової моделі оподаткування дистанційного продажу товарів, зокрема впровадження необхідних ІТ-систем.
Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України затвердила Методику оцінювання ризиків кібербезпеки, яка встановлює єдиний підхід до ідентифікації та оцінювання ризиків кібербезпеки для органів державної влади, операторів критичної інфраструктури та власників (розпорядників) об’єктів критичної інформаційної інфраструктури.
Відповідний наказ Адміністрації Держспецзв’язку від 2 червня 2026 року № 402 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 червня 2026 року за № 880/46274.
Методику розроблено на виконання Загальних вимог з кіберзахисту об’єктів критичної інфраструктури, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 518, та Мінімальних вимог до захисту інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних та технологічних систем, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2006 року № 373.
Документ визначає єдині підходи до:
- ідентифікації критичних активів та їх класифікації;
- виявлення актуальних кіберзагроз і вразливостей;
- проведення якісного та кількісного оцінювання ризиків кібербезпеки;
- визначення рівня ризику із застосуванням матриці ризиків;
- планування заходів з обробки ризиків та підготовки відповідної звітності.
Особливістю Методики є поєднання якісного та кількісного підходів до оцінювання ризиків. Документ передбачає використання сучасних математичних методів аналізу, зокрема Баєсівського методу, який дозволяє уточнювати оцінку ризиків на основі нової інформації про кіберінциденти, кіберзагрози та зміни стану захищеності систем.
Методика також визначає порядок формування переліку ризиків кібербезпеки, підготовки планів їх обробки та проведення регулярного перегляду результатів оцінювання. Оцінювання ризиків має здійснюватися не рідше одного разу на рік, а також у разі суттєвих змін у системах або процесах обробки інформації.
Запровадження Методики сприятиме впровадженню ризик-орієнтованого підходу до забезпечення кіберзахисту, підвищенню рівня стійкості інформаційних систем державних органів та операторів критичної інфраструктури, а також гармонізації національних практик управління ризиками кібербезпеки з міжнародними стандартами та рекомендаціями.
Кабінет Міністрів України повторно схвалив проєкт Митного кодексу та подав його до Верховної Ради, як того вимагає закон. Про це повідомив Прем’єр-міністр України Сергій Корецький
Нова редакція Митного кодексу має забезпечити трансформацію української митниці на сучасний безпековий кордон європейського зразка.
Відповідно до законодавства, у зв’язку з формуванням нового складу Уряду, проєкт нового Митного кодексу, який був поданий Урядом і зареєстрований у Верховній Раді України за №15295, вважається відкликаним. Новий законопроєкт, повністю тотожний попередньому за змістом, був повторно схвалений на засіданні КМУ та найближчим часом буде надісланий на розгляд Парламенту. Відповідно до консультацій, проведених із народними депутатами, робота в комітетах Верховної Ради з підготовки проєкту нового Митного кодексу до першого читання не зупинялась і буде продовжена вже з новим законопроєктом.
Структурно проєкт побудований за логікою європейського митного законодавства. Розділи I–IX відповідають структурі Митного кодексу ЄС на рівні розділів та глав. Розділи X–XI імплементують положення окремих регламентів ЄС. Розділи XII–XV охоплюють положення національного рівня, а розділи XVI–XVII містять перехідні положення, необхідні для функціонування системи до вступу України в ЄС.
Основні нововведення та зміни (у порівнянні з чинним законодавством) полягають у повному переході на митну термінологію ЄС, узгоджено систему авторизацій, митних процедур, передбачено європейський підхід до прийняття рішень, декларування, митного боргу, гарантій, звільнень від сплати мита тощо.
Документ забезпечує безперервність бізнес-процесів, зокрема, безстрокові авторизації продовжуватимуть діяти, а строкові – до завершення строку їх дії або відповідних операцій.
Очікується, що ухвалення нового Митного кодексу сприятиме подальшій інтеграції України до митного простору Європейського Союзу, а також допоможе українському бізнесу завчасно адаптуватися до європейських правил, оптимізувати логістичні та виробничі процеси й підвищити конкурентоспроможність.
Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України спільно зі Службою безпеки України працює над актуалізацією відкритого переліку забороненого програмного забезпечення та мережевого обладнання, використання якого становить загрозу кібербезпеці України. Особливу увагу приділяють програмним продуктам, пов’язаним із підсанкційними компаніями та державою-агресором, зокрема рішенням на базі 1С та BAS.
Створення такого переліку передбачене Законом України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України». Його головна мета — мінімізувати кіберризики та захистити державні інформаційні ресурси, бізнес і критичну інфраструктуру від можливих загроз.
Перелік є динамічним інструментом, який постійно оновлюватиметься залежно від санкційної політики держави та рішень РНБО.
Наповнення переліку здійснюється відповідно до указів Президента України про застосування санкцій.
Одним із ключових напрямів роботи залишається програмне забезпечення, пов’язане з 1С та BAS. Саме ці системи досі широко використовуються українським бізнесом для бухгалтерського, кадрового та управлінського обліку.
У Держспецзв’язку зазначають, що використання таких продуктів може створювати серйозні ризики інформаційній безпеці, особливо якщо програмне забезпечення має зв’язок із підсанкційними особами або компаніями держави-агресора.
Окремою проблемою є випадки, коли підприємства замовляють індивідуальні програмні рішення у підсанкційних компаній замість придбання готових продуктів.
Національний банк України пропонує внести зміни до порядку відкриття та закриття рахунків користувачів надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків.
Це зумовлено необхідністю врахування окремих вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку фінансової інклюзії в Україні».
Законопроєктом пропонується внести зміни до розділу І Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої постановою Правління НБУ від 29 липня 2022 року № 162.
Згідно зі змінами, банк фінансової інклюзії на підставі відповідного договору має право залучати комерційного агента для консультування, пропонування, підготовки та укладання таким комерційним агентом від імені банку фінансової інклюзії договорів банківського рахунку/банківського вкладу/рахунку умовного зберігання (ескроу).
Договір, укладений між банком фінансової інклюзії та комерційним агентом, має містити вимоги до комерційного агента щодо здійснення ним консультування, пропонування, підготовки та укладення від імені банку фінансової інклюзії договорів банківського рахунку/банківського вкладу/рахунку умовного зберігання (ескроу).
Відповідні норми містить проєкт постанови Правління Національного банку України «Про внесення змін до Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків» (далі – проєкт постанови), що пропонується для обговорення.
Ознайомитися з матеріалами для обговорення можна за посиланнями:
Зауваження та пропозиції до проєкту постанови приймаються згідно з формою подання зауважень та пропозицій до 10 серпня 2026 року включно.
