Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 981 від 29.07.2026 року, якою оновив правила ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних і резервістів та перевірки військово-облікових документів консулами за кордоном. Документ не лише модернізує технічне ведення Реєстру, а й посилює контроль за громадянами, у тому числі тими, хто перебуває за межами України.
Реєстр визначено як державну інформаційно-комунікаційну систему Міноборони. Його завдання розширені:
- ідентифікація громадян;
- формування військово-облікових документів у електронній формі;
- інформаційне забезпечення комплектування ЗСУ;
- автоматизоване формування матеріалів про адмінправопорушення, що належать до компетенції ТЦК та СП.
Тепер на основі даних Реєстру можуть автоматично готуватися матеріали справ за ст. 210, 210-1 КУпАП. Однак притягнення до відповідальності можливе лише після складання протоколу чи винесення постанови уповноваженою посадовою особою. Лише такі рішення можуть бути відображені в Реєстрі із зазначенням дати, номера та змісту документа.
Закон не дозволяє вносити до Реєстру «факт порушення» без належного адміністративного провадження. Помилки чи застарілі дані в Реєстрі можуть призвести до необхідності оскарження рішень ТЦК та СП.
Постанова запускає одноразове масштабне оновлення Реєстру:
- ДПС у 90-денний строк передає Міноборони відомості про всіх громадян 18–60 років із Державного реєстру фізичних осіб – платників податків;
- ці дані використовуються для створення або оновлення записів у Реєстрі без звернення особи до ТЦК та СП.
Практично це означає, що держава прагне охопити військовим обліком переважну більшість громадян, спираючись на інші державні реєстри. Зникає залежність від того, чи зверталася людина особисто до ТЦК.
Для чоловіків 18–60 років отримання більшості консульських послуг за кордоном тепер пов’язане з перевіркою військового обліку.
Таким чином, актуальні дані в Реєстрі та чинний військово-обліковий документ стають фактично умовою доступу до значної частини консульських сервісів.
Ключова новація постанови № 981 – механізм автоматичного взяття на військовий облік громадян, які перебувають за кордоном:
- якщо під час звернення до консульства з’ясовується, що відомості про особу відсутні в Реєстрі, її можуть автоматично взяти на військовий облік;
- одночасно формується електронний військово-обліковий документ;
- для цього НЕ потрібне попереднє проходження військово-лікарської комісії – медогляд не є умовою первинного внесення даних.
Придатність до військової служби визначатиметься окремо, в загальному порядку, і не є частиною процедури автоматичного взяття на облік.
Постанова №981 фактично завершує перехід до моделі цифрового військового обліку, де ключові процеси будуються на інтеграції державних реєстрів та автоматизованому обміні інформацією. Ефективність цієї системи залежатиме не лише від технічної реалізації, а й від дотримання принципу верховенства права, належної правової процедури та реальних гарантій судового захисту для військовозобов’язаних.
Міністерство фінансів України оприлюднило проєкт наказу про внесення змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів (наказ № 13). Мета – узгодити форму чеків із чинними нормами Закону № 265, Закону «Про платіжні послуги» та реалізувати Концепцію протидії контрабанді засобів зв’язку, розроблену БЕБ.
1. Новий реквізит – ІМЕІ для мобільних телефонів
- Фіскальний чек на товари/послуги (ФКЧ‑1), чек видачі коштів (ФКЧ‑2) та розрахункова квитанція (РК‑1) доповнюються полем для міжнародного ідентифікатора мобільного обладнання (IMEI).
- ІМЕІ вказуватиметься лише при продажу товарів за кодами УКТ ЗЕД 8517130000, 8517140000 (мобільні телефони, смартфони тощо) з обов’язковим позначенням назви реквізиту «ІМЕІ».
- Мета – посилити контроль за легальністю походження пристроїв і боротьбу з «сірим» імпортом.
2. Уточнення реквізиту про комісію еквайра
- У формах ФКЧ‑1 та ФКЧ‑2 конкретизується, що «сума комісійної винагороди еквайра» – це сума, утримана з держателя електронного платіжного засобу.
- Це має зняти питання щодо того, чия саме комісія відображається в чеку.
3. Актуалізація реквізитів для приймання коштів на переказ (ФКЧ‑5)
- Чек за операціями з приймання коштів для подальшого переказу доповнюється обов’язком вказувати не лише дані банку, а й дані небанківського надавача платіжних послуг (назва, номер рахунку), який має право відкривати платіжні рахунки за Законом № 1591.
4. Прив’язка до форми 20‑ОПП та довідника об’єктів оподаткування
Уточнюється, що назва та адреса господарської одиниці в чеку мають відповідати:
- даним документа на право власності / користування;
- довіднику «Типи об’єктів оподаткування» і бути повідомленими ДПС за формою 20‑ОПП.
- Це посилює зв’язок між РРО/ПРРО та зареєстрованими об’єктами оподаткування.
5. Спрощені назви товарів/послуг для ФОП‑єдинників
- Проєктом підтверджується та деталізується можливість зазначення спрощеної назви товару/послуги, яка відображає споживчі ознаки й групу товару/послуги, для ФОП‑єдинників без ПДВ (відповідно до Закону № 3219 та наказу Мінфіну № 601).
Зміни мають технічний характер, але для бізнесу означають:
- необхідність оновлення налаштувань РРО/ПРРО під нові реквізити;
- обов’язок відображати ІМЕІ при продажу телефонів;
- коректну синхронізацію даних про господарські одиниці з 20‑ОПП.
Президент України підписав закон, завдяки якому українські військові, які були умовно-достроково звільнені від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом, отримали право на щорічні відпустки, переведення між підрозділами ЗСУ, а також більше підстав для звільнення.
У такий спосіб держава закриває окремі прогалини у регулюванні особливостей проходження військової служби, що звужують обсяг прав таких захисників. Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування.
До ухвалення нового закону військовослужбовці мали право лише на відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин (тривалістю не більше 10 днів) і відпустки на лікування. Відтепер для них доступні також інші види відпусток.
Щорічна основна відпустка тривалістю 15 днів може надаватися за рішенням командира, але за таких умов:
- відносно військовослужбовця припинено адміністративний нагляд
- військовослужбовець прослужив не менше 1 року з дня набрання чинності контракту.
Ця відпустка надається із поділом на частини із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Також надається грошова допомога на оздоровлення у розмірі місячного ГЗ.
Цю відпустку можна отримати частинами за умови, що основна її частина становитиме не менше 10 днів. Ще одна умова – у відповідному підрозділі не має бути одночасно відсутніми понад 30% загальної чисельності військовослужбовців.
Якщо військовослужбовець з числа колишніх засуджених потрапить в полон, то після звільнення за власним бажанням зможе отримати додаткову відпустку тривалістю 90 днів без поділу на частини. На цей час за ним зберігається грошове забезпечення.
Захисницям додатково до вищевказаних відпусток може надаватися декретна відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами.
Що стосується відпусток для лікування у зв’язку з хворобою або для лікування після поранення, вони надаватимуться із збереженням грошового та матеріального забезпечення у порядку, визначеному Міністерством оборони.
Після умовно-дострокового звільнення військовослужбовці з числа колишніх засуджених можуть проходити військову службу за контрактом виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин (спеціалізованих в/ч). Але відтепер вони зможуть переводитися між підрозділами Збройних Сил України, якщо відслужили не менше 1 року за контрактом у спеціалізованих підрозділах і відносно них припинено адміністративний нагляд.
Крім того, після хвороби або поранення такі захисники та захисниці зможуть перевестися до підрозділів забезпечення незалежно від строку служби.
Для військових з числа колишніх засуджених також розширено підстави для дострокового припинення контракту.
Новий закон додає такі підстави за умови, якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати службу:
- за станом здоров'я – за наявності інвалідності, що настала внаслідок поранення чи захворювання, повʼязаних з виконанням обов’язків військової служби;
- у зв’язку із звільненням з полону.
Міністерство юстиції України наказом від 09.07.2026 р. № 1860/5 затвердило 42 примірні форми уніфікованих документів для юридичних осіб. До переліку увійшли, зокрема, шаблони:
- штатного розпису;
- посадових інструкцій;
- кадрових наказів (про прийняття, переведення, звільнення тощо).
Призначення цих форм – уніфікувати найпоширеніші управлінські документи, спростити їх підготовку та зменшити ризики помилок, які можуть призвести до трудових спорів чи претензій контролюючих органів.
Для бізнесу та бюджетних установ використання таких шаблонів є доцільним, оскільки:
- дає орієнтир щодо обов’язкових реквізитів і структури документів;
- допомагає привести кадрові та організаційні документи у відповідність до вимог законодавства;
- може бути використане як базова модель для розробки власних форм з урахуванням специфіки діяльності.
Примірні форми не забороняють підприємствам застосовувати власні шаблони, але фактично задають стандарт оформлення, на який орієнтуватимуться як роботодавці, так і контролюючі органи. Зміни розроблено на основі вимог ДСТУ 4163:2020 та Типової інструкції з діловодства, які передбачають використання уніфікованої структури документів та трафаретних текстів. Нові форми створені на базі Збірника уніфікованих форм організаційно-розпорядчих документів, підготовленого Українським науково-дослідним інститутом архівної справи та документознавства та схваленого Науково-методичною комісією Укрдержархіву.
Національний банк України постановою від 30 липня 2026 року № 83 «Про затвердження Змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг» унормував порядок виконання надавачами платіжних послуг дебетового переказу коштів без згоди платника (примусового списання / стягнення коштів), у тому числі для погашення податкового боргу. Зокрема, йдеться про випадки недостатності / відсутності коштів на рахунку платника на момент прийняття надавачем платіжних послуг платника відповідної платіжної інструкції.
Національний банк уніс зміни до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої рішенням Правління Нацбанку від 29 липня 2022 року № 163, зокрема:
- удосконалив процедуру накопичення коштів на рахунку платника в разі їх відсутності або недостатності для виконання платіжної інструкції стягувача з метою підвищення ефективності процедури виконання платіжних інструкцій стягувача;
- посилив вимоги щодо необхідності заповнення обов’язкового реквізиту "Код платника / фактичного платника / платника за послугою з переказу коштів" під час сплати платником податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів.
Зокрема, пункти 69, 70 Інструкції № 163 викладено в новій редакції.
Державна податкова служба України та Державна прикордонна служба переходять на новий рівень електронної взаємодії. Відомства підписали договір та протокол, які забезпечують автоматизований обмін інформацією між їхніми інформаційними системами.
Новий механізм має насамперед скоротити час обробки запитів та зробити міжвідомчу взаємодію ефективнішою. Раніше для отримання інформації податкова направляла офіційні листи, а прикордонна служба вручну готувала відповіді. Тепер відповідь формуватиметься автоматично за кілька секунд.
Автоматизований доступ до інформації не запроваджує нових перевірок, нових обмежень чи додаткових повноважень податкової служби. Йдеться виключно про зміну технічного механізму отримання інформації. Якщо раніше дані надходили через паперове або електронне листування між відомствами, то тепер цей процес буде автоматизовано. Також не змінюються правила перетину державного кордону та порядок отримання інформації про осіб.
Автоматизований обмін інформацією здійснюватиметься через Національну систему конфіденційного зв'язку.
Автоматизація обміну інформацією між ДПС та Держприкордонслужбою насамперед змінює швидкість отримання даних, а не правила податкового контролю.
Для платників податків важливо пам'ятати кілька ключових моментів:
- автоматизований доступ не означає появу нових перевірок або нових повноважень ДПС;
- податковий борг сам по собі не є підставою для заборони виїзду з України — таке рішення може ухвалити лише суд;
- інформація про перетин кордону використовуватиметься точково, а не щодо всіх громадян;
- аналогічно, перевірка податкового резидентства не буде масовою;
- перебування директора за межами України під час підписання документів не робить такі документи автоматично недійсними.
Таким чином, новий механізм спрямований передусім на підвищення ефективності аналітичної роботи державних органів та боротьбу з ризиковими схемами, а не на запровадження нових обмежень для сумлінних платників податків.
Міністерство фінансів України оприлюднило проєкт наказу «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів» (далі – проєкт наказу) для отримання зауважень та пропозицій.
Проєкт наказу розроблено відповідно до Законів України:
- від 29 червня 2023 року № 3173-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України у зв’язку із запровадженням електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах»,
- від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану»,
- від 10 серпня 2023 року № 3326-ІХ «Про внесення змін до Митного кодексу України»,
- Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375.
Проєктом наказу передбачено низку технічних правок з метою термінологічної узгодженості та приведення у відповідність форм розрахункових документів до їх змісту, що визначені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/ електронних розрахункових документів, яке затверджено наказом Мінфіну від 21.01.2016 р. № 13.
Зокрема передбачено:
- уточнення реквізиту «сума комісійної винагороди еквайра (у разі наявності)» в формах фіскального касового чека на товари (послуги) (форма № ФКЧ-1) та фіскального касового чека видачі коштів (форма № ФКЧ-2);
- доповнення деяких форм розрахункових документів новим реквізитом «міжнародний ідентифікатор мобільного обладнання (IMEI)»;
- приведення змісту спрощеної розрахункової квитанції (форма № РК-2) у відповідність до Закону України від 14 липня 2020 року № 776-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо детінізації ринку металургійної сировини та операцій з металобрухтом»;
- уточнення реквізитів фіскального касового чека за операціями з приймання коштів для подальшого їх переказу (форма № ФКЧ-5) щодо можливості зазначення найменування та номера рахунку отримувача, відкритого у небанківського надавача платіжних послуг.
Тому з метою реалізації положень Концепції, розробленої БЕБ, проєктом наказу передбачено доповнення змісту та форми фіскального касового чека на товари (послуги) (форма № ФКЧ-1) та фіскального касового чека видачі коштів (форма № ФКЧ-2) новим реквізитом «міжнародний ідентифікатор мобільного обладнання (ІМЕІ)», а для розрахункової квитанції (форма № РК-1) передбачено внесення даних про міжнародний ідентифікатор мобільного обладнання (ІМЕІ) до корінця та відривної частини у рядках для записування даних про товари (послуги).
Зазначену інформацію буде вказано лише за наявності при реалізації суб’єктами господарювання товарів за кодами 8517130000, 8517140000 згідно з УКТ ЗЕД з обов’язковим позначенням назви реквізиту «ІМЕІ».
Кабінет Міністрів України зареєстрував у Верховній Раді України проєкт Закону «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо особливостей здійснення митних формальностей щодо товарів, які переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях» (реєстр. № 15460).
Законопроєкт спрямований на гармонізацію законодавства України з питань митної справи з правом Європейського Союзу.
Проєктом Закону передбачено внесення змін до Митного кодексу України, спрямованих на врегулювання оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) операцій з ввезення товарів на митну територію України, зокрема придбаних згідно з правилами дистанційного продажу.
Проєктом запропоновано:
- визначити особливості застосування курсів валют для цілей здійснення нарахування та сплати ПДВ за операціями з дистанційного продажу товарів;
- визначити повноваження посадових осіб митних органів щодо здійснення митного контролю товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, які переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових чи експрес-відправленнях, та особливості відповідальності таких осіб у разі невиконання митних формальностей;
- визначити способи та особливості декларування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях;
- визначити момент виникнення обов’язку зі сплати митних платежів у разі ввезення на митну територію України товарів, придбаних згідно з правилами дистанційного продажу товарів;
- включити підприємства електронного інтерфейсу, посередників, визначених підприємствами електронного інтерфейсу, до категорії осіб, на яких покладено обов’язок із сплати митних платежів;встановити особливі умови забезпечення та сплати ПДВ з операцій з дистанційного продажу товарів;
- визначити вимоги до обліку підприємств електронного інтерфейсу – нерезидентів, їхніх посередників, підприємств електронного інтерфейсу – резидентів;
- установити перехідний період для посадових осіб підприємств електронного інтерфейсу, посередників підприємств електронного інтерфейсу, операторів поштового зв’язку, експрес-перевізників щодо звільнення від адміністративної відповідальності, встановленої Митним кодексом України, за правопорушення, пов’язані з неповною та/або несвоєчасною сплатою ПДВ щодо товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує 150 євро, що переміщуються (пересилаються) на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, за умови сплати такого податку в повному обсязі.
