Кабінет Міністрів України оновив правила бронювання військовозобов’язаних та критерії визначення критично важливих підприємств.
Одне з ключових рішень – збільшення мінімального рівня зарплати для підтвердження статусу критично важливого підприємства та бронювання працівників.
Нові вимоги:
- для більшості підприємств – не менше 3 мінімальних зарплат (25 941 грн);
- для підприємств на прифронтових територіях – 2,5 мінімальної зарплати (21 618 грн).
Пільговий підхід застосовуватиметься до територій, визначених наказом Мінрозвитку.
Уряд уточнив правила обліку працівників у квоті бронювання.
Працівники, які вже мають відстрочку за ст. 23 Закону про мобілізацію або працюють за сумісництвом, будуть враховуватись в квоту лише за одним з місць роботи.
Це має запобігти штучному збільшенню квот бронювання.
Міністерства, ЦОВВ та обласні військові адміністрації повинні протягом одного місяця переглянути та повторно затвердити критерії критичності та погодити їх із Міноборони та Мінекономіки.
Зокрема, можуть враховуватися
- роль підприємства у виконанні державних завдань,
- забезпеченні критичних послуг,
- виробництві необхідної продукції,
- підтримці інфраструктури,
- зайнятості та стабільній роботі громад.
Крім того, у тримісячний термін від набуття змінами чинності буде переглянутий статус усіх підприємств, які вже були визначені критично важливими відповідними органами влади.
Це дозволить оновити систему та зберегти бронювання для тих компаній, установ і організацій, від роботи яких реально залежить економіка, обороноздатність та життєдіяльність громад.
Упродовж усього перехідного періоду уточнення та перегляду критичності аж до прийняття нового рішення чинна критичність підприємств зберігається.
Також зберігається діюче бронювання військовозобов'язаних за цими підприємствами. Отже, у підприємств є час, щоб підтвердити свою критичність за оновленими критеріями.
У Кабміні вважають, що система бронювання має бути зрозумілою, чесною і захищеною від маніпуляцій. Ухвалені зміни дозволяють зберегти баланс між потребами оборони та стабільною роботою підприємств, без яких неможливе функціонування економіки в умовах війни.
Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 617 «Зміни щодо особливостей виплати окремих видів державної допомоги сім’ям з дітьми, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України», якою змінено підхід до порядку виплати окремих видів державної допомоги сім’ям із дітьми.
Відповідно до змін для таких видів «дитячих» виплат: «Пакунок малюка»; для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку; «єЯсла»; «Пакунок школяра», – запроваджується єдиний спеціальний рахунок.
Виплата буде здійснюватися, якщо:
- заяву подано через Портал Дія: гроші надходять на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, до якого емітовано електронний платіжний засіб «Дія.Картка», відкритий в одному з уповноважених банків;
- заяву подано у паперовій формі: гроші надходять або на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, до якого емітовано електронний платіжний засіб «Дія.Картка», відкритий в уповноваженому банку, або на інший спеціальний рахунок, відкритий у будь-якому уповноваженому банку.
Усі раніше відкриті рахунки із спеціальним режимом використання продовжують діяти в повному обсязі – переоформлювати їх непотрібно.
Якщо в людини відкрито кілька спеціальних рахунків, виплата надходитиме на той, який було відкрито останнім.
Крім того, скасовано будь-які обмеження щодо строків використання коштів, а також уніфіковано спеціальні коди категорій діяльності суб’єктів господарювання, оплата яким може здійснюватися за рахунок коштів зазначених допомог.
Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до Порядку ввезення, першого постачання та цільового використання товарів, визначених частиною восьмою статті 287 Митного кодексу України, для використання у виробництві товарів оборонного призначення» вніс зміни до Порядку ввезення, першого постачання та цільового використання товарів для виробництва продукції оборонного призначення. Проєкт рішення розроблений Мінфіном і є результатом діалогу між Урядом та Парламентом.
Прийняті зміни спрощують процедуру підтвердження права на пільги із сплати митних платежів під час митного оформлення складових (матеріалів, вузлів, агрегатів, устаткування та комплектувальних виробів), що імпортуються для виробництва товарів оборонного призначення.
В умовах війни українські виробники зброї та техніки потребують максимальної швидкості в логістиці. Прийняті зміни передбачають спрощення митного оформлення імпорту необхідних для ОПК товарів, зокрема:
- скасування обов’язку подання низки документів: тепер вони мають бути відображені в митній декларації, а документи надаватимуться на вимогу митних органів;
- надання права подавати секретні документи та додаткові відомості до моменту подання митної декларації;
- скасування вимоги щодо попереднього надсилання документів за три дні до початку митного оформлення товарів.
Спрощені правила також поширюються на співвиконавців і субпідрядників державних контрактів у сфері оборонних закупівель.
Очікувані результати та вплив рішення:
- скорочення часу на здійснення митних формальностей, пришвидшення логістики та виробничих процесів на підприємствах ОПК. Це дозволить вітчизняним виробникам оперативніше отримувати необхідні компоненти та постачати готову продукцію Силам оборони України;
- ефективна реалізація передбачених законом пільг із сплати митних платежів;
- посилення національної безпеки завдяки стабільній та динамічній роботі підприємств оборонної промисловості.
Національний банк України постановою від 14 травня 2026 року № 51 «Про затвердження змін до Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів» вніс зміни до порядку емісії та еквайрингу платіжних інструментів, у тому числі платіжних карток, з метою посилення прозорості платіжних операцій під час надання послуги еквайрингу.
Зміни сприятимуть протидії використанню платіжної інфраструктури у протиправній діяльності, запобіганню міскодингу (підміни коду категорії діяльності торговця) та, як наслідок, детінізації економіки та підвищенню рівня захисту прав користувачів платіжних інструментів.
Нацбанк передбачив такі новації для фінансових установ, що надають послугу еквайрингу платіжних інструментів:
1) розширив перелік обов’язкової інформації про платіжну операцію, яка передаватиметься емітенту та, відповідно, буде доступна користувачеві платіжного інструменту;
2) визначив чіткі правила надання послуги еквайрингу фізичним особам;
3) розширив перелік обов’язкових реквізитів квитанції, що надається за платіжною операцією користувачеві платіжного інструменту
4) зобов’язав еквайра інформувати користувача платіжного інструменту про своє повне найменування до початку ініціювання платіжної операції в разі її здійснення Інтернеті, що також спрямовано на забезпечення належного інформування користувача про те, через яку фінансову установу здійснюється платіжна операція.
Національний банк України, дотримуючись принципу збалансованого впровадження регуляторних змін у спосіб, який забезпечує збереження активної кредитної експансії, постановою від 16 травня 2026 року № 52 уточнив прийняте в березні 2026 року рішення щодо початку формування банками та банківськими групами буфера системної важливості.
Так, формування буфера системної важливості здійснюватиметься після визначення банків системно важливими у 2027 році.
Відповідно, банки та банківські групи повинні будуть дотримуватися вимог щодо формування буфера системної важливості починаючи з 01 січня 2028 року.
Графік упровадження такого буфера був скоригований через зміну зовнішніх умов та з огляду на реалізацію оновленої Стратегії з розвитку кредитування в частині забезпечення спроможності банків підтримувати кредитними ресурсами відновлення критичної інфраструктури, зокрема енергетики, пошкодженої або зруйнованої внаслідок постійних масованих повітряних атак росії.
Запровадження буфера спрямоване на забезпечення стійкості банківської системи та передбачене покроковою імплементацією директив ЄС.
