Огляд законодавства

Огляд законодавства за січень 2021 року

Податки

ПДВ

Міністерство фінансів України наказом № 842 від 31.12.2020 р. затвердило Узагальнюючу податкову консультацію щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) операцій з постачання програмної продукції.

Консультація надає відповідь на запитання, чи звільнятимуться від оподаткування ПДВ операції з постачання різних видів програмної продукції.

Зокрема, роз’яснено, що операції з постачання результатів комп’ютерного програмування у вигляді сайтів та/або онлайнсервісів та доступу до них, у разі передачі замовнику майнових прав інтелектуальної власності на такі об’єкти, звільнятимуться від оподаткування ПДВ.

Водночас операції з постачання систем та/або устаткування/обладнання, складовою яких є програмна продукція без виділення окремої її вартості, оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку.

Облік і звітність

Міністерство фінансів України наказом від 15.12.2020 р. № 773 затвердило нову форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – ЄСВ). Так, звичну форму № 1ДФ доповнено відомостями про нарахування ЄСВ.

Податковий розрахунок за новою формою вперше потрібно подавати за I квартал 2021 року.

Розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) з розбивкою по місяцях звітного кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий Розрахунок за календарний рік не подається.

Звітність складається із Розрахунку та додатків до нього:

  • Додаток 1 (Д1) «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам»;
  • Додаток 2 (Д2) формується та подається лише районними (міськими) управліннями праці та соціального захисту населення;
  • Додаток 3 (Д3) «Відомості про осіб, які проходять строкову військову службу»;
  • Додаток 4 (4ДФ) «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору»;
  • Додаток 5 (Д5) «Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби»;
  • Додаток 6 (Д6) «Відомості про наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства».

Контроль і відповідальність

Кабінет Міністрів України затвердив Порядок доступу до інформації, необхідної для верифікації та моніторингу державних виплат.

«Порядок доступу до інформації в інформаційно-аналітичній платформі електронної верифікації та моніторингу органів, що здійснюють державні виплати» було прийнято 28 грудня 2020 року відповідно до Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат» з метою надання можливості органам, що здійснюють державні виплати, отримувати засобами інформаційно-аналітичної платформи в режимі реального часу підтвердження відповідності інформації, повідомленої отримувачами державної допомоги, вимогам законодавства, що впливають на визначення їх права на отримання та розмір державних виплат, або рекомендацію щодо проведення додаткової перевірки такої інформації.

Відповідно до Порядку органи, які здійснюють державні виплати, отримуватимуть доступ до інформації на безоплатній основі на підставі укладеного договору з Мінфіном. Також керівник такого органу визначатиме уповноважених осіб для надання їм доступу на час виконання ними повноважень.

Фінансові ринки

Національний банк України в листі від 30.12.2020 р. № 57-0009/80572 на запит Мінекономрозвитку підтвердив, що оплата за товари (послуги) через Приват24, Ощад24, Монобанк, Liqpay шляхом переказу коштів з рахунку за розпорядженням клієнта є банківською операцією.

Аналогічна позиція була й раніше. З позиції НБУ до безготівкових розрахунків потрапляють перекази за допомогою сервісів переказу коштів (Liqpay, Portmone, iPay тощо), банківських систем дистанційного обслуговування таких як Приват24, MONOBANK, Ощад24/7 тощо (у т. ч., з використанням платіжної картки) шляхом внесення покупцем готівки в касу банку або небанківської установи (у тому числі, шляхом використання програмно-технічного комплексу самообслуговування. Її можна зустріти у листі НБУ від 28.09.2020 р. № 57-0009/53844.

Зазначені вимоги законодавства НБУ просив враховувати під час надання податкових консультацій платникам податків.

Розрахунки за допомогою таких сервісів ДПСУ трактувала як розрахункову операцію в розумінні Закону про РРО і вимагали формувати від отримувачів переказу за товари (послуги) фіскальний чек.

29.12.2020 року пресслужба ДПСУ підтвердила лише той факт, якщо споживачі, використовуючи інтернет, замовляють послуги і розрахунки за них здійснюють виключно із застосуванням електронного платіжного засобу та платіжних систем (LiqPay, Portmone, EasyPay, PayPong, Ipay.ua, City24, Приват24 тощо), то такі операції здійснюють без застосування РРО надавачем послуги.

Це слідувало після того як із 10.12.2020 року завдяки Закону № 1071 РРО не потрібен при розрахунках за послуги, якщо такі розрахунки проводять виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Праця та заробітна плата

Державний центр зайнятості розповів про особливості дистанційної (надомної) роботи.

Як відомо, під час карантину роботодавці більше стали використовувати форму дистанційної (віддаленої) роботи. Поширення коронавірусної хвороби змусило посадовців ужити заходів щодо вдосконалення законодавства в цій сфері. Так, у 2020 році з’явилася ст. 60 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), яка визначає особливості дистанційної та надомної роботи. Як зазначає Міністерство соціальної політики України, раніше питання праці надомників регулювалися переважно положенням ще радянських часів, а також колективним договором. Нові положення дали змогу зберегти робочі місця тисячам людей, які могли виробляти продукцію або виконувати свої трудові функції із використанням інформаційно-комунікаційних технологій вдома.

Державний центр зайнятості нагадує про основні особливості роботи поза межами приміщення роботодавця.

1. Обов’язковість укладення трудового договору про надомну (дистанційну) роботу в письмовій формі

Трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. Додержання письмової форми є обов’язковим у разі укладення трудового договору про дистанційну (надомну) роботу (п. 61 ч. 1 ст. 24 КЗпП). На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися в наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення в письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу.

2. Рівність надомних (дистанційних) працівників з працівниками, що виконують роботу в приміщенні роботодавця

Виконання дистанційної (надомної) роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. При цьому, якщо працівник і роботодавець письмово не домовились про інше, дистанційна (надомна) робота передбачає оплату праці в повному обсязі та в строки, визначені наявним трудовим договором (ст. 60 КЗпП). При цьому для надомників, організаційно-технічні умови праці яких близькі до прийнятих під час розрахунку норм виробітку для робітників, що виконують аналогічні роботи в виробничих умовах, встановлюються ті ж норми, що й для зазначених працівників.

3. Особливості обліку робочого часу надомних (дистанційних) працівників

У разі дистанційної (надомної) роботи працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не передбачено у трудовому договорі. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених ст.ст. 50 і 51 цього Кодексу (ст. 60 КЗпП).

Водночас роботодавець зобов’язаний вести облік усіх надомників, яким він надає роботу, та вести реєстраційні листи робочих завдань, доручених надомнику, із зазначенням часу, відведеного для виконання завдань, наголошують компетентні органи.

4. Компенсація деяких витрат надомним (дистанційним) працівникам

Працівники можуть виконувати роботу на власному обладнанні. При цьому слід пам’ятати про зміст ст. 125 КЗпП. Працівники, які використовують свої інструменти для потреб підприємства, установи, організації, мають право на одержання компенсації за їх зношування (амортизацію). Розмір і порядок виплати цієї компенсації, якщо вони не встановлені в централізованому порядку, визначаються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з працівником.

Адміністрація може дозволяти надомникам виготовлення виробів для підприємства з власних матеріалів і з використанням особистих механізмів та інструментів. Перелік видів власних матеріалів і кількість виготовлених з них виробів, а також порядок надання сировини і матеріалів визначаються в галузевій інструкції.

Організація в надомних умовах трудових процесів допускається тільки для осіб, які мають необхідні житлово-побутові умови, а також практичні навички або можуть бути навчені цим навичкам для виконання певних робіт.

За погодженням сторін надомнику можуть відшкодовуватися витрати, пов’язані з виконанням для підприємства роботи вдома (електроенергія, вода тощо). Це питання має бути вирішено під час укладання трудового договору, зазначає Мінсоцполітики.

5. Переважне право окремих категорій осіб виконувати роботу вдома

Переважне право на укладення трудового договору про роботу вдома надається:

  • жінкам, які мають дітей віком до 15 років;
  • інвалідам і пенсіонерам (незалежно від виду призначеної пенсії);
  • особам, які досягли пенсійного віку, але не одержують пенсію;
  • особам зі зниженою працездатністю, яким у встановленому порядку рекомендована праця в надомних умовах;
  • особам, які здійснюють догляд за інвалідами або членами сім’ї, які тривало хворіють та за станом здоров’я потребують догляду;
  • особам, зайнятим на роботах із сезонним характером виробництва (у міжсезонний період), а також навчаються в очних навчальних закладах;
  • особам, які з об’єктивних причин не можуть бути зайняті безпосередньо на виробництві в цій місцевості (наприклад, у районах і місцевостях, що мають вільні трудові ресурси).

За бажанням жінки або інші особи, які фактично доглядають за дитиною до трьох років у період їх перебування у відпустці по догляду за дитиною, можуть працювати вдома (ч. 8 ст. 179 КЗпП). Особам з інвалідністю, які не мають змоги працювати на підприємствах, в установах, організаціях, державна служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні з умовою можливості виконання роботи вдома (ч. 4 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»).

Інше

Кабінет Міністрів України нагадав, що 16 січня 2021 року набула чинності ст. 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». З цього дня відбудеться остаточний перехід сфери обслуговування на державну мову. Відповідно до закону всі надавачі послуг незалежно від форми власності зобов’язані обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари та послуги українською мовою.

«На практиці це означає, що український споживач нарешті отримає право на обслуговування державною мовою за замовчуванням – у супермаркеті чи в інтернет-магазині, у кав’ярні чи ресторані, у банку чи в аптеці, на АЗС чи на вокзалі, у спортзалі чи бібліотеці тощо. Винятків небагато: лише на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою, прийнятною для обох сторін», – сказав Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

«Варто пам’ятати, що вимога щодо обслуговування державною мовою стосується не лише сфери торгівлі. Йдеться також про освітні послуги (у т. ч. гуртки і секції), медичне обслуговування, надання соціальних послуг тощо», – наголосив він.

Тарас Кремінь також зазначив, що українською має подаватися інформація в цінниках, інструкціях, технічних характеристиках, маркуванні, квитках, меню тощо. При цьому він зауважив, що інформація державною мовою про товари та послуги може дублюватися й іншими мовами.

«У разі порушення права на отримання інформації та послуг українською мовою споживачеві доцільно, насамперед, звернутися до працівника відповідної установи з проханням обслуговувати його українською, до менеджера або вищої керівної посадової особи з проханням виправити ситуацію, зафіксувати порушення у книзі скарг. Кожен громадянин також може скласти скаргу на ім’я Уповноваженого із захисту державної мови, направити її письмово або електронною поштою на адресу Уповноваженого. При цьому важливо надати максимально повну інформацію про суб’єкт господарювання, обставини та докази, що підтверджують порушення», – розповів Тарас Кремінь.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра