Огляд законодавства

Огляд законодавства за квітень 2020 року

Податки

ПДВ

Державна податкова служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо необхідності нарахування податкових зобов’язань з ПДВ у разі здійснення операцій з тимчасового призупинення експлуатації виробничого обладнання з огляду на відсутність замовлень на виробництво певного типу продукції» від 23.03.2020 р. № 1195/6/99-00-07-03-02-06/ІПК роз’яснила, чи будуть наслідки з ПДВ у разі тимчасового призупинення експлуатації виробничого обладнання з огляду на відсутність замовлень на виробництво продукції.

За словами контролерів, у такому разі виробниче обладнання не використовують в операціях, перелічених у п. 198.5 ПКУ. Як і раніше, таке обладнання продовжує перебувати у статусі призначеного для використання в оподатковуваних ПДВ операціях у межах господарської діяльності платника податку. Тож компенсуючі ПДВ-зобов’язання в цьому випадку нараховувати не потрібно.

ЄСВ

Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», а 17 квітня 2020 року в газеті «Голос України» № 67 його було опубліковано.

Закон забезпечує створення єдиного рахунку для сплати податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України (крім податку на додану вартість (далі – ПДВ), та акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також митних платежів), єдиного соціального внеску через Електронний кабінет платника податків. Відповідно до підписаного закону такий рахунок буде відкрито для платника за його згодою (бажанням) на центральному рівні Державної казначейської служби.

Очікується, що новий закон допоможе спростити сплату податкових платежів та сприятиме зменшенню кількості помилково або надміру сплачених грошових зобов’язань. На думку законотворців, ухвалені зміни сприятимуть підвищенню рівня відкритості, прозорості та довіри платників податків до державних органів.

Єдиний рахунок для сплати податків запрацює із 2021 року.

Акцизний податок

Державна фіскальна служба України через Офіс великих платників податків повідомила, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» від 30.03.2020 р. № 540-IX продовжуються терміни погашення податкових векселів виробниками або імпортерами палива.

Терміни погашення податкових векселів, виданих відповідно до п. 229.8 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) виробниками або імпортерами палива для реактивних двигунів (коди згідно з УКТ ЗЕД 2710 12 70 00, 2710 19 21 00) та/або бензинів авіаційних (код згідно з УКТ ЗЕД 2710 12 31 00), які припадають на період з 01.03.2020 р. по 31.05.2020 р., продовжуються до 15.08.2020 р. (включно).

У разі підтвердження до 15.08.2020 року (включно) імпортером або виробником, які видали податковий вексель, факту цільового використання бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів, погашення таких податкових векселів здійснюється у встановленому п. 229.8 ПКУ порядку:

  • без сплати коштами сум акцизного податку, зазначених у таких податкових векселях;
  • без застосування штрафів, встановлених пп. 229.8.12 ПКУ.

Якщо податковий вексель не погашено до 15.08.2020 р. (включно), векселедержатель протягом п’яти робочих днів, наступних за визначеним цим пунктом останнім днем терміну погашення податкового векселя, здійснює протест такого векселя в неплатежі згідно із законодавством та протягом одного робочого дня з дати вчинення протесту звертається до банку, який здійснив аваль векселя, з опротестованим податковим векселем. Банк-аваліст зобов’язаний не пізніше операційного дня, що настає за датою звернення векселедержателя з опротестованим податковим векселем, переказати суму, зазначену в податковому векселі, векселедержателю.

У разі відсутності підтвердження до 15.08.2020 р. (включно) цільового використання імпортером або виробником, які видали податковий вексель, бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів з таких імпортера або виробника справляється штраф у розмірі 50% суми акцизного податку, яка обчислюється на основі обсягів бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів, за якими відсутнє підтвердження цільового використання, та ставки акцизного податку, встановленої пп. 215.3.4 ПКУ із застосуванням підвищувального коефіцієнта 10.

Облік і звітність

Державна податкова служба України в категорії 102.05 «ЗІР» відповіла на запитання «Чи підлягають амортизації у податковому обліку ОЗ, безоплатно отримані платником податку?».

Порядок розрахунку амортизації основних засобів (далі – ОЗ) або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування наведено в п. 138.3 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до пп. 138.3.1 ПКУ розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (далі – НП(С)БО) або міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ) з урахуванням обмежень, встановлених пп. 14.1.138 ПКУ, пп.пп. 138.3.2–138.3.4 ПКУ. Під час такого розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені НП(С)БО, крім «виробничого» методу.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Згідно з пп. 138.3.2 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел:

  • вартість гудвілу;
  • витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;
  • витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Відповідно до п. 22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» (далі – П(С)БО 7), затвердженого наказом Мінфіну від 27.04.2000 р. № 92, об’єктом амортизації є вартість, яка амортизується (окрім вартості земельних ділянок, природних ресурсів і капітальних інвестицій).

Пунктом 4 П(С)БО 7 встановлено, що під амортизацією розуміється систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Нормами П(С)БО 7 та Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 р. № 561, визначено відображення вартості безоплатно отриманих основних засобів та нарахування амортизації на них.

З урахуванням зазначеного, у податковому обліку не передбачено обмежень щодо нарахування амортизації на основні засоби, безоплатно отримані платником податку, тому такі основні засоби, які призначені для використання в господарській діяльності платника податку, підлягають амортизації згідно з п. 138.3 ПКУ.

Контроль і відповідальність

Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX, який уже набув чинності.

Розглянемо головні новації.

Ліміти єдиноподатників

Ліміти збільшилися як для фізичних, так і для юридичних осіб:

1 група – 1 млн грн замість 0,3;

2 група – 5 млн грн замість 1,5;

3 група – 7 млн грн замість 5.

Земельний податок й оренда землі

Попередній «антикризовий» закон звільнив від земельного податку та орендної плати за державну й комунальну землю за березень і квітень.

Новий закон зберігає березневу пільгу, але примушує платити за квітень. Правда, квітневий платіж трохи відстрочили – його треба сплатити до 30 червня.

Податок на нерухомість

Як відомо, на час карантину нежитлову нерухомість було звільнено від податку за два місяці – березень і квітень.

Тепер цю пільгу обмежили – залишили тільки березень. За квітень доведеться заплатити. Причому через непорозуміння платіж за квітень не відсунули, а наблизили. Тепер його треба внести до 30 червня 2020 року, а не до 30 липня.

Чи можна не платити за оренду

Можна, але це стосується далеко не всіх випадків. За оренду не платять, тільки якщо внаслідок карантинних обмежень майно не можна використати за призначенням.

Як оплачувати простій

Тепер вимушений карантинний простій оплачують не за середнім заробітком, а не нижче двох третин від тарифної ставки (ст. 113 Кодексу законів про працю України; далі – КЗпП).

Гнучкий режим і дистанційна робота

У КЗпП з’явилися правила про гнучкий режим робочого часу, а також норми про дистанційну роботу.

У разі дистанційної (надомної) роботи обов’язковим буде письмовий трудовий договір (ст. 24 КЗпП). Це правило не застосовується до працівника, який лише іноді працює вдома (ст. 1 Конвенції про надомну працю). У ситуації, що склалася, можна обійтися без письмового договору, а відправити на дистанційну роботу наказом (ст. 60 КЗпП).

Оприлюднення звітності та аудит

Оприлюднювати фінзвітність за 2019 рік разом з аудиторським висновком повинні:

  • підприємства, що становлять суспільний інтерес, у т. ч. великі;
  • публічні акціонерні товариства;
  • загальнодержавні природні монополісти;
  • «добувачі»;
  • середні підприємства;
  • мікро- і малі фінансові установи.

Строк на оприлюднення для підприємств різниться: до 30 квітня, до 1 червня (ч. 3 ст. 14 Закону про бухоблік). Проте адмінштраф за порушення однаково великий: від 17 до 34 тис. грн.

Обов’язковий аудит не скасували, але позбавили від штрафу. Утім, фінансова звітність разом з аудиторським висновком мусить бути оприлюднена впродовж 90 днів після завершення карантину, а для емітентів цінних паперів – п’ять робочих днів після загальних зборів.

Медпільга з ПДВ

Не лише ввезення, але й постачання антивірусних товарів за переліком Кабміну звільнили від податку на додану вартість (далі – ПДВ) (п. 71 Перехідних положень Податкового кодексу України; далі – ПКУ). Минулого разу про внутрішнє постачання забули.

Якщо купили з ПДВ, а продаємо за пільгою, то податковий кредит зберігається.

Пільга працює з 17 березня і діє до кінця місяця завершення карантину (тобто до кінця квітня).

Благодійність

З’явилися такі податкові послаблення.

1. Для фізичних осіб у податкову знижку за податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) потрапляє вся сума антивірусної благодійності (підрозд. 1 п. 11 Перехідних положень ПКУ).

2. Для юросіб-високодохідників уся сума переданої антивірусної благодійності включається у витрати без податкових коригувань (п. 511 підрозд. 4 Перехідних положень ПКУ). Для малодохідників таких коригувань не було й раніше.

3. Для закладів охорони здоров’я безкоштовно отримані суми або вартість товарів для податкових цілей виключають з доходу.

4. Для громадських об’єднань і благодійних організацій обсяги пільги з ПДВ для ліків і благодійності не потрапляють у мільйонний критерій для реєстрації платником ПДВ (п. 72 підрозділу 2 Перехідних положень ПКУ).

Продовження спливу строків

У карантин припиняють спливати різні строки.

Наведемо деякі:

  • строки позовної давності за Господарським кодексом України;
  • строки на адміноскарження рішень податківців (ст. 56 ПКУ);
  • строки на подання заяви до суду з приводу трудового спору (ст. 233 КЗпП);
  • багато судових строків у частині адміністративних спорів, у тому числі строк звернення до адмінсуду (зміни в Кодексі адміністративного судочинства України);
  • –процесуальні строки за господарським судочинством (зміни в Господарському процесуальному кодексі);
  • строки давності у спорах про визнання батьківства/материнства за Сімейним кодексом тощо.

Після карантину або конкретно обумовленої в законі дати (наприклад, для строків оскарження податкових рішень – після 31 травня) ці строки продовжують спливати.

Проте строки реєстрації податкових накладних залишилися без змін.

Загальні збори учасників/акціонерів

Урегульована очевидна проблема з проведенням загальних зборів. Акціонерні товариства можуть зібратися за підсумками 2019 року впродовж трьох місяців після закінчення карантину (п. 10 Заключних положень Закону про акціонерні товариства).

Товариствам з обмеженою відповідальністю відведено шість місяців на річні загальні збори (ст. 31 Закону про товариства з обмеженою відповідальністю). Але зараз цей строк продовжили – дали три місяці після закінчення карантину.

«Відсунули» і строк розкриття інформації емітентами цінних паперів – п’ять днів після загальних зборів.

Фінансові ринки

Національний банк України надав роз’яснення щодо ідентифікації клієнтів під час переказу коштів.

Регулятор нагадав, що з 28 квітня 2020 року встановлюються оновлені вимоги до переліку інформації про платника та отримувача, що повинна супроводжувати переказ коштів, однак це, за оцінками Національного банку, не матиме суттєвого впливу на здійснення переважної більшості операцій із переказу коштів.

Нові вимоги запроваджуються у зв’язку з набуттям чинності Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон).

Декілька засобів масової інформації розповсюдили неправдиву інформацію, що з 28 квітня цього року будуть зупинені платіжні системи. І, як нібито наслідок, здійснити звичайні операції – сплатити комунальні послуги, здійснити грошові перекази, сплатити за товари/послуги – буде не можливо. Нацбанк наголосив, що це не відповідає дійсності.

Законом передбачені такі дві основні вимоги:

  • здійснити ідентифікацію та верифікацію платника;
  • супроводити переказ коштів необхідним переліком даних щодо платника та отримувача.

Оновлені вимоги Закону не поширюються на:

  • сплату житлово-комунальних послуг, оплату податків, штрафів, інших обов’язкових зборів та платежів (незалежно від суми);
  • сплату кредиту в сумі до 30 тис. грн;
  • перекази для оплати товарів і послуг, що здійснені платником за допомогою платіжної картки (або іншого електронного платіжного засобу), якщо її номер супроводжує переказ (незалежно від суми);
  • усі готівкові перекази в межах України у сумі до 5 тис. грн;
  • зняття коштів із власного рахунку.

Національний банк, постійно комунікуючи з учасниками ринку фінансових послуг, надіслав відповідні роз’яснення банкам та небанківським фінансовим установам листом від 13.04.2020 р. № 25-0006/18603. Регулятор рекомендував їм завчасно проаналізувати свої внутрішні процедури (процеси) та привести їх у відповідність до вимог Закону, а також налаштувати автоматизовані системи в такий спосіб, щоб забезпечити супроводження переказів коштів необхідною інформацією про платника та отримувача.

Національний банк наголосив, що сплата комунальних послуг є низькоризиковою операцією відповідно до проведеної Національної оцінки ризиків у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму. Ці операції потребують мінімальної уваги і спрощених заходів ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів. Вимоги ст. 14 Закону щодо супроводження переказу коштів інформацією щодо платника та отримувача не поширюється на операції зі сплати комунальних платежів.

Отже, запровадження нових норм Закону з одночасним запровадженням механізмів віддаленої ідентифікації мають значно розширити інструментарій банків і небанківських фінансових установ щодо віддаленого ініціювання і проведення зазначених операцій.

Праця та заробітна плата

Кабінет Міністрів України повідомив, що соціальна підтримка безробітних в Україні посилюється. Так, громадяни, які були звільнені з останнього місця роботи в період карантину (починаючи з 12.03.2020 року) за власним бажанням і стали на облік в державній службі зайнятості, отримуватимуть допомогу з безробіття з першого дня набуття статусу безробітного. Тобто на період карантину правило про відкладення виплати допомоги з безробіття для звільнених за власним бажанням застосовуватися не буде.

Як відомо, 18 квітня 2020 року набув чинності Закон України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 р. № 553-IX.

Цим законом внесено зміни до «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Змінами визначено, що на період карантину для осіб, які звільнилися з роботи за власним бажанням, не будуть застосовуватися вимоги щодо відкладення виплати допомоги з безробіття строком до 90 днів. При цьому загальна тривалість виплат допомоги з безробіття для таких осіб не може перевищувати 270 календарних днів.

Якщо людина звільнилася з попереднього місця роботи за власним бажанням саме в період карантину і вже зареєструвалася у службі зайнятості, не потрібно подавати жодних додаткових документів. Нарахування допомоги відбудеться автоматично.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра