Огляд законодавства

Огляд законодавства за жовтень 2018 року

Податки

Податки

ПДВ

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо складання податкової накладної за операцією з постачання особою – нерезидентом, яку не зареєстровано як платника ПДВ, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України» від 19.10.2018 р. № 4492/6/99-99-15-03-02-15/ІПК розглянула таку ситуацію.

Резидент (платник ПДВ) отримав від нерезидента послуги, місце постачання яких – митна територія України. У підписаному акті отримувач послуг зробив зауваження щодо вартості таких послуг: «Розрахунок за виконані послуги проведено в сумі з урахуванням вказаних зауважень».

У такому випадку отримувач послуг на дату оформлення акта складає і реєструє в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) податкову накладну, в якій нараховує ПДВ за основною ставкою на основі вартості таких послуг.

Суму ПДВ отримувач включає до складу податкових зобов’язань і податкового кредиту у відповідному звітному (податковому) періоді.

Якщо між отримувачем і виконавцем виникли суперечності стосовно вартості виконаних послуг, вони можуть владнати їх самостійно або звернутися до суду. Після усунення суперечностей і внесення змін до первинних документів можна відкоригувати податкові зобов’язання з ПДВ, склавши і зареєструвавши в ЄРПН розрахунок коригування.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Про оподаткування ПДВ» від 28.09.2018 р. № 4243/6/99-99-15-03-02-15/ІПК повідомила, що при постачанні товарів за договорами товарного кредиту (товарної позики, розстрочки), умови яких передбачають сплату (нарахування) відсотків, датою збільшення податкових зобов’язань у частині таких відсотків вважається дата їх нарахування згідно з умовами відповідного договору.

Отже, якщо сторони укладають договори купівлі-продажу на умовах товарного кредиту, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент, то незалежно від наявності боргового інструменту та форми розрахунків за такі товари база оподаткування ПДВ у продавця таких товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з договірної вартості цих товарів, збільшеної на загальну суму процентів, визначених договором.

Державна фіскальна служба України наказом «Про затвердження Порядку взаємодії Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС» від 03.08.2018 року № 523 затвердила відповідний Порядок (далі – Порядок № 523), що визначає організаційні та процедурні засади діяльності Комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРНН або відмову в такій реєстрації (далі – Комісія ДФС) та порядок її взаємодії зі структурними підрозділами ДФС та комісіями головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісом великих платників податків ДФС (далі – комісії регіонального рівня).

Комісія ДФС буде:

  • аналізувати прийняті комісіями регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРНН, рішень щодо врахування або неврахування таблиці даних платника ПДВ;
  • приймати рішення про неврахування таблиці даних платника ПДВ відповідно до п. 36 Порядку від 21.02.2018 р. № 117;
  • приймати рішення про врахування наданих пропозицій щодо вдосконалення роботи автоматизованого моніторингу відповідності ПН/ РК критеріям оцінки ступеня ризиків  та критеріїв ризиковості платника податку, критеріїв ризиковості здійснення операцій, показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Комісії регіонального рівня здійснюють:

  • розгляд питань щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку;
  • розгляд наданої Комісією ДФС інформації по платниках з ознаками ризиковості в день її надходження, внесення таких платників податку до переліку ризикових платників податків, а в разі прийняття відповідного рішення – виключення платників податку з переліку ризикових платників податків.

Голова комісії регіонального рівня забезпечує надання Комісії ДФС письмових пояснень та матеріалів засідання такої комісії, що стали підставою для прийняття комісією регіонального рівня рішень. Головна ж Комісія може надавати регіональним комісіям завдання, які є першочерговими і обов'язковими для виконання відповідно до вимог чинного законодавства.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо можливості врахування сум ПДВ, які сплачені авансом у попередніх та звітному (податковому) періодах постачальникам товарів/послуг при розрахунку суми бюджетного відшкодування» від 08.06.2018 р. № 2541/6/99-99-15-03-02-15/ІПК роз'яснила, що датою включення сум ПДВ до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання грошових коштів з банківського рахунка платника податку для оплати товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг.

Отже, в основу розрахунку суми бюджетного відшкодування покладено єдиний принцип: здійснення грошових розрахунків із постачальниками в зв'язку з придбанням товарів/послуг, а якщо постачальник є нерезидентом, то з бюджетом (в частині ПДВ).

Тож суми ПДВ, сплачені авансом в попередніх і звітному (податковому) періодах постачальникам товарів/послуг, беруть участь у розрахунку суми бюджетного відшкодування ПДВ.

У разі якщо споживач здійснив оплату за товар та має розрахунковий документ встановленої форми, то в місці отримання такого товару РРО не застосовується. Наприклад, сплату за товар (плитка, цемент, будівельні суміші тощо) проведено у бухгалтерії або магазині, а отримання або відпуск (відвантаження) здійснюється зі складу (тощо).

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо порядку складання розрахунків коригування до зведених податкових накладних, складених відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України» від 11.09.2018 р. № 3967/6/99-99-15-03-02-15/ІПК повідомила, що зведену податкову накладну, складену на суму перевищення балансової (залишкової) вартості основних засобів над фактичною ціною, слід коригувати двома рядками. У першому рядку зі знаком «–» необхідно зазначати показники рядка податкової накладної, які виправляєте. При цьому у графі 1 слід зазначати номер за порядком рядка податкової накладної, яку коригуєте.

Другим рядком розрахунку коригування необхідно зазначати правильні показники. У графі 1 зазначається новий черговий порядковий номер рядка, якого не було у податковій накладній, яка коригується.

У графі 2 розрахунку коригування в усіх рядках, які заповнюються у зв’язку з таким коригуванням, необхідно зазначати причину коригування – «Коригування податкової накладної, складеної відповідно до абзацу 11 пункту 201.4 статті 201 ПКУ».

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо порядку складання розрахунку коригування до податкової накладної» від 28.09.2018 р. № 4231/6/99-99-15-03-02-15/ІПК нагадала, що підприємство постачає товар за ціною, що є нижчою за ціну його придбання, а тому підприємство здійснює нарахування ПДВ відповідно до п. 188.1 ПКУ – виходячи з суми перевищення ціни придбання над ціною постачання. Відповідно до умов договору, після виконання підприємством визначених об’ємів продажу, постачальник зменшує ціни на товар, який постачався підприємству, та який підприємство постачало покупцям. Тож, відповідно до вимог ст. 192 ПКУ, постачальник зменшує свої податкові зобов’язання з ПДВ, а підприємство – податковий кредит. Чи може тепер підприємство зменшити свої ПДВ-зобов’язання, що нараховувалися на суму перевищення ціни придбання над ціною постачання?

Представники фіскального відомства зазначили: якщо після реєстрації в ЄРПН зведеної податкової накладної, складеної виходячи з перевищення ціни придбання/звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання відбувається зменшення вартості придбаних товарів/послуг, продавець на дату реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до відповідної податкової накладної, складеного у зв’язку зі зменшенням вартості придбаних товарів/послуг, має право скласти розрахунок коригування до такої зведеної податкової накладної.

Отже, податківці дозволяють коригувати (зменшувати) ПДВ-зобов’язання, що нараховувалися на суму перевищення ціни придбання товару над ціною його постачання.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Про податок на додану вартість» від 27.09.2018 р. № 4193/6/99-99-15-03-02-15/ІПК повідомила: якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи використовуються частково в оподатковуваних, а частково – в неоподатковуваних операціях (п.п. 196.1.4 ПКУ) платник податку зобов’язаний нараховувати податкові зобов’язання відповідно до ст. 199 ПКУ згідно з часткою використання таких товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях. Розрахунок такої частки проводиться за результатами операцій, проведених за попередній календарний рік, та застосовується протягом поточного календарного року.

Якщо платник податку протягом попереднього календарного року здійснював лише оподатковувані операції, такий розрахунок здійснюється у податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, в якому вперше задекларовані неоподатковувані операції. Розрахована у такий спосіб частка застосовується для нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 199 ПКУ до кінця календарного року, в якому почали здійснюватися одночасно оподатковувані та неоподатковувані операції, а за підсумками такого календарного року проводиться перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів, проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.

ПДФО та військовий збір

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Про відображення в податковому розрахунку за ф. 1ДФ суми нецільової благодійної допомоги, наданої у не грошовій формі» від 08.10.2018 р. № 4334/6/99-95-42-02-15/ІПК повідомила, що не оподатковують ПДФО нецільову благодійну допомогу, яку надають резиденти-юрособи фізособам протягом звітного податкового року сукупно в розмірі, що не перевищує у 2018 році 2470 грн. (1762 грн × 1,4).

У податковому розрахунку форми № 1ДФ нецільову благодійну допомогу, у т. ч. ту, що перевищує граничний розмір, відображають з ознакою доходу «169».

Водночас у разі надання допомоги в негрошовій формі суми нарахованого доходу у графах 3а «Сума нарахованого доходу» і 3 «Сума виплаченого доходу» відображають з урахуванням натуркоефіцієнта.

У рядку «Військовий збір» зазначають суму доходу без застосування натуркоефіцієнта.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо практичного застосування норм чинного законодавства» від 22.10.2018 р. № 4511/6/99-99-13-02-03-15/ІПК повідомила, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема сума страхових платежів (страхових внесків) за договорами добровільного медичного страхування, сплачена будь-якою особою – резидентом за платника податку чи на його користь, крім випадків, перелічених у пп. «а» та «б» пп. 164.2.16 ПКУ.

Отже, платником ПДФО є фізособа, за яку чи на користь якої за договором добровільного медичного страхування товариством здійснено сплату сум страхових платежів (страхових внесків).

При цьому юридична особа як податковий агент має здійснити нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету від імені такої фізособи за її рахунок.

ЄСВ

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо звільнення від сплати єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та одночасно є пенсіонерами за вислугою років» від 11.10.2018 р. № 4398/К/99-99-13-02-01-14/ІПК наголосила, що для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та є пенсіонерами за вислугою років, пільг щодо обов’язку нараховувати та сплачувати ЄСВ Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі – Закон № 2464) не передбачено.

Отже, зазначені платники ЄСВ відповідно до абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Звітним періодом є календарний рік.

Акцизний податок

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оподаткування акцизним податком продукції у випадку повернення якісної підакцизної продукції» від 22.10.2018 р. № 4499/6/99-99-15-03-03-15/ІПК розглянула цікаву ситуацію. Підприємство виробляє та провадить оптову торгівлю алкогольними напоями. Інколи покупці повертають якісну підакцизну (алкогольну) продукцію, з якої підприємство вже сплатило акцизний податок під час першої її реалізації. Надалі таку продукцію повторно реалізують іншим покупцям. У такому випадку податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку не коригують. Податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку під час реалізації повернутої якісної підакцизної продукції, з якої вже сплатили акцизний податок, не нараховують.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо необхідності реєстрації Товариства платником акцизного податку у разі отримання компенсації вартості за витрачене пальне при здійсненні операцій із заправки пальним техніки, зданої в оренду» від 05.10.2018 р. № 4299/6/99-99-15-03-03-15/ІПК роз’яснила, що у ситуації, коли товариство як орендодавець передало іншому суб’єкту господарювання техніку за договором оренди та за власний рахунок здійснює заправку такої техніки власним пальним і при цьому отримує від суб’єкта господарювання відшкодування вартості використаного пального, то операція з передачі (відпуску, відвантаження, заправки) палива від товариства до іншого суб’єкта господарювання є операцією з реалізації пального. Тож товариство має зареєструватись платником акцизного податку з реалізації пального та складати акцизні накладні.

При цьому здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому ПКУ, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців у розмірі 100 % вартості реалізованого пального.

Єдиний податок

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо здійснення медичної практики на спрощеній системі оподаткування фізичною особою – підприємцем» від 17.10.2018 р. № 4448/К/99-99-13-01-02-14/ІПК повідомила, що до платників єдиного податку другої групи належать підприємці, які надають послуги, в т. ч. побутові, платникам єдиного податку та/або населенню.

При цьому протягом календарного року: вони не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не перевищує одночасно 10 осіб; обсяг їх доходу не перевищує 1,5 млн грн.

Якщо підприємець виконує ці вимоги, він може бути платником єдиного податку другої групи, провадячи медичну практику і надаючи відповідні послуги винятково населенню або платникам єдиного податку.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оподаткування доходів отриманих фізичною особою – підприємцем при здійсненні продажу товарів за допомогою платіжного терміналу» від 16.10.2018 р. № 4435/Д/99-99-13-01-02-14/ІПК повідомила: якщо підприємець-єдиноподатник використовує платіжний термінал для розрахунків за товари (послуги), його доходом буде сума, що надійшла на поточний рахунок.

Датою отримання доходу буде дата надходження коштів на розрахунковий рахунок.

Якщо під час використання платіжного термінала із суми виручки банк утримує комісійну винагороду за послуги з розрахункового обслуговування, доходом підприємця є повна сума виручки (разом із комісією, що утримав банк).

Облік і звітність

Міністерство фінансів України листом «Щодо тлумачення міжнародних стандартів фінансової звітності» від 24.09.2018 р.  № 35210-06-5/24914 повідомило: з огляду на те, що МСФЗ приймаються Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (м. Лондон, Велика Британія), їх тлумачення Міністерством фінансів України не здійснюється.

Відповідно до п. 42 Конституції Фонду міжнародних стандартів фінансової звітності функція з тлумачення застосування МСФЗ покладена на Комітет з тлумачень міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – Комітет).

При цьому, згідно з пунктами 5.14 – 5.22 довідника з належних правових процедур Ради з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та Комітету будь-яка окрема особа або організація може за встановленою формою подати пропозиції щодо можливих питань порядку денного на розгляд Комітету.

Така пропозиція має охоплювати опис питання, стислий опис поточних бухгалтерських практик із визначенням основних альтернатив та підстави для вирішення питання Комітетом.

Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Змін до Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, Порядку опломбування реєстраторів розрахункових операцій» від 20.09.2018 р. № 773 внесло численні зміни до Порядків, затверджені наказом Мінфіну «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» від 14.06.2016 р № 547:

  • реєстрації і застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги);
  • реєстрації і застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти;
  • реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій;
  • опломбування реєстраторів розрахункових операцій.

Крім того, викладено в новій редакції численні форми заяв, довідок і т.д., починаючи з форми № 1-РРО «Заява про реєстрацію реєстратора розрахункових операцій» і Розрахункової книжки до форми № 1-ЦСО «Довідка про опломбування реєстратора розрахункових операцій».

Основними цілями цього документа Мінфін назвав:

  • спрощення процедур реєстрації РРО та введення їх в експлуатацію;
  • впровадження при реєстрації і застосуванні РРО обміну інформацією в електронному вигляді;
  • спрощення вимог щодо ведення КОРО.

Сам наказ набув чинності з 1 жовтня 2018 року, однак, практично всі реальні зміни набудуть сили після вступу в силу нормативно-правового акта Міністерства фінансів України про затвердження порядків ведення реєстру примірників реєстраторів розрахункових операцій та реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо застосування деяких норм чинного законодавства» від 25.09.2018 р.  № 4155/6/99-99-14-05-01-15/ІПК повідомила, що видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки підписуються керівником і головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником. До видаткових ордерів додаються заяви на видачу готівки, розрахунки.

Підпис керівника установи/підприємства на видаткових касових ордерах не обов’язковий, якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках є його дозвільний напис. Підприємства, що займаються закупівлею товарів сільськогосподарської продукції, проведення розрахунків за які не врегульовано законодавством України, здійснюють видачу готівки здавальникам такої сільськогосподарської продукції за відомостями, у яких зазначаються прізвища здавальників, їх адреси, обсяги зданої продукції і сума виплаченої готівки, що підписуються здавальником.

Отже в разі, якщо видатковий ордер підписаний уповноваженою особою підприємства, то відповідно має бути вказане прізвище, ім'я та по батькові такої особи.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо формування витрат фізичної особи - підприємця на загальній системі оподаткування» від 02.10.2018 р. № 4265/Є/99-99-13-01-02-14/ІПК повідомила, що підприємець на загальній системі оподаткування має право включити до складу витрат вартість використаних пально-мастильних матеріалів. Проте відобразити такі витрати можна лише після одержання доходу, який безпосередньо пов’язаний із понесеними витратами від здійснення підприємницької діяльності.

Підставою відобразити витрати будуть відповідні первинні документи, зокрема угоди, акти виконаних робіт (наданих послуг), товарно-транспортні накладні, розрахункові документи тощо.

До витрат можна включати пальне в межах норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених наказом Мінтрансу «Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті» від 10.02.1998 р. № 43.

Витрати палива і мастильних матеріалів понад такі норми вважають негосподарськими витратами.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Про реєстрацію та використання портативних реєстраторів розрахункових операцій» від 09.10.2018 р. № 4367/Я/99-99-08-02-01-14/ІПК повідомила, якщо споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовив товар, і розрахунок за нього було здійснено із застосуванням платіжних систем Portmone, Liqpay тощо, суб'єкт господарювання зобов'язаний видати розрахунковий документ встановленої форми (чек із РРО) та відповідним чином оформлений гарантійний талон.

Оскільки споживач, використовуючи рекламні інтернет-сторінки, лише обирає товар або послугу, то в разі використання при реалізації товарів (послуг) РРО у чеку зазначаються обов'язкові реквізити, у тому числі назва та код суб'єкта господарювання, адреса магазину, що здійснив реалізацію, тощо, що дає змогу визначити, з ким проведено розрахунки за товари (послуги), та в разі виникнення потреби звернутися для обміну.

Крім того, звертаємо увагу, що в разі замовлення товару або послуги представники інтернет-магазину уточнюють з покупцем (замовником) як наявність товару, так і його кількість. А також з'ясовують форму та час оплати.

Отже, суб'єкти господарювання, що використовують рекламні інтернет-сторінки для продажу товарів, робіт (послуг), реєструють РРО на загальних підставах за адресою розміщення таких магазинів, а у разі доставки власною кур'єрською службою можуть зареєструвати РРО на транспортний засіб, яким здійснюється доставка.

Контроль і відповідальність

Кабінет Міністрів України ухвалив оновлений План заходів щодо реалізації Концепції розвитку газовидобувної галузі України до 2020 року. Про це повідомляється на Урядовому порталі.

Оновлений План заходів покликаний посилити прозорість газовидобувного сектору і покращити якість його регулювання. Передбачається перейти на електронний формат обміну інформацією між видобувними компаніями та органами влади, створити портал з доступом до інформації про українські ресурси.

Очікується також розроблення нової версії Кодексу про надра, який кодифікує і впорядкує правила діяльності у видобувній галузі.

За словами Віце-прем’єр-міністра України Володимира Кістіона, Україна крок за кроком покращує умови для інвестицій у газовидобувний сектор. Парламент прийняв закони, які впроваджують стимулюючу ренту та гарантують її п’ятирічну недоторканність, спрямовують частину коштів на розвиток громад у видобувних регіонах, полегшують дозвільні процедури. У червні 2018 р. уряди України і Канади підписали лист про наміри щодо запровадження кращих практик управління видобувною галуззю.

Кабінет Міністрів України на своєму офіційному сайті повідомив, що інспекційна система в Україні трансформується у напрямі ризикоорієнтованого підходу. Відтепер інспекційні органи мають фокусуватись на прозорій оцінці суб’єктів господарювання та запобіганні ризикам, а бізнес – знати, коли і чому до нього завітає інспектор.

Уже запущено інтегрований портал inspections.gov.ua з низкою інструментів для прозорої та передбачуваної онлайн-взаємодії держава – бізнес. 26 інспекційних органів із 33 наразі вже долучилися до роботи на порталі та відкрили інформацію про свої перевірки. Станом на жовтень 2018 року в єдиній системі опубліковано майже 250 тис. планів та близько 48 тис. результатів уже проведених перевірок. Триває процес затвердження нових критеріїв ризику, що дасть змогу ефективніше планувати заходи контролю.

Навесні Уряд затвердив нову методологію управління ризиками, завдання інспекцій – визначити перелік небезпек для кожної сфери контролю та розробити комбінацію критеріїв для виявлення ризиків і розумного планування перевірок. Найбільший прогрес у цьому поки продемонстрували контролюючі органи в сфері пожежної та техногенної безпеки, охоронної діяльності та туризму.

Ще одне важливе завдання нової інспекційної системи – орієнтованість на платника податків. З цією метою на Інспекційному порталі створюється «Кабінет управління ризиками» з низкою інструментів.

Нагадаємо, ініціаторами регуляторної реформи є Міністерство економічного розвитку і торгівлі та Державна регуляторна служба за сприяння BRDO. Підтримку процесу надає ЄС в рамках ініціативи EU4Business/ FORBIZ. BRDO – провідний незалежний експертно-аналітичний центр із регуляторної політики в Україні.

Кабінет Міністрів України затвердив розроблені Мінекономрозвитку Основні засади впровадження політики власності щодо суб’єктів господарювання державного сектору економіки.

Документ розроблено з урахуванням кращих світових практик політики власності державних підприємств, зокрема OECD Guidelines on Corporate Governance of SOEs (Рекомендації щодо корпоративного управління державними підприємствами Організації економічного співробітництва та розвитку).

Основні засади впровадження політики власності визначають основні цілі здійснення державного володіння, управління і розпорядження суб’єктами господарювання. Так, політика власності стверджує, що держава володіє підприємствами для підвищення їхньої ефективності, збереження і підвищення балансової вартості їхніх активів, забезпечення економічних інтересів українського народу, виконання покладених на державу соціальних функцій, а також отримання прибутку держпідприємствами від здійснення комерційної діяльності.

Документ також визначає загальні принципи управління суб’єктами господарювання державного сектору економіки, серед яких:

  • винятковість державної власності – передбачено, що у власності держави мають залишитись підприємства, що виконують покладені на державу функції або є природними монополіями. При цьому інші підприємства мають бути приватизовані, передані в комунальну власність, державно-приватне партнерство або ліквідовані;
  • визначення чітких цілей діяльності – держава має визначати комерційні і некомерційні цілі функціонування підприємств, що належать до її власності;
  • паритетність у регулюванні державними та комерційними компаніями, коли державні компанії здійснюють свою діяльність на тих самих комерційних і конкурентних засадах, як і недержавні підприємства, із перетворенням всіх держкомпаній на акціонерні товариства;
  • розмежування функцій власника і регулятора – держава здійснює контроль і регулювання, однак не втручається в операційну діяльність суб’єкта господарювання;
  • професійність в управлінні суб’єктами господарювання – керівники і члени наглядових рад мають обиратись за конкурентною, прозорою і чесною процедурою із урахуванням їхнього досвіду і професійних навичок;
  • дотримання прозорості своєї діяльності для зниження корупційних ризиків;
  • соціальна відповідальність держкомпаній.

Тепер органи влади, які здійснюють управління державними компаніями, мають протягом місяця розробити, затвердити і оприлюднити окремі політики власності для особливо важливих державних підприємств. Вони також мають забезпечити впровадження політики власності на всіх підприємствах, що належать до державної форми власності.

Державна фіскальна служба України в категорії 136.02 ЗІР повідомила, що відповідно до п. 77.1 ПКУ документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Наказом Мінфіну від 02.06.2015 р. № 524 затверджено Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків.

Згідно з Порядком план-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДФСУ до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. Оновлення річного плану-графіка здійснюється в разі його коригування.

Представники фіскального відомства зазначили, що проекти коригування планів-графіків у разі здійснення такого коригування формуються територіальними органами ДФСУ не пізніше 03 числа кожного місяця поточного року, починаючи з другого місяця поточного року, засобами інформаційно-телекомунікаційних систем ДФСУ (абз. 2 п. 3 розд. І Порядку).

Отже, коригування плану-графіку документальних планових перевірок платників податків здійснюється на підставі проектів, сформованих територіальними органами ДФСУ, починаючи з другого місяця поточного року.

План-графік з урахуванням коригувань розміщується на офіційному веб-порталі ДФСУ в розділі «Діяльність/Плани та звіти роботи».

Праця та заробітна плата

Державна служба України з питань праці у листі «Щодо відповідальності за невідповідність найменування професій і посад зазначеним у Класифікаторі професій» від 24.09.2018 р. № 4501/4/4.3-зв-18 повідомила, що під час інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) інспектор праці може перевіряти, чи правильно внесли до трудової книжки відомості про роботу, в т. ч. назву посади.

Якщо найменування професії і посади не відповідає Національному класифікатору України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», підприємству загрожує штраф. Його розмір становить одну мінімальну зарплату.

Фонд соціального страхування України в листі «Щодо застосування норм Положення про комісію (уповноваженого) із страхування, затвердженого постановою правління Фонду від 19.07.2018 р. № 13» від 13.09.2018 р. № 2.4-15-2951 повідомив: якщо страховий випадок стався у підприємця, особисто він вирішує, чи призначати матеріальне забезпечення. Щоб оформити таке рішення, доцільно використовувати форму протоколу засідання комісії із соціального страхування/рішення уповноваженого.

Якщо страховий випадок настав у найманого працівника, який працює в підприємця, рішення ухвалюватиме комісія або уповноважений зі страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

Фахівці Фонду соцстрахування зауважили, що через оновлення Положення про комісію (уповноваженого) із соціального страхування підприємства, установи, організації із загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, комісіям із соціального страхування, які створені і діють у страхувальників, не потрібно вносити зміни до документів, на підставі яких вони створені.

Ринки фінансових послуг

Національний банк України постановою «Про затвердження Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні» від 25.09.2018 р. № 103 оновив вимоги до ведення касових операцій банками в Україні, що пов’язано з вдосконаленням організації касової роботи та змінами українського законодавства.

Оновленою Інструкцією про ведення касових операцій банками в Україні (далі – Інструкція № 103) регулюються взаємовідносини банків (філій, відділень) з питань здійснення касових операцій з Національним банком України, іншими банками та встановлюються порядок і вимоги:

  • здійснення банками (філіями, відділеннями) касових операцій у національній та іноземній валюті;
  • оформлення банками (філіями, відділеннями) касових документів, здійснення касових операцій щодо приймання та видачі готівки;
  • оброблення банкнот (монет);
  • здавання та отримання банками (філіями, відділеннями) готівки національної валюти в НБУ, у тому числі із застосуванням касет.

Норми Інструкції № 103 в частині здійснення операцій з переказу готівки в національній валюті із застосуванням платіжних терміналів та програмно-технічних комплексів самообслуговування, а також у частині оформлення касових документів поширюються на небанківські фінансові установи та національний оператор поштового зв’язку, які отримали ліцензію Нацбанку на переказ коштів у національній валюті України без відкриття рахунку.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами – підприємцями» Інструкція № 103 визначає що, банк (філія, відділення) має право використовувати печатку, але цей реквізит не є обов’язковим.

Крім того, Інструкцією № 103 передбачено нові вимоги щодо:

  • визначення банком у внутрішніх положеннях (інструкціях) додатково системи контролю за касовими операціями, порядку звіряння готівки під час проведення ревізії цінностей, роботи з цінними паперами та цінностями, що мають вартість, які зберігаються у сховищах, опису форм статистичних та управлінських звітів про касові операції та періодичність подання за потреби органам управління банку;
  • інформування банком клієнтів через інформаційні матеріали, які мають бути розміщені в доступному для клієнта місці, про визначення платіжних ознак та обміну банкнот, розмінних та обігових монет національної валюти України;
  • формування та пакування обігових монет номіналом 1 гривня (залежно від року випуску) та інвестиційних монет Банкнотно-монетним двором;
  • оформлення касових документів за операціями на сплату платежів за адміністративні послуги та за рахунками умовного зберігання (ексроу).

Інструкція № 103 набирає чинності з 1 листопада 2018 року.

З цього часу втрачає чинність Інструкція про ведення касових операцій банками в Україні, затверджена постановою Правління Нацбанку від 01.06.2011 р. № 174.

Митна справа

Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму «єдиного вікна» та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України».

«Єдине вікно» – це один з важливих антикорупційних кроків, який мінімізує людський фактор при прийнятті рішень контролюючими органами, стимулює їх перехід на європейські принципи здійснення державного контролю та сприяє міжнародній торгівлі.

Наразі  в середньому 85% вантажів оформлюється через систему «Єдиного вікна».

Закон створює законодавчу основу для механізму «Єдиного вікна» та функціонування єдиного державного інформаційного веб-порталу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі», через який, зокрема, передбачена можливість одноразового подання в електронному вигляді документів та/або відомостей з метою автоматичного обміну інформацією про вантаж у процесі його митного контролю.

Таким чином, замість печаток і штампів державних органів на паперових документах, документи та інформація надаватимуться одноразово в електронному вигляді, а контролюючі органи проставлятимуть електронні відмітки у спільній базі даних.

Також, основними нововведеннями зазначеного Закону є такі:

1. Скорочення кількості контролюючих органів на кордоні.

2. Скасування необхідності отримання підприємствами позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи для здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра