Огляд законодавства за жовтень 2015 року

Огляд законодавства за жовтень 2015 року

Податки

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість» від 28.09.15 р. № 20540/6/99-95-42-01-16-01 розтлумачила: включити до бюджетного  відшкодування суми ПДВ, сплачені при покупці товарів (послуг), що використовуються для будівництва основних  засобів (далі — ОЗ), мають право, в тому числі, й такі платники ПДВ:

• ті, які отримали цей статус менш ніж за 12 календарних місяців;
• у яких обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців був меншим, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування.

Згідно з п. 200.5 Податкового кодексу України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:

• були зареєстровані платниками ПДВ менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за результатами якого подається заява на бюджетне відшкодування. Виняток − нарахування податкового кредиту в  результаті придбання чи спорудження ОЗ;
• мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (окрім нарахування кредиту при покупці чи спорудженні ОЗ).

Державна фіскальна служба України у м. Києві в листі «Щодо особливостей складання зведеної податкової накладної» від 17.09.15 р. № 14401/10/26-15-15-01-18 нагадала: якщо протягом місяця постачальник отримав у рахунок оплати вартості товарів/послуг більше коштів, ніж було фактично поставлено протягом такого місяця товарів/послуг, то таке перевищення вважають попередньою оплатою, на яку складають окрему податкову накладну в загальному порядку. На постачання, які мають безперервний або ритмічний характер (два й більше рази на місяць одному покупцю), дозволено оформляти зведену податкову накладну не пізніше останнього дня місяця.

Тож платникам ПДВ слід уважно оформляти зведену податкову накладну, щоб до неї не закрався аванс за операціями, на які вже була складена податкова накладна в попередньому періоді.

Державна фіскальна служба України у м. Києві у листі «Про нарахування ПДВ на вартість поставки» від 16.09.15 р. № 14321/10/26-15-15-01-09 розтлумачила порядок застосування ПДВ-пільги при постачанні друкованих періодичних видань масової інформації.

На їхню думку, режим звільнення від ПДВ поширюється на операції постачання (передплати) та доставки періодичних видань масової інформації (окрім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва на всіх етапах постачання від виробників до кінцевого споживача.

Згідно з пп. 197.1.25 Податкового кодексу України (далі − ПКУ) звільнені від ПДВ операції з:

• постачання (передплати) та доставки періодичних видань друкованих засобів масової інформації (окрім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва;
• підготовки (літературне, наукове та технічне редагування, коригування, дизайн і верстка), виготовлення (друк на папері або запис на електронному носії), поширення книжок, у тому числі електронного контенту (окрім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, учнівських зошитів, підручників і навчальних посібників, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови вітчизняного  виробництва на митній території України.

Постачання товарів − це будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі їхній продаж, обмін чи дарування, а також постачання товарів за рішенням суду (ст. 14.1.191 ПКУ).

Постачання послуг − це будь-яка операція, що не є постачанням  товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи або надання інших майнових прав щодо таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, спожитих у процесі здійснення певної дії або здійснення певної діяльності (пп. 14.1.185 ПКУ).

Державна фіскальна служба України листом «Щодо дебіторської заборгованості» від 16.09.15 р. № 21853/10/28-10-06-11 роз'яснила, що комунальні підприємства, які застосовують касовий метод обліку ПДВ згідно з п. 187.10 Податкового кодексу України, можуть списати дебіторську заборгованість за товари/послуги, перелічені в цьому пункті, без нарахування ПДВ.

На думку контролерів, списати заборгованість можна, якщо за нею закінчився строк позовної давності та підприємство вжило необхідних заходів щодо її стягнення. При цьому податкові зобов’язання не виникають, оскільки:

1) не відбувається отримання коштів на банківський рахунок (до каси) комунальника в рахунок оплати поставлених товарів/послуг;

2) платник ПДВ не отримує будь-якої іншої компенсації за поставлені товари/послуги.

Державна фіскальна служба України в листі «Про доповнення до листа ДФС від 26.08.2015 № 31730/7/99-99-19-03-02-17» від 09.10.15 р. № 37545/7/99-99-19-03-02-17 переглянула свої рекомендації щодо заповнення додатку Д4 до декларації з ПДВ, якщо платник ПДВ бажає повернути надлишок коштів з електронного рахунку.

Отже, незалежно від спрямування коштів − до бюджету або на поточний рахунок − у додатку Д4 слід заповнити всі графи, зокрема графи 4 та 5 другої таблиці.

При цьому в графі 4 таблиці вказують суму коштів на електронному рахунку, що може бути перерахована до бюджету й визначається як різниця граф 1 та 2 (гр. 1− гр. 2).

У графі 5 таблиці наводять суму коштів на електронному рахунку платника, що може бути перерахована платнику на поточний рахунок й визначається як різниця граф 1, 2, та 3 (гр.1−гр.2−гр.3).

Напрям перерахування коштів і відповідну суму платник ПДВ указує в текстовій частині під таблицею.

Нагадаємо, раніше податківці рекомендували не заповнювати графу 5 у разі спрямування надлишку коштів на електронному рахунку до бюджету (лист ДФСУ від 26.08.15 р. № 31730/7/99-99-19-03-02-17). Зараз вони відкликали таку пораду.

Державна фіскальна служба України у листі «Щодо права у особи, зареєстрованої платником ПДВ менше 12 календарних місяців, на анулювання реєстрації» від 17.08.15 р. № 17440/6/99-99-19-03-02-15 зауважила: ПКУ не передбачено можливості подання заяви про анулювання реєстрації особою, що зареєстрована як платник ПДВ менше 12 календарних місяців.

Як аргумент вони навели норму пп.  'а' п. 184.1 ПКУ, де сказано, що анулювання реєстрації платників ПДВ відбувається, зокрема, у випадку, якщо будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 місяців була меншою 1 млн грн  (без ПДВ) та за умови сплати  всіх податкових зобов'язань.

Державна фіскальна служба України у листі «Щодо визначення бази обкладення ПДВ операцій із постачання товарів на митній території України, які були попередньо імпортовані (ввезені) платником податків» від 01.10.15 р. № 20876/6/99-99-19-03-02-15 роз’яснила: для операцій постачання товарів, ввезених платником податків на митну територію України, базу оподаткування визначають за загальним правилом — з огляду на їх договірну вартість без урахування величини митної вартості.

Згідно з п. 188.1 Податкового кодексу України базу оподаткування операцій із постачання товарів визначають виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

При цьому база не може бути нижчою за ціну придбання таких товарів, за винятком:

• товарів, ціни на які підлягають державному регулюванню;
• газу, який постачається для потреб населення.

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної, складеної платником ПДВ, якщо на дату реєстрації в ЄРПН такого розрахунку  коригування покупець не є платником ПДВ» від 24.09.15 р. № 20255/6/99-99-19-03-02-15 роз’яснила: якщо після постачання покупцеві анулювали ПДВ-реєстрацію, то він втрачає право на коригування кредиту, сформованого ним у період реєстрації платником ПДВ.

Це, на думку фіскалів, означає, що у продавця немає підстав скласти даному покупцеві розрахунок коригування до податкової накладної (далі — ПН).

Якщо після анулювання ПДВ-реєстрації у покупця збільшилася сума компенсації, то постачальник на дату збільшення повинен скласти нову ПН на суму збільшення.

У її графі «Індивідуальний податковий номер покупця» постачальник проставляє умовний ІПН покупця «100000000000». До графи «Особа (платник податку) — покупець»  вписує «Неплатник».

Згідно з п. 192.1 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг провадиться будь-яка зміна суми компенсації їхньої вартості, суми зобов'язань і кредиту постачальника та отримувача підлягають коригуванню на підставі розрахунків коригування до ПН, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі − ЄРПН).

Складений постачальником розрахунок коригування до ПН, виданої покупцеві — платникові ПДВ, реєструють в ЄРПН:

• постачальник − якщо збільшується (або не змінюється) сума компенсації;
• покупець − коли зменшується сума компенсації. Для цього постачальник надсилає йому розрахунок коригування. При цьому постачальник має право зменшити зобов'язання тільки після реєстрації отримувачем розрахунку коригування в ЄРПН.

Державна фіскальна служба України в листі від 19.10.2015 p. № 2794/10/25-01-25-01-09 розглянула питання врахування від’ємного значення ПДВ при визначенні суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН.

Зокрема, в документі зазначено: якщо в декларації з ПДВ за червень 2015 року не заповнено рядок 24 «Сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду», то, відповідно, підприємству не було автоматично до 31 липня 2015 року збільшено реєстраційної суми згідно з п. 2001.3 ПКУ.

Водночас значення рядка 24, яке було вказане платником у поданому підприємством у вересні 2015 року уточнюючому розрахунку, суб’єкт господарювання має право перенести до рядка 20.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду.

ПДФО

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо оподаткування доходу у вигляді відшкодування моральної шкоди та доходів, виплачених за рішенням суду за час вимушеного прогулу»  від 01.10.15 р.  № 9186/Х/99-99-17-02-01-14 роз’яснила: податком на доходи обкладаються, зокрема, дохід у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю (пп. 164.2.14 Податкового кодексу України).

Ставка податку в 2015 році  − 15% до доходу в межах 12180 грн, та 20%  − до суми перевищення над 12180 грн.

Також в листі наголошено, що із сум, які включаються до оподатковуваного доходу,  сплачується ще й 1,5% військового збору.

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо оподаткування заробітної плати нерезидента, який працює у представництві іноземної компанії, розташованої на території України» від 16.09.15 р. № 19780/6/99-99-17-03-03-15 повідомила: якщо постійне представництво юрособи-нерезидента в Україні нараховує (виплачує) на користь фізособи-нерезидента зарплату, тобто оподатковуваний дохід з джерелом походження в Україні,  у розумінні ПКУ воно є податковим агентом (роботодавцем) такого нерезидента.

Тому постійне представництво зобов'язано при нарахуванні (виплаті, наданні) нерезиденту такого доходу утримати з нього та перерахувати до бюджету України 15% (20%) податку на доходи та 1,5% військового збору.

А от ЄСВ у такому разі ані нараховувати, ані утримувати не потрібно.  Адже в розумінні п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ роботодавець — представництво іноземного підприємства, що розташоване на території України, не є страхувальником щодо іноземця (громадянина іншої держави).

Спрощена система оподаткування

Державна фіскальна служба України у своєму листі «Щодо визначення доходу у платників єдиного податку - суб'єктів господарювання роздрібної торгівлі, які сплачують акцизний податок» від 07.08.15 р. № 16757/6/99-95-42-03-15 повідомила: суми акцизного податку, які єдинник – роздрібний продавець підакцизних товарів отримує у складі вартості проданих підакцизних товарів, включаються до складу доходу платника єдиного податку.

Отже, оподатковують такий дохід з урахуванням сум акцизного податку за ставками, що діють для певної групи платників єдиного податку (пп. 1, 2, 3 п. 293.3 ПКУ). Підвищені ставки єдиного податку (п.п. 293.4, 293.5 ПКУ) до такого доходу не застосовують.

Державна фіскальна служба України у м. Києві  листом «Щодо застосування спрощеної системи оподаткування фізичними особами — підприємцями, які здійснюють діяльність з надання нерухомого майна в оренду» від 25.09.15 р. № 2845/Щ/26-15-17-04-12 повідомила: підприємець-єдинник, який має власну нерухомість (житлову чи нежитлову), загальна площа якої вписується в обмеження, установлені пп. 291.5.3 ПКУ, не має права надавати в оренду одну її частину як звичайна фізособа, а іншу − як підприємець.

Нагадаємо, що відповідно до пп. 291.5.3 ПКУ не можуть працювати на спрощеній системі, зокрема, фізособи-підприємці, які надають в оренду:

• житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 кв.м;
• нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 кв.м.

Крім цього, підприємець може перебувати на спрощеній системі та здавати в оренду одне житлове приміщення та частину іншого житлового приміщення, розмір яких сукупно не перевищує 100 кв.м, за умови, що решта житлового приміщення не перебуває в оренді, у тому числі безкоштовному користуванні.

Отже, фізособа-єдинник може надавати в оренду нерухомість або як підприємець, або як звичайна фізособа − не суб'єкт господарювання.

Державна фіскальна служба України у листі від 16.10.2015 р. № 9676/П/99-99-15-03-01-14 роз’яснила: громадська організація, внесена до Реєстру неприбуткових організацій та установ, може обрати спрощену систему оподаткування в разі дотримання вимог, установлених гл. 1 р. XIV ПКУ.

Зокрема, контролери вказали на такі обмеження:

• до платників єдиного податку групи 3 належать юридичні особи — суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20 млн грн;
• види діяльності, які не дозволяють юридичним особам обрати спрощену систему оподаткування, наведено в п. 291.5 ПКУ;

Окрім того, при переході на спрощену систему оподаткування юридичній особі необхідно враховувати обмеження щодо сукупності часток засновників у статутному капіталі, установлене пп. 291.5.5 ПКУ.

Контроль і відповідальність

Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» від 21.10.15 р. №835 визначив перелік публічної інформації, яку обов'язково потрібно оприлюднювати. Таке рішення Уряду було ухвалено на виконання ст.10¹ Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.11 р. №2939-VI (далі – Закон №2939).

Відповідно до постанови всі розпорядники публічної інформації  повинні у найближчі 6 місяців оприлюднити та постійно оновлювати  визначені документом дані. Скажімо, органи місцевого самоврядування повинні відкрити широкому загалу:

• основні положення генеральних планів населених пунктів та детальних планів територій;
• перелік об'єктів комунальної власності;
• перелік об'єктів комунальної власності, переданих в оренду чи інше право користування (з даними про умови передачі);
• перелік незадіяних земельних ділянок і майнових об'єктів (приміщень) комунальної форми власності, які можна передати в користування;
• перелік суб'єктів господарювання комунальної форми власності;
• фінансову звітність суб'єктів господарювання комунальної власності;
• реєстр боргових зобов'язань суб'єктів господарювання комунальної власності територіальної громади;
• відомості про комплексні схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності;
• перелік перевізників, які надають послуги пасажирського автотранспорту, та маршрути перевезення;
• перелік розповсюджувачів реклами, які отримали дозвіл на розміщення зовнішньої реклами;
• інформацію про рекламні засоби;
• перелік земельних ділянок, які пропонуються для забудови;
• перелік укладених договорів.

Слід нагадати, що згідно із нормами Закону № 2939 розпорядниками публічної інформації вважаються суб'єкти владних повноважень (органи державної влади та місцевого самоврядування); юридичні особи, фінансування яких здійснюється за рахунок бюджету; особи, яким делеговано владні повноваження, включаючи надання освітніх, медичних та інших послуг; суб'єкти господарювання, що є монополістами.

Державна фіскальна служба України у листі «Про порядок нарахування пені» від 09.10.15 р. № 21492/6/99-99-15-04-02-15 зазначила, що нові правила нарахування пені застосовують до зобов’язань, граничний строк сплати яких припадає на дату після 01.09.15 р.

Внесені зміни до пп. 129.1.1 Податкового кодексу України зобов’язують застосовувати пеню в разі самостійного нарахування платником суми грошового зобов'язання — лише після закінчення 90 днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання.

Тож, на думку податківців, у випадку подання уточнених даних за періоди, термін сплати зобов’язань за якими до 01.09.15 р., потрібно застосовувати правила нарахування пені, що діяли до цієї дати.

Державна фіскальна служба України в листі від 16.10.2015 р. № 9647/Б/99-99-10-03-02-14 повідомила: порушуючи строк нарахування податків до бюджету з вини банку чи органу Казначейства, у якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, платнику необхідно подати до контролюючого органу заяву з копіями платіжних документів, що засвідчують факт подання їх до установи банку.

Якщо надалі банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів й інших платежів розпочинається із моменту такого відновлення.

Контролюючий орган не застосовує до суб’єкта господарювання штрафні санкції в разі несвоєчасного перерахування (неперерахування) податків, зборів, платежів до бюджетів і державних цільових фондів із вини банку, у тому числі внаслідок регулювання НБУ економічних нормативів такого банку.

Праця та заробітна плата

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо надання податкової соціальної пільги платнику податку, який утримує трьох дітей (одна дитина-інвалід)» від 15.10.15 р. № 9593/К/99-99-17-03-03-14 роз’яснила: працівник, який утримує дітей віком до 18 років (у т.ч. дитину-інваліда), для підтвердження права на соцпільгу повинен надати, зокрема, документи, які підтверджують, що така особа є їхнім батьком або матір’ю (у т.ч. усиновлювачем), опікуном або піклувальником. Маються на увазі копії свідоцтв (дублікатів свідоцтв) про народження дітей або документи із зазначенням відомостей про батька в Книзі реєстрації актів цивільного стану, або ж документи, які підтверджують вік дітей, затверджені відповідним органом іноземної держави, у якій фізособа постійно проживала до прибуття в Україну. Якщо йдеться про опікуна або піклувальника, то потрібно надати копію рішення органу опіки й піклування про встановлення опіки чи піклування.

Окрім того, необхідно подати документальне підтвердження статусу дитини-інваліда:

• якщо це дитина віком від 16 до 18 років — пенсійне посвідчення дитини або довідку медико-соціальної експертизи;
• якщо дитині немає 16 років —  медичний висновок, виданий закладами МОЗ у встановленому порядку.

При цьому податкову соціальну пільгу надають при додержанні всіх вимог ст. 169 ПКУ.

Державна фіскальна служба України своїм листом «Щодо оподаткування сум індексації заробітної плати» від 19.08.15 р. № 7682/6/99-99-17-03-03-15 зазначає, що у випадку донарахування індексації зарплати за попередні податкові періоди (місяці), такі суми донарахувань (нарахувань) при здійсненні перерахунку слід відносити до відповідних податкових періодів, за які провадять нарахування, із відповідним відображенням у податковому розрахунку форми № 1ДФ.

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо відображення витрат по виплачених відпустках працівникам підприємства в 2015 році за рахунок забезпечення, створеного до 01.01.2015» від 04.09.15 р. № 18916/6/99-99-19-02-02-15 повідомляє: витрати на оплату відпусток працівникам, які відшкодовані після 1 січня 2015 року за рахунок резервів та забезпечень, сформованих до 1 січня 2015 року відповідно до Національних положень (стандартів) бухобліку або Міжнародних стандартів фінансової звітності, включаються до складу витрат за умови, що вони не були враховані під час визначення об’єкта оподаткування до 1 січня 2015 року. Підставою для такого роз'яснення є п. 24 підрозд. 4 розд. XX Податкового кодексу України.

Міністерство соціальної політики України в своєму наказі від 21.10.2015 р. № 1022 затвердило Приклади обчислення середньої заробітної плати (доходу) за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

У згаданому вище наказі можна ознайомитися з прикладами розрахунку:

• виплат за страхуванням на випадок безробіття;
• виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;
• виплат для призначення допомоги по вагітності та пологах, допомоги по тимчасовій непрацездатності, а також оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця.

Бухгалтерський облік і звітність

Державна фіскальна служба України листом «Щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності» від 28.09.2015 р. № 9062/Б/99-99-17-02-02-14повідомила, що у зовнішньоекономічній діяльності рахунок-фактура не вважається первинним документом, оскільки передбачає тільки виставлення певних сум до оплати покупцям за поставлені товари (послуги). Сам факт отримання товарів потрібно підтверджувати видатковою накладною постачальника або актом приймання-передачі виконаних робіт (послуг).

Міністерство фінансів України в листі «Щодо порядку відображення в бухгалтерському обліку нарахування, отримання та виплати компенсації з бюджету у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації» від 24.09.15 р. № 31-11410-08-10/29963 пояснило, що у бухобліку нарахування, отримання та виплату компенсації з бюджету сум середнього заробітку мобілізованих працівників відображають таким чином:

• нарахування компенсації сум середнього заробітку, що зберігається за мобілізованим працівником: Дт 94 «Інші витрати операційної діяльності» Кт 66 «Розрахунки за виплатами працівникам»;
• надходження грошових коштів на рахунок підприємства від органів соцзахисту населення для виплати компенсації: Дт 31 «Рахунки в банках» Кт 48 «Цільове фінансування і цільові надходження». Одночасно на цю суму визнається дохід: Дт 48 Кт 71 «Інший операційний дохід»;
• виплата компенсації мобілізованим працівникам: Дт 66 Кт 30 «Готівка» або Кт 31.

Міністерство фінансів України у листі «Щодо відображення в бухгалтерському обліку витрат, пов’язаних зі сплатою податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» від 18.08.15 р. № 31-11410-08-16/26592 повідомило: витрати, пов’язані зі сплатою податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, потрібно відображати в бухобліку на відповідних рахунках витрат (згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291).

Хоча в п. 18 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. , сказано, що податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі слід відображати у складі адміністративних витрат. Але це не стосується податків, зборів та обов’язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг.

Державна фіскальна служба України у листі від 21.10.2015 р. № 22220/6/99-95-42-03-15 зазначила, що відповідно до п. 11 підрозділу 4 р. XX «Перехідні положення» ПКУ при розрахунку амортизації основних засобів і нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ балансова вартість основних засобів і нематеріальних активів станом на 01.01.2015 р. має дорівнювати балансовій вартості таких активів, що визначена станом на 31.12.2014 р. відповідно до ст.ст. 144–146 та 148 ПКУ в редакції, що діяла до 01.01.2015 р.

Отже, балансова вартість об’єкта основних засобів, збільшена на суму поліпшень (ремонту) орендованих основних засобів, здійснених до 01.01.2015 р. і сформованих станом на 31.12.2014 р. за правилами податкового обліку, амортизуватиметься згідно з положеннями п. 138.3 ст. 138 ПКУ в редакції, чинній із 01.01.2015 р.

Міністерство фінансів України своїм наказом від 28.09.2015 р. № 841 затвердило оновлені форми Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання.

Наказ набирає чинності з 06.11.2015 р. (готується до опублікування в 'Офіційному віснику України' № 86 за 06.11.2015 р.).

Рішення оновити авансовий звіт прийняте у зв’язку з тим, що наразі функція із затвердження таких документів перейшла саме до Мінфіну, а попередній наказ, яким затверджена форма авансового звіту, виданий ще Міндоходів.

Однак суттєвих змін ані форма авансового звіту, ані порядок його заповнення не зазнали. Просто в їх тексті було виправлено посилання на пп. 170.9.1 ПКУ, а при розрахунку суми ПДФО в разі не повернення сум надміру витрачених коштів використовуються ставки 15% та 20%.

Інше

Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення зміни до пункту 5 Модельного статуту товариства з обмеженою відповідальністю» від 07.10.15 р. № 820  привів у відповідність до чинного законодавства зміст Модельного статуту товариства з обмеженою відповідальністю.

Зокрема, в документі зазначено, що ТОВ може мати печатку із своїм найменуванням, ідентифікаційним кодом або штампи.

Нагадаємо, що із 06.11.14 р. печатки для юросіб стали необов’язковими.

Державна фіскальна служба України у м. Києві в листі «Щодо відображення в податковому обліку курсових різниць» від 25.09.15 р. № 14781/10/26-15-15-03-11 зазначила, що курсові різниці від перерахунку зобов'язань засновників при формуванні статутного капіталу не відображають у доходах та витратах. Суми таких курсових різниць потрапляють до складу додаткового капіталу.

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо оподаткування нерухомого майна при передачі права власності на частину житла в рахунок аліментів» від 05.10.15 р. № 9299/C/99-99-17-03-03-14 роз’яснила: операцію за договором про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно (частину житла) вважають продажем. У цьому висновку фіскали спираються на п. 172.8 Податкового кодексу України, згідно з яким під продажем розуміють будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомості, окрім їх успадкування та дарування.

Відповідно, у цьому випадку слід керуватися правилами ст. 172 ПКУ. Тож якщо нерухоме майно, згадане в п. 172.1 ПКУ, перебувало у власності фізособи понад три роки і це єдиний продаж нерухомості протягом звітного року, то цю операцію не оподатковують. При цьому умова щодо перебування такого майна у власності понад три роки не діє, якщо майно раніше було отримано у спадщину.

Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 р. № 409» від 28.10.15 р. уточнив низку соціальних нормативів на користування комунальними послугами.

Так, у разі використання електроенергії для індивідуального опалення встановлені диференційовані за часом обсяги такої енергії. Тож для розрахунку вартості цих комунальних послуг за соцнормативами встановлено відповідні процентні співвідношення обсягу електроенергії, до яких будуть застосовуватися різні тарифні ставки (тарифи є дво- або тризонні, диференційовані за періодом доби).

Також для споживачів, які користуються послугою централізованого опалення (теплопостачання) та мають будинковий або квартирний лічильник, установлено соцнорматив у розмірі 0,0548 Гкал на 1 м² площі, яка опалюється, в опалювальний період.

Якщо гаряча вода відсутня більше 14 діб, то соцнорматив холодної води підвищується до 4 м³ на одну особу на місяць (замість 2,4 м³ на одну особу на місяць за наявності централізованого постачання гарячої води).

Для розрахунку витрат теплової та електричної енергії, природного газу та інших видів палива на потреби опалення встановлено коригуючі коефіцієнти для 1-2-поверхових, 3-4-поверхових будівель, а також будівель на 5 і більше поверхів по регіонам.

Урядом установлено й соцнорматив на вивезення рідких нечистот за відсутності системи централізованого водовідведення (при наявності послуг з централізованого водопостачання та вигрібних ям) – 4 м³ на одну особу на місяць. Соціальний норматив на вивезення рідких побутових відходів установили на рівні 0,76 м³  на місяць.

Нагадаємо, що в межах держсоцнормативів споживання житлово-комунальних послуг розраховують пільги на житлові субсидії.