Огляд законодавства за лютий 2016 року

Огляд законодавства за лютий 2016 року

Податки

ПДВ

Міністерство фінансів України своїм наказом «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 28.01.2016 р. № 21 (далі – наказ № 21) встановило нову форму Декларації з ПДВ. Вона набрала чинності 01.02.2016 року. Окрім Декларації, оновився і Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Зокрема, наказом № 21 затверджено:

• форму податкової декларації з податку на додану вартість;
• форму уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок;
• форму розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України;
• Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Зазначимо, що ДФС на офіційному веб-порталі повідомила: зважаючи на те, що останні зміни в оподаткуванні, які запроваджено 1 січня 2016 року, повною мірою можуть бути відображені лише в податковій декларації з податку на додану вартість, затвердженій наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21, податкова звітність з ПДВ починаючи зі звітного періоду за січень 2016 року всіма платниками податку подається за новою формою в електронній формі.

Державна фіскальна служба України своїм листом «Щодо об'єкта оподаткування ПДВ послуг, наданих нерезиденту» від 08.02.2016 року № 23220/10/26-15-11-01-18 пояснила: коли платник податку на додану вартість (далі – ПДВ) надав нерезиденту послуги щодо забезпечення персоналом, навіть якщо персонал працює за місцем провадження діяльності покупця, то зазначена операція не оподатковується ПДВ. Адже за таких обставин місце постачання послуг з надання персоналу буде за межами України.

Надаючи послуги щодо забезпечення персоналом резиденту, навіть якщо персонал працює за місцем провадження діяльності покупця, операція оподатковується ПДВ за ставкою 20%. У такому разі місцем постачання послуг вважається територія України. Ніяк не впливає на ситуацію і те, хто надав послуги – резидент чи нерезидент.

Нагадаємо, що відповідно до пп. «г» п. 186.3 Податкового кодексу України місцем постачання послуг з надання персоналу (у тому числі якщо персонал працює за місцем провадження діяльності покупця) є місце, де отримувача послуг зареєстровано суб'єктом господарювання. За відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо коригування податкової накладної» від 08.02.2016 року № 2324/10/26-15-11-01-18 надала інформацію стосовно виправлення помилкового індивідуального податкового номера (далі – ІПН) в податковій накладній.

Виправлення помилки в ІПН податкової накладної (далі – ПН), зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), слід робити так:

1. Продавець повинен скласти розрахунок коригування (далі – РК) до цієї ПН з урахуванням такого:

• у заголовній частині зазначають інформацію із заголовної частини ПН з помилкою (помилковим ІПН), а в табличній частині обсяг постачання та інші показники показують зі знаком «-»;
• у полі «Дата складання» зазначають дату, на яку виявлено помилку в ІПН покупця;
• у РК фіксують причину коригування «Виправлення помилки в індивідуальному податковому номері покупця».

Наголошуємо, що РК повинен бути зареєстрований в ЄРПН платником податку, чий неправильний ІПН зазначений у графі «ІПН покупця» ПН, до якої його складають.

2. Продавець має скласти та зареєструвати в ЄРПН іншу ПН, враховуючи таке:

• реквізити заголовної частини показують без помилок, тобто в полі «ІПН покупця» зазначають коректний ІПН покупця;
• у полі «Дата складання» фіксують дату виникнення податкових зобов'язань продавця, тобто дату складання ПН із неправильним ІПН;
• ПН присвоюється новий порядковий номер, відмінний від порядкового номера ПН із неправильним ІПН покупця;
• у табличній частині нової ПН зазначають обсяг операцій із постачання товарів чи послуг та інші показники, що були відображені в ПН із некоректним ІПН.

Виправлення ІПН покупця можливе, якщо від дати складання ПН із неправильним ІПН покупця не минуло 180 календарних днів. ПН з правильним ІПН може бути зареєстровано не пізніше ніж через 180 календарних днів від дати її складання, яку зазначено в цій ПН. У випадку прострочення цього терміну ЄРПН іншої ПН не зареєструє.

Крім того, якщо за результатами документальної позапланової виїзної перевірки, що була проведена за заявою покупця, виявлено помилки, допущені постачальником в обов'язкових реквізитах ПН, таке порушення призводить до накладення штрафу на продавця (170 грн) та зобов'язання виправити допущені помилки.

Державна фіскальна служба України своїм листом «Щодо перерахунку частки використання необоротних активів, придбаних та введених в експлуатацію у 2012-2014 роках, в оподатковуваних операціях» від 10.02.2016 року № 2756/6/99-95-42-01-15 нагадала, як проводити річний перерахунок ПДВ за необоротними активами.

Отже, річний перерахунок частки використання необоротних активів в оподатковуваних та звільнених від ПДВ операціях проводиться так:

• за необоротними активами, придбаними до 01.07.2015 року, перерахунок здійснюється за підсумками першого, другого, третього років, що настають за роком їх введення в експлуатацію. Перерахунок здійснюється наростаючим підсумком незалежно від наявності чи відсутності оподатковуваних або неоподатковуваних операцій;
• за необоротними активами, що були придбані після 01.07.2015 року, перерахунок здійснюється лише за підсумками одного року.

ПДФО

Державна фіскальна служба України  (далі — ДФС) в листі «Місце сплати (перерахування) фізичною особою - підприємцем податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходу, виплаченого фізичним особам у вигляді орендної плати за користування земельними ділянками» від 26.01.2016 р. № 347/Н/26-15-12-02-14 повідомила: фізособа-підприємець при виплаті фізособам орендної плати за користування земельними ділянками перераховує (сплачує) податок на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) та військовий збір за місцем своєї реєстрації в контролюючих органах.

Пояснюється це тим, що фізособа-підприємець відповідно до пп. 14.1.180 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) виступає податковим агентом для фізособи, яка отримує орендну плату. А згідно зі ст. 64 Бюджетного кодексу України ПДФО, який сплачується податковим агентом - фізособою, зараховується до відповідного бюджету за місцем реєстрації такої фізособи в органах доходів і зборів. Це стосується й військового збору, оскільки порядок його сплати (перерахування) так само, як і ПДФО, визначається ст. 168 ПКУ.

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо оподаткування доходів у вигляді дивідендів, нарахованих (виплачених) товариством - резидентом Російської Федерації у грудні 2015 року і січні 2016 року громадянину України, якому належить частка у статутному капіталі такого товариства»  від 21.01.2016 р. № 645/П/99-99-17-03-03-14 повідомила, що отриманий у грудні 2015 року фізособою-резидентом іноземний дохід (у т.ч. дивіденди) включається до загального річного оподатковуваного доходу такої особи за 2015 рік. При цьому фізична особа зобов'язана до 1 травня 2016 року подати річну податкову декларацію та сплатити податок за ставкою 15(20)%.

Водночас сума зазначеного доходу, що отримується фізичною особою — резидентом у січні 2016 року, включається нею до загального річного оподатковуваного доходу за наслідками 2016 року із відображенням у податковій декларації, що подається до 1 травня 2017 року, та оподатковується за ставкою 18%.

Спрощена система оподаткування

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо можливості надання юридичною особою-платником єдиного податку третьої групи поворотної фінансової допомоги іншій юридичній особі (фізичній особі — підприємцю)» від 05.02.2016 р. № 2503/6/99-95-42-03-15 підтвердила право юридичних осіб — платників єдиного податку групи 3 надавати поворотну фінансову допомогу іншим юридичним особам (фізичним особам — підприємцям).

Сума фінансової допомоги, що була надана юридичною особою — платником єдиного податку групи 3 на поворотній основі, у разі її повернення не включається до складу доходу такого платника.

Додатково фіскали застерігають, що діяльність юридичної особи — платника єдиного податку групи 3 із надання поворотної фінансової допомоги іншим юридичним особам (фізособам-підприємцям) на постійній основі може розглядатись як фінансове посередництво.

Державна фіскальна служба в м. Києві у своєму листі «Про надання єдинником 2 групи послуг самозайнятим особам» від 04.02.2016 р. № 71/В/26-15-12-02-14 роз’яснила: якщо фізособа-підприємець — платник єдиного податку групи 2 надає послуги самозайнятій особі, яка провадить незалежну професійну діяльність (неплатник єдиного податку), такий підприємець порушує умови, установлені ПКУ для платників єдиного податку групи 2.

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність відповідно до вимог ПКУ, не можуть відноситися до суб'єктів господарювання, які мають право застосовувати спрощену систему оподаткування.

Під час виплати суб'єктами господарювання — податковими агентами фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов'язаних із такою діяльністю, податок на доходи в джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким установлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до пп.пп. 14.1.195 та 14.1.222 ПКУ (п. 178.5 ПКУ).

Інші податки і збори

Державна фіскальна служба в м. Києві листом «Щодо зменшенняподатку на прибуток на суму нарахованого та сплаченого податку на нерухоме майно» від 03.02.2016 р. № 1897/10/26-15-11-02-11 повідомила, що податок на нерухомість за 2015 рік зменшуватиме податок на прибуток цього самого періоду.

Законодавством передбачено, що сума податку на нерухоме майно за останній базовий податковий (звітний) квартал року визначається як різниця річної суми податку на нерухоме майно і суми податку на нерухоме майно за базові податкові (звітні) квартали року, крім останнього.

Отже, авансовий внесок із податку на нерухоме майно за ІV квартал 2015 року (сплачений до 30 січня 2016 року) необхідно задекларувати в складі податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2015 рік.

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо реєстрації суб'єктів господарювання, які здійснюють реалізацію пального, платниками акцизного податку» від 10.02.2016 року № 2781/6/99-99-19-03-03-15 нагадала, що всі суб'єкти, які реалізовують пальне, повинні зареєструватися платниками акцизного податку. Не пізніше ніж за три робочі дні до початку реалізації пального слід подати заяву за формою, затвердженою Міністерством фінансів України. Нагадаємо, що 1 березня буде запроваджено систему електронної реалізації пального та акцизні накладні.

Фіскали наголошують, що наказ Мінфіну «Про затвердження форми заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального» досі є проектом. Отже, оскільки форма заяви теж має статус проекту, платникам акцизного податку, що є продавцями пального, зареєструватися без неї поки не вдасться. Залишається чекати на набрання чинності нормативно-правовим актом.

Державна фіскальна служба України в листі «Про порядок декларування акцизного податку виробниками тютюнових виробів»  від 10.02.2016 р. № 4506/7/99-99-19-03-03-17 нагадала про зміни в адмініструванні акцизного податку, що стосуються платників акцизного податку — виробників та імпортерів тютюнової продукції, у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 р. № 909-VIII (далі — Закон № 909).

Відповідно до змін, унесених Законом № 909 до ст. 214 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), у разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є вартість реалізованого товару (продукції), виробленого на митній території України та/або ввезеного на митну територію України, за встановленими виробником та/або імпортером максимальними роздрібними цінами з урахуванням ПДВ та акцизного податку (пп.пп. 214.1.1, 214.1.2 п. 214.1 ст. 214 ПКУ).

Окрім того, внесено зміни до ст. 213 ПКУ, зокрема, п. 213.3 «Операції з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування» доповнено новим пп. 213.3.12 у частині операцій із реалізації відходів тютюнової сировини за умови документального підтвердження їх утворення й подальшого знищення чи утилізації.

Зазначені норми ПКУ діють із 1 січня 2016 року та повинні бути враховані під час декларування акцизного податку за січень 2016 року.

Відповідні зміни до декларації акцизного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України  «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку» від 23.01.2015 р. № 14 (далі – Наказ № 14), перебувають на стадії затвердження.

До запровадження нових форм звітності виробники й імпортери тютюнових виробів, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів і відповідно до пп.пп. 212.1.1, 212.1.2 п. 212.1 ст. 212 ПКУ є платниками акцизного податку, подають декларацію за формами, затвердженими Наказом № 14. Однак під час розрахунку суми акцизного податку в додатку 2 до декларації акцизного податку в колонці 5 «Максимальна роздрібна ціна (далі — МРЦ) без ПДВ і з урахуванням акцизного податку» мають указувати МРЦ з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку.

Щодо операцій із підакцизними товарами, котрі звільняються від оподаткування згідно з пп. 213.3.12 п. 213.3 ст. 213 ПКУ (реалізація відходів тютюнової сировини за умови документального підтвердження їх утворення та подальшого знищення чи утилізації), то такі операції повинні зазначатися в додатках 1 (колонка 15) та  4 (колонка 9) до декларації, а також переноситись до  графи Б12 декларації акцизного податку.

Облік і звітність

Державна фіскальна служба України в листі  «Про вартість необоротних активів для цілей нарахування амортизації відповідно до п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України» від 28.01.2016 р. № 2784/7/99-99-19-02-02-17 розповіла про визначення сум коригувань на різниці, які виникають у ході нарахування амортизації необоротних активів.

Згідно з пп. 134.1.1 ПКУ в редакції, чинній із 01.01.2015 р., об’єктом обкладення податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінрезультату до оподаткування, визначеного відповідно до національних П(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають згідно із положеннями р. III Податкового кодексу України. Зокрема, різниці, які виникають під час нарахування амортизації необоротних активів, формуються відповідно до вимог ст. 138 ПКУ.

У п. 138.1 ПКУ прописано, що фінрезультат до оподаткування збільшується:

• на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних П(С)БО або МСФЗ.

Згідно із п. 138.2 ПКУ фінрезультат до оподаткування зменшується:

• на суму дооцінки та вигод від відновлення корисності основних засобів (далі – ОЗ) або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності ОЗ або нематеріальних активів відповідно до національних П(С)БО або МСФЗ.

Отже, для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ПКУ визнається вартість ОЗ і нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної згідно з положеннями бухобліку.

З врахуванням вимог п. 11 підрозділу 4 р. XX ПКУ під час розрахунку амортизації основних засобів і нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ПКУ балансова вартість ОЗ і нематеріальних активів станом на 01.01.2015 р. повинна дорівнювати балансовій вартості таких активів, що визначена станом на 31.12.2014 р. відповідно до ст.ст. 144 – 146 та 148 р. III ПКУ в редакції, що була чинною до 01.01.2015 р.

ДФС також наголошує, що податкові консультації стосовно вартості ОЗ для визначення різниць відповідно до п. 138.3 ПКУ слід застосовувати в частині, що не суперечить цьому роз’ясненню.

Державна фіскальна служба України у своєму листі «Про надання роз'яснення» від 28.01.2016 р. № 2844/7/99-99-17-03-01-17 повідомила, що до затвердження нової форми необхідно подавати Звіт із ЄСВ до органу доходів і зборів як за звітні періоди 2016 року, так і за попередні звітні періоди до 2016 року (несвоєчасно подані) за формою згідно з додатком 4 до Порядку № 435, що була чинною з 01.05.2015 р., із заповненням усіх обов'язкових реквізитів.

Попри введення єдиної ставки ЄСВ для всіх видів доходу, рядки в таблиці 1 Звіту з ЄСВ необхідно заповнювати за видами доходу.

Оскільки, починаючи зі звітного періоду січня 2016 року утримання ЄСВ із нарахованого доходу застрахованих осіб скасовано, цей показник не зазначається під час заповнення Звіту з ЄСВ (рядки 5, 5.1 – 5.6 у таблиці 1 Звіту). Також не відображається нарахований дохід, із якого утримується ЄСВ (рядки 4, 4.1 – 4.4 таблиці 1 Звіту). Відповідно, у таблиці 6 Звіту з ЄСВ не заповнюється реквізит 20 «Сума утриманого єдиного внеску за звітний місяць (із заробітної плати/доходу)».

Звіти з ЄСВ за січень 2016 року подаються до 22 лютого 2016 року.

Державна фіскальна служба в м. Києві в листі «Щодо відображення в податковому обліку курсових різниць, які виникають внаслідок перерахунку зобов'язань засновників при формуванні статутного капіталу» від 03.02.2016 р. № 1896/10/26-15-11-02-11 розглянула зазначене питання.

Об’єктом обкладення податком на прибуток є прибуток, який визначається через коригування фінрезультату до оподаткування, визначеного відповідно до національних П(С)БО або МСФЗ, на різниці, передбачені р. ІІІ Податкового кодексу України (далі — ПКУ). При цьому на сьогодні р. ІІІ ПКУ не передбачає коригувань щодо курсових різниць, тож у такому випадку слід орієнтуватися на норми П(С)БО, зокрема, на абз. 4 п. 8 П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів».

У листі податківці зокрема наголошують, що курсові різниці, які виникають внаслідок перерахунку зобов’язань засновників під час формування статутного капіталу, не визнаються доходами та відображаються у складі додаткового капіталу.

Контроль та відповідальність

Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Положення про здійснення фінансового моніторингу суб'єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство фінансів України» від 22.12.15 р. №1160 затвердило відповідне положення і зобов’язало аудиторів повідомляти Держфінмоніторинг про підозри щодо фінансових махінацій. Відтепер аудитори, аудиторські фірми, суб'єкти господарювання (фізособи-підприємці), що надають послуги з бухгалтерського обліку, забезпечують виявлення фінансових операцій між замовником аудиторської або бухгалтерської послуги і його контрагентами та проводять їх реєстрацію і повідомляють Держфінмоніторинг, якщо в суб'єкта виникають підозри, які ґрунтуються на ознаках, визначених у ст. 16 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 14.10.2014 р. № 1702-VII.

Фінансова операція підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, якщо в суб'єкта первинного фінансового моніторингу виникають підозри, які ґрунтуються, зокрема, на:

• критеріях ризиків, визначених самостійно суб'єктом первинного фінансового моніторингу з урахуванням критеріїв ризиків, установлених центральним органом виконавчої влади з формування й забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
• установленні за результатами проведеного аналізу факту (фактів) невідповідності фінансової (фінансових) операції (операцій) фінансовому стану та/або змісту діяльності клієнта;
• типологічних дослідженнях у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, підготовлених та оприлюднених спеціально вповноваженим органом.

Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Положення про Державну аудиторську службу України» від 03.02.2016 р. № 43 затвердив Положення про Державну аудиторську службу (далі — Положення).

У Положенні визначено повноваження Держаудитслужби, зокрема, здійснення контролю за:

• цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів;
• досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів;
• дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного й місцевих бюджетів;
• дотриманням законодавства про державні закупівлі;
• станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту;
• проведенням оцінки управління бюджетними коштами, досягненням їх економії, станом фінансової та господарської діяльності, ефективністю й результативністю діяльності підконтрольних установ;
• ужиттям заходів задля усунення виявлених під час державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб тощо.

Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу» від 09.12.2015 року № 1124  (далі − Порядок) оновило порядок оскарження недоїмки єдиного внеску, штрафу та пені.

Новий Порядок приведено у відповідність до чинних змін законодавства. Так, розглядом скарг відтепер займається ДФСУ, а не Міндоходів, яке на сьогодні не існує. Власне, процедура подання скарг та їх розгляду, як і строки, лишилися тими ж самими. Форми документів викладено Порядком у новому варіанті.

У новому Порядку уточнено, що не підлягають адміністративному оскарженню вимоги про сплату боргу (недоїмки) єдиного внеску та/або рішення про нарахування пені й накладення штрафів, що були оскаржені в судовому порядку.

Державна фіскальна служба України обіцяє не застосовувати адмінштраф за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної (далі — ПН) у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН)  (див. категорію 101.31 ЗІР).

Контролери констатували: відсутність факту реєстрації податкової накладної в ЄРПН за умови відображення сум податку на додану вартість (далі — ПДВ) за такою ПН у податкових зобов’язаннях звітного періоду не передбачає притягнення до адмінвідповідальності (передбаченої ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення) платника податку — продавця товарів/послуг.

Пояснюють вони це тим, що платник податку незалежно від факту реєстрації ПН у Єдиному реєстрі суму ПДВ, зазначену в такій ПН, має відобразити в податкових зобов’язаннях звітного періоду, а це не призводить до порушення порядку ведення податкового обліку.

Загальновстановлений термін реєстрації ПН в ЄРПН та розрахунків коригування до них становить 15 днів. У разі його порушення до платника податку застосовують штрафні санкції, передбачені ст. 120-1 ПКУ в розмірах, що варіюються залежно від кількості днів прострочення такої реєстрації.

Праця і заробітна плата

Міністерство соціальної політики України в листі «Про обчислення середньої заробітної плати для нарахування компенсації за невикористані відпустки» від 25.12.2015 р. № 1675/13/84-15 надало роз’яснення щодо зазначеного питання. У листі повідомляється, що допомога у зв’язку з вагітністю та пологами повинна включатися до виплат, які враховуються під час обчислення середньої заробітної плати для нарахування компенсації за невикористані відпустки.

Але відповідно до абз. 6 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100, час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали та за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається із розрахункового періоду. Ця норма стосується, зокрема, випадків, коли працівникам надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 18 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР.

Тож, у ході обчислення середньої заробітної плати для нарахування компенсації за невикористані відпустки, коли в розрахунковий період потрапляє відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців на відповідну кількість календарних днів року, зменшену на кількість святкових і неробочих днів, установлених законодавством (ст. 73 КЗпП України), та на кількість календарних днів перебування працівника у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.

Державні закупівлі

Президент України підписав Закон «Про публічні закупівлі» (законопроект № 3559), що був раніше ухвалений Верховною Радою України.

Зазначеним Законом передбачено, що державні закупівлі проводитимуться із застосуванням двох конкурентних процедур – відкриті торги і конкурентний діалог, а також переговорної процедури закупівлі, яка вважається неконкурентною.

Закон набирає чинності 19.02.2016 року і вводиться в дію:

• 1 квітня 2016 року — для центральних органів виконавчої влади та замовників, що провадять діяльність в окремих сферах господарювання;
• 1 серпня 2016 року — для всіх замовників.

Цей Закон застосовується:

• до замовників за умови, якщо вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює чи перевищує 200 тис. грн, а робіт — 1,5 млн грн;
• до замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, якщо вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює чи перевищує 1 млн грн, а робіт — 5 млн грн.

Тендерні процедури закупівлі не можуть проводитися до/без оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу. Оголошення про проведення процедури закупівлі в установлені строки обов’язково додатково оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг — 133 тис. євро; для робіт — 5150 тис. євро.

Земельні відносини

Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до Земельного кодексу щодо проведення земельних торгів» (законопроект № 2279). Законом, зокрема, встановлюється, що земельні торги проводяться відповідно до договору між організатором земельних торгів та їх виконавцем. Фінансування їх організації та проведення здійснюється організатором земельних торгів або їх виконавцем відповідно до договору, укладеного між ними, у тому числі за рахунок реєстраційних внесків учасників земельних торгів. Витрати, здійснені організатором чи виконавцем земельних торгів на їх проведення, відшкодовуються йому переможцем торгів.

Із Земельного кодексу України виключено низку положень, які дозволяють передавати в користування земельні ділянки державної та комунальної власності без проведення земельних торгів (аукціонів). При цьому Закон містить норму, згідно з якою фізичні та юридичні особи, що до дня набрання чинності цим Законом отримали в установленому порядку дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок або технічної документації із землеустрою стосовно встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі у власність або користування земельних ділянок державної та комунальної власності, мають право на отримання таких ділянок без проведення торгів у випадках, визначених положеннями ч. II ст. 134 Земельного кодексу України.

Судова практика

Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 11.11.2015 р. у справі №  815/1224/15(К/800/26909/15) зазначив: для забезпечення належного захисту прав платників податків у разі призначення невиїзної документальної перевірки платник податків вправі оскаржувати відповідні рішення (у т.ч. накази про призначення перевірки), дії чи бездіяльність контролюючого органу незалежно від того, чи фактично здійснено таку перевірку, навіть після оформлення її результатів у формі відповідного акта (довідки).

За результатами розгляду відповідних позовів платників податків суди мають оцінити правомірність призначення та проведення такої перевірки та ухвалити рішення щодо правомірності чи протиправності наказу про призначення перевірки або дій щодо її проведення. При цьому юридичним наслідком ухвалення судового рішення щодо протиправності перевірки повинно бути визнання відсутньою податкової перевірки як юридичного факту. Відповідно, необхідно автоматично визнавати протиправними будь-які податкові повідомлення-рішення, що прийняті з урахуванням результатів відповідної невиїзної перевірки.

Верховний Суд України в постанові «Про визнання дій протиправними» від 06.10.2015 року № 21-241ба15 наголосив: фіскальні органи не мають права відмовити в прийнятті декларації через неправильні дані в ній.

Перевірку даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника, а також перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів не здійснюють під час вирішення питання щодо прийняття чи неприйняття податкової декларації або уточнюючих до неї розрахунків.

Такі показники повинні перевірятися під час камеральної або документальної перевірки.

Інше

Кабінет Міністрів України ухвалив постанови на виконання Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 р. № 909-VIII, якими визначається:

• порядок реєстрації платників акцизного податку з пального в електронному Реєстрі;
• відкриття та закриття електронних рахунків таким платникам;
• порядок роботи системи електронного адміністрування реалізації пального.

Під час здійснення всіх операцій із реалізації пального на внутрішньому ринку акцизні накладні, котрі діятимуть аналогічно з податковими накладними з податку на додану вартість (далі – ПДВ), складатимуться в електронній формі продавцями, надаватимуться покупцям і реєструватимуться в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Система електронного адміністрування реалізації пального (далі — СЕАРП) упроваджується 1 березня 2016 року.

Юридичні особи та фізичні особи − підприємці, котрі здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники акцизного податку з реалізації пального (далі — платники податку) до початку такої реалізації. Для реєстрації необхідно подати заяву за формою J(F)1310301 (далі — Заява).

Заява надсилається до контролюючого органу за основним місцем обліку виключно в електронній формі засобами електронного зв'язку з дотриманням умови щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, з електронним цифровим підписом відповідальних осіб.

Електронні зразки Заяви й інших документів у рамках СЕАРП розміщені на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби (далі − ДФС) в розділі «Електронна звітність»/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів.

Заява може бути сформована й надіслана через особистий кабінет електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (оновлена версія).

Для створення заяви в електронній формі платник податків на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого зразка (стандарту).

Підтвердженням про отримання контролюючим органом Заяви є перша квитанція (квитанція про доставку). Після автоматичної обробки Заяви  платнику не пізніше наступного робочого дня направляється друга квитанція.

У другій квитанції зазначається інформація про результати розгляду, а саме:

• повідомлення про реєстрацію особи платником податку шляхом включення її до Реєстру платників акцизного податку з реалізації пального (далі — Реєстр платників);

або

• повідомлення про необхідність подання нової заяви за умови виявлення порушень вимог щодо електронного цифрового підпису, дотримання форми, порядку заповнення й подання Заяви.

У разі подання Заяви до 01.03.2016 р. датою реєстрації платником податку осіб, якими подані  такі заяви, є дата, що відповідатиме першому дню перехідного періоду, — 01.03.2016 р.

Особа, котра зареєстрована платником податку, може направити до ДФС засобами електронного зв'язку в електронній формі запит для отримання витягу з Реєстру платників  (далі — Реєстр) за формою J(F)1302501 (далі — Запит).

Не пізніше наступного робочого дня після отримання запиту ДФС направляє особі засобами електронного зв'язку в електронній формі витяг з Реєстру платників. Витяг є дійсним до внесення відповідних змін до вказаного Реєстру.

Переглянути інформацію з Реєстру можливо в оновленому «Електронному кабінеті платника» (Відкрита та закрита частини/Інформація з Реєстрів ДФС/Реєстр  платників акцизного податку).

Інформація про реквізити відкритого електронного рахунка  ДФС буде надіслано платнику податку не пізніше операційного дня, що настає за днем його відкриття, у вигляді повідомлення.

Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів та внесення змін у додатки 1 і 2 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів» від 18.02.2016 р. № 66 затвердив Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів.

Згідно з методикою Мінекономрозвитку розраховуватиме середньоринкову вартість легкових автомобілів і щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду надаватиме до ДФС інформацію щодо автомобілів, із року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів МЗП, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

У свою чергу, Мінекономрозвитку на офіційному веб-сайті оновлюватиме інформацію про середньоринкову вартість автомобіля з урахуванням марки, моделі, року випуску, типу та об'єму його циліндрів, типу коробки переключення передач і пробігу.

Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» від 18.01.16 року № 8 визначило нову форму Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) та порядок його складання (далі – Порядок). Такий звіт повинен подаватися в електронній формі до 1 травня платниками, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом за звітний рік перевищує 5 млн грн без ПДВ за умови, що такі господарські операції відповідають вимогам, визначеним пп. 39.2.1. ПКУ.

Звіт складається із заголовної та основної частин, додатка й інформації до додатка. Додатки оформлюються окремо щодо кожної особи. Кількість додатків відповідає числу контрагентів, що є сторонами контрольованих операцій.

Якщо платник податків використав методи встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», то, заповнюючи розділ  «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту, можна наводити узагальнену інформацію за сукупністю контрольованих операцій з контрагентом і не описувати кожну транзакцію окремо.

Порядок описує заповнення всіх граф Звіту, а також розшифрування кодифікації, яку платник проставляє у Звіті, зважаючи на специфіку контрольованих операцій.

Якщо платник виявив помилки в раніше поданому Звіті, то до 1 травня відповідного року він може подати відкоригований з позначкою «Звіт новий». Виявивши помилку пізніше, слід подавати «Звіт уточнюючий».