Огляд законодавства за листопад 2015 року

Огляд законодавства за листопад 2015 року

Податки

ПДВ

Державна фіскальна служба України в своєму листі «Щодо оподаткування ПДВ операції з перерахування коштів у вигляді гарантійного внеску за договором оренди» від 28.10.15 р. № 22839/6/99-99-19-03-02-15 пояснила, як впливають на ПДВ-облік орендодавця гарантійні платежі, отримані ним у рамках договору оренди:

• якщо гарантійний платіж зараховують в оплату лізингових (орендних) платежів, то така сума платежів збільшує базу обкладення ПДВ у орендодавця;
• коли гарантійний платіж виконує винятково функцію засобу забезпечення виконання зобов’язань та підлягає поверненню орендарю в кінці терміну дії договору, то така сума платежів не збільшує бази оподаткування в орендодавця.

Водночас контролери зазначають: у разі складання додаткової угоди до договору оренди, згідно з умовами якої змінюється напрям використання раніше отриманого гарантійного платежу, який спочатку виконував функцію засобу забезпечення виконання зобов'язань за договором, а потім спрямовується в рахунок оплати лізингових (орендних) платежів, орендодавець має нарахувати податкові зобов’язання на суму отриманих гарантійних платежів. Податкову накладну за такою операцією оформлюють на дату укладання додаткової угоди. За умови її правильного оформлення та реєстрації в ЄРПН вона є підставою для формування податкового кредиту в орендаря.

Державна фіскальна служба України своїм листом «Щодо порядку нарахування ПДВ при списанні зіпсованої продукції» від 27.10.15 р. № 22542/6/99-99-19-03-02-15 повідомила, що залишки товару, які підприємство визнає непридатними для реалізації та направляє на повторну переробку, не обкладають ПДВ, адже таку операцію не вважають постачанням товарів.

Водночас такі залишки включають до складу вартості нової продукції, при виготовленні якої їх використали. Тому зіпсований товар, який передають на повторну переробку, вважають використаним у господарській діяльності. Тож механізм нарахування «компенсаційних» податкових зобов’язань з п. 198.5 Податкового кодексу України в цьому випадку не працює.

Державна фіскальна служба України у листі «Щодо включення розрахунків коректування до податкових накладних до складу податкових зобов'язань та податкового кредиту» від 27.10.15 р. № 22541/6/99-99-19-03-02-15 підтримала зменшення постачальником податкових зобов’язань уже в періоді складення розрахунку коригування, пов’язаного зі зменшенням суми компенсації (незважаючи, що його зареєстрували в наступному місяці, але з дотриманням 15-денного терміну). Таким чином, чиновники спростували відповідь, що з’явилася в жовтні в категорії 101.23 ЗІР. Нагадаємо, у ній контролери схвалювали відображення розрахунку коригування лише в періоді його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Державна фіскальна служба України у листі «Щодо порядку оподаткування ПДВ операції з відступлення права грошової вимоги згідно з договором факторингу» від 05.11.15 р. № 23655/6/99-99-19-03-02-15 повідомила, що операції з відступлення платником податку (клієнтом) права грошової вимоги до боржника на користь іншого платника податку (фактора) згідно з договором факторингу не є об’єктом обкладення ПДВ.

Такий висновок випливає із того, що згідно з пп. 196.1.5 ПКУ не обкладають ПДВ факторингові операції, якщо їх об’єктом є валютні цінності, цінні папери, у т. ч. компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.

Нагадаємо, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження іншої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Державна фіскальна служба України листом «Щодо нарахування пені на суму задекларованого залишку бюджетного відшкодування попередніх звітних періодів до 1 лютого 2015 року» від 09.11.15 р. № 23832/6/ 99-99-19-03-02-15 роз’яснила питання щодо правомірності нарахування пені на суму «технічного» податкового боргу з ПДВ, що виник в інтегрованій картці платника податків (далі − ІКПП) через неправильне заповнення графи 4 таблиці 1 додатка 2 до декларації з ПДВ. Нагадаємо, що додаток Д2 підлягав заповненню за звітні періоди лютий — червень 2015 року.

У цій графі фіксували непогашені залишки сум ПДВ, які було задекларовано до бюджетного відшкодування за звітні періоди до 1 лютого 2015 р. у рахунок зменшення податкових зобов’язань із ПДВ наступних періодів. Ці суми переносили до звітності з ІКПП.

Отож, якщо такий показник було заповнено некоректно (у ньому, зокрема, зазначили суми ПДВ, які не враховували в ІКПП), то у платника ПДВ в ІКПП виникав «технічний» податковий борг. За своїм економічним змістом він не відповідає визначенню податкового боргу в розумінні Податкового кодексу України (далі — ПКУ).

Таку пеню, пояснили фіскали, яку нараховано на суму податкового боргу, що виник внаслідок некоректного заповнення платником податків додатка Д2 до декларації з ПДВ, вважають нарахованою неправомірно й піддають сторнуванню на підставі рішення контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків.

Згідно з пп. 129.1.1 ПКУ (у редакції, що діяла до 01.09.15 р.) пеню нараховували на суму податкового боргу після закінчення встановлених ПКУ строків погашення погодженого грошового зобов’язання.

Податковий борг − це сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання (пп. 14.1.175 ПКУ).

Державна фіскальна служба України в листі «Про порядок формування податкового кредиту з ПДВ» від 06.11.15 р. № 23731/6/99-99-19-03-02-15 зазначила, що податкову накладну (далі — ПН) вважають складеною з порушенням порядку заповнення ПН, якщо прізвище особи, яка її склала, і електронний цифровий підпис (далі — ЕЦП) особи, котра зареєструвала цю ПН у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН), належать різним людям.

Складена з порушенням установленого порядку ПН, зазначили податківці, не дає права покупцю на податковий кредит.

Вважаємо таку думку спірною, адже згідно з п. 201.10 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) не дають права покупцю на податковий кредит такі причини:

• відсутність факту реєстрації продавцем ПН у ЄРПН;
• та/або порушення порядку заповнення обов’язкових реквізитів ПН, передбачених п. 201.1 ПКУ. Подібних недоліків у ПН немає.

Утім, враховуючи таку думку фіскалів, для уникнення претензій до кредиту покупця продавцю ліпше забезпечити складення ПН і накладення на неї ЕЦП під час реєстрації в ЄРПН однією особою.

Державна фіскальна служба України листом «Щодо порядку реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування до податкових накладних, у тому числі з датою складання до 01.02.2015» від 16.11.15 р. № 24356/6/99-99-19-03-02-15 роз’яснила: спеціальні терміни реєстрації податкових накладних, оформлених у період із 1 липня по 30 вересня 2015 року, застосовують і до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування.

Ідеться про п. 39 підрозділу 2 р. XX Податкового кодексу України (далі − ПКУ), за яким податкові накладні:

• складені з 1 по 15 день (включно) місяця — реєстрували до останнього дня (включно) місяця, у якому їх складено;
• складені з 16 по останній день (включно) місяця — реєстрували до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому їх складено.

Детально про це − у Календарі реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування.

До зазначеного листа податківці уникали чіткої відповіді щодо поширення спеціальних строків на реєстрацію розрахунків коригування. Тож ми рекомендували керуватися загальним правилом − 15 днів із дати їх оформлення.

Державна фіскальна служба України листом «Щодо включення до складу податкового кредиту податкових накладних, виписаних на паперових носіях до введення в дію системи електронного адміністрування ПДВ» від 16.11.15 р. № 24353/6/99-99-19-03-02-15 зазначила, якщо зменшується сума компенсації, а покупець своєчасно не зареєстрував розрахунок коригування, то продавець отримає право зменшити суму податкових зобов’язань із ПДВ лише в періоді реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Водночас контролери стверджують, що таке право продавець має протягом 365 календарних днів із дати складання розрахунку коригування.

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо визначення податкових зобов’язань» від 12.11.15 р. № 24137/6/99-99-19-03-02-15 зазначила: платник податку, у якого на момент анулювання реєстрації ПДВ обліковуються необоротні активи, за якими було відображено податковий кредит під час їх придбання та які не було використано в оподатковуваних операціях у межах його госпдіяльності, повинен не пізніше такої дати нарахувати податкові зобов’язання за такими необоротними активами з огляду на їх звичайну ціну, визначену на момент такого нарахування.

Під звичайною ціною розуміють ціну товарів (робіт, послуг), визначену сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. При цьому, якщо не доведено зворотне, вважають, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Визначення ринкової ціни контролери наводять із пп. 14.1.219 ПКУ: «Це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності — однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах».

Податок на прибуток підприємств

Державна фіскальна служба України листом «Про зміни у веденні обліку платежів»  від 13.10.15 р. № 37872/7/99-99-20-03-01-17 нагадала, що перерахування сум авансових внесків із податку на прибуток потрібно здійснювати на бюджетні рахунки за кодами бюджетної класифікації, передбаченими для обліку податку на прибуток підприємств.

Такі зміни пов’язані з виключенням кодів бюджетної класифікації, передбачених для обліку надходжень авансових внесків із податку на прибуток. Державною казначейською службою України 06.10.15 р. здійснено перенесення залишків коштів авансових внесків із податку на прибуток на рахунки з обліку надходжень податку на прибуток та закрито рахунки з обліку надходжень авансових внесків із податку на прибуток.

Державна фіскальна служба листом «Щодо визначення фінансового результату та податку на прибуток від операцій з цінними паперами у зв'язку з різницями, що виникають від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, які оцінюються за справедливою вартістю» від 29.10.15 р.  № 22909/6/99-99-19-02-02-15 повідомила, що перевищення витрат від уцінки цінних паперів, які оцінюють за справедливою вартістю (окрім державних цінних паперів або облігацій місцевих позик), над раніше проведеною дооцінкою таких цінних паперів збільшує фінрезультат до оподаткування.

У свою чергу, уцінка, що не перевищує суму раніше проведеної дооцінки, не збільшує визначений відповідно до П(С)БО або МСФЗ фінрезультат до оподаткування.

ЄСВ

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на заробітну плату учням, які проходять виробничу практику на підприємстві» від 13.10.15 р. № 21700/6/99-99-17-03-03-15 дійшла висновку, що зарплата, нарахована учням, які проходять виробничу практику на підприємстві за договором про навчально-виробничу практику, є базою для нарахування єдиного внеску. Цікаво, що у роз’ясненнях Мінсоцполітики та Пенсійного фонду України є твердження, що учні-практиканти не перебувають у трудових відносинах із підприємствами, де проходять виробничу практику.

Отже, нараховувати й утримувати єдиний внесок не потрібно. Утім, на наш погляд, висновок фіскалів стосовно необхідності стягувати ЄСВ все-таки обґрунтований.

Також фіскали зауважили, що до зарплати учнів-практикантів не застосовують мінзарплатне донарахування єдиного внеску, а дані за такими особами не враховують при розрахунках для визначення права на понижуючий коефіцієнт.

Інші податки і збори

Державна фіскальна служба України у своєму листі «Про внесення відомостей до додатка 6 декларації акцизного податку» від 22.10.15р. № 9817/Б/99-99-21-05-14 порадила орієнтуватися на інформацію, зазначену на етикетці алкогольного виробу, при заповненні деяких рядків додатка 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами роздрібної торгівлі підакцизних товарів» до декларації акцизного податку, затвердженої наказом Мінфіну України від 23.01.15 р. № 14 (далі — Декларація).

Так, зокрема, в рядок 1 «Лікеро-горілчана продукція» Декларації вносять види горілки та лікеро-горілчані напої (лікери, наливки, настоянки, бальзами, аперитиви, коктейлі, напої десертні), тоді як у рядок 2 «Виноробна продукція, інші спиртові дистиляти, продукти з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше» Декларації потрапляють вина виноградні натуральні, шампанські вина, вермути, бренді, коньяки, віскі, ром, джин, текіла тощо.

Контроль і відповідальність

Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до пункту 22.5 Правил дорожнього руху» від 21.10.15 р. № 869 заборонив рух транспортних засобів та їх составів у разі перевезення подільних вантажів (тобто вантаж, який можна розділити та перевозити кількома вантажівками) автомобільними дорогами з навантаженням на:

• одиночну вісь понад 11 т;
• здвоєні осі — понад 16 т;
• строєні осі — понад 22 т або фактичною масою понад 40 т.

Для контейнеровозів заборонено рух автошляхами з навантаженням на:

• одиночну вісь — понад 11 т;
• здвоєні осі — понад 18 т;
• строєні осі — понад 24 т або фактичною масою понад 44 т.

Водночас на спеціально встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах для контейнеровозів ліміт на перевезення більший − 46 т.

Також забороняють рух автодорогами загального користування місцевого значення транспортних засобів із навантаженням на вісь понад 24 т (або більше 7 т на вісь). Перелік таких доріг затверджують обласні державні адміністрації один раз на три роки (абз. 11 ст. 8 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.05 р. № 2862-IV).

Верховна Рада України прийняла Закон «Щодо Державного бюро розслідувань» (законопроект зареєстровано за № 2114), який визначає правові основи створення й діяльності цього бюро.

Державне бюро розслідувань (далі — ДБР) − це центральний орган виконавчої влади, що здійснює правоохоронну діяльність із метою попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів, віднесених до його компетенції.

Закон визначає такі основні завдання ДБР:

• виявлення, розкриття, припинення й розслідування злочинів, пов’язаних із діяльністю організованих груп і злочинних організацій;
• виявлення, розкриття й розслідування випадків катувань і інших злочинів, пов’язаних із жорстоким, нелюдським чи таким, що принижують гідність поводженням або покаранням, учинених працівниками правоохоронних органів;
• виявлення, розкриття й розслідування особливо тяжких насильницьких злочинів, за які Кримінальний кодекс України передбачає покарання у вигляді довічного позбавлення волі;
• розкриття й розслідування злочинів, учинених посадовими особами, які займають особливо відповідальне становище. Це саме стосується й осіб, посади яких належать до першої-третьої категорій посад держслужби, суддів і прокурорів;
• розкриття й розслідування злочинів, учинених посадовими особами Національного антикорупційного бюро України, прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Виняток − випадки, коли досудове розслідування цих злочинів належить до підслідності детективів підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.

Також цей Закон:

• установлює гарантії незалежності ДБР;
• забороняє незаконне втручання держорганів, органів місцевого самоврядування, політичних партій та інших суб’єктів у діяльність ДБР;
• визначає повноваження ДБР;
• установлює особливості отримання заяв і повідомлень про карні правопорушення, підслідні ДБР;
• визначає структуру й чисельність ДБР, порядок призначення директора та його заступників, повноваження директора, обмеження щодо співробітників ДБР;
• визначає фінансове й матеріально-технічне забезпечення, соціальний, правовий захист і відповідальність працівників ДБР;
• визначає взаємодію ДБР із іншими держорганами, особливості демократичного цивільного контролю над діяльністю бюро й забезпечення прозорості його діяльності.

Кабінет Міністрів України затвердив постанову «Про затвердження Порядку видачі експлуатаційного дозволу, форми експлуатаційного дозволу та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 11.11.15 р. № 930 (набирає чинності з дня офіційного опублікування). Відповідно до документа експлуатаційний дозвіл видає Держветфітослужба на підставі результатів перевірки відповідності потужностей оператора ринку вимогам санітарних заходів (на кожну окрему потужність). Дозвіл дає йому змогу провадити визначені види госпдіяльності з виробництва та/або зберігання харчових продуктів тваринного походження.

Тепер разом із заявою оператору ринку потрібно подати лише перелік харчових продуктів, які він планує виробляти чи зберігати. Уточнено, що інспекцію проводять не пізніше ніж через 15 календарних днів після отримання цих документів. Розмір плати за видачу дозволу становитиме 0,17 мінзарплати на 1 січня відповідного року. Наразі ця сума становить 207,06 грн (раніше − 200 грн).

Загалом порядок не вносить революційних змін, а лише уточнює нинішні норми законодавства. Дозвіл, як і раніше, надають протягом 30 календарних днів із дня отримання заяви та документів, але при цьому його залишили необмеженим за строком.

Праця та заробітна плата

Міністерство соціальної політики України в листі «Щодо індексації зарплати при встановленні набавки за особливий характер роботи» від 22.10.15 р. № 16009/0/14-15/13 надало роз’яснення щодо запровадженої у вересні 50%-ої надбавки за особливий характер роботи працівникам органів соцзахисту, які безпосередньо виконують функції з надання різних видів соціальної допомоги. Як наголосило компетентне відомство, зазначену надбавку встановлено у зв’язку зі збільшенням обсягу робіт таких працівників. А місяць, у якому відбувається підвищення грошових доходів у зв’язку зі збільшенням обсягу робіт, не вважають базовим із метою проведення індексації (п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.03 р. № 1078).

Міністерство соціальної політики України у своєму листі «Щодо виправлення помилки у повідомленні про прийняття на роботу» від 09.10.15 р. № 1336/13/84-15 зазначило, що в постанові КМУ «Про порядок повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу» від 17.06.15 р. № 413 установлено два типи повідомлення про прийняття працівника на роботу:

1. «початкове» − подання інформації про прийняття працівника на роботу;

2. «скасовуюче» − подають у разі допущення помилки роботодавцем та необхідності внесення змін до повідомлення про прийняття працівника на роботу.

Якщо в зазначеному повідомленні роботодавцем допущено помилку (потрібно внести зміни до поданої інформації), її необхідно виправити. Для цього до територіальних органів ДФС за місцем обліку роботодавцю слід подати повідомлення типу «скасовуюче» з допущеними помилками і одночасно – «початкове» з правильними даними.

Міністерство соціальної політики України в листі «Про виплату вихідної допомоги у разі звільнення працівника за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП до закінчення строку попередження» від 07.10.15 р. № 420/06/186-15 повідомило: чинне законодавство не дає роботодавцю права з власної ініціативи звільняти працівника у випадку змін в організації виробництва і праці (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП) раніше двомісячного строку попередження про звільнення відповідно.

Тим не менш відомство вважає: якщо працівник самостійно виявить бажання звільнитися раніше, ніж закінчиться двомісячний строк попередження про звільнення, роботодавець може задовольнити таке прохання. Однак таку ініціативу працівника (звільнитися раніше) доцільно закріпити на папері. Від працівника треба отримати заяву, у якій він просить скоротити строк його попередження про звільнення, де буде вказано дату, із якої він бажає звільнитися.

Нагадаємо,  оскільки підставою припинення трудового договору є п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП, працівнику мають виплатити  вихідну допомогу в розмірі, не меншому за середній місячній заробіток (ст. 44 КЗпП). Водночас у колдоговорі підприємства може бути встановлено додаткові розміри вихідної допомоги.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в листі «Щодо питань обчислення середньої заробітної плати відповідно до Порядку № 1266» від 25.08.15 р. № 5.2-32-1380 зазначив: якщо в розрахунковому періоді застрахована особа частину місяця хворіла, то разові заохочувальні та компенсаційні виплати, нараховані та виплачені в такому місяці, включаються при обчисленні середньої зарплати в повному обсязі. Тобто не треба враховувати суми виплат пропорційно фактично відпрацьованого часу. Та в будь-якому разі місячні суми заробітку беруть у межах граничної величини для сплати єдиного внеску.

Окрім цього, відомство нагадало: якщо застрахована особа з поважної причини (зазначеної в п. 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.01 р. № 1266) у розрахунковому періоді не відпрацювала повний місяць (з першого до першого числа), такий місяць виключають із розрахункового періоду. Заохочувальні та компенсаційні виплати разового характеру, нараховані та виплачені в цьому місяці, не включають під час обчислення середньої заробітної плати.

Бухгалтерський облік і звітність

Державна фіскальна служба в своєму листі «Щодо визначення фінансового результату при нарахуванні резерву сумнівних боргів та при списанні безнадійної заборгованості, що перевищує резерв сумнівних боргів» від 29.10.15 р.  № 22910/6/99-99-19-02-02-15 пояснила податково-прибутковий облік списання сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості. За словами фіскалів, під час списання безнадійної дебіторської заборгованості за рахунок резерву сумнівних боргів фінрезультат до оподаткування не зменшують. Зауважимо, що відповідно до пп. 139.2.1 ПКУ фінрезультат до оподаткування збільшують на суму витрат з формування резерву сумнівних боргів.

При цьому якщо до бухвитрат понад резерв сумнівних боргів списано дебіторку, яка не відповідає податковому визначенню безнадійної заборгованості (пп. 14.1.11 ПКУ), то на її суму збільшують фінрезультат до оподаткування.

Водночас якщо понад резерв списують на інші операційні витрати безнадійну дебіторку, яка відповідає податковому визначенню безнадійної заборгованості, то фінрезультат до оподаткування НЕ збільшують.

У свою чергу, фінрезультат до оподаткування зменшують, лише коли резерв сумнівних боргів коригують у бік зменшення. Нагадаємо, що в цьому випадку за правилами бухгалтерського обліку визнають дохід і таке коригування нівелює його в цілях оподаткування.

Міністерство фінансів України в листі «Щодо залучення транспортних засобів під час мобілізації» від 11.06.15 р. № 31-11420-07-10/19544 повідомила: під час проведення річної інвентаризації не можна забувати про активи, зокрема транспортні засоби, які було мобілізовано відповідно до ст. 6 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.93 р. № 3543-XII.

Отже, їх також треба проінвентаризувати. Оскільки (через зрозумілі причини) доступ до таких об’єктів обмежено, мінфінівці рекомендували інвентаризацію мобілізованого транспорту провадити за правилами, прописаними для інвентаризації майна, переданого на відповідальне зберігання.

Також Мінфін підкреслив, що відображення в інвентаризаційному описі мобілізованого транспорту здійснюють на підставі акта приймання-передачі та відомостей, отриманих від зберігача транспорту.

Мобілізація та АТО

Верховна Рада України проголосувала в цілому за законопроект № 2035, що передбачає посилення відповідальності за порушення встановлених законом гарантій працівникам, призваним на військову службу.

Зміни в законодавстві передбачають запровадження штрафів для роботодавців за зазначене порушення у 10-кратному розмірі мінімальної зарплати за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. Наразі такий штраф становитиме 13 780 грн.

Окрім того, за відповідне порушення накладатимуть  адміністративний штраф від 850 до 1700 грн на посадових осіб юросіб і на фізосіб-підприємців, які порушили права мобілізованих працівників.

Земельні відносини

Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель» (законопроект № 3404).

Зміни продовжують дію мораторію на купівлю-продаж та відчуження в інший спосіб земельних ділянок до набрання чинності законом про обіг земель сільгосппризначення, але не раніше ніж до 1 січня 2017 року.

Зазначений мораторій протягом відповідного строку також діятиме щодо внесення прав на земельні частки (паї) до статутних капіталів госптовариств.

Судова практика

Вищий господарський суд України в листі «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 № 484-VIII)» від 12.11.15 р. № 01-06/2093/15, звернув увагу на проблемні питання, пов’язані зі сплатою судового збору. Назвемо деякі з них:

• позовні заяви про зобов’язання перерахувати кошти згідно з договором банківського рахунку належать до заяв майнового характеру. Тож судовий збір сплачують у розмірі, встановленому для зазначених заяв;
• відстрочення або розстрочення сплати судового збору можливе на строк не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі;
• судовий збір з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду розраховують виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті у разі подання  позовної заяви незалежно від того, чи оскаржують усе рішення (постанову) суду в цілому чи його частину.

Якщо судовий збір сплачено до 01.09.15 р., розрахунок судового збору за подання апеляції чи касації здійснюють з огляду на суму  судового збору, сплаченого при поданні позову. Цей розмір не підлягає перерахунку відповідно до нових ставок, чинних з 01.09.15 р.

Інше

Кабінет Міністрів України постановою «Про утворення Державної аудиторської служби України» від 28.10.15 р. № 868 вирішив утворити новий центральний орган виконавчої влади − Державну аудиторську службу України. Виникне служба не на порожньому місці − Уряд реорганізує Держфінінспекцію, а вже на її базі створить аудиторську службу.

Чим займатиметься орган і якими будуть його повноваження, наразі не відомо. Мінфіну України доручили упродовж двох місяців розробити положення про аудиторську службу. Тільки документ з’явиться − стане зрозуміло, чим опікуватимуться контролери.

Кабінет Міністрів України постановою «Деякі питання забезпечення запровадження електронного сервісу з проставлення апостиля» від 04.11.15 р. № 890 затвердив порядок ведення Електронного реєстру апостилів. Згідно з документом державна реєстрація апостилів у ньому має почати здійснюватись із 09.11.15 р.

Водночас, до 15.12.15 р. Міністерство юстиції України повинне забезпечити наповнення реєстру відомостями про зразки підписів, відбитків печаток або штампів посадових осіб міністерства, уповноважених на проставлення апостиля, посадових осіб відділів держреєстрації актів цивільного стану, а також держреєстраторів.

Заяву про проставлення апостиля може подати будь-яка особа за умови пред’явлення документа, що посвідчує особу громадянина України, національного паспорта іноземця чи документа, що посвідчує особу іноземця. До заяви додається оригінал документа, на якому необхідно проставити апостиль, та документ про оплату послуги.

Нагадаємо, апостиль − спеціальний штамп, який відповідно до Гаазької конвенції 1961 р. ставиться на офіційних документах, що надходять від держав-учасниць цієї конвенції. Апостиль звільняє ці документи від необхідності дипломатичної чи консульської легалізації. Він засвідчує справжність підпису особи під документом і справжність печатки або штампа, якими скріплено відповідний документ.

Державна фіскальна служба в листі «Про надання податкових консультацій органами ДФС» від 06.11.15 р. № 23771/6/99-99-10-03-02-15 роз’яснила: платник податків може використовувати податкову консультацію, надану до 01.09.15 р., доки її не буде змінено чи скасовано. До цього моменту її вважають чинною, а платника, який діяв згідно з такою консультацією, не можна притягнути до відповідальності.

Зауважимо, що хвилювання у платників податків виникло через зміни до ст. 52 ПКУ, відповідно до яких з 01.09.15 р. контролюючі органи на районному рівні мають право надавати консультації винятково в усній формі. А «імунітет» платнику податків гарантують лише письмові або електронні податкові консультації. Їх надають податкові в АР Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональні та ДФСУ.

Державна регуляторна служба України в листі «Щодо переоформлення та видачі ліцензії» від 26.10.15 р. № 8205 надала деякі роз’яснення щодо строків переоформлення ліцензії. Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.15 р. № 222-VIII не встановлено строків переоформлення ліцензії.

Державна регуляторна служба України рекомендує застосовувати строки, передбачені для прийняття рішення про видачу ліцензії. Тобто, десять робочих днів з дня одержання органом ліцензування заяви про переоформлення ліцензії.

Аналогічна ситуація зі строками щодо прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії. Тут також радять дотримуватися десяти робочих днів із дня одержання органом ліцензування заяви про отримання ліцензії.

Нагадаємо: відомості про переоформлення ліцензії вносять до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців не пізніше робочого дня, що настає за днем прийняття такого рішення.

Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень із державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців і громадських формувань» (відповідний законопроект зареєстровано за № 2983).

Прийняття цього Закону забезпечить реформування системи надання адміністративних послуг у сфері держреєстрації юросіб і підприємців. Мета документа − приведення держреєстрації у відповідність до таких принципів надання адмінпослуг:

• відкритість;
• прозорість;
• оперативність і своєчасність;
• раціональна мінімізація кількості документів та процедурних дій, необхідних для отримання адмінпослуг;
• доступність і зручність для суб’єктів звернень;
• передача органам місцевого самоврядування, місцевим держадміністраціям, нотаріусам, банкам повноважень із надання адмінпослуг у сфері держреєстрації юросіб і підприємців.

Верховна Рада України прийняла Закон України 'Про внесення змін до статті 60 Закону України 'Про господарські товариства' (щодо зменшення кворуму загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю)'. Відповідний законопроект зареєстровано за № 2757, який встановлює, що загальні збори учасників уважають повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш ніж 50% голосів.

Водночас документ також містить норму, у якій зазначено: кворум учасників може встановлювати й інший відсоток голосів. Щоправда, така можливість є у товариств з обмеженою відповідальністю, у статутному капіталі яких відсутня держчастка.

Нагадаємо, що наразі кворум загальних зборів учасників дорівнює 60% голосів.