Огляд законодавства за липень 2015 року

Огляд законодавства за липень 2015 року

Податки

ПДВ

Верховна Рада України ухвалила законопроект (№ 2173а  від 30.06.2015 р.), який уносить зміни до системи електронного адміністрування ПДВ.

Законопроектом зокрема передбачено:

1. До податкового кредиту потрібно відносити весь вхідний ПДВ за зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними.

2. Строк реєстрації податкових накладних у ЄРПН збільшено до 365 днів. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі зареєстрованих в ЄРПН отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів із дати складання податкової накладної.

3. Зроблено уточнення, що при пропорційному віднесенні сум ПДВ до податкового кредиту (ст. 199 ПКУ) платник ПДВ мусить скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду й зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час придбання чи виготовлення товарів/послуг, необоротних активів, яка відповідає частці їх використання в неоподатковуваних операціях.

4. Спецрежимникам відповідно до ст. 209 ПКУ додатково відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку, призначені для перерахування коштів на їх спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах Казначейства.

5. Податкову адресу продавця та вид цивільно-правового договору виключили з переліку обов’язкових реквізитів податкової накладної. Уточнено, що саме порушення порядку заповнення обов’язкових реквізитів податкової накладної не дає права на податковий кредит.

6. У п. 201.4 ПКУ додано правила складання зведеної податкової накладної та податкової накладної, виписаної за щоденними підсумками операцій.

7. Для забезпечення коректного формування з 01.07.2015 р. показника суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, передбачено «обнуління» такого показника станом на 01.07.2015 р. і включення до нього:

• суми середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних місяців/4 квартали (так званий «овердрафт»);
• суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань із податку на додану вартість станом на 01.07.2015 р.;
• суми від’ємного значення, непогашеного станом на 01.07.2015 р.;
• залишку коштів на електронному рахунку платника.

8. Для податкових накладних, дата складання яких припадає на період із 1 липня по 31 серпня 2015 року включно, пропонують не застосовувати граничні строки реєстрації в ЄРПН і встановити такі строки реєстрації:

• податкові накладні, складені з 1 по 15 день (включно) місяця в зазначений вище період, підлягають реєстрації в ЄРПН до 31 числа (включно) місяця, в якому вони були складені;
• податкові накладні, складені з 16 по останній день (включно) місяця в зазначений вище період, підлягають реєстрації в ЄРПН до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому вони були складені.

Законопроект № 2173а від 30.06.2015 р. набере чинності лише після його підписання Президентом України й опублікування в офіційних виданнях.

Податок на прибуток

Міністерство фінансів України об’єднало коди бюджетної класифікації з податку на прибуток підприємств (див. наказ Мінфіну України «Про затвердження змін до бюджетної класифікації» від 20.07.15 р. № 651).

Відтепер податок на прибуток та авансовий внесок з цього податку будуть обліковувати за одним кодом бюджетної класифікації. Відповідні зміни внесено до Класифікації доходів бюджету, затвердженої наказом Мінфіну України від 14.01.11 р. № 11.

При цьому авансові внески з податку на прибуток підприємств, які обліковувалися за відповідними кодами класифікації доходів бюджету, зараховують на відповідні коди класифікації доходів бюджету для обліку податку на прибуток підприємств.

У Мінфіні вважають, що такий крок дозволить автоматично об’єднати всі переплати з податку на прибуток в особових картках платників податків, та враховувати їх під час сплати поточних зобов’язань з цього податку. А це, вважають мінфінівці, дозволить уникнути виведення оборотних коштів платників та випадків надмірної сплати податку до бюджету.

Державна фіскальна служба України повідомила, що державні унітарні підприємства – сільгосптоваровиробники, платники єдиного податку ІV групи, при виплаті держдивідендів повинні сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток (див. лист ДФСУ «Про подання податкової звітності з податку на прибуток за півріччя 2015 року» від 29.07.15 р. № 27719/7/99-99-19-02-01-17).

Якщо вони не сплатять аванс з податку на прибуток при виплаті дивідендів, то на них поширюється штраф згідно зі ст. 123 ПКУ (25% податкового боргу або 50% при повторному протягом 1095 днів порушенні за цією статтею) та пеня за ст. 129 ПКУ.

Державна фіскальна служба України в листі «Про подання податкової звітності з податку на прибуток за півріччя 2015 року» від 29.07.15 р. № 27719/7/99-99-19-02-01-17 зазначила: в зв’язку із тим, що на сьогодні так і не затверджено нової форми декларації з податку на прибуток, рекомендовано складати й подавати деку за І півріччя 2015 року (тим платникам податку на прибуток, які зобов’язані звітувати за півріччя) за чинними формами.

Однак для визначення суми об’єкта оподаткування та податкових зобов’язань контролери пропонують використовувати проект деки, розміщений на веб-сайті ДФС України (http://sfs.gov.ua).

Таку «проектну» декларацію податківці пропонують подавати як доповнення до чинної форми декларації.

Єдиний податок

Державна фіскальна служба України роз’яснила: фізособи – підприємці, що є платниками єдиного податку,  які протягом звітного періоду не отримували доходів та не мають об’єктів оподаткування, що підлягають декларуванню, зобов’язані подавати податкову декларацію платника єдиного податку – фізособи – підприємця (див. Категорію 107.08 Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу).

Це обґрунтовано ось чим: якщо іншими розділами Податкового кодексу України (далі — ПКУ) визначається спеціальний порядок адміністрування окремих податків, зборів, платежів — використовуються правила, визначені в іншому розділі (п. 40.1 ПКУ). А відповідно до п. 49.18 ПКУ фізособи – підприємці – єдинники І та ІІ груп подають декларації протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, єдинники ІІІ групи — протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

До того ж, визначення доходу здійснюють для цілей обкладення єдиним податком та для надання права суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Міністерство фінансів України своїм наказом «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку» 19.06.15 р. № 578 затвердило нові форми декларацій платників єдиного податку:

• підприємців І- ІІІ груп;
• юрособи ІІІ групи;
• юрособи ІV групи.

Нагадаємо, що з цього року у спрощеній системі оподаткування відбулися суттєві зміни. Зокрема, зменшилась кількість груп єдиного податку, а колишні платники фіксованого сільськосподарського податку по суті стали єдинниками. Це та інші зміни спричинили необхідність затвердження оновлених форм декларацій платників єдиного податку.

Інші податки та збори

Державна фіскальна служба України в листі від 22.04.15 р. № 1842/99-99-17-04-02-18 «Про плату за землю фізичною особою - підприємцем, яка має тимчасову споруду» роз'яснила: якщо підприємець має паспорт прив'язки тимчасової споруди (кіоску, намету тощо), то він повинен мати й правовстановлюючі документи на земельну ділянку:

• свідоцтво про право власності або користування земельною ділянкою; або
• договір оренди.

За цими документами розраховується плата за землю.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Вони являють собою сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів (пп. 14.1.42, п. 286.1 Податкового кодексу України).

Паспорт прив'язки є підставою для розміщення тимчасової споруди. Щоб його оформити, замовник повинен звернутися із заявою до органу з питань містобудування та архітектури. При цьому йому необхідно надати схему розміщення тимчасової споруди із зазначенням площі земділянки згідно з документами на землекористування.

Таким чином, перш ніж оформляти паспорт прив'язки, підприємець повинен одержати документи на землекористування. Внесення до паспорта даних про розмір ділянки без цих документів призводить до анулювання паспорта.

Державна фіскальна служба України в листі «Про розгляд звернення [щодо пільг з плати за земельну ділянку, на якій стоїть гараж]» від 21.04.15 р. № 3709/В/99-99-17-04-02-14 роз'яснила: гаражно-будівельні кооперативи (далі — ГБК) повинні платити податок на землю на загальних підставах. При цьому власники гаражів мають компенсувати податок власнику земельної ділянки — кооперативу.

Пільга за ст. 281 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) діє для власників земельних ділянок або землекористувачів-фізосіб. Вона не поширюється на ГБК, який є юрособою, навіть якщо власники гаражів — члени кооперативу належать до пільгової категорії, яку звільнено від земельного податку.

Згідно зі ст. 281 ПКУ від сплати земподатку звільнені:

• інваліди першої та другої груп;
• фізособи, які виховують трьох і більше дітей у віці до 18 років;
• пенсіонери (за віком);
• ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України 'Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту';
• фізособи, визнані законом постраждалими від Чорнобильської катастрофи.

Звільнення поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання в межах граничних норм. Зокрема, для будівництва індивідуальних гаражів — не більш 0,01 гектара.

Тобто, якщо фізособа має у власності земділянку, надану для будівництва індивідуального гаража, і ця ділянка посвідчена свідоцтвом про право власності, то тільки в цьому випадку вона має пільги із земподатку за ст. 281 ПКУ.

Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.15 р. № 484-VIII, який набуде чинності 1 вересня цього року. Законом Парламент змінив правила справляння та розміри судового збору.

Зокрема, у цивільних справах встановлено різні розміри судового збору для юридичних та фізичних осіб. При цьому для юросіб-позивачів у цивільному спорі скасували  верхню межу збору. Тож юрособа за подання цивільного позову сплачуватиме 1,5% ціни позову, але не менше однієї мінзарплати, а фізособа (у т.ч. фізособа-підприємець) — 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінзарплати та не більше 5 мінімальних зарплат.

Окрім цього, скорочено перелік позивачів, яких звільнено від сплати судового збору, та уточнено підстави для його повернення.

Тимчасово окуповані території

Державна фіскальна служба України роз'яснила: при відчуженні об'єкта нерухомості, розташованого на території ВЕЗ 'Крим', ПДВ не справляється. За цими операціями у резидента — платника ПДВ не виникає об'єкта обкладення ПДВ незалежно від того, є покупець резидентом чи нерезидентом (п.п. 186.2—186.4 ПКУ). Таке твердження наведено в листі ДФСУ «Про обкладення ПДВ операцій з відчуження об'єкта нерухомого майна, розташованого на території ВЕЗ «Крим» від 28.05.15 р. № 11250/6/99-99-19-03-02-15.

Але продавець зобов'язаний нарахувати зобов'язання за товарами/послугами, необоротними активами, при купівлі (виготовленні) яких фіксували податковий кредит, якщо їх починають використовувати в неоподатковуваних операціях (п. 198.5 ПКУ). Базу оподаткування визначають за п. 189.1  ПКУ.

Місцем постачання об'єктів нерухомості (у тому числі тих, що будуються) і послуг, пов'язаних з нерухомим майном, є фактичне місцезнаходження об'єктів на момент їх постачання (п. 186.1 ПКУ).

На думку фіскалів, ВЕЗ «Крим» знаходиться за межами митної території України. При цьому вони спираються на ст. 9 Митного кодексу України (далі — МКУ), згідно з якою для цілей застосування р. V і IX МКУ території вільних митних зон вважають такими, що знаходяться за межами України.

У межах ВЕЗ «Крим» створено вільну митну зону. За своїм функціональним типом вона є одночасно вільною митною зоною комерційного, сервісного та промислового типу згідно зі ст. 430 МКУ (п. 3.2 Закону України 'Про створення вільної економічної зони «Крим» і про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України' від 12.08.14 р. № 1636-VII).

Контроль і відповідальність

Верховний Суд України в своїй постанові «Про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення» від 16.06.15 р. у справі № 21-377а15 роз’яснив: помилкове визначення коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні під час сплати податкового зобов'язання не вважають достатньою правовою підставою для застосування санкцій за порушення строків сплати грошового зобов'язання.

Це обґрунтовано тим, що помилки під час своєчасного перерахування до держбюджету узгодженої суми грошового зобов'язання потрібно розцінювати як дію (хоча й помилкову). Відповідно, це не вважатимуть бездіяльністю платника, а відсутність дій щодо сплати зобов’язання належить до підстав для застосування штрафних санкцій.

Праця та заробітна плата

Кабінет Міністрів України своєю постановою від 26.06.2015 р. № 439 затвердив в новій редакції Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхування, затверджений постановою від 26.09.2001 р. № 1266 (далі − Порядок № 1266).

Зміни почали діяти з 04.07.2015 р. Тож на сьогодні розрахунковий період при розрахунку середньої зарплати для страхових випадків, що настали із 04.07.2015 р., становить 12 календарних місяців (було − 6). Окрім того, до не відпрацьованого з поважних причин  часу тепер віднесли періоди відпусток без збереження зарплати (без прив’язки до законодавчих підстав для надання таких відпусток).

Оплаті підлягають календарні дні (а не робочі, як було раніше) тимчасової непрацездатності, відпустки по вагітності та пологах і в інших страхових випадках (п. 2 Порядку № 1266). Середньоденну зарплату застосовують для всіх страхових виплат, у т.ч.  якщо працівник трудиться неповний робочий день і коли облік робочого часу ведеться в годинах.

Суму декретних, лікарняних та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за кошт роботодавця обчислюватимемо множенням середньоденного заробітку за календарний день на відсоток оплати залежно від страхового стажу (коли його застосовують) та на кількість календарних днів, що підлягають оплаті відповідно до оформленого листка непрацездатності. При цьому при такому розрахунку святкові та неробочі дні не відкидають.

На роботі за сумісництвом і за основним місцем роботи визначають розрахунковий період і середню зарплату окремо за кожним місцем роботи.

Сумарна зарплата, із якої розраховують виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску — на сьогодні це 20 706 грн.

Заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) для обчислення середньої зарплати для оплати днів тимчасової непрацездатності й відпустки по вагітності та пологах визначають на підставі  відомостей, дані з яких вносять до таблиці 6 Форми № Д4, а для страхових випадків по безробіттю й у зв’язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням інформацію беруть із Реєстру застрахованих осіб (п.п. 31, 32 Порядку № 1226).

Перші 5 днів тимчасової непрацездатності оплачуються в такому самому порядку й у таких же розмірах, як і інші дні тимчасової непрацездатності.

Міністерство соціальної політики України пояснило, як застосовувати ч.2 ст. 26 Закону України 'Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування' від 23.09.99 р. № 1105-XIV, якщо працівниці встановлено неповний робочий час.

Відповідно до зазначеної норми сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та не може бути меншою, ніж розмір мінзарплати, встановленої на час настання страхового випадку. Це правило не містить уточнень щодо розміру допомоги у разі повної чи неповної занятості.

Тому визначені нею і мінімум, і максимум не залежать від того, повний чи неповний робочий час встановлено працівниці (див. Лист Міністерства соціальної політики України «Про застосування норми частини другої статті 26 Закону України 'Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування' від 08.05.15 р. № 6811/0/14-15/18).

Державна фіскальна служба України вважає, що роботодавець не може подати поштою повідомлення про прийняття працівника на роботу.  Все тому, що в постанові КМУ «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» від 17.06.15 р. № 413 немає згадки про поштові листи (див. zir.minrd.gov.ua).

Натомість зробити це можна одним із таких способів:

• засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
• на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
• на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Національний банк України в листі «Про можливість використання відомості на виплату грошей для виплати коштів особам, яких немає в штатному розписі підприємства, на цілі, що відрізняються від виплати заробітної плати» від 15.04.15 р. № 50-01015/25117 роз'яснив: особам, яких немає у штатному розписі підприємства, видати кошти (на цілі, крім виплати зарплати), можна за окремою видатковою відомістю (відомістю на виплату грошей) (ч. 3 п. 3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.04 р. № 637, далі — Положення).

Строки видачі готівки за видатковою відомістю затверджують керівник і головбух (або особи, уповноважені на це керівником) (п. 3.8 Положення).

Положення також передбачає оформлення видачі коштів непрацівникам підприємства видатковими касовими ордерами, які виписують окремо на кожну особу.

Бухгалтерський облік і звітність

Державна фіскальна служба України роз’яснила, за яких умов неприбуткові установи, зокрема палац дитячої творчості, можуть продавати квитки на концертно-видовищні заходи без застосування РРО (див. лист ДФС України 'Щодо застосування РРО' від 11.02.15 р. № 2725/6/99-99-19-02-02-15).

Без РРО можна обійтися, якщо розрахунки у касах підприємств, установ та організацій усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, відбуваються з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою (за наявності).

Державна фіскальна служба України в свому листі «Щодо змін в обов’язкових реквізитах податкової накладної» від 29.07.15 р. № 27651/7/99-99-19-03-02-17 зазначила, що з дати набрання чинності Законом від 29.07.15 р. № 643, а саме з 29.07.15 р., платники податку при складанні податкової накладної/розрахунку коригування можуть не заповнювати в їх заголовній частині поля реквізити, які не належать до обов’язкових, згідно з п. 201.1 ПКУ:

• місцезнаходження (податкова адреса продавця);
• місцезнаходження (податкова адреса покупця);
• номер телефону (продавця та покупця);
• вид цивільно-правового договору, його номер та дата;
• форма проведених розрахунків.

Тобто відсутність зазначених даних у податковій накладній/розрахунку коригування жодним чином не впливатиме на визнання податкового кредиту, звісно, якщо відсутні інші підстави щодо цього.

При цьому таблична частина податкової накладної/розрахунку коригування, яка визначає опис та номенклатуру товару, до затвердження їх нових форм заповнюється без змін.

Ринок фінансових послуг

Національний банк України зазначив, що різного роду фрілансерам (програмісти, копірайтери, перекладачі, дизайнери, фотографи, ілюстратори тощо), які надають свої послуги нерезидентам через Інтернет і отримують гонорари у валюті, в цілях валютного контролю не потрібно подавати до банку договори з такими нерезидентами, підписані обома сторонами, їх переклад, підписані сторонами акти виконаних робіт тощо (див. лист НБУ «Про здійснення контролю за операціями резидентів, які передбачають експорт послуг нерезидентам через мережу Інтернет» від 07.07.15 р. № 22-01012/46746).

Згідно з роз’ясненням НБУ для легалізації таких валютних доходів виконавцю достатньо мати публічну пропозицію про угоду (оферту), а також виставити замовнику інвойс (рахунок-фактуру), поставити на ньому свій підпис та печатку (за наявності). Такий документ в цілях валютного контролю й буде вважатися договором. Замовник же своєю оплатою підтверджує факт виконання послуг, що замінює собою акт наданих послуг. Причому переклад інвойсу банк вимагає на свій розсуд.

Національний банк України уточнив порядок проведення валютних операцій юрособами, які мають податковий борг, що виник унаслідок зміни з цього року порядку (алгоритму) зарахування авансів з податку на прибуток під час виплати дивідендів у рахунок сплати щомісячних авансів (див.  Постанову НБУ «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 03.07.15 р. № 427).

Замість довідки з податкової про відсутність податкового боргу зазаначені клієнти можуть надати банку відповідний лист з податкової про наявність у клієнта боргу, що виник саме внаслідок такої ситуації. Строк між датою подання банку інформації та датою видачі цього листа не має перевищувати 10 календарних днів.

Трансфертне ціноутворення

Кабінет Міністрів України вилучив Австрійську Республіку з переліку країн, операції з якими потрапляють під ознаку контрольованості за пп. 39.2.1.2 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) (див. Розпорядження КМУ «Про внесення зміни у додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 р. № 449» від 01.07.15 р. № 677-р (набирає чинності з 01.08.15 р.)

Таке рішення Уряд ухвалив, базуючись на отриманій від Дипломатичного представництва Австрійської Республіки в Україні Вербальній ноті від 18.06.15 р. з коментарями про невідповідність законодавства цієї країни щодо ставок корпоративного податку в Австрії, розкриття інформації про структуру власності юросіб (пп. 39.2.1.2 ПКУ). Нагадаємо, у травні цього року Уряд затвердив перелік держав (територій), операції з резидентами яких є контрольованими в цілях трансфертного ціноутворення. Тоді список і доповнили Австрійською Республікою.

Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо трансфертного ціноутворення)» № 1861, який коригує порядок застосування трансфертного ціноутворення.

Внесені, зокрема, такі зміни:

• правила трансфертного ціноутворення не застосовуватимуть при оподаткуванні ПДВ;
• з 20 до 50 млн грн збільшено планку обсягу контрольованих операцій з одним контрагентом, при досягненні якого платники податків зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції;
• Кабмін має визначити перелік товарів, які котируються на біржі і до оподаткування доходів від продажу яких застосовують метод порівняльної неконтрольованої ціни.

Також підвищено умови для визнання госпоперацій з контрагентами, зазначеними у пп. 39.2.1.1 - 39.2.1.3, 39.2.1.5 ПКУ, контрольованими.

Відтепер такі госпоперації контрольовані, якщо одночасно:

• річний бухдохід платника податків перевищує 50 млн грн (раніше – 20 млн грн);
• обсяг госпоперацій платника податків з кожним таким контрагентом перевищує 5 млн грн за відповідний податковий (звітний) рік (раніше – 1 млн грн, або 3% річного доходу).

Крім того, зменшено штраф за недекларування контрольованих операцій - з 5% до 1% від суми не задекларованих у звіті контрольованих операцій.

Державна фіскальна служба України пояснила, в яких випадках до платника, котрий здійснює контрольовані операції, застосовують санкції за неподання документації на податковий запит, передбачені п. 120.3 ПКУ (див. лист ДФСУ «Про податковий контроль за трансфертним ціноутворенням» від 07.07.15 р. № 24525/7/99-99-22-01-02-17).

1. Якщо платник не надав відповідь на запит згідно з вимогами пп. 39.4.4 ПКУ. Оскільки документацію за запитом подають у довільній формі, то на цьому етапі порушенням є лише відсутність відповіді податківцям протягом місяця.

2. Податківці можуть надіслати платнику запит із проханням надати додаткові документи. Якщо відповідь на додатковий запит (яку він має надати протягом 10 календарних днів з урахуванням дня отримання запиту) не міститиме необхідної контролерам інформації — платника штрафують.

Слід зауважити, що за неподання документації стосовно контрольованих операцій у 2013 — 2014 роках застосовують штрафні санкції, які передбачені у 2015 році.

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо використання біржових цін як джерела інформації про ринкові ціни для цілей трансфертного ціноутворення» від 18.06.15 р. № 12823/6/99-99-19-02-02-15 зазначила, що інформацію про ціни, що склалися на біржі, та біржові котирування можна брати як інформаційне джерело для визначення ринкових цін на товари в цілях трансфертного ціноутворення. Адже біржові дані дають можливість зіставити комерційні та фінансові умови операцій.

Цінні папери

Державна фіскальна служба України роз’яснила: платники єдиного податку не можуть використовувати векселі як форму розрахунків. Адже, нагадують фіскали, єдинники першої — третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі — готівковій та/або безготівковій (див. п. 291.6 ПКУ) (лист ДФС України «Щодо вексельних розрахунків підприємців-єдинників» від 04.06.15 р. № 5267/Д/99-99-17-02-02-14).

Водночас операції по видачі векселя контролери розцінюють як фінансове посередництво (ч. 3 ст. 333 ГКУ). Усе тому, наполягають податківці, що при видачі векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов’язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов’язання щодо платежу за векселем (див. ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.01 р. № 2374-III). А суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері фінпосередництва з використанням векселів, не можуть бути єдинниками.

Інше

Міністерство юстиції України в листі «Щодо надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» від 01.07.15 р. № 19.2/46 роз’яснило, що співвласники багатоквартирних будинків зможуть безоплатно отримувати інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Такі довідки вони вправі отримати у зв'язку з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

У довідці зазначають відомості щодо об'єкта нерухомого майна, крім персональних даних суб'єктів речових прав на нерухоме майно (реквізитів документа, що посвідчує особу, реєстраційного номера облікової картки платника податку).

Нагадаємо, раніше вартість отримання цієї довідки становила 170 грн.

Верховна Рада України ухвалила Закон, який відкриває доступ до окремих Держреєстрів — Єдиного державного реєстру транспортних засобів, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Державного земельного кадастру. Інформація у них відтепер у вільному доступі.

Відповідні зміни внесено законопроектом № 2423 до Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів «Про дорожній рух», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про Державний земельний кадастр» і «Про запобігання корупції».

Верховний Суд України роз’яснив: якщо між сторонами договору про виплату винагороди існують трудові правовідносини, а такий договір укладено саме у зв'язку з їх існуванням, — зазначений договір не належить до правочинів у розумінні цивільного законодавства (див. постанову ВСУ «Про визнання договору недійсним» від 24.06.15 р. у справі № 6-530цс15). Відповідно, на нього не поширюються загальні вимоги щодо чинності правочину та його неможливо визнати недійсним на підставах, передбачених Цивільним кодексом України.

Це обґрунтовано тим, що предметом трудового договору (контракту) є праця (трудова функція) особи, яка є об'єктом саме трудових правовідносин. Тому цивільне законодавство щодо умов дійсності правочину та правових наслідків недійсності правочину не підлягають застосуванню для регулювання суспільних відносин, які виникають у зв'язку з укладенням трудового договору (контракту).

Окрім цього, встановлення підприємством, установою, організацією в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів у трудових договорах чи інших угодах додаткових, порівняно із законодавством, трудових чи соціально-побутових пільг для працівників (тобто які покращують їх становище) не може бути приводом для визнання таких умов недійсними.

Міністерство аграрної політики та продовольства України затвердило форми документів, необхідних для отримання госпсуб’єктами агропромислового комплексу часткової компенсації відсоткової ставки за банківськими кредитами (у національній валюті) (див. наказ Мінагрополітики України «Про затвердження форм документів та надання інформації щодо здійснення фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів» від 01.07.15 р. № 253 (набере чинності з дня його офіційного опублікування).

Йдеться, зокрема, про заявки на участь у конкурсі для отримання компенсації відсоткової ставки за залученими кредитами, довідки про отримання компенсації відсоткової ставки за залученими кредитами за рахунок коштів державного бюджету тощо.

Нагадаємо, компенсацію надають на конкурсних засадах юрособам — суб’єктам агропромислового комплексу за укладеними кредитними договорами за умови, що сума відсотків за користування кредитами та розмір плати за надання інших банківських послуг, пов’язаних із цим кредитом, не перевищує 30 % річних.

Розмір такої компенсації — 50 % облікової ставки НБУ, що діє на дату нарахування відсотків за користування кредитами, але не вище від розмірів, передбачених кредитними договорами, за кредитами, залученими у минулому та поточному роках, відсотки за користування якими нараховані та сплачені в поточному році.