Огляд законодавства

Огляд законодавства за грудень 2018 року

Податки

Державна фіскальна служба України у категорії 101.16 «ЗІР» повідомила про порядок заповнення податкової накладної, що складається при анулюванні реєстрації платника податку за операціями з визначення податкових зобов’язань за товарами/послугами, необоротними активами, які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

У разі складання податкової накладної з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов’язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях, у межах господарської діяльності у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини «10».

У графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (ПІБ), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний індивідуальний податковий номер «600000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.

Розділ Б податкової накладної заповнюється в такому порядку:

  • в графі 2 «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» – зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, на підставі яких формувався податковий кредит;
  • в графі 4 «Умовне позначення українське» – вказується «грн»;
  • в графі 10 «Обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ» –вказується вартість (частина вартості) товару/послуги, необоротного активу, на яку нараховується податок, згідно з основною ставкою податку та ставкою податку 7 %, які застосовуються при нарахуванні податкових зобов’язань;
  • у графі 11 зазначається сума ПДВ.

Графи 3.1, 3.2, 3.3, 5 – 9, 12 в такому випадку не заповнюються.

Облік і звітність

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо віднесення до складу витрат фізичної особи - підприємця витрати, пов’язані з утриманням, технічним обслуговуванням та ремонтом сідлового тягача з напівпричепом» від 28.11.2018 р. № 4993/Л/99-99-13-01-02-14/ІПК зазначила: коли підприємець на загальній системі оподаткування одержить дохід, він має право відобразити витрати. Але вони мають бути: пов’язані з отриманням доходу, підтверджені документально, наведені у пункті 177.4 ПКУ.

Витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення не включають до витрат підприємця. Тягач – це основний засіб подвійного призначення.

Тому такий підприємець не має права включати до складу витрат витрати, пов’язані з утриманням, техобслуговуванням і ремонтом сідлового тягача з напівпричепом, які призначені для перевезення вантажів.

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо порядку ведення обліку товарних запасів фізичною особою - підприємцем на загальній системі оподаткування» від 21.11.2018 р. № 4903/А/99-99-13-01-02-14/ІПК наголосила, що платник податків зобов’язаний вести облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків і зборів.

Підприємці на загальній системі оподаткування мають вести Книгу обліку доходів і витрат, а також мати підтвердні документи на товар. При цьому вести бухгалтерський облік вони не зобов’язані.

Проте за власним бажанням підприємці можуть вести облік товарних запасів, зокрема з використанням П(С)БО 9 «Запаси».

Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» від 19.10.2018 р. № 842 затвердило зміни до форми декларації з податку на прибуток.

Як і очікувалось, ці зміни передбачають зокрема:

  • перейменування рядка «Код за ЄДРПОУ», як у самій декларації, так і в додатках до неї на «Податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта».

Відтепер у цьому рядку зазначається:

  • код за ЄДРПОУ,

або

  • реєстраційний (обліковий) номер платника податку, який присвоюється ДФС,

або

  • реєстраційний номер облікової картки платника податку,

або

  • серія (за наявності) та номер паспорта (для фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття такого номера і мають відповідну відмітку у паспорті);
  • проставляння у рядку 9 декларації відмітки платниками єдиного податку;
  • доповнення додатка ЗП до декларації новим рядком 16.5 «Сума сплаченого за поточний податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД, якщо вони були використані для транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 згідно з УКТ ЗЕД. Залишок суми, не врахований у зменшення за поточний податковий (звітний) період, не зменшує податок на прибуток у наступних податкових (звітних) періодах (пункт 15 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України)»;
  • нову редакцію додатка РІ до рядка 03 РІ декларації.

Зміни наберуть чинності з дня офіційного опублікування – орієнтовно 14.12.2018 р. (наказ готується до друку в Офіційному віснику України № 96 від 14.12.2018 р.).

Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Змін до Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» від 01.11.2018 р. № 866 внесло зміни до Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція).

В Інструкції уточнили, що в декларації до суми податкової знижки також включають витрати на здобуття дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти такого платника та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Раніше було збільшено перелік витрат, які включаються до податкової знижки. Так, до податкової знижки можна включити суму коштів, що сплачена платником ПДФО на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Також усунули неточність, що стосувалася заповнення рядка 3 додатка Ф1 до декларації.

Наказ набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Міністерство фінансів України своїм наказом «Про затвердження Методичних рекомендацій зі складання звіту про управління» від 07.12.2018 р. № 982 затвердило Методрекомендації зі складання звіту про управління.

Нагадаємо: цей звіт має містити достовірну фінансову та нефінансову інформацію про діяльність підприємства, його стан та перспективи розвитку та розкривати основні ризики і невизначеності його діяльності.

Як і очікувалось, інформацію у звіті відомство пропонує розкривати за такими напрямами:

1) організаційна структура та опис діяльності підприємства;

2) результати діяльності;

3) ліквідність та зобов’язання;

4) екологічні аспекти;

5) соціальні аспекти та кадрова політика;

6) ризики;

7) дослідження та інновації;

8) фінансові інвестиції;

9) перспективи розвитку;

10) корпоративне управління (складають підприємства – емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до торгів на фондових біржах або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію).

Цей перелік не є вичерпним. Підприємство може розкривати іншу інформацію, яку вважає за доцільне.

Користуватись методрекомендаціями можуть усі юрособи, крім банків, бюджетних установ, малих та мікропідприємств.

Затвердження типової форми звіту про управління поки що не планують.

Міністерство фінансів України у своєму листі «Про оприлюднення фінансової звітності» від 07.12.2018 р. № 35210-06-5/32299 повідомило, що до 30.04.2019 року річну фінзвітність і річну консолідовану фінзвітність разом з аудиторським висновком на своїй веб-сторінці мають оприлюднити:

  • підприємства, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів);
  • публічні акціонерні товариства;
  • суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку;
  • суб’єкти господарювання, які провадять діяльність у видобувних галузях.

Великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів, середні підприємства, інші фінустанови, що належать до мікропідприємств і малих підприємств, оприлюднюють річну фінзвітність з аудиторським висновком починаючи з фінзвітності за 2019 рік.

Строк подання — не пізніше за 1 червня року, що настає за звітним.

При цьому великим підприємствам, які не є емітентами цінних паперів, і середнім підприємствам, що вперше застосовують МСФЗ із датою переходу 01.01.2018 р. і перераховують проміжну фінзвітність за 2018 рік за МСФЗ 1, доцільно оприлюднювати річну фінзвітність із аудиторським звітом, починаючи зі звітності за 2018 рік.

Державна фіскальна служба України в категорії 135.04 «ЗІР» відповіла на запитання: по якому полю платіжного доручення «Код платника» чи «Призначення платежу» здійснюється облік надходжень податків, зборів, платежів в ІКП?

Відповідно до пункту 1 Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Мінфіну від 24.07.2015 р. № 666, визначено порядок заповнення платником поля «Призначення платежу» розрахункового документа.

Одним з реквізитів, який заповнюється платником у полі «Призначення платежу» є:

1) код клієнта за ЄДРПОУ;

2) реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);

3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами.

Органом ДФСУ відображення в інтегрованій картці платника сум надходжень за податками, зборами, платежами здійснюється в автоматичному режимі відповідно до реквізитів, заповнених у полі розрахункового документа «Призначення платежу».

Отже, при заповненні платіжного доручення при сплаті податків, зборів, слід правильно заповнювати код платника податку у полі «Призначення платежу».

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оприбуткування готівки на відокремленому підрозділі» від 06.12.2018 р. № 5125/6/99-99-14-05-01-15/ІПК повідомила, що видачу готівки з кас оформлюють видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки підписують керівник і головний бухгалтер або особа, уповноважена керівником. До видаткових касових ордерів (ВКО) додають заяви на видачу готівки, розрахунки.

Підпис керівника підприємства на ВКО не обов’язковий, якщо його дозвільний напис є на доданих до них документах, заявах, рахунках. Якщо ВКО підписує уповноважена особа підприємства, відповідно, потрібно зазначити посаду, прізвище, ім’я та по батькові такої особи.

Контроль і відповідальність

Державна фіскальна служба України наказом «Про затвердження Реєстру великих платників податків на 2019 рік» від 26.09.2018 р. № 617 затвердила Реєстр великих платників податків на 2019 рік. До Реєстру ввійшло 1 500 великих платників, у яких обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищив 50 мільйонів євро, або загальна сума податків, зборів, платежів, сплачених до Державного бюджету України за такий самий період перевищила 1 мільйон євро (з них податкових платежів не менше 500 тисяч євро).

Деякі платники Офісу великих платників податків не досягли критеріїв визначення «великого платника податків», та повинні з наступного року обслуговуватися в райДПІ відповідно до зареєстрованого місцезнаходження.

Таким платникам необхідно подати в паперовому вигляді до райДПІ реєстраційну заяву за ф. №1-ОПП з позначкою «Зміна місцезнаходження, пов’язана зі зміною адміністративного району, або включення/не включення до Реєстру ВПП».

За неподання заяв за ф.№1-ОПП та порушення встановленого порядку взяття на облік у контролюючих органах відповідно до п.117.1 ст. 117 Податкового кодексу України встановлено відповідальність у вигляді штрафної санкції в розмірі 510 грн.

Праця і заробітна плата

Міністерство соціальної політики України листом «Щодо застосування Національного класифікатора України ДК 003:2010 'Класифікатор професій» від 02.10.2018 р. № 18921/0/2-18/28 повідомило, що для деталізації назв посад можна використовувати похідні слова з примітки 1 додатка В до Національного класифікатора України ДК 003:2010 «Класифікатор професій». Класифікатором професій передбачено професійне угрупування 3436 «Помічники керівників».

У ньому запропоновані такі назви посад, як «Помічник керівника підприємства (установи, організації)» (код 3436.1), «Помічник керівника виробничого підрозділу» (код 3436.2), «Помічник керівника іншого основного підрозділу» (код 3436.2) тощо.

Отже, коли йдеться про помічника директора, слід застосовувати назву посади «Помічник керівника підприємства (установи, організації)» («Помічник директора підприємства»), що узгоджується з професійним угрупуванням 3436 Класифікатора професій. Застосовувати в таких випадках похідне слово «помічник» до назви посади «Директор (начальник, інший керівник) підприємства» (код 1210.1) недоречно.

У Класифікаторі професій назви посад (професій) наведені у чоловічому роді, за виключенням окремих назв. Щоб виправити технічні помилки або змінити назву професії без зміни кодів (наприклад, «Прибиральник» – на «Прибиральник службових приміщень» (код 9132), «Стенографістка» – на «Стенографіст» (код 4111), отримувати попередню згоду працівників не потрібно. Адже такі зміни не пов’язані зі зміною завдань та обов’язків за посадами (професіями), кваліфікаційних вимог до працівника, оплати праці тощо.

Порядок слів у назвах посад «Директор фінансовий» (код 1231) і «Фінансовий директор», «Директор виконавчий» (код 1210.1) і «Виконавчий директор» не змінює їхнього змісту. Проте назви посад мають відповідати Класифікатору професій.

Фонд соціального страхування України у листі «Щодо оформлення листків непрацездатності» від 21.09.2018 р. № 6-14/Н-1277З-1634 розглянув питання щодо оформлення листків непрацездатності.

Під час заповненні листка непрацездатності лікар має вказувати те місце роботи застрахованої особи, де зберігається його трудова книжка.

Частиною 1 ст. 90 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву; найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.

Вимоги до написання найменування юридичної особи, її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, крім організації профспілки, встановлюються Міністерством юстиції України (ч. 7 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 р. № 755-IV).

Найменування відокремленого підрозділу повинно містити слова «відокремлений підрозділ» («філія», «представництво» тощо) та вказувати на належність до юридичної особи, яка створила зазначений відокремлений підрозділ.

Передбачено, що назва юридичної особи береться у лапки та зазначається безпосередньо після організаційно-правової форми суб’єкта господарювання (крім органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, державних, комунальних організацій, закладів, установ).

Окрім цього, ст. 93 Цивільного кодексу України визначено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій (ст. 95 Цивільного кодексу України).

Ураховуючи норми Цивільного кодексу України, вимоги та положення Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 р. № 532/274/136-ос/1406, при заповненні частини лицьового боку бланка листка непрацездатності, що видається непрацездатному, повинна повністю вказуватися назва юридичної особи або її відокремленого підрозділу (з вказівкою на належність до юридичної особи) та їх місцезнаходження. Такі вимоги застосовують до написання назви та місцезнаходження як закладу охорони здоров’я, так і організації, установи, підприємства.

Ринки фінансових послуг

Національний банк України постановою «Про внесення змін до Положення про визначення пов’язаних із банком осіб» від 26 листопада 2018 року №125 з метою підвищення ефективності процесу управління операціями з пов’язаними із банками особами надав комерційним банкам можливість самостійно встановлювати порядок затвердження переліку пов’язаних з банком осіб.

Додатково уточнено строк, упродовж якого банк зобов’язується визначити у статистичній звітності особу як пов’язану із банком відповідно до рішення Національного банку, а також порядок визначення особи непов’язаною з банком у зв’язку із втратою цією особою ознак пов’язаності через певний час.

Відповідно до затверджених змін банк має звернутися до Національного банку з клопотанням про втрату ознак пов’язаності особи, яка раніше була визнана регулятором пов’язаною особою із банком, але з часом втратила ознаки пов’язаності, для отримання погодження можливості виключення такої особи з переліку пов’язаних із банками осіб.

Клопотання банку має бути обґрунтованим, тобто факт втрати пов’язаності повинен бути підтверджений документально.

Постанова набула чинності 28 листопада 2018 року.

Національний банк України прийняв постанову «Про затвердження Правил визначення платіжних ознак та обміну банкнот, розмінних та обігових монет національної валюти України» від 03.12.2018 р. № 134 (далі – Постанова № 134). Документом затверджено, що значно зношені банкноти гривні від фізичних та юридичних осіб у регіонах, де відсутні підрозділи НБУ, прийматимуть уповноважені банки, які мають повноваження на зберігання запасів готівки Національного банку.

Йдеться про значно пошкоджені банкноти, які втратили платіжні ознаки внаслідок пожеж, повеней, забруднення хімікатами тощо.

Уповноважені банки не обстежуватимуть такі банкноти. Вони пакуватимуть їх з максимальним збереженням цілісності та передаватимуть до Національного банку як сумнівні для проведення досліджень разом із заявою та відповідною довідкою про вилучення/прийняття банкнот для дослідження.

Слід нагадати, що раніше значно зношені банкноти для проведення досліджень приймали безпосередньо регіональні підрозділи Національного банку України.

Статус уповноваженого банку, який може залучатися до зберігання запасів готівки Національного банку, мають три банки – Ощадбанк, Приватбанк та Райффайзен Банк Аваль.

На сьогодні підрозділи Національного банку збереглися у таких регіонах – Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській, Харківській, Хмельницькій, Львівській областях та м. Києві.

Також у Постанові № 134 уточнені окремі ознаки зношення та пошкодження банкнот та монет.

Постанова № 134 набирає чинності з 2 січня 2019 року.

Національний банк України прийняв постанову «Про затвердження Змін до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні» від 18.12.2018 р. № 139, якою запроваджує з 1 липня 2019 року оновлені вимоги щодо визначення банком під час розрахунку нормативів кредитного ризику групи пов’язаних контрагентів, які несуть спільний економічний ризик.

Ці вимоги ґрунтуються на стандартах Базельського комітету з банківського нагляду «Наглядовий механізм оцінювання та контролю за великими кредитними ризиками».

Наявність у банків значних концентрацій кредитного ризику стосовно окремих контрагентів можуть спричинити суттєву втрату капіталу банку внаслідок виникнення фінансових проблем у таких контрагентів. Якщо контрагенти пов’язані між собою юридично чи економічно, то за наявності проблем із виконанням своїх зобов’язань в одного контрагента з великою ймовірністю можуть виникнути аналогічні проблеми і в інших.

Відповідно до нових вимог банки повинні визначати групу пов’язаних контрагентів за умови, що такі контрагенти пов’язані відносинами контролю або економічною залежністю. Це зобов’язує банки ретельно вивчати своїх контрагентів: їх структуру власності, бізнес-середовище, показники фінансової звітності тощо.

Національний банк також вживає подальших заходів щодо обмеження банками кредитування пов’язаних із ним осіб.

Так, запроваджується вимога зменшувати регулятивний капітал банку на суму перевищення фактичного значення сукупного обсягу заборгованості пов’язаних із банком осіб над максимально допустимим значенням обсягу такої заборгованості. Ця вимога набуває чинності через 30 днів із дня офіційного опублікування постанови.

Інше

Міжнародний валютний фонд оприлюднив текст меморандуму з Україною про економічну та фінансову політику в рамках нової програми на 2018-2020 роки.

Меморандум містить виклад політики і стратегії, якої має дотримуватися Україна, а також конкретні кроки для проходження переглядів і отримання чергових траншів. Документ також містить напрями роботи в сферах грошово-кредитної та валютно-курсової політики, бюджетної політики, а також політики в енергетичному і фінансовому секторах, управлінні держпідприємствами і бізнес-кліматом.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра