Роботодавець заборгував працівникам заробітну плату за два місяці, аргументуючи це форс-мажором через війну в країні. Чи правомірне таке обґрунтування та які наслідки може мати це порушення трудового законодавства – далі.
Форс-мажор як підстава для відстрочки виконання зобов’язань
За загальним правилом, форс-мажор є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання зобов’язання.
Трудове законодавство зобов’язує роботодавців регулярно, не рідше двох разів на місяць, виплачувати працівникам заробітну плату. За порушення встановлених строків виплати заробітної плати на роботодавця може бути накладено штраф, притягнуто до адміністративної чи навіть кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст. 115 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів – представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Проте станом на сьогодні чимало компаній не функціонують через активні бойові дії. Відповідно, такі підприємства не отримують прибутку та часто не мають коштів для виплати зарплати. Однак у такому випадку роботодавець не може вчасно виплатити зарплату не з власної вини, а через об’єктивні, незалежні від нього обставини непереборної сили.
Статтею 10 Закону України від 15.03.2022 р. № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачено, що роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.
Працедавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. До форс-мажорних обставин зараховано такі (частина 2 статті 141 Закону України від 02.12.1997 № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні»):
1) природні явища, що мають стихійний характер;
2) надзвичайні (екстремальні) ситуації в громадському житті (загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, воєнні дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух);
3) заборонні дії (акти) держави (запровадження комендантської години, карантину, установленого Кабінетом Міністрів України, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень й актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту / імпорту тощо).
Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати. У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.
