Кабінет Міністрів України розпорядженням «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України» від 16.09.15 р. № 977-р. (далі – ПКУ) затвердив перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим пп. 39.2.1.2 ПКУ.
Такими є ті держави, у яких загальна ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5% і більше нижча, ніж в Україні, а також з якими Україною не укладено міжнародних договорів з положеннями про обмін інформацією.
Порівняно з попереднім переліком із списку виключено 10 країн: Сінгапур, Швейцарія, Грузія, Мальта, Ліван, ОАЕ, Марокко, Люксембург, Ямайка та Гваделупа.
Операції з контрагентами, які представляють зазначені країни, з 16.09.15 р. не підлягатимуть обов’язковому контролю відповідно до законодавства про трансфертне ціноутворення.
Нагадаємо: для цілей нарахування податку на прибуток операції з контрагентами, які зареєстровані в державі (на території), включеній до відповідного переліку, визнаються контрольованими.
Кабінет Міністрів України постановою «Про використання в системі управління ризиками орієнтовних показників митної вартості товарів» від 16.09.15 р. № 724 встановив, що при митному оформленні імпортованих товарів фіскали повинні застосовувати єдині орієнтовні показники митної вартості товарів.
Ці показники необхідні контролерам для їхнього використання в системі управління ризиками. Така міра спрямована на забезпечення:
- рівних умов здійснення ЗЕД;
- єдиного підходу до контролю за правильністю визначення митної вартості товарів на митній території України.
У зв'язку із цим ДФСУ доручено у дводенний строк:
- визначити перелік товарів (щодо товарних підкатегорій за УКТЗЕД і країн походження), а також їх середньозважену митну вартість (розраховану за останні 6 місяців). Виняток становлять товари військового призначення, подвійного використання та реалізовані в порядку біржової торгівлі;
- сформувати орієнтовні показники митної вартості товарів.
Фіскалів зобов'язали у дводенний строк забезпечити використання цих показників (із урахуванням дати набрання чинності кабмінівським нормативом — 23.09.15 р. цей строк уже настав). Щомісяця, до 10 числа, показники переглядатимуть і коригуватимуть.
Моніторити дотримання єдиного підходу до контролю за правильністю визначення митної вартості товарів на підставі орієнтовних показників буде Мінфін України.
Зазначимо, що митній вартості товарів і методам її визначення присвячено р. ІІІ Митного кодексу України (далі — МКУ). Зокрема, методи визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України в режимі імпорту (і порядок їх застосування), викладено в ст. 57 МКУ.
Державна фіскальна служба України у листі «Щодо оподаткування процентів за депозитними вкладами податком на доходи фізичних осіб» від 14.09.15 р. № 8651/М/99-99-17-03-03-14 звертає увагу, що доходи у вигляді процентів на депозитний (вкладний) банківський рахунок підлягають обкладенню податком на доходи.
До того ж, як стверджують фіскали з посиланням на пп. 167.5.1 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), ставка податку — 20%. Зі своєї сторони зауважимо: інша норма — пп. 170.4.1 ПКУ — передбачає для таких доходів ставку 15%, тобто йдеться про законодавчу колізію.
Щодо військового збору з депозитних процентів усе однозначно — його утримують за ставкою 1,5%.
Такі платежі утримує та перераховує до бюджету податковий агент (банківська установа).
Державна фіскальна служба України у листі «Щодо включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у вартості транспортного квитка, придбаного через компанію-посередника для направлення працівника у відрядження» від 01.09.15 р. № 18663/6/99-99-19-03-02-15 повідомила, що платник податку, який є посередником з продажу квитків та не надає послуг перевезення, а лише здійснює прийом замовлень на продаж залізничних (авіаційних) квитків та прийом (повернення) коштів за них, визначає свої податкові зобов’язання з ПДВ лише з вартості наданих ним послуг щодо виконання замовлення на продаж проїзних документів.
Такий платник податку, на думку контролерів, у податковій накладній зазначає вартість послуг, наданих у зв’язку з виконанням замовлення, та суму ПДВ, визначену з їх вартості. При цьому фіскали наголошують, що транспортний квиток не може бути підставою ні для визначення податкових зобов’язань, ні для формування податкового кредиту в компанії-посередника.
Покупець квитка, який безпосередньо скористався послугами з перевезення, має право включити ПДВ, зазначений у квитку, до податкового кредиту на підставі п. 201.11 ПКУ. Якщо такий квиток було придбано для відрядження працівника, кредит визнають на дату затвердження звіту про використання коштів, виданих на відрядження або підзвіт.
Нагадаємо: квитки (крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами), що містять загальну суму платежу, суму ПДВ та податковий номер продавця, одночасно є документами, які дають право на отримання податкового кредиту (за умови дотримання інших правил щодо формування податкового кредиту) без отримання податкової накладної (пп. 201.11 ПКУ).
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо звільнення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичних осіб - підприємців, які одночасно є пенсіонерами за вислугу років» від 01.09.15 р. № 8285/З/99-99-17-03-03-14 зазначає, що підприємці-єдинники звільняються від сплати єдиного внеску за себе у разі, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами й отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Отже, підприємець-єдинник, якому призначено пенсію за вислугу років згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.92 р. № 2262-ХІІ, повинен сплачувати єдиний внесок на загальних підставах.
Державна фіскальна служба України у листі «Щодо оподаткування податком на прибуток сум коштів, отриманих громадською неприбутковою організацією від надання в оренду приміщень» від 22.09.15 р. № 20075/6/99-95-42-03-15 зазначила, що кошти, отримані громадською неприбутковою організацією від надання в оренду приміщень, не обкладають податком на прибуток. Звісно, за умови, що їх спрямовують на провадження її статутної діяльності. В іншому випадку громадську організацію можуть виключити з Реєстру неприбуткових установ та організацій і нарахувати податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств, штрафи та пеню.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо права застосування податкової соціальної пільги платнику податку, який має статус учасника бойових дій за участь в антитерористичній операції» від 04.09.15 р. № 8397/В/99-99-17-03-03-15 зазначила, що в Податковому кодексі України не передбачено підвищеного розміру податкової соцпільги для осіб, які мають статус учасників бойових дій за участь в АТО. Тому такі особи можуть претендувати на загальний розмір податкової соціальної пільги — як для будь-якого платника податку (у 2015 році — 609 грн). Таку пільгу застосовують за умови, що місячний дохід у вигляді зарплати не перевищує розміру прожиткового мінімуму, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн (у 2015 році вказана межа становить 1710 грн).
