Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій» від 20.01.2016 р. № 21 вніс зміни до Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою КМУ від 12.05.2004 р. № 601.
Зокрема, змінами передбачено, що строк проведення гарантійного (післягарантійного) ремонту не може перевищувати 7 робочих днів (було 72 години). У разі незабезпечення в установлений строк гарантійного ремонту реєстратора центр сервісного обслуговування зобов’язаний не пізніше 7 робочого дня з дня прийняття в ремонт реєстратора ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб’єкта господарювання резервний реєстратор. Центр сервісного обслуговування несе відповідальність, передбачену укладеними з користувачами договорами про технічне обслуговування й ремонт реєстраторів.
Відповідно до змін законодавчих вимог до використання реєстратора виробник (постачальник) зобов’язаний за наявності технічних можливостей здійснити його доопрацювання.
Користувачів реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) додатково зобов'язали інформувати в разі виявлення несправностей реєстратора, а також пошкодження засобів контролю, окрім Центру сервісного обслуговування, ще й територіальний орган ДФС, у якому він зареєстрований платником податків, у строки та спосіб, установлені п. 16 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР.
Державна фіскальна служба України в листі «Про нарахування єдиного внеску на перехідні відпускні та лікарняні» від 22.01.2016 р. № 2074/7/99-99-17-03-01-17 зазначила, що ЄСВ на суми перехідних лікарняних за період 2015 року, нарахованих платником у січні 2016 року, обчислюється на основі розміру ЄСВ, що діє на день нарахування (обчислення, визначення) зарплати (доходу), на яку нараховується ЄСВ у розмірі 22%.
Перехідні відпускні, нараховані в 2015 році за період, який припадає на січень 2016 року, перерахунку не підлягають.
Державна фіскальна служба України листом «Щодо можливості перебування на спрощеній системі оподаткування» від 22.12.2015 р. № 27445/6/99-99-19-02-02-15 повідомила: обмеження щодо застосування спрощеної системи оподаткування, передбачене пп. 291.5.4 ПКУ, стосується фінансових установ. Це положення не поширюється на юридичних осіб — суб’єктів господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але надають послуги з лізингу інтелектуальної власності.
Тому юрособи, що не є фінансовими установами, які займаються лізингом інтелектуальної власності та подібних продуктів, окрім творів, захищених авторськими правами, мають право бути платниками єдиного податку, якщо ними виконуються інші умови застосування спрощеної системи оподаткування.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо відображення в податковому обліку списання основних засобів та товарно-матеріальних цінностей, що були знищені на території проведення антитерористичної операції» від 06.01.2016 р. № 157/6/99-99-19-02-02-15 роз’яснює, як відобразити в податковому обліку списання основних засобів і товарно-матеріальних цінностей, що були знищені на території проведення АТО.
1. Під час визначення оподатковуваного прибутку в податковій декларації за 2015 рік платник податку на прибуток коригує свій фінансовий результат до оподаткування згідно з пп. 134.1 ПКУ на суму залишкової (балансової) вартості об'єкта основних засобів у разі його списання.
Списання знищених товарно-матеріальних цінностей (готової продукції та малоцінних швидкозношуваних предметів) здійснюється згідно з правилами бухгалтерського обліку.
2. Після встановлення факту ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів суб'єкт господарювання має право на застосування положень п. 189.9 ПКУ.
При цьому, якщо ліквідація основних виробничих або невиробничих засобів відбулась у зв'язку із викраденням, знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджено відповідно до законодавства, для суб'єкта господарювання така ліквідація не розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами відповідно до абз. 2 п. 189.9 ПКУ.
3. У ході списання запасів і готової продукції (для товарів, необоротних активів, придбаних до 1 липня 2015 року, — у разі, якщо під час такого придбання суми податку були включені до складу податкового кредиту) у зв'язку з тим, що вони не можуть бути використані в межах господарської діяльності платника ПДВ, платник податку не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, у якому відбувається їх списання, повинен здійснити нарахування податкових зобов'язань із ПДВ за основною ставкою, скласти зведену податкову накладну й зареєструвати її в ЄРПН у строки, установлені законодавством для такої реєстрації.
База оподаткування під час списання таких товарно-матеріальних цінностей визначається на основі вартості їх придбання.
4. Для визначення оподатковуваного прибутку платника витрати на ремонтні роботи орендованих приміщень (договір оренди припинено), які були зруйновані, відображаються за правилами бухгалтерського обліку.
5. Після встановлення факту ліквідації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей і за наявності сертифіката Торгово-промислової палати України, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, суб'єкт господарювання має право відобразити таку ліквідацію у фінансовій та/або податковій звітності.
Державна фіскальна служба України в листі «Про зміни до Податкового кодексу України та індексацію нормативної грошової оцінки земель» від 19.01.2016 р. № 1656/7/99-99-17-04-02-16 повідомила: значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ і перелогів) за 2015 рік становить 1,2, а для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення — 1,433. Додатково в листі зауважено, що податкові декларації сум земельного податку й орендної плати за землі державної та комунальної власності на 2016 рік мають бути подані у строки не пізніше 20 лютого 2016 року з урахуванням змінених коефіцієнтів індексації уточненої на 1 січня 2016 року грошової оцінки земель.
Державна фіскальна служба України листом «Про особливості сплати ПДВ платниками – сільськогосподарськими підприємствами у 2016 році» від 27.01.2016 р. № 2533/7/99-99-19-03-01-17 розтлумачила особливості сплати ПДВ платниками-сільгосппідприємствами в 2016 році.
Так, з метою визначення сум ПДВ, що підлягають сплаті до держбюджету й перерахуванню на спеціальні/поточні рахунки платників, суб’єкти спецрежиму оподаткування та платники-сільгосппідприємства, які відповідають вимогам п. 209.18 ПКУ, суми податкових зобов’язань і податкового кредиту звітного (податкового) періоду визначають за кожним видом операцій. Якщо товари/послуги, основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільгосппідприємством частково для виробництва зернових і технічних культур та/або частково для виробництва продукції тваринництва, та/або частково для інших сільськогосподарських товарів/послуг, сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється на основі питомої ваги вартості таких зернових і технічних культур, продукції тваринництва й інших сільськогосподарських товарів/послуг у загальній вартості всіх сільськогосподарських товарів/послуг, поставлених за 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів (пп. «а» пп. 209.15.1 ПКУ).
Розрахунок питомої ваги передбачається здійснювати в додатку 9 до податкової декларації з ПДВ, де відображаються результати діяльності в межах спецрежиму оподаткування (0121-0123)/діяльності в межах п. 209.18 ПКУ (0130).
З метою реалізації визначеного ПКУ механізму часткової сплати сум ПДВ до бюджету та на спеціальні/поточні рахунки платників, а також ведення окремого податкового обліку за видами операцій ДФС розроблено проект наказу про затвердження форм податкової звітності з ПДВ, який, окрім нової форми податкової декларації з ПДВ, передбачає внесення змін до додатка 9 до декларації та затвердження нового додатка для ведення податкового обліку за окремими видами операцій.
Верховний Суд України в постанові «Про визнання незаконним наказу щодо проведення документальної невиїзної позапланової перевірки та визнання протиправними дій» від 27.01.2015 р. у справі № 21-425а14 зазначив, що в разі призначення документальної невиїзної перевірки платник до її початку має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб із наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення. Невиконання вимог пп. 78.1.1 ПКУ призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності її правових наслідків.
Тут слід пригадати, що перевірка може проводитись у випадку, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного й іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть протягом 10 робочих днів пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, у якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного й іншого законодавства. Тобто зміни були спрямовані на гарантування дотримання прав платників податків, звуження підстав для проведення перевірки, усунення можливості зловживання правом на перевірку.
