Огляд законодавства

23−27 жовтня 2017 року. Мінфін затвердив Порядок надання узагальнюючих податкових консультацій

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо нарахування єдиного внеску на заробітну плату учням, які проходять виробничу практику на підприємстві» від 17.10.17 р. № 2257/6/99-99-13-02-03-15/ІПК наполягає на необхідності нараховувати єдиний внесок на виплати, які отримують учні під час проходження виробничої практики. Ці виплати представники фіскального відомства називають зарплатою, посилаючись на п. 17 Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.99 р. № 992.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо здійснення операцій з передачі платником ПДВ майна в управління неплатнику ПДВ» від 17.10.17 р. № 2259/6/99-99-15-03-02-15/ІПК розглянула питання передачі майна в управління неплатнику податку на додану вартість (далі − ПДВ), а саме — платнику єдиного податку за ставкою 5%. Представники фіскального відомства зазначили, що єдинник може бути управителем майна лише після реєстрації платником ПДВ та переходу на ставку єдиного податку 3%.

Адже під час взяття на облік договору управління майном контролери додатково беруть на облік управителя майна як платника податків — відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору. Водночас за п. 180.1 Податкового кодексу України (далі − ПКУ) управитель майна повинен вести окремий ПДВ-облік щодо господарських операцій, пов’язаних із використанням майна, отриманого в управління за відповідними договорами.

Саме тому під час реєстрації договору управління майна управитель повинен подати документи щодо реєстрації такого договору одночасно з реєстраційною заявою платника ПДВ.

Слід нагадати, що за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов’язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або зазначеної ним особи (вигодонабувача). Про це йдеться у ст. 1029 Цивільного кодексу України.

Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Порядку надання узагальнюючих податкових консультацій» від 27.09.17 р. № 811 затвердило порядок підготовки та надання узагальнюючих податкових консультацій.

Відповідальною за надання пропозицій та рекомендацій щодо підготовки проектів узагальнюючих податкових консультацій буде новостворена Експертна рада з питань підготовки узагальнюючих податкових консультацій при Мінфіні.

Узагальнюючі податкові консультації надають:

  • за результатами періодичного узагальнення індивідуальних податкових консультацій, наданих контролюючими органами платникам;
  • якщо існують обставини, що свідчать про неоднозначність окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Щоб не упустити ці моменти, Державна фіскальна служба України зобов’язана щокварталу не пізніше ніж 5 числа місяця, що настає за кожним календарним кварталом, надавати Мінфіну узагальнену інформацію про результати практичного застосування законодавства з питань оподаткування, сплати єдиного внеску разом із пропозиціями щодо необхідності надання узагальнюючих податкових консультацій.

Узагальнююча податкова консультація є чинною до моменту визнання наказу Мінфіну про її затвердження таким, що втратив чинність, або скасування судом такого наказу Мінфіну.

Слід нагадати, що платника (податкового агента та/або його посадову особу), який діяв відповідно до узагальнюючої податкової консультації, не можуть покарати за діяння, що містять ознаки податкового правопорушення.

Міністерство оборони України видало наказ «Про затвердження Змін до Інструкції про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду» від 06.09.17 р. № 467, який передбачає збільшення з 1 серпня 2017 р. винагороди військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду.

Отже, за безпосередню участь в АТО на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону, виконання бойових завдань, а також завдань із ведення оперативної розвідки на території противника, участь у заходах із відбиття збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення таких об’єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою передбачено винагороду в розмірі 10 000 грн (досі 7 500 грн). За участь в АТО в інших місцях дислокації в межах визначеного району її проведення — 4 500 грн (досі 3 500 грн).

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (далі − НКЦПФР) рішенням «Про інформацію, що міститься в повідомленні про набуття права власності на домінуючий контрольний пакет акцій та публічній безвідкличній вимозі» від 05.09.17 р. № 662 затвердила форму повідомлення про набуття права власності на домінуючий контрольний пакет акцій.

Слід нагадати, що особа (особи, що діють спільно), яка внаслідок придбання акцій товариства з урахуванням кількості акцій, які належать їй та її афілійованим особам, стала (прямо або опосередковано) власником домінуючого контрольного пакета акцій, протягом наступного робочого дня з дня набуття нею права власності на такий пакет акцій зобов’язана подати до НКЦПФР і до товариства відповідне повідомлення (ч. 1 ст. 652 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.08 р. № 514-VI).

Нацкомісія встановила обсяг відомостей, які має містити публічна безвідклична вимога про придбання акцій в усіх власників акцій товариства особою, яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій, або уповноваженою особою.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі − НКРЕКП), постановою «Про затвердження Порядку (правил) організації та ведення обліку за ліцензованими видами діяльності суб’єктами господарювання у сфері теплопостачання» від 10.10.17 р. № 1223 затвердила Порядок (правила) організації та ведення обліку за ліцензованими видами діяльності суб’єктами господарювання у сфері теплопостачання. Цей документ покликаний врегулювати діяльність суб’єктів природних монополій та суб’єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або хочуть провадити госпдіяльність із виробництва теплової енергії на теплогенеруючих установках, транспортувати її магістральними й місцевими (розподільчими) тепловими мережами, а також постачати.

Порядок визначає механізм, принципи, процедури та єдині методичні засади організації та ведення обліку за ліцензованими видами діяльності окремо від інших видів госпдіяльності. Наприклад, визначено: для цілей формування повної собівартості за видами ліцензованої діяльності у сфері теплопостачання адміністративні витрати розподіляють за базою розподілу, яку визначено НКРЕКП для цілей формування тарифів. Інші витрати ліцензіат прямо відносить до витрат того виду госпдіяльності, з яким ці витрати безпосередньо пов’язані.

Суб’єкти господарювання у сфері теплопостачання звітують в установленому порядку за формами регуляторної звітності, які визначає НКРЕКП. Фінзвіт вони подають відповідно до П(С)БО 29 «Фінансова звітність за сегментами», а також звітують згідно з формами, які визначено цим Порядком (правилами) і наведено в його додатках 24−26.

Міністерство соціальної політики України листом «Щодо застосування п. 28 Порядку № 1266 для працівників з погодинною системою оплати праці» від 23.05.17 р. № 262/0/86-17/273 роз’яснило, як розраховувати середньоденну зарплату, якщо оплату праці на підприємстві здійснюють за погодинною системою й перед настанням страхового випадку працівник із поважних причин не мав заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи.

Згідно з п. 28 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.01 р. № 1266 (далі – Порядок №1266), якщо в розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку працівник із поважних причин не мав заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи, середню зарплату визначають з огляду на тарифну ставку (посадовий оклад) або її частину, установлену на день настання страхового випадку. На думку відомства, за погодинної системи оплати праці тарифну ставку на момент настання страхового випадку може бути розраховано як добуток погодинної тарифної ставки в місяці настання страхового випадку на норму робочого часу в цьому місяці.

Середньоденну зарплату в місяці настання страхового випадку обчислюють шляхом ділення тарифної ставки в місяці настання страхового випадку на середньомісячну кількість календарних днів (30,44), зауважує Мінсоцполітики, посилаючись на п. 5 Порядку № 1266.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра