Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень із державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців і громадських формувань» (відповідний законопроект зареєстровано за № 2983).
Прийняття цього Закону забезпечить реформування системи надання адміністративних послуг у сфері держреєстрації юросіб і підприємців. Мета документа − приведення держреєстрації у відповідність до таких принципів надання адмінпослуг:
- відкритість;
- прозорість;
- оперативність і своєчасність;
- раціональна мінімізація кількості документів та процедурних дій, необхідних для отримання адмінпослуг;
- доступність і зручність для суб’єктів звернень;
- передача органам місцевого самоврядування, місцевим держадміністраціям, нотаріусам, банкам повноважень із надання адмінпослуг у сфері держреєстрації юросіб і підприємців.
Верховна Рада України прийняла Закон України 'Про внесення змін до статті 60 Закону України 'Про господарські товариства' (щодо зменшення кворуму загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю)'. Відповідний законопроект зареєстровано за № 2757, який встановлює, що загальні збори учасників уважають повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш ніж 50% голосів.
Водночас документ також містить норму, у якій зазначено: кворум учасників може встановлювати й інший відсоток голосів. Щоправда, така можливість є у товариств з обмеженою відповідальністю, у статутному капіталі яких відсутня держчастка.
Нагадаємо, що наразі кворум загальних зборів учасників дорівнює 60% голосів.
Державна фіскальна служба України листом «Щодо порядку реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування до податкових накладних, у тому числі з датою складання до 01.02.2015» від 16.11.15 р. № 24356/6/99-99-19-03-02-15 роз’яснила: спеціальні терміни реєстрації податкових накладних, оформлених у період із 1 липня по 30 вересня 2015 року, застосовують і до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування.
Ідеться про п. 39 підрозділу 2 р. XX Податкового кодексу України (далі − ПКУ), за яким податкові накладні:
- складені з 1 по 15 день (включно) місяця — реєстрували до останнього дня (включно) місяця, у якому їх складено;
- складені з 16 по останній день (включно) місяця — реєстрували до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому їх складено.
Детально про це − у Календарі реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування.
До зазначеного листа податківці уникали чіткої відповіді щодо поширення спеціальних строків на реєстрацію розрахунків коригування. Тож ми рекомендували керуватися загальним правилом − 15 днів із дати їх оформлення.
Державна фіскальна служба України листом «Щодо включення до складу податкового кредиту податкових накладних, виписаних на паперових носіях до введення в дію системи електронного адміністрування ПДВ» від 16.11.15 р. № 24353/6/99-99-19-03-02-15 зазначила, якщо зменшується сума компенсації, а покупець своєчасно не зареєстрував розрахунок коригування, то продавець отримає право зменшити суму податкових зобов’язань із ПДВ лише в періоді реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Водночас контролери стверджують, що таке право продавець має протягом 365 календарних днів із дати складання розрахунку коригування.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо визначення податкових зобов’язань» від 12.11.15 р. № 24137/6/99-99-19-03-02-15 зазначила: платник податку, у якого на момент анулювання реєстрації ПДВ обліковуються необоротні активи, за якими було відображено податковий кредит під час їх придбання та які не було використано в оподатковуваних операціях у межах його госпдіяльності, повинен не пізніше такої дати нарахувати податкові зобов’язання за такими необоротними активами з огляду на їх звичайну ціну, визначену на момент такого нарахування.
Під звичайною ціною розуміють ціну товарів (робіт, послуг), визначену сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. При цьому, якщо не доведено зворотне, вважають, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
Визначення ринкової ціни контролери наводять із пп. 14.1.219 ПКУ: «Це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності — однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах».
Міністерство соціальної політики України у своєму листі «Щодо виправлення помилки у повідомленні про прийняття на роботу» від 09.10.15 р. № 1336/13/84-15 зазначило, що в постанові КМУ «Про порядок повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу» від 17.06.15 р. № 413 установлено два типи повідомлення про прийняття працівника на роботу:
1. «початкове» − подання інформації про прийняття працівника на роботу;
2. «скасовуюче» − подають у разі допущення помилки роботодавцем та необхідності внесення змін до повідомлення про прийняття працівника на роботу.
Якщо в зазначеному повідомленні роботодавцем допущено помилку (потрібно внести зміни до поданої інформації), її необхідно виправити. Для цього до територіальних органів ДФС за місцем обліку роботодавцю слід подати повідомлення типу «скасовуюче» з допущеними помилками і одночасно – «початкове» з правильними даними.
Міністерство соціальної політики України в листі «Про виплату вихідної допомоги у разі звільнення працівника за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП до закінчення строку попередження» від 07.10.15 р. № 420/06/186-15 повідомило: чинне законодавство не дає роботодавцю права з власної ініціативи звільняти працівника у випадку змін в організації виробництва і праці (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП) раніше двомісячного строку попередження про звільнення відповідно.
Тим не менш відомство вважає: якщо працівник самостійно виявить бажання звільнитися раніше, ніж закінчиться двомісячний строк попередження про звільнення, роботодавець може задовольнити таке прохання. Однак таку ініціативу працівника (звільнитися раніше) доцільно закріпити на папері. Від працівника треба отримати заяву, у якій він просить скоротити строк його попередження про звільнення, де буде вказано дату, із якої він бажає звільнитися.
Нагадаємо, оскільки підставою припинення трудового договору є п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП, працівнику мають виплатити вихідну допомогу в розмірі, не меншому за середній місячній заробіток (ст. 44 КЗпП). Водночас у колдоговорі підприємства може бути встановлено додаткові розміри вихідної допомоги.
Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в листі «Щодо питань обчислення середньої заробітної плати відповідно до Порядку № 1266» від 25.08.15 р. № 5.2-32-1380 зазначив: якщо в розрахунковому періоді застрахована особа частину місяця хворіла, то разові заохочувальні та компенсаційні виплати, нараховані та виплачені в такому місяці, включаються при обчисленні середньої зарплати в повному обсязі. Тобто не треба враховувати суми виплат пропорційно фактично відпрацьованого часу. Та в будь-якому разі місячні суми заробітку беруть у межах граничної величини для сплати єдиного внеску.
Окрім цього, відомство нагадало: якщо застрахована особа з поважної причини (зазначеної в п. 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.01 р. № 1266) у розрахунковому періоді не відпрацювала повний місяць (з першого до першого числа), такий місяць виключають із розрахункового періоду. Заохочувальні та компенсаційні виплати разового характеру, нараховані та виплачені в цьому місяці, не включають під час обчислення середньої заробітної плати.
