Огляд законодавства

20 – 24 вересня 2021 року. Адаптивний карантин в Україні продовжено до 31 грудня 2021 року

Кабінет Міністрів України 20 вересня 2021 року ухвалив рішення про продовження адаптивного карантину та режиму надзвичайної ситуації до 31 грудня 2021 року.

З 23 вересня по всій території країни встановлено жовтий рівень епіднебезпеки.

При жовтому рівні діятимуть такі карантинні обмеження:

  • заборонено проводити масові заходи за участю понад однієї особи на 4 кв. метри площі території або наповненістю залів понад дві третини місць у кожному окремому залі;
  • не більше 4 осіб за столиком в закладі громадського харчування, а відстань між столами – мінімум 1,5 метри;
  • кінотеатри та інші заклади культури працюватимуть із заповненістю залів менше за дві третини місць або 50% місць у кожному окремому залі;
  • спортивні зали та фітнес-центри працюватимуть лише у разі обмеження кількості відвідувачів з розрахунку одна особа на 10 кв. метрів площі тощо.

Водночас обмеження жовтого рівня епіднебезпеки не будуть застосовуватися, якщо всі учасники (відвідувачі) та щонайменше 80% організаторів масових заходів, працівників кафе та ресторанів, кінотеатрів, театрів, музеїв чи інших культурних закладів, спортзалів та басейнів матимуть хоча б одне щеплення або чинний (72 год) результат ПЛР- чи експрес-тестування.

Кінцеве рішення про те, чи надавати послуги тільки вакцинованим, чи дотримуватися всіх карантинних обмежень, залишається за власником. Аби верифікувати безпечність відвідувачів чи працівників закладів (крім освіти), тимчасово слід користуватися міжнародними свідоцтвами, «жовтими» чи «зеленими» внутрішніми COVID-сертифікатами, довідкою 063/о (картка профілактичних щеплень), чинною довідкою про негативний результат (72 год) ПЛР-тесту чи експрес-тестування на антиген.

Заклади освіти працюватимуть за умови наявності не менше як 80% працівників хоча б одного щеплення. Для верифікації безпечності працівників освіти приймаються міжнародні свідоцтва та COVID-сертифікати.

Верховна Рада України ухвалила у першому читанні проєкт закону щодо дерегуляції трудових відносин (№ 5388), спрямований на лібералізацію та модернізацію трудового законодавства України.

Проєктом закону передбачено збереження існуючих та запровадження нових соціально-трудових гарантій працівників, визначених міжнародними актами. Важливо, що він розроблявся в тісному діалозі з бізнесом та має підтримку від підприємців.

Так, законопроєктом пропонуються такі ключові кроки до дерегуляції трудових відносин:

  • спростити процедуру укладення строкового трудового договору;
  • забезпечити роботодавцю можливість перевірки компетентності працівника;
  • чітко визначити порядок надання працівникові інформації про умови трудового договору;
  • спростити регулювання деяких процедур щодо внесення змін до трудового договору, що стосуються покращення умов праці;
  • зменшити кількість обов’язкових кадрових документів;
  • надати можливість альтернативного регулювання окремих аспектів праці в трудовому договорі;
  • змінити механізм участі профспілок при розірванні трудового договору;
  • актуалізувати питання матеріальної відповідальності.

Кабінет Міністрів України 22 вересня погодив три законопроєкти:

  • Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг;
  • Про внесення змін до Митного кодексу України щодо електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг;
  • Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального процесуального кодексу України щодо електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.

Як зазначається в пояснювальних записках до проєктів, на сьогодні в Україні реалізується експериментальний проєкт щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів.

Особливістю використання удосконаленого електронного підпису чи печатки є забезпечення можливості користувача електронних довірчих послуг для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації застосовувати як носій особистого ключа електронного підпису звичайний файловий носій (наприклад, USB-Flash, CD, DVD) на відміну від кваліфікованого електронного підпису чи печатки, особистий ключ якого обов'язково повинен зберігатися в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки, який має вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання (захищений носій особистого ключа або токен).

Використання удосконалених електронних підписів та печаток у випадках, передбачених законодавством, значно скорочує витрати користувачів електронних довірчих послуг на придбання носія особистого ключа.

Сподіваємося, що Рада підтримає ці законопроєкти і платникам не доведеться нести зайві витрати на придбання токенів та терпіти незручності, пов'язані з їх використанням.

Верховна Рада України прийняла за основу проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості».

Метою законопроєкту є урегулювання питання нестандартних форм зайнятості для осіб, які виконують роботу на непостійній основі, забезпечення гнучкості у виборі організації трудових відносин, посилення мобільності працівника при реалізації права на працю.

Законопроєктом пропонується закріпити в Кодексі законів про працю України нову форму трудового договору – «Трудовий договір з нефіксованим робочим часом» як особливий вид трудового договору, умовами якого заздалегідь не встановлено конкретний час виконання роботи, а обов’язок працівника виконувати таку роботу, яка виникає виключно в разі надання власником або уповноваженим ним органом передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно.

Проєктом передбачено, що роботодавець самостійно визначає необхідність та час залучення працівника до роботи, обсяг роботи та в передбачений трудовим договором строк погоджує з працівником режим роботи та тривалість робочого часу, необхідного для виконання відповідної роботи.

Кількість укладених трудових договорів з нефіксованим робочим часом не може перевищувати 10% загальної кількості трудових договорів.

Юридичні особи та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю менше ніж 10 працівників, можуть укладати не більше одного трудового договору з нефіксованим робочим часом.

Національний банк України постановою Правління від 16 вересня 2021 року № 93 «Про запровадження міжнародного стандарту ISO 20022 у платіжній інфраструктурі України» визначив терміни переходу на нове покоління СЕП.

Так, нове покоління системи електронних платежів Національного банку України (далі – СЕП) на базі міжнародного стандарту ISO 20022 та в цілодобовому режимі (24/7) запрацює 20 серпня 2022 року. Це дасть банкам та бізнесу нові можливості, підвищить безпеку платежів. Крім того, завдяки впровадженню міжнародного стандарту ISO 20022 платіж збагатиться додатковою інформацією, а значну кількість процесів під час оброблення платежів можна буде автоматизувати.

Постанова № 93 поширюється на учасників СЕП – банки України, Державну казначейську службу України, Національний депозитарій України тощо. Зокрема, для злагодженого переходу на модернізований режим роботи учасники СЕП зобов'язані:

  • до 31 жовтня 2021 року підключитися до тестового стенду (працює з 01 квітня цього року) для комплексного тестування взаємодії з осучасненим поколінням СЕП;
  • до 20 серпня 2022 року внести зміни до регламентів роботи своїх систем автоматизації, формування балансів за день та іншої звітності.

Відповідно, з 20 серпня наступного року усі міжбанківські платіжні операції відбуватимуться через СЕП нового покоління.

Державна податкова служба України в листі від 01.09.2021 р. № 3215/ІПК/99-00-04-03-03-06 висловила свою позицію щодо того, чи має право фізична особа – підприємець (далі – ФОП) – платник єдиного податку укладати з іншим ФОП – платником єдиного податку договір про спільну діяльність без створення юридичної особи. ДПСУ не заперечує щодо можливості такої дії.

Податківці дійшли висновку, що ФОП – платники єдиного податку мають право укладати з іншими суб’єктами господарювання договори про спільну діяльність без створення юридичної особи.

Але такі ФОПи повинні враховувати, що види діяльності в межах договору про спільну діяльність повинні відповідати тим видам діяльності, здійснення яких дає право застосовувати спрощену систему оподаткування.

Якщо договір про спільну діяльність не обліковується в контролюючих органах і кожен учасник такого договору перебуває на обліку в контролюючих органах, то такі учасники договору виконують обов’язки платників податків самостійно.

У цьому випадку учасник спільного договору фізична особа – підприємець – платник єдиного податку повинен враховувати дохід від здійснення діяльності за договором про спільну діяльність у загальному порядку разом з результатами діяльності від провадження власної господарської діяльності.

Верховна Рада України ухвалила закон про створення реєстру олігархів і про позбавлення їх деяких прав. Законом передбачено створення спеціального реєстру, куди будуть вносити олігархів. Для цього вони повинні відповідати трьом з чотирьох критеріїв: участь у політичному житті, значний вплив на ЗМІ, контроль або володіння монополією, а також наявність активів на суму близько 2,3 млрд гривень.

У документі прописано, що визначення олігархів – це прерогатива РНБО, яку очолює президент Володимир Зеленський.

Бізнесмени, які потрапили до реєстру олігархів, будуть зобов'язані подавати електронну декларацію нарівні з чиновниками. Їм буде заборонено фінансувати партії і брати участь у великій приватизації. Крім того, олігархам і держслужбовцям треба буде звітувати про контакти між собою.

Документ проголосований в редакції Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Верховна Рада України ухвалила закон «Про внесення зміни до статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» щодо виконання банками функцій агентів валютного нагляду».

Законом з метою забезпечення належного виконання банками вимог Закону про валюту в частині виконання функцій агентів валютного нагляду за валютними операціями встановлено для банків обов’язок обмінюватися інформацією про належність рахунків їх клієнтів до банківських рахунків, відкритих нерезидентам, з метою здійснення валютного нагляду за валютними операціями, що здійснюються їх клієнтами через ці банки.

Законом встановлено, що порядок ведення та використання банками записів реєстру рахунків інформаційної системи, що забезпечує збирання, накопичення, зберігання, доступ та використання банками інформації про належність рахунків до банківських рахунків, відкритих нерезидентам, встановлюється Нацбанком.

Проєкт Закону зареєстровано за № 5851.

Кабінет Міністрів України підтримав нову редакцію закону «Про захист прав споживачів».

Законопроєкт спрямований на запровадження в Україні європейських стандартів захисту прав споживачів, створення рівних умов для здійснення електронної торгівлі та чесної конкуренції, а також зменшення навантаження на бізнес шляхом скасування застарілих норм.

Так, зокрема, документом пропонується:

  • гармонізувати законодавство України у сфері захисту прав споживачів із законодавством ЄС шляхом імплементації Директив ЄС, зазначених в Додатку XXXIX до Глави 20 Угоди про асоціацію;
  • поширити дію Закону України «Про захист прав споживачів» на сферу харчової продукції в частині економічних прав споживача;
  • визначити перелік інформації про продукцію та продавця, яку він повинен надавати при здійсненні електронної торгівлі, а також відповідальність за відсутність такої інформації;
  • звільнити бізнес від обов’язку створювати обмінний фонд товарів та сплачувати неустойку споживачеві за кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки;
  • надати споживачеві право на зниження ціни або повернення коштів, якщо недолік товару з’являється після ремонту;
  • звільнити від судового збору в усіх судових інстанціях споживачів у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав, Держпродспоживслужбу та громадські об’єднання споживачів у справах щодо захисту прав споживачів;
  • надати Держпродспоживслужбі право звертатися до провайдера інтернет-послуг щодо обмеження доступу до вебсайту (частини вебсайту, програмного забезпечення) продавця, який не надав достовірну інформацію на цьому вебсайті про своє найменування, місцезнаходження, зобов’язавши при цьому Держпродспоживслужбу звернутись до провайдера щодо відновлення такого доступу, при виконанні суб’єктом господарювання вимог закону.

Законопроєктом створюються умови не тільки для ефективного захисту прав споживачів, але і для ведення бізнесу на основі чесної конкуренції між продавцями офлайн та онлайн.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра