Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін у додаток 2 до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу» від 08.08.16 р. № 516 змінив методику розрахунку орендної плати за користування державним майном для громадських організацій інвалідів і творчих майстерень.
Громадські організації інвалідів сплачуватимуть за оренду приміщень площею до 100 м2 за ставкою 1%, а за решту «квадратів» понад 100 м2 оренду обчислюватимуть за ставкою 7%. Аналогічний підхід запроваджено для творчих майстерень, а саме: за площу до 50 м2 сплачуватимуть за ставкою 1%, а за всі інші метри − 3%.
Раніше за приміщення площею, більшою за межу, установлену для згаданих вище госпсуб’єктів (50 м2 або 100 м2 відповідно), сплачували за підвищеною ставкою за всю площу, а не за її частину.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суми процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями» від 18.07.16 р. № 15386/6/99-99-15-02-02-15 пояснила порядок урахування для податково-прибуткових цілей процентів, сплачених на користь нерезидентів − пов’язаних осіб у звітному періоді, а також процентів, на які в минулих періодах збільшували фінрезультат до оподаткування згідно з вимогами п. 140.2 Податкового кодексу України (далі − ПКУ).
Зокрема, у зменшення фінрезультату до оподаткування звітного року враховують сплачені в цьому році відсотки плюс суму неврахованих минулорічних процентів (зменшених на 5%) у розмірі, що не перевищує обмеження за п. 140.2 ПКУ. Тобто ця планка є загальною як для звітних, так і для минулорічних процентів, сплачених нерезидентам − пов’язаним особам.
Щодо залишку 5% сум відсотків минулих періодів, то платник податку не має права в подальшому враховувати такий залишок у майбутніх звітних періодах.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо визначення різниць за резервами (забезпеченнями) для відшкодування наступних витрат» від 15.07.16 р. № 15291/6/99-99-15-02-02-15 повідомила, що платник податку збільшує фінрезультат до оподаткування на суму витрат на формування забезпечень для відшкодування наступних витрат, а також далі зменшує його на суму витрат, які відшкодовано за рахунок таких забезпечень. Він здійснює цю процедуру незалежно від того, у складі яких витрат їх відображено (поточні, незавершене виробництво, залишки готової продукції).
Тобто фактично податківці стоять на тому, що коригування фінрезультату проводять незалежно від того, чи ввійшли до складу бухвитрат поточного періоду витрати на створення забезпечення.
Державна фіскальна служба України у своєму листі «Щодо показників, відображених фізичними особами − підприємцями у податкових деклараціях з ПДВ» від 17.05.16 р. № 10714/6/99-99-13-04-02-15 надала роз’яснення стосовно зазначеного питання. Контролери наголосили, що фізособи-єдинники повинні зберігати первинні документи, на підставі яких заповнювали книги обліку доходів або книги обліку доходів та витрат, оскільки їхні дані використовують для складення податкової декларації.
Також фізособам-підприємцям варто мати документи (договори, банківські документи тощо) для підтвердження сум, які не належать до доходу єдинника, зокрема:
- якщо надходили транзитні кошти для виконання або організації виконання визначених договором транспортного експедирування послуг;
- сум кредиту в іноземній валюті, процентів, отриманих від банку за користування коштами на рахунку, сум завдатку;
- якщо повертали кошти, які помилково надійшли на розрахунковий рахунок фізособи-єдинника.
Дані податкового обліку, у тому числі дані декларацій із податку на додану вартість (далі − ПДВ), можуть підтверджувати лише ті первинні документи, які складені під час фактичного здійснення господарської операції. А якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів.
За незбереження первинних документів контролери можуть застосувати штраф відповідно до п. 121.1 ПКУ (510 грн або 1 020 грн у випадку повторного протягом року порушення). Окрім того, до підприємців, які не ведуть або ведуть із порушенням облік доходів та витрат, застосовують адмінштраф.
Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження форм документів, що використовуються у процесі відшкодування сум податку на додану вартість» від 13.07.16 р. № 606 затверджено нові форми таких документів:
- Висновку про суми відшкодування податку на додану вартість (далі − Висновок);
- Журналу обліку висновків про суми відшкодування податку на додану вартість, переданих органами Державної фіскальної служби України до органів Державної казначейської служби України;
- Реєстру висновків про суми відшкодування податку на додану вартість, переданих до органів Державної казначейської служби України;
- Журналу реєстрації висновків про суми відшкодування податку на додану вартість, отриманих органами Державної казначейської служби України від органів Державної фіскальної служби України;
- Звернення про підкріплення коштами для відшкодування податку на додану вартість;
- Рішення про перерахування коштів для відшкодування податку на додану вартість.
В оновленому Висновку відведено окремі графи для суми ПДВ:
- яка підлягає відшкодуванню з бюджету на поточний рахунок за звітні (податкові) періоди до 01.01.16 р.;
- платникам, які відповідають та не відповідають критеріям із п. 200.19 Податкового кодексу України для отримання відшкодування.
Отже, оновлені форми документів відповідають вимогам ПКУ.
Міністерство фінансів України своїм наказом «Про затвердження Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення» від 02.07.2016 р. № 566 актуалізувало порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах доходів і зборів, процедуру складання протоколів про адміністративні правопорушення, розгляду справ про адмінправопорушення органами доходів і зборів, ведення діловодства в цих справах, а також забезпечення належного розгляду скарг на постанови у справах про адмінправопорушення.
У документі принципові оновлення порівняно з попередньою процедурою, прописаною ДПА України, відсутні.
Також затверджено форми протоколу про адміністративні правопорушення, постанови про накладення адміністративного стягнення, постанови про закриття адмінсправи та рішення про розгляд скарги на постанову у справі про адміністративне правопорушення.
Міністерство юстиції України наказом «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері державної реєстрації» від 12.08.16 р. № 2473/5 затвердило правила оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері держреєстрації юросіб, фізосіб та громадських формувань, а також речових прав.
Зокрема, затверджено порядок складання протоколів про адмінправопорушення, оформлення та зберігання матеріалів справ про адміністративні правопорушення та подання їх органам, уповноваженим розглядати такі справи.
Нагадаємо, що повноваження щодо складання протоколів про адмінправопорушення в цій сфері належать посадовцям Мін’юсту, головних територіальних управлінь юстиції Мін’юсту в АРК, в областях, містах Києві та Севастополі, а саме секретарям комісій із питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, а в разі відсутності секретаря − особі, яка виконує його обов’язки.
Національний банк України у своєму листі «Про обчислення строку розрахунків за експортними, імпортними операціями та інформування податкових органів про виявлені у звітному місяці факти порушень строку розрахунків» від 10.08.16 р. № 22-0003/67025 пояснив, за порушення якого саме строку розрахунків в експортно-імпортних операціях накладатимуть відповідні санкції за результатами липня 2016 року.
Слід нагадати, що постановою Правління Національного банку України (далі − НБУ) від 28.07.16 р. № 361, яка набула чинності 29.07.16 р., цей строк збільшено з 90 до 120 к. д. Тож виникло запитання: чи можна застосовувати пом’якшений строк до операцій, що виникли до цієї дати, але розрахунки (поставка товарів) за ними ще не пройшли? Фахівці НБУ зазначають, що законодавство дає можливість зворотної дії нормативно-правовим актам, які послаблюють або скасовують відповідальність.
З огляду на зазначене банки за попередній звітний місяць − липень:
- надають податковим органам інформацію про порушення протягом звітного місяця 120-денного строку розрахунків;
- не надають у податкову такої інформації у випадках, коли впродовж звітного місяця було перевищено 90-денний строк розрахунків без перевищення 120-денного.
Міністерство соціальної політики України на своєму офіційному сайті оприлюднило розрахунок норми тривалості робочого часу на 2017 рік. За підрахунками спеціалістів, за умови 40-годинного робочого тижня наступного року українці працюватимуть 1 986 годин (у 2016 році – 2 003 години).
Згідно зі ст. 73 КЗпП у 2017 році на підприємствах, в установах, організаціях святкові і неробочі дні такі:
- 1 січня − Новий рік;
- 7 січня − Різдво Христове;
- 8 березня − Міжнародний жіночий день;
- 16 квітня − Великдень;
- 1 і 2 травня − День міжнародної солідарності трудящих;
- 9 травня − День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги);
- 4 червня − Трійця;
- 28 червня − День Конституції України;
- 24 серпня − День Незалежності України;
- 14 жовтня − День захисника України.
Відповідно до ч. 3 ст. 67 КЗпП, якщо святковий або неробочий день збігається з вихідним, вихідний день переносять на наступний після святкового або неробочого.
Тож за графіком п’ятиденного робочого тижня з вихідними днями у суботу та неділю у 2017 році вихідний день буде:
- у понеділок 2 січня за неділю 1 січня;
- у понеділок 9 січня за суботу 7 січня;
- у понеділок 17 квітня за неділю 16 квітня;
- у понеділок 5 червня за неділю 4 червня;
- у понеділок 16 жовтня за суботу 14 жовтня.
Крім того, міністерство на своєму офіційному ресурсі ознайомило з розрахунком норми тривалості робочого часу на 2017 рік за календарем п’ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями в суботу та неділю при однаковій тривалості часу роботи за день упродовж робочого тижня та відповідним зменшенням тривалості роботи напередодні святкових та неробочих днів:
- при 40-годинному робочому тижні – 1 986,0 годин;
- при 39-годинному робочому тижні – 1 942,2 години;
- при 38,5-годинному робочому тижні – 1 917,3 години;
- при 36-годинному робочому тижні – 1 792,8 години;
- при 33-годинному робочому тижні – 1 643,4 години;
- при 30-годинному робочому тижні – 1 494 години;
- при 25-годинному робочому тижні – 1 245 годин;
- при 24-годинному робочому тижні – 1 195,2 години;
- при 20-годинному робочому тижні – 996 годин;
- при 18-годинному робочому тижні – 896,4 години.
