Президент України підписав Закон «Про публічні закупівлі» (законопроект № 3559), що був раніше ухвалений Верховною Радою України.
Зазначеним Законом передбачено, що державні закупівлі проводитимуться із застосуванням двох конкурентних процедур – відкриті торги і конкурентний діалог, а також переговорної процедури закупівлі, яка вважається неконкурентною.
Закон набирає чинності 19.02.2016 року і вводиться в дію:
- 1 квітня 2016 року — для центральних органів виконавчої влади та замовників, що провадять діяльність в окремих сферах господарювання;
- 1 серпня 2016 року — для всіх замовників.
Цей Закон застосовується:
- до замовників за умови, якщо вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює чи перевищує 200 тис. грн, а робіт — 1,5 млн грн;
- до замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, якщо вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює чи перевищує 1 млн грн, а робіт — 5 млн грн.
Тендерні процедури закупівлі не можуть проводитися до/без оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу. Оголошення про проведення процедури закупівлі в установлені строки обов’язково додатково оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг — 133 тис. євро; для робіт — 5150 тис. євро.
Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до Земельного кодексу щодо проведення земельних торгів» (законопроект № 2279). Законом, зокрема, встановлюється, що земельні торги проводяться відповідно до договору між організатором земельних торгів та їх виконавцем. Фінансування їх організації та проведення здійснюється організатором земельних торгів або їх виконавцем відповідно до договору, укладеного між ними, у тому числі за рахунок реєстраційних внесків учасників земельних торгів. Витрати, здійснені організатором чи виконавцем земельних торгів на їх проведення, відшкодовуються йому переможцем торгів.
Із Земельного кодексу України виключено низку положень, які дозволяють передавати в користування земельні ділянки державної та комунальної власності без проведення земельних торгів (аукціонів). При цьому Закон містить норму, згідно з якою фізичні та юридичні особи, що до дня набрання чинності цим Законом отримали в установленому порядку дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок або технічної документації із землеустрою стосовно встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі у власність або користування земельних ділянок державної та комунальної власності, мають право на отримання таких ділянок без проведення торгів у випадках, визначених положеннями ч. II ст. 134 Земельного кодексу України.
Державна фіскальна служба України своїм листом «Щодо об'єкта оподаткування ПДВ послуг, наданих нерезиденту» від 08.02.2016 року № 23220/10/26-15-11-01-18 пояснила: коли платник податку на додану вартість (далі – ПДВ) надав нерезиденту послуги щодо забезпечення персоналом, навіть якщо персонал працює за місцем провадження діяльності покупця, то зазначена операція не оподатковується ПДВ. Адже за таких обставин місце постачання послуг з надання персоналу буде за межами України.
Надаючи послуги щодо забезпечення персоналом резиденту, навіть якщо персонал працює за місцем провадження діяльності покупця, операція оподатковується ПДВ за ставкою 20%. У такому разі місцем постачання послуг вважається територія України. Ніяк не впливає на ситуацію і те, хто надав послуги – резидент чи нерезидент.
Нагадаємо, що відповідно до пп. «г» п. 186.3 Податкового кодексу України місцем постачання послуг з надання персоналу (у тому числі якщо персонал працює за місцем провадження діяльності покупця) є місце, де отримувача послуг зареєстровано суб'єктом господарювання. За відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо коригування податкової накладної» від 08.02.2016 року № 2324/10/26-15-11-01-18 надала інформацію стосовно виправлення помилкового індивідуального податкового номера (далі – ІПН) в податковій накладній.
Виправлення помилки в ІПН податкової накладної (далі – ПН), зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), слід робити так:
1. Продавець повинен скласти розрахунок коригування (далі – РК) до цієї ПН з урахуванням такого:
- у заголовній частині зазначають інформацію із заголовної частини ПН з помилкою (помилковим ІПН), а в табличній частині обсяг постачання та інші показники показують зі знаком «-»;
- у полі «Дата складання» зазначають дату, на яку виявлено помилку в ІПН покупця;
- у РК фіксують причину коригування «Виправлення помилки в індивідуальному податковому номері покупця».
Наголошуємо, що РК повинен бути зареєстрований в ЄРПН платником податку, чий неправильний ІПН зазначений у графі «ІПН покупця» ПН, до якої його складають.
2. Продавець має скласти та зареєструвати в ЄРПН іншу ПН, враховуючи таке:
- реквізити заголовної частини показують без помилок, тобто в полі «ІПН покупця» зазначають коректний ІПН покупця;
- у полі «Дата складання» фіксують дату виникнення податкових зобов'язань продавця, тобто дату складання ПН із неправильним ІПН;
- ПН присвоюється новий порядковий номер, відмінний від порядкового номера ПН із неправильним ІПН покупця;
- у табличній частині нової ПН зазначають обсяг операцій із постачання товарів чи послуг та інші показники, що були відображені в ПН із некоректним ІПН.
Виправлення ІПН покупця можливе, якщо від дати складання ПН із неправильним ІПН покупця не минуло 180 календарних днів. ПН з правильним ІПН може бути зареєстровано не пізніше ніж через 180 календарних днів від дати її складання, яку зазначено в цій ПН. У випадку прострочення цього терміну ЄРПН іншої ПН не зареєструє.
Крім того, якщо за результатами документальної позапланової виїзної перевірки, що була проведена за заявою покупця, виявлено помилки, допущені постачальником в обов'язкових реквізитах ПН, таке порушення призводить до накладення штрафу на продавця (170 грн) та зобов'язання виправити допущені помилки.
Державна фіскальна служба України своїм листом «Щодо перерахунку частки використання необоротних активів, придбаних та введених в експлуатацію у 2012-2014 роках, в оподатковуваних операціях» від 10.02.2016 року № 2756/6/99-95-42-01-15 нагадала, як проводити річний перерахунок ПДВ за необоротними активами.
Отже, річний перерахунок частки використання необоротних активів в оподатковуваних та звільнених від ПДВ операціях проводиться так:
- за необоротними активами, придбаними до 01.07.2015 року, перерахунок здійснюється за підсумками першого, другого, третього років, що настають за роком їх введення в експлуатацію. Перерахунок здійснюється наростаючим підсумком незалежно від наявності чи відсутності оподатковуваних або неоподатковуваних операцій;
- за необоротними активами, що були придбані після 01.07.2015 року, перерахунок здійснюється лише за підсумками одного року.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо реєстрації суб'єктів господарювання, які здійснюють реалізацію пального, платниками акцизного податку» від 10.02.2016 року № 2781/6/99-99-19-03-03-15 нагадала, що всі суб'єкти, які реалізовують пальне, повинні зареєструватися платниками акцизного податку. Не пізніше ніж за три робочі дні до початку реалізації пального слід подати заяву за формою, затвердженою Міністерством фінансів України. Нагадаємо, що 1 березня буде запроваджено систему електронної реалізації пального та акцизні накладні.
Фіскали наголошують, що наказ Мінфіну «Про затвердження форми заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального» досі є проектом. Отже, оскільки форма заяви теж має статус проекту, платникам акцизного податку, що є продавцями пального, зареєструватися без неї поки не вдасться. Залишається чекати на набрання чинності нормативно-правовим актом.
Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу» від 09.12.2015 року № 1124 (далі − Порядок) оновило порядок оскарження недоїмки єдиного внеску, штрафу та пені.
Новий Порядок приведено у відповідність до чинних змін законодавства. Так, розглядом скарг відтепер займається ДФСУ, а не Міндоходів, яке на сьогодні не існує. Власне, процедура подання скарг та їх розгляду, як і строки, лишилися тими ж самими. Форми документів викладено Порядком у новому варіанті.
У новому Порядку уточнено, що не підлягають адміністративному оскарженню вимоги про сплату боргу (недоїмки) єдиного внеску та/або рішення про нарахування пені й накладення штрафів, що були оскаржені в судовому порядку.
Верховний Суд України в постанові «Про визнання дій протиправними» від 06.10.2015 року № 21-241ба15 наголосив: фіскальні органи не мають права відмовити в прийнятті декларації через неправильні дані в ній.
Перевірку даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника, а також перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів не здійснюють під час вирішення питання щодо прийняття чи неприйняття податкової декларації або уточнюючих до неї розрахунків.
Такі показники повинні перевірятися під час камеральної або документальної перевірки.
