Огляд законодавства

13 – 17 січня 2020 року. Чи бути в Україні податковому терору: які зміни податкового законодавства підтримали парламентарі

Верховна Рада України підтримала проєкти законів про вдосконалення адміністрування податків та усунення окремих неузгодженостей у податковому законодавстві (№ 1209-1, № 1210).

Щодо адміністрування податків зазначеними законопроєктами:

  • запроваджено в межах Податкового кодексу України (далі – ПКУ) принцип винної відповідальності платника податку за податкові правопорушення;
  • визначено вимоги щодо вмотивованості рішення контролюючих органів про накладення штрафів;
  • закріплено перелік податкових правопорушень контролюючих органів, серед яких недотримання процедури реєстрації платників податку чи порушення у сфері відшкодування податку на додану вартість (далі – ПДВ);
  • закріплено матеріальну відповідальність органу за неправомірні дії його посадових осіб та безвинну відповідальність контролюючих органів.

Щодо імплементації положень Плану дій BEPS зазначеними законопроєктами:

  • запроваджено концепції оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній на рівні контролюючої особи;
  • запроваджено трирівневу структуру документації для міжнародних груп компаній, яка включає в себе документацію з трансфертного ціноутворення (локальний файл), глобальну документацію (майстер-файл) та звіт щодо країн (country-by-country reporting);
  • імплементовано положення 8-10 кроків плану BEPS щодо контролю за розподілом функцій, ризиків та нематеріальних активів всередині групи компаній, вдосконалення правил для операцій із сировинними товарами через виключення обмеження на застосовування виключно біржових котирувань певних бірж та надання можливості використовувати котирувальні ціни на такі товари;
  • визначено порядок проведення процедури взаємного узгодження, що передбачає механізм подачі заяви на розгляд справи за процедурою взаємного узгодження, вимоги до такої заяви, порядок дій компетентного органу тощо;
  • запроваджено концепцію оподаткування прирівняних до дивідендів платежів, що передбачає коригування за методологією та процедурами, передбаченими для контролю за трансфертним ціноутворенням, у разі здійснення операцій з нерезидентами.

Щодо місцевих податків і зборів зазначеними законопроєктами:

  • запроваджено уніфіковану форму інформації щодо ставок та пільг за всіма місцевими податками і зборами та порядку надання її органами місцевого самоврядування до контролюючих органів;
  • скасовано обов’язок органів місцевого самоврядування щодо щорічного прийняття рішень про встановлення місцевих податків і зборів;
  • скасовано пільги щодо плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території населених пунктів на лінії зіткнення;
  • скасовано для платників І–ІІІ груп єдиного податку звільнення від сплати земельного податку в разі провадження діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку).

Окрім того, законопроєкти вносять зміни в частині податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), податку на прибуток підприємств, рентної плати тощо.

Національний банк України постановою «Про внесення зміни до Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів» від 15.01.2020 року № 7 скасував норму щодо порядку використання поточних рахунків фізичних осіб – підприємців та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – ФОП), передбачену постановою Нацбанку від 27.12.2019 року № 162.

Вимога Нацбанку здійснювати за поточними рахунками ФОПів лише ті розрахунково-касові операції, що не пов’язані з власними потребами, та право перераховувати кошти на власний рахунок після сплати всіх податків та зборів, викликала нерозуміння в бізнес-спільноти під час її застосування.

Нацбанк скасував цю норму, аби усунути маніпуляції і можливі перешкоди для діяльності підприємців.

Водночас позиція НБУ, як і раніше, залишається незмінною. З 2003 року діє норма, що поточні рахунки фізичних осіб не можуть використовуватися для проведення операцій, пов’язаних з підприємницькою діяльністю.

Оскільки банківська система має бути захищена від ризиків здійснення фінансових операцій з ознаками фіктивності, Національний банк обговорить з Державною податковою службою механізми, спрямовані на мінімізацію таких ризиків.

Нова постанова набрала чинності 17 січня 2020 року.

Державна служба України з питань праці нагадала, що з 01 січня 2020 року збільшено штрафні санкції за порушення законодавства про працю.

Відповідно до ст. 8 Закону «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 01 січня 2020 року мінімальна заробітна плата становить 4 723 гривні, що зумовлює підвищення розмірів штрафних санкцій для суб’єктів господарювання за порушення законодавства про працю.

Так, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків штрафна санкція становитиме 30 мінімальних заробітних плат щодо кожного працівника – 141 690 гривень;

  • за порушення термінів виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш ніж на один місяць, виплата їх не в повному обсязі, штрафна санкція накладатиметься у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати – 14 169 гривень;
  • за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – 10 мінімальних заробітних плат – 47 230 гривень;
  • за недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення – 47 230 гривень;
  • за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати – 14 169 гривень;
  • за вчинення перешкод під час проведення перевірки з питань виявлення порушень (фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків) штрафна санкція накладатиметься у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення – 472 300 гривень;
  • за порушення інших вимог трудового законодавства – у розмірі однієї мінімальної заробітної плати – 4 723 гривні.
На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра