Огляд законодавства

13 – 17 квітня 2020 року. Єдиний рахунок для сплати податків запрацює в Україні з 2021 року

Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», а 17 квітня 2020 року в газеті «Голос України» № 67 його було опубліковано.

Закон забезпечує створення єдиного рахунку для сплати податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України (крім податку на додану вартість (далі – ПДВ), та акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також митних платежів), єдиного соціального внеску через Електронний кабінет платника податків. Відповідно до підписаного закону такий рахунок буде відкрито для платника за його згодою (бажанням) на центральному рівні Державної казначейської служби.

Очікується, що новий закон допоможе спростити сплату податкових платежів та сприятиме зменшенню кількості помилково або надміру сплачених грошових зобов’язань. На думку законотворців, ухвалені зміни сприятимуть підвищенню рівня відкритості, прозорості та довіри платників податків до державних органів.

Єдиний рахунок для сплати податків запрацює із 2021 року.

Державна податкова служба України в категорії 101.12 «ЗІР» відповіла на запитання «Чи може платник ПДВ відкоригувати суми ПДВ, нараховані після 17.03.2020 р. на операції з постачання на митній території України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, які відповідно до п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України звільнені від оподаткування ПДВ?

Відповідно до п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, у якому завершується дія карантину, встановленого Кабміном на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування ПДВ операції із ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабміном.

Норми п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року.

Відповідно до п. 192.1 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або в разі повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Згідно з пп. 192.1.1 ПКУ якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого було проведено такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Згідно з п. 192.2 ПКУ зменшення суми податкових зобов’язань платника податку – постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише в разі повернення раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі у випадку перегляду цін, пов’язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору. При цьому ПКУ не передбачено винятків щодо зменшення таких податкових зобов’язань у разі часткового зменшення вартості поставлених неплатнику ПДВ товарів/послуг (незалежно від причин такого зменшення).

Враховуючи зазначене, платник податку, який після 17.03.2020 р. нарахував ПДВ на операції з постачання на митній території України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, які відповідно до п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ звільнені від оподаткування ПДВ, зобов’язаний відкоригувати суми ПДВ, склавши розрахунок коригування до податкової накладної, з одночасним поверненням покупцям сплаченого ними податку під час придбання таких товарів та складанням нової податкової накладної на звільнену від оподаткування операцію.

При цьому платником податку мають бути проведені перерахунки, згідно з якими сума ПДВ, що була сплачена (нарахована) у складі вартості придбаних товарів та відображена в податкових накладних, складених у період з 17.03.2020 по 02.04.2020 рр., має бути або повернута покупцям, або зарахована в рахунок оплати вартості наступних поставок.

У разі проведення такого коригування платник податку – постачальник повинен:

  • скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної з податком на додану вартість, у якому вказати зі знаком мінус показники щодо товарів, включених до Переліку, визначеного постановою Кабміну «Про затвердження переліку лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 20.03.2020 р. № 224 (далі – Постанова № 224). Такий рахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів;
  • скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на операцію з постачання товарів, що включені до Переліку, визначеного Постановою № 224, без нарахування ПДВ, на операцію, що звільняється від оподаткування.

Національний банк України надав роз’яснення щодо ідентифікації клієнтів під час переказу коштів.

Регулятор нагадав, що з 28 квітня 2020 року встановлюються оновлені вимоги до переліку інформації про платника та отримувача, що повинна супроводжувати переказ коштів, однак це, за оцінками Національного банку, не матиме суттєвого впливу на здійснення переважної більшості операцій із переказу коштів.

Нові вимоги запроваджуються у зв’язку з набуттям чинності Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон).

Декілька засобів масової інформації розповсюдили неправдиву інформацію, що з 28 квітня цього року будуть зупинені платіжні системи. І, як нібито наслідок, здійснити звичайні операції – сплатити комунальні послуги, здійснити грошові перекази, сплатити за товари/послуги – буде не можливо. Нацбанк наголосив, що це не відповідає дійсності.

Законом передбачені такі дві основні вимоги:

  • здійснити ідентифікацію та верифікацію платника;
  • супроводити переказ коштів необхідним переліком даних щодо платника та отримувача.

Оновлені вимоги Закону не поширюються на:

  • сплату житлово-комунальних послуг, оплату податків, штрафів, інших обов’язкових зборів та платежів (незалежно від суми);
  • сплату кредиту в сумі до 30 тис. грн;
  • перекази для оплати товарів і послуг, що здійснені платником за допомогою платіжної картки (або іншого електронного платіжного засобу), якщо її номер супроводжує переказ (незалежно від суми);
  • усі готівкові перекази в межах України у сумі до 5 тис. грн;
  • зняття коштів із власного рахунку.

Національний банк, постійно комунікуючи з учасниками ринку фінансових послуг, надіслав відповідні роз’яснення банкам та небанківським фінансовим установам листом від 13.04.2020 р. № 25-0006/18603. Регулятор рекомендував їм завчасно проаналізувати свої внутрішні процедури (процеси) та привести їх у відповідність до вимог Закону, а також налаштувати автоматизовані системи в такий спосіб, щоб забезпечити супроводження переказів коштів необхідною інформацією про платника та отримувача.

Національний банк наголосив, що сплата комунальних послуг є низькоризиковою операцією відповідно до проведеної Національної оцінки ризиків у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму. Ці операції потребують мінімальної уваги і спрощених заходів ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів. Вимоги ст. 14 Закону щодо супроводження переказу коштів інформацією щодо платника та отримувача не поширюється на операції зі сплати комунальних платежів.

Отже, запровадження нових норм Закону з одночасним запровадженням механізмів віддаленої ідентифікації мають значно розширити інструментарій банків і небанківських фінансових установ щодо віддаленого ініціювання і проведення зазначених операцій.

Державна служба України з питань праці роз’яснила, як працівнику підприємства, на якому оголошено простій, оплатити лікарняний у період простою підприємства.

Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105 (далі – Закон № 1105) встановлено, що допомога з тимчасової непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї страхових випадків, зокрема, тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві.

Отже, якщо застрахована особа не здійснює трудову діяльність (підприємство не працює та не оформлено простій) і не нараховується заробітна плата, допомога з тимчасової непрацездатності не надається.

Якщо під час простою підприємства не з вини працівника з оплатою не нижче від двох третин тарифної ставки передбачено вихід працівника на роботу і у зв’язку з настанням тимчасової непрацездатності ним було втрачено право на таку виплату (оплату за час простою), йому призначається допомога з тимчасової непрацездатності на підставі виданого у встановленому порядку листка непрацездатності та обчислюється середня заробітна плата для розрахунку допомоги відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабміну від 26.09.2001 р. № 1266 (у редакції постанови Кабміну від 26.06.2015 р. № 439).

Допомога з тимчасової непрацездатності не надається за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра