Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)» від 07.12.16 р. № 913 затвердив Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (окрім професійної діяльності на ринку цінних паперів).
Цим документом установлено порядок отримання ліцензії, а також вимоги до провадження такої госпдіяльності фінустанов, як: надання гарантій та поручительств, довірчого управління фінактивами, лізингу, факторингу, страхування, залучення фінактивів із зобов'язанням повернення, надання коштів у позику, адміністрування недержавних пенсійних фондів, придбання товарів у групах, управління майном для фінансування будівництва та/або здійснення операцій із нерухомістю тощо.
Ліцензіати, які мають ліцензії НКРРФП на провадження зазначеної господарської діяльності, повинні привести її у відповідність із вимогами Ліцензійних умов упродовж двох місяців із дня опублікування постанови Уряду.
Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна» від 07.12.16 р. № 923 вніс зміни до Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна, затвердженого постановою Кабміну України від 31.08.11 р. № 906. Тепер оголошення про початок проведення конкурсу на право оренди нерухомого майна публікуватимуть мінімум за 10 днів (раніше було 20 днів) до початку конкурсу. Після його завершення переможцю надсилають проект договору оренди впродовж трьох робочих днів (раніше – 15 к. дн.).
Про оренду цілісних майнових комплексів підприємств, організацій, їх структурних підрозділів можна буде дізнатися з публікації за 40 днів до початку конкурсу. Таке збільшення терміну (раніше було 20 днів) дасть достатньо часу для отримання рішення органів Антимонопольного комітету України про концентрацію.
На думку урядовців, у результаті термін передачі державного майна за підсумками конкурсу має скоротитися на 20 днів.
Державна фіскальна служба України в листі «Про порядок декларування акцизного податку у зв’язку з набранням чинності наказом Міністерства фінансів України від 26.09.2016 № 841» від 09.12.16 р. № 39423/7/99-99-15-03-03-17 пояснила основні новації щодо форми та порядку заповнення декларації акцизного податку. Зокрема, акцизну декларацію доповнили додатками:
- «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального відповідно до підпункту 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Кодексу» (додаток 11);
- «Заява про порушення особою, яка реалізує пальне, порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування» (додаток 9, у зв’язку із чим додаток 9 попередньої редакції став додатком 10 нової форми).
Додаток 11 обов’язково заповнювати всім платникам (юридичним та фізичним особам) акцизного податку з реалізації пального (у тому числі виробникам) незалежно від того, чи був у звітному періоді об’єкт оподаткування.
Суму податкового зобов’язання, визначену в Додатку 11 (гр. 20), переносять до рядка В2, яким доповнено розділ В «Податкові зобов'язання з реалізації пального» Декларації.
Додаток 9 заповнює особа, яка отримує пальне, та подає його разом із Декларацією та копіями документів, передбачених пунктом 231.10 Податкового кодексу України (далі − ПКУ), до контролюючого органу за місцем обліку платника податків у строки, установлені для подання податкової декларації.
Уперше відзвітувати за новою формою потрібно за грудень 2016 року не пізніше від 20 січня 2017 року.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо відображення у податковій декларації з ПДВ сум ПДВ, які були сплачені суб’єктом спеціального режиму оподаткування постачальникам під час придбання товарів/послуг, які брали участь у виробництві експортованої сільськогосподарської продукції» від 07.12.16 р. № 26466/6/99-95-42-01-15 нагадала платникам податку на додану вартість (далі − ПДВ) – спецрежимникам правила відображення податкового кредиту, сформованого під час придбання товарів/послуг, які брали участь у виробництві експортованої сільськогосподарської продукції. Такі суми за рішенням платника можуть бути перенесені зі спецрежимної декларації (0121) до загальної (0110) шляхом відображення в рядку 14 декларації 0121 зі знаком «-» та в рядку 14 декларації 0110 зі знаком «+».
Від’ємний ПДВ, який виникає у спецрежимника під час експорту сільськогосподарської продукції, може брати участь в обрахунку суми бюджетного відшкодування.
Утім, суму податкового кредиту обов’язково потрібно перенести зі спецрежимної (0121—0123) до загальної декларації (0110) у періоді здійснення експортної операції. Інакше від’ємний ПДВ за експортом уважатимуть зарахованим до податкового кредиту наступного звітного періоду, й він не підлягатиме перенесенню в майбутніх періодах.
Державна фіскальна служба України у своєму листі «Щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на суми виплаченої іноземному громадянину, який не проживає в Україні, винагороди за консультаційні послуги згідно з цивільно-правовим договором» від 01.12.16 р. № 26021/6/99-99-13-02-03-15 дійшла висновку: якщо підприємство виплачує винагороду за цивільно-правовим договором (про надання консультаційних послуг) іноземному громадянину, який не проживає в Україні, то сума винагороди не є базою нарахування єдиного внеску.
Пояснюють це тим, що іноземець відповідно до вимог чинного законодавства України не є застрахованою особою, а зазначене підприємство — не його роботодавець-страхувальник.
Державна фіскальна служба України листом «Щодо відображення у податковій декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. № 897, суми авансових внесків у зв’язку із виплатою дивідендів, сплачених у поточному році, у тому числі у зменшення нарахованої суми податку на прибуток в поточному звітному (податковому) періоді» від 07.12.16 р. № 26467/6/99-95-42-01-15 повідомила: суму нарахованого та сплаченого дивідендного авансу з податку на прибуток у І кварталі 2016 року, яку не зараховано у зменшення податку на прибуток за такий звітний період, можна врахувати в зменшення податкового зобов’язання із цього податку, задекларованого в наступних звітних періодах 2016 року.
Таким чином, податківці підтвердили право прибутківців на внутрішньорічне зарахування дивідендних авансів, а також перенесення сум неврахованих дивідендних авансів у зменшення податку на прибуток, нарахованого в наступних звітних періодах у межах року.
Державна фіскальна служба України листом «Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на сформоване забезпечення для виплат, пов’язаних з оплатою праці» від 30.11.16 р. № 25818/6/99-99-15-02-02-15 повідомила, що до виплат, пов'язаних з оплатою праці, відносять, зокрема, й видатки підприємства за програмами пенсійного забезпечення (у т. ч. короткострокові виплати працівникам, виплати по закінченні трудової діяльності, інші довгострокові виплати працівникам, виплати у разі звільнення тощо).
Якщо забезпечення (резерв) створюють для відшкодування майбутніх витрат за іншими виплатами, пов'язаними з оплатою праці (у т. ч. й за означеними вище), сума витрат на формування такого забезпечення не збільшує фінрезультату для цілей обкладення податком на прибуток.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо податкових наслідків з ПДВ при визнанні суми втрат від зменшення корисності активів» від 02.12.16 р. № 26145/6/99-99-15-03-02-15 поінформувала щодо податкових наслідки із ПДВ під час визнання суми втрат від зменшення корисності активів. Податківці пояснили, що зменшення балансової вартості активу не підпадає під визначення операції з постачання товарів/послуг, а тому така операція не є об'єктом обкладення ПДВ.
Нагадаємо: коли йдеться про активи (основні засоби), так само не вважають постачанням їх ліквідацію у зв'язку зі знищенням або зруйнуванням унаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли таку ліквідацію здійснюють без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, унаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням (пп. 14.1.191 ПКУ).
Міністерство соціальної політики України у своєму листі «Щодо оплати днів відрядження для працівників, які не є державними службовцями» від 11.11.16 р. № 1564/13/84-16 нагадало, що дні відрядження оплачують за тією із величин, що є більшою:
- або за середньоденним заробітком (обчислюють за два місяці, які передують місяцю направлення у відрядження);
- або за розміром звичайної денної зарплати.
Якщо відрядження припадає на два різні місяці, то розмір денної оплати (для порівняння із середньоденним заробітком) визначають окремо за кожен із місяців. Як наслідок, цілком можливо, що частину одного й того самого відрядження буде оплачено за середньоденним заробітком, а іншу частину (що припадає на інший місяць) — за звичайним денним розміром зарплати.
Міністерство соціальної політики України у своєму листі «Щодо додаткової відпустки за стаж держслужби за період військової служби» від 16.11.16 р. № 691/13/116-16 зазначило: період мобілізації зараховують до стажу держслужби в трикратному розмірі (один місяць за три). Однак за роки служби працівник не матиме права на додаткову відпустку. Наприклад, у липні 2015 р. під час перебування на військовій службі в посадовця стаж держслужби сягнув 19 років, однак за цей рік йому не буде нараховано днів додвідпустки. Тільки демобілізувавшись у 2016 р. і ставши до роботи, службовець зможе скористатися додатковою відпусткою вже за стаж служби 20 років.
Національний банк України постановою «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 13.12.16 р. № 410 подовжив чинні тимчасові обмеження на грошово-кредитному та валютному ринках у зв’язку з наявністю ризиків для цінової та фінансової стабільності. Більшість обмежень стали безстроковими.
Зокрема, продовжують діяти такі обмеження, як обов’язковий продаж надходжень в іноземній валюті на користь юридичних осіб на рівні 65%; 120-денний строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів; одноденний строк резервування гривні для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку; заборона на дострокове погашення кредитів від нерезидентів; купівля готівкової валюти фізичними особами на суму до 12 тис. гривень на день; ліміт на зняття готівки з валютного рахунку на суму до 250 тис. гривень на день тощо.
Відтепер валютні обмеження безстрокові. Виняток становить обов’язковий продаж інвалютної виручки та 120-денний строк для розрахунків за операціями експорту та імпорту товарів – їх дію обмежено до 15 червня 2017 року включно.
