Огляд законодавства

11 – 15 травня 2020 року. В Україні представили план відновлення роботи транспорту після карантину

Міністерство інфраструктури України представило план із трьох етапів для відновлення регулярного пасажирського сполучення. Відповідний план опублікував голова відомства Владислав Криклій у своєму telegram-каналі.

На першому етапі планують відновити:

  • міські автоперевезення (крім маршрутних таксі) та приміські (у межах одного району);
  • внутрішньообласні маршрути;
  • 50% приміських поїздів, які возитимуть людей з/на роботу в години «пік»;
  • поїзди «Інтерсіті+» далекого сполучення, нічний експрес;
  • внутрішнє сполучення.

На другому етапі планують відновити:

  • міжобласні та міжнародні автоперевезення, зокрема дозволять працювати маршруткам;
  • усі приміські поїзди, які курсуватимуть у світлий час доби;
  • усі пасажирські поїзди за графіком, крім сезонних.

На третьому етапі відновлять:

  • поїзди міжнародного сполучення та за потреби – сезонні пасажирські рейси в Україні;
  • міжнародне авіасполучення до країн, які відкрили аеропорти.

Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Порядку функціонування єдиного рахунку та виконання норм статті 351 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади» від 29 квітня 2020 року № 321 затвердив порядок функціонування єдиного рахунку для сплати податків і зборів.

Документ визначає механізм зарахування платниками коштів на єдиний рахунок, перерахування коштів з єдиного рахунку на бюджетні рахунки та повернення (врахування) помилково та/або надміру зарахованих коштів.

Через єдиний рахунок можна сплачувати:

  • податок на прибуток підприємств;
  • податок на доходи фізичних осіб;
  • єдиний соціальний внесок;
  • єдиний податок;
  • рентну плату;
  • інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на Державну податкову службу (далі – ДПС).

Не використовується він для сплати податку на додану вартість та акцизного податку з пального та спирту. Такий виняток пов’язаний з функціонуванням спеціальних систем електронного адміністрування цих податків. Крім того, виняток стосується і сплати частини чистого прибутку (доходу) державними та комунальними підприємствами та їх об’єднаннями.

Єдиний рахунок відкривається в Казначействі на ім’я ДПС. Платник податків повідомляє про наміри використання системи ДПС в електронній формі через електронний кабінет. ДПС відкриває єдину картку платника на підставі даних реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.

У єдиній картці платника відображаються дані про платника та операції, що проводяться з коштами, які зараховані/перераховані/повернуті (враховані) на єдиний рахунок/з єдиного рахунку.

Інформація про рух коштів на єдиному рахунку доступна платнику в електронному кабінеті в актуальному стані.

Під час використання єдиного рахунку платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством для сплати таких податків, а кошти, які сплачені на інші рахунки, вважаються помилково сплаченими та підлягають поверненню.

Якщо на єдиний рахунок надійшли кошти від платника, не включеного до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, або ДПС не може ідентифікувати платника з інформації про рух коштів на єдиному рахунку, такі кошти повертаються ДПС на рахунок платника, відкритий в установі банку, через який здійснено таке зарахування. Зазначені кошти не вважаються зарахованими на єдиний рахунок та не підлягають відображенню в єдиній картці платника.

За коштами, які є помилково сплаченими грошовими зобов’язаннями, ДПС не пізніше наступного робочого дня з дня їх зарахування надсилає платнику через електронний кабінет повідомлення про виявлені помилки чи розбіжності за таким розрахунковим документом.

Платник не пізніше наступного робочого дня після отримання повідомлення визначає належність платежу відповідному одержувачу.

Якщо платник протягом зазначеного строку не визначив належність платежу, інформація з розрахункового документа вважається інформацією без визначення належності платежу відповідному одержувачу, і суми такого платежу включаються ДПС до реєстру платежів з єдиного рахунку щодо окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 351.6 ст. 351, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Суми помилково та/або надміру сплачених платником грошових зобов’язань і пені, зобов’язань з єдиного внеску, за даними ДПС, вважаються коштами, що надійшли на єдиний рахунок, та враховуються ДПС під час формування реєстру платежів з єдиного рахунку щодо окремого платника на дату формування такого реєстру в такий спосіб:

  • визнаються зарахованими за одним і тим самим видом доходів до державного та/або місцевих бюджетів, а в частині зобов’язань з єдиного внеску – до бюджетів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, за якими такі кошти обліковуються;
  • перераховуються Казначейством між різними видами доходів державного та/або місцевих бюджетів за висновком ДПС, поданим в установленому законодавством порядку Казначейству, на підставі визначеного напряму використання суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань і пені таким платником.

Це положення не позбавляє платника права на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань і пені в порядку, визначеному ст. 43 ПКУ.

Державна податкова служба України нагадала, що в разі погашення податкового зобов’язання протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року у зв’язку із порушенням строків сплати податкових зобов’язань, визначених ст. 57 ПКУ, штрафні санкції відповідно до ст. 126 ПКУ не застосовуються.

Тобто, якщо строк сплати узгодженої суми грошового зобов’язання припадає на зазначений період, і цей період порушено, то сплата зазначеної суми платником податку відбувається без застосування штрафних санкцій.

Таке звільнення не поширюється на випадки порушення сплати узгодженої суми грошового зобов’язання з ПДВ, акцизного податку та рентної плати.

Крім того, якщо платник допустить заниження податкових зобов’язань протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року, то штрафні санкції, передбачені п. 123.1 ст. 123 ПКУ, не застосовуються, крім санкцій за заниження податкових зобов’язань з ПДВ, акцизного податку та рентної плати.

Протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Міністерство охорони здоровя України та Головний державний санітарний лікар України прийняли постанови, якими затверджено тимчасові рекомендації щодо організації протиепідемічних заходів під час надання послуг в умовах карантину.

Тимчасові рекомендації щодо організації протиепідемічних заходів під час надання послуг в умовах карантину розроблено для:

  • перукарень та салонів краси;
  • закладів громадського харчування;
  • торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами;
  • здійснення дозволених видів діяльності, які передбачають приймання відвідувачів в офісних приміщеннях;
  • надання стоматологічної допомоги;
  • закладів стаціонарної психіатричної допомоги, медико-соціального та соціального захисту населення.

Серед рекомендацій:

  • проведення температурного скринінгу всіх працівників та недопуск до роботи в разі виявлення температури понад 37,2 °C або ознак респіраторних захворювань;
  • прийом клієнтів здійснюється лише за попереднім записом з дотриманням часового інтервалу для виключення контакту між ними;
  • очікування черги ззовні приміщення з дотриманням принципів соціального дистанціювання (1,5 м);
  • організація на вході до закладу місць для оброблення рук антисептиками;
  • одночасне перебування клієнтів у закладі з розрахунку не більше однієї особи на 5 (10) квадратних метрів площі зали обслуговування;
  • допуск клієнтів лише в засобах індивідуального захисту, зокрема респіраторі або масці (у тому числі саморобних);
  • між місцями надання послуг потрібно забезпечити дистанцію не менше 1,5 м.
  • персонал повинен обов’язково використовувати медичні маски або респіратори (без клапану) та одноразові рукавички;
  • після кожного клієнта проводиться дезінфекція і поточне прибирання поверхонь, до яких торкаються клієнти, та дезінфекція інструментів багаторазового використання.

Суб’єкти господарювання повинні забезпечити персонал засобами індивідуального захисту та дезінфікуючими засобами.

Особи із групи ризику тимчасово відсторонюються від роботи (особи, які досягли 60-річного віку, особи, які мають хронічні захворювання, що пригнічують імунітет).

Фонд державного майна України надав нове роз’яснення щодо порядку звільнення орендарів державного майна від сплати за оренду, передбаченого новою редакцією п. 14 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України.

Зазначений пункт було змінено Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13 квітня 2020 року № 553-IX, який набув чинності 18 квітня 2020 року.

Після оприлюднення відповідних змін до Цивільного кодексу України, що регламентують питання оренди майна, Фонд роз’яснив умови, за яких орендарі державного майна можуть бути звільнені від сплати орендної плати з огляду на заборони здійснювати певні види підприємницької та іншої діяльності, запроваджені постановою Уряду «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211 (із змінами і доповненнями).

Так, зокрема, щоб отримати звільнення від орендної плати, орендар повинен:

  • перевірити, чи поширюються заборони здійснювати певний вид підприємницької та іншої діяльності, що запроваджені постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211 (із змінами і доповненнями) на вид діяльності, за яким використовується державне майно за договором оренди;
  • якщо такі заборони поширюються на вид його діяльності, орендар звертається із заявою до орендодавця із проханням звільнити його від сплати за оренду за договором відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України. Ця стаття, зокрема, пояснює, що орендар може бути звільненим від плати за оренду на весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через об’єктивні обставини, які від нього самого не залежать (у цьому випадку такою об’єктивною обставиною є карантин).

Після отримання звернення орендаря орендодавець спільно з балансоутримувачем майна, що є об’єктом договору оренди, здійснює обстеження орендованого приміщення для того, щоб отримати докази призупинення орендарем діяльності на об’єкті оренди, про що складається акт.

Уже після цього на підставі заяви орендаря і складеного представниками орендодавця і балансоутримувача акта обстеження орендодавець ухвалює рішення про звільнення орендаря від сплати за оренду на період карантину.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра