Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо необхідного страхового стажу для призначення пенсій інвалідам ІІ групи» від 19.04.16 р. № 1110-VIII. Цим законом депутати пролонгували до 01 січня 2017 року право інвалідів ІІ групи на пенсію по інвалідності зі страховим стажем, установленим для інвалідів І групи.
Страховий стаж на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією для інвалідів І групи становить:
- до досягнення особою 25 років включно – 1 рік;
- від 26 років до досягнення особою 28 років включно – 2 роки;
- від 29 років до досягнення особою 31 року включно – 3 роки;
- від 32 років до досягнення особою 34 років включно – 4 роки;
- від 35 років до досягнення особою 37 років включно – 5 років;
- від 38 років до досягнення особою 40 років включно – 6 років;
- від 41 року до досягнення особою 43 років включно – 7 років;
- від 44 років до досягнення особою 48 років включно – 8 років;
- від 49 років до досягнення особою 53 років включно – 9 років;
- від 54 років до досягнення особою 59 років включно – 10 років.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо складання платником податків, якого було реорганізовано шляхом приєднання до іншого платника ПДВ, розрахунку коригування до податкової накладної, складеної до початку такої реорганізації» від 11.04.2016 р. № 7964/6/99-99-19-03-02-15 розглянула це питання.
У листі контролери зазначили: зважаючи на те, що при реорганізації платника податку на додану вартість (далі − ПДВ) шляхом приєднання до іншого платника ПДВ (правонаступника) відбувається анулювання реєстрації його як платника ПДВ, у платника податку (правонаступника) відсутні підстави для складання розрахунку коригування до податкової накладної (далі − ПН), складеної платником податку, у т.ч. у випадку зміни суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг.
Якщо після такої реорганізації збільшується сума компенсації вартості поставлених платником податку товарів/послуг, платник податку як правонаступник на дату такого збільшення складає нову ПН на суму такого збільшення.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо звільнення від обкладання ПДВ операцій з постачання програмної продукції» від 12.04.2016 р. № 8181/6/99-99-19-03-02-15 повідомила: операції з постачання систем та/або устаткування/обладнання, невід'ємною складовою яких є програмна продукція, не належать до операцій із постачання товарів і послуг, до яких застосовуються податкові пільги з ПДВ. Відповідно, під час здійснення таких операцій платники податків зобов'язані здійснювати нарахування та сплату ПДВ за такими операціями на загальних підставах, визначених для поставки товарів і послуг в Україні.
Лише в разі якщо програмна продукція була поставлена підприємством-постачальником як окремий елемент поставки й на таку продукцію передано право власності (згідно з договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності), така операція звільняється від обкладення ПДВ як операція з постачання програмної продукції згідно з п. 261 підрозділу 2 р. XX Податкового кодексу України (далі − ПКУ).
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо можливості застосування спеціального режиму обкладання ПДВ до операцій з постачання послуг зі зберігання сільськогосподарської продукції сторонніми організаціями та підприємствами» від 20.04.2016 р. № 8924/6/99-99-19-03-02-15 вказала, що операція з постачання послуг зі зберігання сільськогосподарської продукції стороннім організаціям і підприємствам не є операцією з постачання сільськогосподарським підприємством послуг у сфері сільського господарства.
Податкові зобов'язання з ПДВ, які виникають у суб'єкта спеціального режиму оподаткування за такою операцією, відображаються в податковій декларації з ПДВ із позначкою «0110».
Нагадаємо, відповідно до п. 5 р. I Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. № 21, платники податку, які згідно зі ст. 209 ПКУ застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, крім податкової декларації з ПДВ із позначкою «0110», у якій відображаються розрахунки з бюджетом, подають податкову декларацію з ПДВ із позначкою «0121»/«0122»/«0123», яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації з ПДВ включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого зазначеною статтею.
Міністерство фінансів України наказом «Про внесення змін до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 28.03.2016 р. № 393 (готується до публікації в журналі «Офіційний вісник України» за 17.05.2016 р. № 36) оновив правила нарахування та сплати єдиного соціального внеску (далі – ЄСВ), адже після законодавчих змін із 2016 року ця Інструкція так і не коригувалася.
Зокрема, її нормами передбачається таке:
1. У разі зміни класу професійного ризику виробництва за період до 1 січня 2016 року платник самостійно здійснює перерахунок ЄСВ за минулі періоди на основі розміру ЄСВ, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку нараховується ЄСВ.
Самостійно обчислену суму в результаті перерахунку (різниця між нарахованою сумою ЄСВ за розміром, установленим раніше, та нарахованою сумою ЄСВ за встановленим розміром за зазначений період) платник відображає у звіті про нараховані суми ЄСВ, який подається ним за звітний період.
Органи доходів і зборів використовують дані, зазначені в повідомленні про зміну класу професійного ризику виробництва за період до 1 січня 2016 року, отриманому від Фонду соціального страхування, для здійснення контролю за правильністю відображення донарахованих (зменшених) сум ЄСВ у звітності, що подається до органів доходів і зборів, відповідно до встановлених класів професійного ризику виробництва за періоди, зазначені в повідомленні.
2. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ на платників, які допустили зазначене порушення в період до 1 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10% своєчасно не сплачених сум.
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи із 1 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20% своєчасно не сплачених сум.
За донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не сплачених сум ЄСВ до 1 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 5% зазначеної суми, а після 1 січня 2015 року — 10% зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50% суми донарахованого ЄСВ.
3. На суму недоїмки платнику ЄСВ нараховується пеня з розрахунку 0,1% на суму фактично сплаченої недоїмки за кожен день прострочення платежу. При цьому наведено приклад її розрахунку у 2016 році.
4. У новій редакції викладено форми:
- заяв особи, яка бере участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування;
- типового договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування;
- типового договору про одноразову сплату у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Міністерство соціальної політики України в листі «Щодо обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням» від 07.04.2016 р. № 101/18/99-16 коментує приклади обчислення середньої заробітної плати (доходу) за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, затверджені наказом Мінсоцполітики від 21.10.2015 р. № 1022.
Якщо протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку, за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, застрахована особа має страховий стаж менше шести місяців, середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах визначається на основі нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище двократного розміру мінімальної заробітної плати й не менше за розмір мінімальної заробітної плати, установлений законом у місяці настання страхового випадку.
Зважаючи на це, допомогу по вагітності та пологах у такому випадку необхідно розраховувати в такій послідовності:
- розраховується середньоденна заробітна плата на основі фактичних виплат, з яких сплачуються страхові внески;
- розраховуються суми середньоденної максимальної й мінімальної виплат;
- сума фактичної середньоденної виплати порівнюється з мінімальною та максимальною середньоденною виплатами (розрахованими з двократного розміру мінімальної заробітної плати);
- якщо сума фактичної середньоденної виплати більша за мінімальну середньоденну виплату, але не перевищує максимальну середньоденну виплату, ця сума множиться на кількість днів, що підлягають оплаті;
- якщо сума фактичної середньоденної виплати перевищує максимальну виплату, сума допомоги розраховується на основі максимальної виплати.
Під час виконання вимог у частині визначення суми страхової виплати в розрахунку на місяць застосовується алгоритм обмеження, аналогічний як і для обмеження максимальною величиною бази ЄСВ. Тобто якщо в повному місяці періоду відпустки по вагітності та пологах розрахована сума виплати перевищує двократний розмір мінімальної заробітної плати (це, як правило, місяці, у яких 31 календарний день), то сума допомоги по вагітності та пологах у цьому місяці обмежується цією величиною. Відповідно, зменшується загальна сума страхових виплат.
