Огляд законодавства

06 – 10 травня 2019 року. Критерії ризиковості для блокування податкових накладних визнані протиправними

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо порядку складання податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних» від 26.04.2019 р. № 1879/6/99-99-15-03-02-15/ІПК розглянула таку ситуацію. Покупець – платник податку на додану вартість (далі – ПДВ) здійснив часткову попередню оплату постачальнику за договором, який передбачає постачання двох найменувань (номенклатури) товару, без конкретизації номенклатури, за якою здійснюється оплата.

Постачальник на дату отримання такої попередньої оплати склав податкову накладну (далі ПН) на обидві номенклатури товарів, передбачені договором (з них на одну (товар 1) – на всю кількість товару, передбачену договором, на другу (товар 2) – на частину такої кількості). Надалі постачальником було поставлено товар 2 у повному обсязі, передбаченому договором, та складено ПН на різницю між кількістю відвантаженого товару 2 та кількістю товару 2, зазначеною в першій ПН.

Чи правильно все було зроблено?

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 Податкового кодексу України, далі ПКУ).

У разі часткової передоплати товарів різної номенклатури платники податку (контрагенти за операцією) самостійно на підставі договорів та первинних (бухгалтерських) документів визначають, за який товар у межах договору здійснюється така попередня оплата.

Отже, у цій ситуації на дату отримання попередньої оплати постачальник зобов’язаний скласти ПН на всю суму такої попередньої оплати і визначити в ній номенклатуру товарів відповідно до умов договору.

Надалі на дату відвантаження товару 2 постачальник повинен скласти ПН на різницю між фактичною кількістю/вартістю такого поставленого товару та кількістю (вартістю) такого товару, яка відображена в першій ПН (на яку було здійснено попередню оплату).

Державна фіскальна служба України в категорії 109.04 «ЗІР» відповіла на запитання, чи застосовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) фізичні особи – підприємці (далі ФОП) – платники єдиного податку (далі – єдинники) під час надання стоматологічних послуг.

ФОП-єдинники під час надання стоматологічних послуг не застосовують РРО, якщо обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 1 млн грн.

У разі перевищення в календарному році цього обсягу доходу застосування РРО для таких платників єдиного податку є обов’язковим.

Якщо ФОП-єдинники надають стоматологічні послуги та при цьому здійснюють реалізацію лікарських засобів і виробів медичного призначення, то незалежно від обсягу доходу такі платники зобов’язані проводити розрахунки через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідного розрахункового документа.

Національний банк України в межах валютної лібералізації ухвалив постанову «Про внесення зміни до Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» від 07.05.2019 р. № 66, підвищивши ліміт на репатріацію дивідендів з 7 до 12 млн євро на місяць.

Таке послаблення не буде критичним для збереження макрофінансової стабільності. Проте воно сприятиме поліпшенню інвестиційного клімату в Україні.

Це вже друге збільшення ліміту впродовж цього року. У лютому Нацбанк разом із запровадженням близько 30 інших валютних послаблень збільшив ліміт на репатріацію дивідендів із 7 млн дол. США до 7 млн євро на місяць.

Стійка тенденція поліпшення макроекономічної ситуації в Україні дає змогу продовжувати зняття валютних обмежень, які шкодять бізнес-клімату. Зокрема, основні макроекономічні прогнози Нацбанку на 2019 рік незмінні: очікується зростання реального ВВП на 2,5% і зниження споживчої інфляції до 6,3%.

Валютні послаблення, запроваджені разом із введенням у дію нової ліберальної системи валютного регулювання із 7 лютого 2019 року, не мали значного впливу на фінансовий ринок. Сьогодні спостерігаються достатньо невисокі обсяги як інвестицій за кордон у рамках е-лімітів, так і репатріації дивідендів. Тому послаблення спростили ведення бізнесу, але не тиснули на курс гривні, яка зміцнилася на 4,3% від початку року. Водночас чиста купівля валюти Національним банком на міжбанківському валютному ринку становила близько 1 млрд дол. США.

Враховуючи сприятливі макроекономічні умови, спрощення репатріації дивідендів за кордон залишається одним з пріоритетних завдань дорожньої карти валютної лібералізації. Швидкість запровадження нових валютних послаблень залежатиме насамперед від темпів поліпшення макроекономічної ситуації та стану фінансового ринку.

Зазначена постанова набула чинності 8 травня 2019 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалив рішення від 26 квітня 2019 року в справі № 640/1240/19 і зобов’язав Державну фіскальну службу України (далі – ДФСУ) відкликати лист «Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників та коефіцієнтів, що визначають позитивну податкову історію платника податку» від 05 листопада 2018 року № 4065/99-99-07-05-04-18, яким затверджено Критерії ризиковості для блокування податкових накладних, у зв’язку з тим, що ДФСУ під час прийняття Критеріїв ризиковості не було дотримано регуляторних процедур.

Відповідно до п. 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі – Порядок № 117), критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФСУ та надсилає на погодження Мінфіну. Останній у дводенний строк погоджує або надсилає ДФСУ на доопрацювання критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ДФСУ інформує профільний комітет Верховної Ради України та оприлюднює на своєму веб-сайті погоджені критерії.

Проте Критерії ризиковості платника податку, визначені в листі від 05 листопада 2018 року № 4065/99-99-07-05-04-18, не затверджено нормативним актом ДФСУ та не погоджено Мінфіном, що суперечить вимогам п. 10 Порядку № 117.

ДФСУ не доведено, що під час прийняття Критеріїв ризиковості платника податку було дотримано регуляторних процедур, натомість у матеріалах справи вбачається інше.

Окрім того, постановою Кабміну від 28 грудня 1992 року № 731 затверджено Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, відповідно до п. 3 якого на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті вповноваженими на це суб’єктами нормотворення, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться. Критерії ризиковості платника податку не були зареєстровані в Міністерстві юстиції України (протилежного відповідачем суду не доведено), а тому вважаються такими, що не набрали чинності і не можуть бути застосовані.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра