Державна фіскальна служба України у своєму листі «Щодо визначення доходу у платників єдиного податку - суб'єктів господарювання роздрібної торгівлі, які сплачують акцизний податок» від 07.08.15 р. № 16757/6/99-95-42-03-15 повідомила: суми акцизного податку, які єдинник – роздрібний продавець підакцизних товарів отримує у складі вартості проданих підакцизних товарів, включаються до складу доходу платника єдиного податку.
Отже, оподатковують такий дохід з урахуванням сум акцизного податку за ставками, що діють для певної групи платників єдиного податку (пп. 1, 2, 3 п. 293.3 ПКУ). Підвищені ставки єдиного податку (п.п. 293.4, 293.5 ПКУ) до такого доходу не застосовують.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість» від 28.09.15 р. № 20540/6/99-95-42-01-16-01 розтлумачила: включити до бюджетного відшкодування суми ПДВ, сплачені при покупці товарів (послуг), що використовуються для будівництва основних засобів (далі — ОЗ), мають право, в тому числі, й такі платники ПДВ:
- ті, які отримали цей статус менш ніж за 12 календарних місяців;
- у яких обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців був меншим, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування.
Згідно з п. 200.5 Податкового кодексу України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:
- були зареєстровані платниками ПДВ менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за результатами якого подається заява на бюджетне відшкодування. Виняток − нарахування податкового кредиту в результаті придбання чи спорудження ОЗ;
- мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (окрім нарахування кредиту при покупці чи спорудженні ОЗ).
Державна фіскальна служба України листом «Щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності» від 28.09.2015 р. № 9062/Б/99-99-17-02-02-14 повідомила, що у зовнішньоекономічній діяльності рахунок-фактура не вважається первинним документом, оскільки передбачає тільки виставлення певних сум до оплати покупцям за поставлені товари (послуги). Сам факт отримання товарів потрібно підтверджувати видатковою накладною постачальника або актом приймання-передачі виконаних робіт (послуг).
Державна фіскальна служба України у м. Києві в листі «Щодо особливостей складання зведеної податкової накладної» від 17.09.15 р. № 14401/10/26-15-15-01-18 нагадала: якщо протягом місяця постачальник отримав у рахунок оплати вартості товарів/послуг більше коштів, ніж було фактично поставлено протягом такого місяця товарів/послуг, то таке перевищення вважають попередньою оплатою, на яку складають окрему податкову накладну в загальному порядку. На постачання, які мають безперервний або ритмічний характер (два й більше рази на місяць одному покупцю), дозволено оформляти зведену податкову накладну не пізніше останнього дня місяця.
Тож платникам ПДВ слід уважно оформляти зведену податкову накладну, щоб до неї не закрався аванс за операціями, на які вже була складена податкова накладна в попередньому періоді.
Державна фіскальна служба України у м. Києві у листі «Про нарахування ПДВ на вартість поставки» від 16.09.15 р. № 14321/10/26-15-15-01-09 розтлумачила порядок застосування ПДВ-пільги при постачанні друкованих періодичних видань масової інформації.
На їхню думку, режим звільнення від ПДВ поширюється на операції постачання (передплати) та доставки періодичних видань масової інформації (окрім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва на всіх етапах постачання від виробників до кінцевого споживача.
Згідно з пп. 197.1.25 Податкового кодексу України (далі − ПКУ) звільнені від ПДВ операції з:
- постачання (передплати) та доставки періодичних видань друкованих засобів масової інформації (окрім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва;
- підготовки (літературне, наукове та технічне редагування, коригування, дизайн і верстка), виготовлення (друк на папері або запис на електронному носії), поширення книжок, у тому числі електронного контенту (окрім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, учнівських зошитів, підручників і навчальних посібників, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови вітчизняного виробництва на митній території України.
Постачання товарів − це будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі їхній продаж, обмін чи дарування, а також постачання товарів за рішенням суду (ст. 14.1.191 ПКУ).
Постачання послуг − це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи або надання інших майнових прав щодо таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, спожитих у процесі здійснення певної дії або здійснення певної діяльності (пп. 14.1.185 ПКУ).
Державна фіскальна служба України у м. Києві в листі «Щодо відображення в податковому обліку курсових різниць» від 25.09.15 р. № 14781/10/26-15-15-03-11 зазначила, що курсові різниці від перерахунку зобов'язань засновників при формуванні статутного капіталу не відображають у доходах та витратах. Суми таких курсових різниць потрапляють до складу додаткового капіталу.
Державна фіскальна служба України у м. Києві листом «Щодо застосування спрощеної системи оподаткування фізичними особами — підприємцями, які здійснюють діяльність з надання нерухомого майна в оренду» від 25.09.15 р. № 2845/Щ/26-15-17-04-12 повідомила: підприємець-єдинник, який має власну нерухомість (житлову чи нежитлову), загальна площа якої вписується в обмеження, установлені пп. 291.5.3 ПКУ, не має права надавати в оренду одну її частину як звичайна фізособа, а іншу − як підприємець.
Нагадаємо, що відповідно до пп. 291.5.3 ПКУ не можуть працювати на спрощеній системі, зокрема, фізособи-підприємці, які надають в оренду:
- житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 кв.м;
- нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 кв.м.
Крім цього, підприємець може перебувати на спрощеній системі та здавати в оренду одне житлове приміщення та частину іншого житлового приміщення, розмір яких сукупно не перевищує 100 кв.м, за умови, що решта житлового приміщення не перебуває в оренді, у тому числі безкоштовному користуванні.
Отже, фізособа-єдинник може надавати в оренду нерухомість або як підприємець, або як звичайна фізособа − не суб'єкт господарювання.
