Огляд законодавства

05 – 09 листопада 2018 року. З 2020 року Уряд скасовує звіт про суми податкових пільг

Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1233» від 31.10.2018 р. № 891 закріпив рішення щодо скасування з 2020 року для суб’єктів господарювання обов’язку складати та подавати до контролюючого органу окремий звіт про суми податкових пільг.

Натомість, облік сум податкових пільг, отриманих суб’єктами господарювання, буде здійснюватися контролюючими органами на підставі інформації, наявної в поданих такими суб’єктами господарювання податкових деклараціях.

Інформація про суми податкових пільг у податковій звітності повинна містити такі дані:

  • код пільги за кожним видом податкових пільг, найменування пільг згідно з довідником пільг, форма та порядок ведення якого затверджуються ДФСУ;
  • сума податку (збору), не сплаченого до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги (вивільнені від оподаткування кошти);
  • строк користування податковою пільгою у звітному періоді – число, місяць, рік початку та закінчення користування пільгами. У разі коли строк користування податковою пільгою встановлений до початку звітного періоду і продовжується після його закінчення, такий строк збігається з датою початку та закінчення зазначеного періоду;
  • сума податкової пільги, що використана за цільовим призначенням, – обсяг пільг за платежами відповідно до довідника пільг у разі цільового використання податкових пільг.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо окремих питань ведення розрахункових операцій фізичною особою – підприємцем при здійсненні туристичної діяльності» від 08.10.2018 р. № 4307/К/99-99-13-01-02-14/ІПК розглянула питання оформлення розрахункових операцій фізичною особою – підприємцем при здійсненні туристичної діяльності, а саме, можливість використання квитанції ПО-Д2.

Згідно з п. 11 розд. II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148, готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день отримання готівки в повній сумі.

Розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених законодавством, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Квитанція за формою № ПО-Д2 затверджена наказом Українського союзу об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення від 29.09.95 р. № 8 «Про затвердження форм документів суворої звітності та Інструкції щодо їх використання», до якого ДФСУ і направила суб'єкта, який поставив це питання.

Однак, незважаючи на те, що до договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, туристична послуга не є побутовою. Побутові послуги населенню перераховані в п. 291.7 ПКУ.

Крім того, квитанція за формою № ПО-Д2 призначена для оформлення послуг, наданих в присутності замовника, чого ніяк не можна сказати про туристичні послуги, які явно будуть надані пізніше, ніж оформляється договір.

Отже, квитанція форми № ПО-Д2 при здійсненні розрахунків за туристичні послуги не застосовується.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Про єдиний податок для юридичних осіб» від 30.10.2018 р. № 4633/6/99-99-12-02-03-15/ІПК відповіла на запитання, чи оподатковується єдиним податком операція з отримання в тимчасове безоплатне користування єдинником третьої групи основних засобів від резидента платника податків (фізичної особи) за договором позички.

Податківці нагадали, до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) (п. 292.3 ПКУ)

Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

Ст. 827 ЦКУ встановлено, що за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов’язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

Отже, якщо в договорі позички визначено термін безоплатного користування єдинником отриманими основними засобами, і такий термін не перевищує терміну їх амортизації, то вартість таких основних засобів не включається до складу доходу, що оподатковується єдиним податком.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо формування податкового кредиту покупцем – бюджетною установою при придбанні товарів/послуг, оплата за які проводиться за рахунок бюджетних коштів з рахунка Держказначейства» від 08.10.2018 р № 4316/6/99-99-15-03-02-15/ІПК повідомила, що пунктом 187.7 ПКУ визначено особливий порядок виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів, а дата виникнення права на податковий кредит у платника податків, який здійснює оплату придбаного товару за рахунок бюджетних коштів, не може бути визначена раніше дати оплати.

Представники фіскального відомства наголосили, що оскільки у постачальника товарів/послуг, оплата за які здійснюється за рахунок бюджетних коштів, датою виникнення податкових зобов'язань є дата зарахування таких коштів на його банківський рахунок, то податкова накладна, складена за датою відвантаження товарів, вважається помилковою і не може бути підставою для формування податкового кредиту покупцем – бюджетною установою.

Державна служба статистики України в листі «Щодо кодування діяльності з 'майнінгу' криптовалют відповідно до Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД-2010)» від 05.10.2018 р. № 14.4-09/435-18 роз'яснила, що експерти Робочої групи статистичної організації Європейської Комісії рекомендують класифікувати діяльність з майнінгу і реалізації криптовалют за кодом 64.19 «Інші види грошового посередництва», торгівлі (обміну) криптовалютами – за кодом 66.19 «Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення» КВЕД.

При цьому Держстат також зазначив, що КВЕД – це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Код виду діяльності не створює прав чи обов'язків для підприємств і організацій, не викликає ніяких правових наслідків для них. Будь-яке використання КВЕД не для статистичних потреб (адміністративних або нормативних) здійснюють самі користувачі за власними правилами, відповідаючи за це та належно пояснюючи таке використання.

У свою чергу Адміністрація Держспецзв'язку в листі від 19.06.2018 р. № 04/02/02-1909 роз'яснила, що відповідно до положень постанови КМУ від 16.11.2016 р. № 821 «Деякі питання ліцензування господарської діяльності з надання послуг у галузі криптографічного захисту інформації (крім послуг електронного цифрового підпису) та технічного захисту інформації згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України», майнінг криптовалют не відноситься до ліцензованих видів послуг і Адміністрацією Держспецзв'язку не розглядалося питання введення ліцензування щодо цього виду діяльності.

Національний банк України постановою «Про затвердження Змін до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» від 01.11.2018 р. № 116 вніс зміни до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу і надав фізичним особам можливість отримувати дистанційно не лише адміністративні, але й банківські послуги (наприклад, відкриття рахунку). З цією метою впроваджується механізм віддаленої ідентифікації клієнтів банків через Систему BankID НБУ.

Цей механізм передбачає, що вперше ідентифікація фізичної особи має проводитися за її присутності одним з банків-учасників системи, і вже після цього ця фізична особа зможе замовляти сервіси та послуги на сайті будь-якої компанії або банку, підключених до Системи BankID НБУ. Її ідентифікація проводитиметься дистанційно на рівні банків, в яких вона обслуговується (bank-to-bank). Це, наприклад, дасть можливість клієнтам банків дистанційно відкривати рахунки без необхідності відвідувати відділення банку.

При цьому для надання банківських послуг обов'язковими умовами є виконання вимог фінансового моніторингу, а саме: проведення перевірки ідентифікаційних даних, отриманих із різних джерел (ЕЦП/кваліфікований цифровий підпис; система BankID НБУ; копії документів, завантажені на сайт надавача послуг та підписані ЕЦП клієнта).

Відповідальність за належне здійснення ідентифікації та вивчення клієнта відповідно до міжнародних стандартів та законодавства України покладається як на банк, який здійснив ідентифікацію, так і на банк, що використовує інформацію, отриману за допомогою засобів Системи BankID.

Зі свого боку банк зобов’язаний забезпечити у своїй діяльності належне управління ризиками з метою запобігання використання послуг, що він надає, для легалізації кримінальних доходів та фінансування тероризму.

Крім того, Нацбанк удосконалив порядок погодження відповідальних за здійснення фінансового моніторингу працівників банків.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра