Державна фіскальна служба України (далі — ДФС) в листі «Місце сплати (перерахування) фізичною особою - підприємцем податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходу, виплаченого фізичним особам у вигляді орендної плати за користування земельними ділянками» від 26.01.2016 р. № 347/Н/26-15-12-02-14 повідомила: фізособа-підприємець при виплаті фізособам орендної плати за користування земельними ділянками перераховує (сплачує) податок на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) та військовий збір за місцем своєї реєстрації в контролюючих органах. Пояснюється це тим, що фізособа-підприємець відповідно до пп. 14.1.180 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) виступає податковим агентом для фізособи, яка отримує орендну плату. А згідно зі ст. 64 Бюджетного кодексу України ПДФО, який сплачується податковим агентом - фізособою, зараховується до відповідного бюджету за місцем реєстрації такої фізособи в органах доходів і зборів. Це стосується й військового збору, оскільки порядок його сплати (перерахування) так само, як і ПДФО, визначається ст. 168 ПКУ.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо оподаткування доходів у вигляді дивідендів, нарахованих (виплачених) товариством - резидентом Російської Федерації у грудні 2015 року і січні 2016 року громадянину України, якому належить частка у статутному капіталі такого товариства» від 21.01.2016 р. № 645/П/99-99-17-03-03-14 повідомила, що отриманий у грудні 2015 року фізособою-резидентом іноземний дохід (у т.ч. дивіденди) включається до загального річного оподатковуваного доходу такої особи за 2015 рік. При цьому фізична особа зобов'язана до 1 травня 2016 року подати річну податкову декларацію та сплатити податок за ставкою 15(20)%.
Водночас сума зазначеного доходу, що отримується фізичною особою — резидентом у січні 2016 року, включається нею до загального річного оподатковуваного доходу за наслідками 2016 року із відображенням у податковій декларації, що подається до 1 травня 2017 року, та оподатковується за ставкою 18%.
Державна фіскальна служба України в листі «Про вартість необоротних активів для цілей нарахування амортизації відповідно до п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України» від 28.01.2016 р. № 2784/7/99-99-19-02-02-17 розповіла про визначення сум коригувань на різниці, які виникають у ході нарахування амортизації необоротних активів.
Згідно з пп. 134.1.1 ПКУ в редакції, чинній із 01.01.2015 р., об’єктом обкладення податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінрезультату до оподаткування, визначеного відповідно до національних П(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають згідно із положеннями р. III Податкового кодексу України. Зокрема, різниці, які виникають під час нарахування амортизації необоротних активів, формуються відповідно до вимог ст. 138 ПКУ.
У п. 138.1 ПКУ прописано, що фінрезультат до оподаткування збільшується:
- на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних П(С)БО або МСФЗ.
Згідно із п. 138.2 ПКУ фінрезультат до оподаткування зменшується:
- на суму дооцінки та вигод від відновлення корисності основних засобів (далі – ОЗ) або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності ОЗ або нематеріальних активів відповідно до національних П(С)БО або МСФЗ.
Отже, для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ПКУ визнається вартість ОЗ і нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної згідно з положеннями бухобліку.
З врахуванням вимог п. 11 підрозділу 4 р. XX ПКУ під час розрахунку амортизації основних засобів і нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ПКУ балансова вартість ОЗ і нематеріальних активів станом на 01.01.2015 р. повинна дорівнювати балансовій вартості таких активів, що визначена станом на 31.12.2014 р. відповідно до ст.ст. 144 – 146 та 148 р. III ПКУ в редакції, що була чинною до 01.01.2015 р.
ДФС також наголошує, що податкові консультації стосовно вартості ОЗ для визначення різниць відповідно до п. 138.3 ПКУ слід застосовувати в частині, що не суперечить цьому роз’ясненню.
Державна фіскальна служба України у своєму листі «Про надання роз'яснення» від 28.01.2016 р. № 2844/7/99-99-17-03-01-17 повідомила, що до затвердження нової форми необхідно подавати Звіт із ЄСВ до органу доходів і зборів як за звітні періоди 2016 року, так і за попередні звітні періоди до 2016 року (несвоєчасно подані) за формою згідно з додатком 4 до Порядку № 435, що була чинною з 01.05.2015 р., із заповненням усіх обов'язкових реквізитів.
Попри введення єдиної ставки ЄСВ для всіх видів доходу, рядки в таблиці 1 Звіту з ЄСВ необхідно заповнювати за видами доходу.
Оскільки, починаючи зі звітного періоду січня 2016 року утримання ЄСВ із нарахованого доходу застрахованих осіб скасовано, цей показник не зазначається під час заповнення Звіту з ЄСВ (рядки 5, 5.1 – 5.6 у таблиці 1 Звіту). Також не відображається нарахований дохід, із якого утримується ЄСВ (рядки 4, 4.1 – 4.4 таблиці 1 Звіту). Відповідно, у таблиці 6 Звіту з ЄСВ не заповнюється реквізит 20 «Сума утриманого єдиного внеску за звітний місяць (із заробітної плати/доходу)».
Звіти з ЄСВ за січень 2016 року подаються до 22 лютого 2016 року.
Міністерство фінансів України своїм наказом «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 28.01.2016 р. № 21 (далі – наказ №21) встановило нову форму Декларації з ПДВ. Вона набрала чинності 01.02.2016 року. Окрім Декларації, оновився і Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.
Зокрема, наказом № 21 затверджено:
- форму податкової декларації з податку на додану вартість;
- форму уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок;
- форму розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України;
- Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.
Зазначимо, що ДФС на офіційному веб-порталі повідомила: зважаючи на те, що останні зміни в оподаткуванні, які запроваджено 1 січня 2016 року, повною мірою можуть бути відображені лише в податковій декларації з податку на додану вартість, затвердженій наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21, податкова звітність з ПДВ починаючи зі звітного періоду за січень 2016 року всіма платниками податку подається за новою формою в електронній формі.
Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Положення про здійснення фінансового моніторингу суб'єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство фінансів України» від 22.12.15 р. №1160 затвердило відповідне положення і зобов’язало аудиторів повідомляти Держфінмоніторинг про підозри щодо фінансових махінацій. Відтепер аудитори, аудиторські фірми, суб'єкти господарювання (фізособи-підприємці), що надають послуги з бухгалтерського обліку, забезпечують виявлення фінансових операцій між замовником аудиторської або бухгалтерської послуги і його контрагентами та проводять їх реєстрацію і повідомляють Держфінмоніторинг, якщо в суб'єкта виникають підозри, які ґрунтуються на ознаках, визначених у ст. 16 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 14.10.2014 р. № 1702-VII.
Фінансова операція підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, якщо в суб'єкта первинного фінансового моніторингу виникають підозри, які ґрунтуються, зокрема, на:
- критеріях ризиків, визначених самостійно суб'єктом первинного фінансового моніторингу з урахуванням критеріїв ризиків, установлених центральним органом виконавчої влади з формування й забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
- установленні за результатами проведеного аналізу факту (фактів) невідповідності фінансової (фінансових) операції (операцій) фінансовому стану та/або змісту діяльності клієнта;
- типологічних дослідженнях у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, підготовлених та оприлюднених спеціально вповноваженим органом.
Міністерство соціальної політики України в листі «Про обчислення середньої заробітної плати для нарахування компенсації за невикористані відпустки» від 25.12.2015 р. № 1675/13/84-15 надало роз’яснення щодо зазначеного питання. У листі повідомляється, що допомога у зв’язку з вагітністю та пологами повинна включатися до виплат, які враховуються під час обчислення середньої заробітної плати для нарахування компенсації за невикористані відпустки.
Але відповідно до абз. 6 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100, час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали та за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається із розрахункового періоду. Ця норма стосується, зокрема, випадків, коли працівникам надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 18 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР.
Тож, у ході обчислення середньої заробітної плати для нарахування компенсації за невикористані відпустки, коли в розрахунковий період потрапляє відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців на відповідну кількість календарних днів року, зменшену на кількість святкових і неробочих днів, установлених законодавством (ст. 73 КЗпП України), та на кількість календарних днів перебування працівника у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.
