Огляд законодавства

01 – 05 квітня 2019 року. Нацбанк запровадив контроль за небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв’язку

Державна фіскальна служба України в категорії 101.15 «ЗІР» відповіла на запитання: «Яким чином заповнити розрахунок коригування (далі – РК) до податкової накладної (далі – ПН) у випадку зміни ціни частини кількості однієї номенклатури товарів/послуг?»

Отже, якщо після складання ПН і реєстрації її в Єдиному реєстрі ПН відбувається зміна ціни частини кількості однієї номенклатури товарів/послуг, то платник податку складає РК до ПН, у якому:

  • відповідні показники рядка ПН, що коригується, зокрема ціна, а також обсяг постачання та сума податку на додану вартість, зазначаються зі знаком «-» (обнуляється (виводиться в «0») рядок ПН, який коригується). У разі зміни вартості (ціни) товарів/послуг показники з граф 6 та 7 розділу Б ПН переносяться до граф 9 та 10 розділу Б РК. При цьому із вказаних показників у розділі Б РК зі знаком «-» заповнюється тільки графа 9;
  • додається(-ються) новий(-і) рядок(-ки) з правильними показниками, якому(-им) присвоюється новий(-і) черговий(-і) порядковий(-і) номер(-и), що не зазначався(-лися) в ПН.

У графі 2.1 всіх рядків такого РК вказується код причини 104, що відповідає причині «Зміна номенклатури», та присвоюється однаковий порядковий номер групи коригування.

Розділ «А» РК заповнюється в загальному порядку.

Державна фіскальна служба України в категорії 121.05 «ЗІР» відповіла на запитання: «З якого звітного періоду використовується Податкова декларація з рентної плати за формою із змінами, внесеними наказом Мінфіну від 21.08.2018 р. № 707?».

Форма Податкової декларації з рентної плати, затверджена наказом Мінфіну від 17.08.2015 р. № 719 (у редакції наказу Мінфіну від 07.11.2016 р. № 927), із змінами, внесеними наказом Мінфіну від 21.08.2018 р. № 707, використовується для складання звітності:

  • за лютий 2019 року та наступні звітні періоди, у тому числі і для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди – платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого в нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;
  • за І квартал 2019 року та наступні звітні періоди, у тому числі і для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди – платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (за винятком вуглеводної сировини), за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин – за місцезнаходженням ділянки надр, за спеціальне використання води, за спеціальне використання лісових ресурсів.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо виконання функцій податкового агента представництвом української компанії, розташованим на території іншої держави, якщо наймані працівники є іноземними громадянами» від 21.03.2019 р. № 1138/10/26-15-13-06-12-ІПК докладно розповіла щодо виконання функцій податкового агента представництвом української компанії, розташованим на території іншої держави, якщо наймані працівники є іноземними громадянами.

Отже, заробітна плата та інші подібні винагороди, одержані резидентом договірної держави у зв’язку з роботою за наймом, підлягають оподаткуванню тільки в цій державі, якщо робота за наймом не здійснюється в іншій договірній державі. Якщо робота за наймом здійснюється таким чином, винагорода, одержана у зв’язку з цим, може оподатковуватись у тій другій державі.

Так, винагорода, одержана резидентом договірної держави у зв’язку з роботою за наймом, здійснюваною в іншій договірній державі, підлягає оподаткуванню тільки в першій згаданій державі, якщо:

  • одержувач знаходиться в іншій державі упродовж періоду або періодів, що не перевищують у сукупності 183-х днів протягом відповідного податкового року;
  • винагорода сплачується наймачем або від імені наймача, який не є резидентом іншої держави;
  • витрати на сплату винагороди не несе постійне представництво або фіксована база, яку наймач має в іншій державі.

Таким чином, якщо працівники закордонного представництва українського підприємства, які не є резидентами України, отримують заробітну плату з джерелом походження за межами України, то юридична особа не виступає щодо них податковим агентом, не утримує з такої заробітної плати податок на доходи та військовий збір й, відповідно, не відображає такий дохід в розрахунку за формою № 1 ДФ.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо практичного застосування норм законодавства з питання визначення доходу платника єдиного податку третьої групи» від 22.03.2019 р. № 1170/6/99-99-13-02-03-15/ІПК повідомила, що до складу доходу фізичної особи – підприємця не включаються, зокрема, суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів.

Для визначення обсягу доходу, що дає право суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування в наступному податковому (звітному) періоді, не включається дохід, отриманий як компенсація (відшкодування) за рішенням суду за будь-які попередні (звітні) періоди.

Отже, до складу доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку не включаються кошти, що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо практичного застосування норм чинного законодавства» від 21.03.2019 р. № 1142/6/99-99-13-02-03-15/ІПК повідомила, що доходи, одержані платником податку у вигляді безоплатного відвідування культурно-розважальних (корпоративних) заходів, не є додатковим благом, однак включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інші доходи (пп. 164.2.20 ПКУ) та оподатковуються податком на доходи фізичних осіб й військовим збором на загальних підставах.

Водночас контролери погодились: вартість безоплатного відвідування культурно-розважальних (корпоративних) заходів не є виплатою, яка включається до заробітної плати або до суми винагороди за цивільно-правовим договором. Отже, зазначений дохід не є базою нарахування єдиного соціального внеску.

Державна фіскальна служба України в категорії 112.05 «ЗІР» повідомила, що суб’єкти господарювання, які не нараховують та не сплачують земельний податок за земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованій території та за земельні ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення), що розташовані на території населених пунктів на лінії зіткнення, які знаходяться в населених пунктах, що містяться в переліках, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. № 1085-р, подають звіт про суми податкових пільг за такі земельні ділянки до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації.

Національний банк України з метою невідкладного реагування на наявні й потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці та територіальній цілісності України постановою «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 01 жовтня 2015 року № 654» від 28.03.2019 р. № 53 удосконалив механізм реалізації санкцій. Зокрема, запроваджено контроль за небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв’язку через подання до Нацбанку інформації про:

  • відмови в проведенні валютно-обмінних операцій особам, зазначеним у санкційних списках, до яких застосовано санкції «блокування активів» та/або «зупинення фінансових операцій»;
  • відмови в здійсненні переказу коштів без відкриття рахунків за дорученням/на користь осіб, зазначених у санкційних списках.

Постанова набула чинності 30 березня 2019 року.

Міністерство соціальної політики України листом «Щодо оформлення відпустки по вагітності та пологах» від 28.02.2019 р. № 228/0/206-19 повідомило, що на підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами тривалістю: до пологів – 70 календарних днів (далі – к. д.); після – 56 к. д. (70 к. д. – у разі народження двох і більше дітей та в разі ускладнення пологів), починаючи з дня пологів, згідно зі ст. 17 Закону України «Про відпустки» (далі  Закон).

Законом не зазначено, що одночасно з листком непрацездатності жінка має подати заяву про надання відпустки, а роботодавець – видати наказ. Водночас, на думку Мінсоцполітики, доцільно дотримуватися саме такої процедури, оскільки працівниця може скористатися таким правом не з дати, яка зазначена в листку непрацездатності, а пізніше. У такому випадку дата початку відпустки не збігатиметься з датою, визначеною в листку непрацездатності.

На підставі наказу про надання відпустки кадрова служба робить відмітки в особовій картці співробітника, а бухгалтерія розраховує допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, що компенсує втрату зарплати за період такої відпустки.

Отже, видання наказу про надання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами є обов’язковим. Його наявність дасть змогу правильно вести облік робочого часу та уникнути помилок у нарахуванні зарплати та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.

Для оформлення зазначеної відпустки роботодавець може використати типову форму № П-3 «Наказ (розпорядження) про надання відпустки», затверджену наказом Держкомстату від 05.12.2008 р. № 489.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра