Огляд законодавства

Огляд законодавства за лютий 2021 року

Податки

ПДВ

Державна податкова служба України в категорії 101.04 «ЗІР» дала відповідь на таке питання: «Чи є об’єктом оподаткування ПДВ послуги з надання орендодавцем комунального майна в оренду та як складається за такими операціями податкова накладна?».

Послуги з надання орендодавцем комунального майна в оренду є об’єктом оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) незалежно від того, чи розподіляє орендар суму орендної плати, чи перераховує її на рахунок орендодавця в повному обсязі (крім операцій, визначених пп. 196.1.15 Податкового кодексу України; далі – ПКУ).

Зокрема, не є об’єктом оподаткування операції з оплати орендної плати за надане в оренду комунальне майно в разі дотримання таких умов:

  • в оренду надається цілісний майновий комплекс комунального підприємства (його структурного підрозділу);
  • орендодавцем за договором виступає орган місцевого самоврядування;
  • орендні платежі в повному обсязі зараховуються до місцевого бюджету.

На дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ комунальне підприємство – орендодавець (незалежно від того, чи розподіляє орендар суму орендної плати чи перераховує її на рахунок орендодавця в повному обсязі) складає податкову накладну на всю суму орендної плати, передбачену договором оренди.

Акцизний податок

Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового Мінфіну» від 27.11.2020 р. № 729 затвердило нові форми акцизної накладної та розрахунку до неї.

У новій редакції викладено розділ В «Податкові зобов’язання з реалізації пального», а розділ Г «Податкові зобов’язання з автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів (включаючи мопеди), велосипедів з допоміжним мотором, з колясками або без них, моторних транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, моторних транспортних засобів для перевезення вантажів» доповнили новими рядками.

З’явився новий додаток 14 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального під час зміни умов оподаткування згідно з підпунктом 229.8.13 пункту 229.8 статті 229 розділу VI Кодексу».

Нові редакції маємо і для таких додатків:

  • додаток 2 «Розрахунок суми акцизного податку з тютюнових виробів, на які встановлено специфічні та адвалорні ставки акцизного податку одночасно»;
  • додаток 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів»;
  • додаток 7 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації електричної енергії».

За кожний звітний період незалежно від того, чи провадили платники господарську діяльність у звітному періоді та чи виникають податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку, заповнюють та подають відповідні розділи та додатки до декларації:

  • суб’єкти господарювання, які відповідно до п. 212.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є платниками акцизного податку та мають чинні (у тому числі призупинені) ліцензії на право провадження діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;
  • платники, визначені пп. 212.1.15 ПКУ.

Інші платники заповнюють та подають розділи й додатки до декларації лише щодо тих операцій, які вони здійснюють і за якими у них виникають податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку.

Інші податки і збори

Державна податкова служба України нагадала, що 01 січня 2021 року в Україні запроваджено єдиний рахунок для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ).

Єдиний рахунок для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків і зборів, ЄСВ та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на Державну податкову службу України (далі – ДПСУ), заборгованості з інших платежів може використовуватися платником податків за його бажанням.

Використання єдиного рахунку платником розпочинається з робочого дня, що настає за днем подання ним повідомлення про використання такого рахунку. У разі, якщо платник – юридична особа має відокремлені підрозділи, то повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається таким платником за кожним відокремленим підрозділом.

Через єдиний рахунок можна здійснити сплату всіх поточних платежів, податкового боргу за такими платежами та недоїмки з єдиного внеску, грошових зобов’язань, які визначено на підставі податкових повідомлень-рішень.

Однак єдиний рахунок не може бути використано для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку до бюджету державними та комунальними підприємствами та їх об’єднаннями.

У разі використання єдиного рахунку платник зобов’язаний здійснювати сплату платежів тільки через єдиний рахунок, крім випадків, зазначених вище. Кошти, сплачені платником на інші рахунки, відкриті на ім’я Казначейства для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу (заборгованості) податків і зборів, ЄСВ та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПСУ, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов’язаннями та підлягають поверненню у порядку, визначеному ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Для зарахування коштів на єдиний рахунок платник повинен заповнити розрахунковий документ на переказ відповідно до вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Мінфіну від 24.07.2015 р. № 666.

Формування реєстру платежів з єдиного рахунку відповідно до окремого платника ДПСУ відбувається на підставі норм п.п. 351.5, 351.7 ПКУ з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 351.6 ПКУ.

Реєстр платежів з єдиного рахунку щодо окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунку є підставою для перерахування Казначейством платежів зазначеним у ньому отримувачам.

У разі відмови платника від використання єдиного рахунку таке використання припиняється з 01 січня наступного календарного року на підставі повідомлення про відмову від використання єдиного рахунку.

Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається платником в електронній формі через електронний кабінет за формою J/F 1307001. Платник податків має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.

Облік і звітність

Державна служба статистики України повідомила, що подання респондентами фінансової звітності за 2020 рік в електронній формі повинно здійснюватися на бланках форм, затверджених відповідними наказами Міністерства фінансів України, ураховуючи наказ Міністерства фінансів України «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку» від 29.09.2020 р. № 588 (далі – Наказ № 588).

Фінансова звітність мікропідприємства подається за формою S0111005.

Слід нагадати, що Наказом № 588 внесено деякі зміни до НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність». Зокрема:

  • прибрано згадку про заборгованість засновників з формування статутного капіталу із статті «Поточна дебіторська заборгованість»;
  • передбачено, що у статті «Неоплачений капітал» відображається сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу. Суми за цією статтею вираховують під час визначення підсумку власного капіталу;
  • форму № 1-мс після позиції «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» доповнено новою позицією «Неоплачений капітал».

Контроль і відповідальність

Кабінет Міністрів України продовжив карантин в Україні до 30 квітня 2021 року. Відповідне рішення ухвалено на засіданні Уряду 17 лютого 2021 року.

Водночас Уряд послаблює деякі карантинні обмеження. Україна повернеться до моделі адаптивного карантину. В областях встановлюватимуться різні карантинні обмеження залежно від епідемічної ситуації.

Як і минулого разу, передбачається чотири рівні епідемічної небезпеки, кожен з яких має чіткі обмеження та критерії визначення. Про це повідомив на засіданні Уряду Прем’єр-міністр України.

Відповідно до проєкту постанови, яку Уряд підтримав, передбачено чотири рівні епідемічної небезпеки: зелений, жовтий, помаранчевий та червоний.

Зелений рівень – той показник, якого слід досягнути для послаблення або скасування протиепідемічних заходів. Він може бути встановлений за умови, що рівень захворюваності на грип та ГРВІ на території не менш як 13 регіонів України не перевищуватиме 50% епідемічного порогу, встановленого для відповідного регіону. Другий критерій – виявлення випадків інфікування COVID-19 (методом ПЛР та з визначення антигену) – менше 5%.

Жовтий рівень є базовим для всієї країни і передбачає відповідні обмеження та протиепідемічні заходи, але з певними пом’якшеннями.

Зокрема:

  • дозволятиметься проведення масових заходів (культурних, спортивних тощо, якщо для однієї особи передбачатиметься 4 кв. метри площі, або з наповненістю залу не быльше 50% місць. Раніше діяли обмеження, що в заходах може брати участь не більше 20 осіб і для кожного мало бути передбачено 5 кв. метрів площі;
  • дозволятиметься відвідування закладів освіти групами більш як 20 осіб;
  • можна буде проводити матчі командних ігрових видів спорту, але за умови, що глядачів буде половина від передбачених місць;
  • будуть працювати ресторани, кафе, бари та їдальні – до 00:00 години (раніше працювали до 23:00);
  • дозволяється робота басейнів, у спортзалах та фітнес-центрах можна буде перебувати більшій кількості людей.

Помаранчевий рівень встановлюється після жовтого і свідчить про ускладнення епідемічної ситуації. Він не передбачає запровадження додаткових обмежень на державному рівні, але сигналізує про небезпеку наближення до червоного рівня.

На червоному рівні передбачається введення жорстких карантинних обмежень, які діяли під час січневого локдауну.

Зокрема:

  • буде заборонена діяльність закладів громадського харчування (окрім адресної доставки та послуги «з собою»);
  • заборонена робота торговельно-розважальних центрів та інших розважальних закладів – кінотеатрів, театрів тощо;
  • не працюватимуть заклади освіти (окрім дитячих садків і початкових класів у школах);
  • будуть зачинені непродовольчі ринки та магазини, спортивні зали, басейни, фітнес-центри.

Рішення ухвалено з доопрацюванням в одноденний термін.

Урядова постанова набуває чинності 24 лютого 2021 року.

Фінансові ринки

Національний банк України постановою «Про внесення змін до Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» від 03 лютого 2021 року № 14 удвічі збільшив е-ліміт для низки валютних операцій фізичних осіб з переказу коштів за кордон або на рахунки юридичних осіб – нерезидентів, відкриті в Україні, – до 200 тис. євро.

Серед таких операцій:

  • здійснення інвестицій за кордон;
  • розміщення коштів на власних іноземних рахунках;
  • переказ коштів за договором страхування життя;
  • надання позики нерезидентам.

«За оцінками Національного банку, зазначене рішення в напрямі валютної лібералізації не матиме суттєвого впливу на функціонування валютного ринку України, у тому числі з огляду на те, що фізичні особи вже понад рік мають можливість вільно купувати безготівкову іноземну валюту без будь-яких зобов’язань та підстав. У 2020 році фізичні особи в межах e-ліміту перерахували за кордон близько 274 млн євро. Ця сума менша за середньоденний обсяг торгів на міжбанківському валютному ринку», – зазначив заступник Голови Національного банку Юрій Гелетій.

Позитивна ситуація на валютному ринку створює належні передумови для поступової лібералізації валютного регулювання, черговим кроком якої є підвищення відповідного е-ліміту.

Повне зняття е-ліміту на здійснення фізичними особами інвестицій за кордон є одним із пріоритетів Національного банку, передбачених Дорожньою картою валютної лібералізації. Це стане можливим після остаточного ухвалення та імплементації пакета законопроєктів щодо протидії BEPS (Плану протидії розмивання бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування).

Також Нацбанк продовжує сприяти використанню цифрових аналогів паперових документів. З цією метою банкам і небанківським фінансовим установам дозволено під час здійснення валютних операцій з фізособами використовувати цифрові паспорти в мобільному застосунку «Дія» за наявності необхідних технологічних можливостей.

Праця та заробітна плата

Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» (проєкт № 3623).

Законом запроваджується облік трудової діяльності працівника в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Законом врегульовано механізм накопичення, обробки та використання цієї інформації, зокрема, для підтвердження наявного стажу роботи та призначення пенсій.

Відповідні зміни внесено до Кодексу законів про працю України, Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, законів України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про державну службу» та деяких інших законодавчих актів.

Законом передбачено:

  • установити п’ятирічний перехідний період для включення до Державного реєстру відомостей з паперових трудових книжок про трудову діяльність працівника (протягом цього періоду застосовуватиметься як паперова трудова книжка, так й електронна форма уже наявних або внесених відомостей про трудову діяльність працівника з Державного реєстру);
  • визначити, що внесення відомостей про трудову діяльність до Державного реєстру через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України у формі сканованих або оцифрованих копій, передбачених законодавством документів (трудової книжки, довідок тощо), здійснюється працівником і роботодавцем із обов’язковим накладенням кваліфікованого електронного підпису;
  • установити, що після внесення відомостей про трудову діяльність працівника до Державного реєстру роботодавець зобов’язаний видати оригінал паперової трудової книжки йому на руки під підпис, при цьому також передбачено обов’язок роботодавця вносити на вимогу працівника до паперової трудової книжки записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення;
  • запровадити можливість автоматичного призначення пенсії (без особистого звернення особи) зі збереженням за особою права відстрочення виходу на пенсію, при цьому, якщо особою перенесено призначення пенсії та продовжено перебування у трудових відносинах, розмір її пенсії підвищуватиметься на 0,5–0,75%. У межах автоматичного призначення пенсій також передбачено можливість визначення за допомогою програмних засобів Державного реєстру найбільш вигідного варіанта для призначення пенсії, включаючи дату такого призначення.

Така реформа створить можливості для:

  • зменшення витрат роботодавців на ведення паперового документообігу;
  • спрощення доступу до інформації про набутий стаж працівників для призначення виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, насамперед у випадку тимчасової втрати працездатності,
  • врахування даних стосовно освіти та кваліфікації, яку має працююче населення та яку отримують молоді люди, для забезпечення узгодження пропозицій, які існують на ринку праці, та планування підготовки (перепідготовки) фахівців за актуальними напрямами;
  • усунення можливих ризиків і негативних наслідків втрати трудової книжки, її фізичного пошкодження, фальсифікації та внесення недостовірних відомостей до цього документа.

Утім, остаточний текст Закону поки що не оприлюднено.

Інше

Президент України підписав Закон України «Про державну підтримку інвестиційних проєктів із значними інвестиціями в Україні» № 1116-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 17 грудня 2020 року.

Цей документ сприятиме відновленню інвестиційної активності в Україні після кризового 2020 року.

Закон передбачає надання державної підтримки українським та іноземним інвесторам із загальною сумою інвестицій від 20 млн євро.

Зокрема, визначено можливість отримання податкових пільг, забезпечення інвестиційних проєктів об’єктами суміжної інфраструктури, надання переважного права землекористування земельними ділянками державної або комунальної власності для реалізації інвестиційних проєктів, закріплення гарантій інвестора через укладення прямого договору з урядом України. При цьому загальний обсяг державної підтримки не може перевищувати 30% від суми інвестицій у проєкт.

Згідно з документом, підтримка надаватиметься підприємствам, які працюють у переробній промисловості, транспортній галузі, освіті, науковій та науково-технічній галузях; у сфері охорони здоров’я, мистецтва, культури, спорту, туризму та курортно-рекреаційній.

Також передбачено створення спеціальної урядової уповноваженої установи, що займатиметься супроводом інвестиційних проєктів, допомогою інвесторам від початку проєкту й протягом усього часу його тривалості.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра