Огляд законодавства

08 – 12 березня 2020 року. Лікарняні листки в Україні проходитимуть верифікацію

Кабінет Міністрів України повідомив, що допомоги з тимчасової втрати працездатності, а також у зв’язку з вагітністю та пологами будуть проходити процес верифікації. Верифікація виплат від Фонду соціального страхування України (далі – ФССУ) повинна забезпечити цільове використання коштів та мінімізувати ризик помилок під час здійснення виплат. Верифікація не вплине на строки фінансування матеріального забезпечення від Фонду.

Найближчим часом буде опрацьовано технічні питання інформаційного обміну для проведення верифікації, підписано відповідний протокол і оновлений договір із Міністерством фінансів України, а також розроблено механізм надання рекомендацій у разі виявлення невідповідностей даних.

Про це було домовлено 10 березня на робочій нараді, ініційованій Міністерством соціальної політики України. Участь у заході взяли представники ФССУ, Міністерства фінансів і Міністерства соцполітики.

Також під час круглого столу Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів 11 березня було обговорено прогрес і проблемні питання впровадження верифікації.

Верифікація виплат буде здійснюватися для всіх видів матеріального забезпечення і страхових виплат Фонду соціального страхування України. Зокрема, буде впроваджено механізми превентивної верифікації, що дасть змогу упередити здійснення нецільових видатків.

Нагадаємо, раніше реалізація верифікації була розпочата для страхових виплат, які ФССУ здійснює для потерпілих внаслідок нещасних випадків на виробництві або профзахворювань, а також членів їх сімей.

Державна податкова служба України нагадала, що змінами, внесеними Законом України від 16.01.2020 р. № 466-ІХ до п. 46.2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), передбачено, що платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16.07.1999 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом та подають контролюючому органу:

  • разом з податковою декларацією за відповідний річний податковий (звітний) період Звіт про фінансовий стан (баланс) та Звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором;
  • річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним.

Водночас, оскільки ця зміна набрала чинності 23 травня 2020 року, вперше норма цього пункту щодо обов’язкового подання річної фінансової звітності разом з аудиторським висновком у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним, застосовується в 2021 році за підсумками 2020 звітного року.

Відповідно до п. 3 ст. 14 Закону № 996 залежно від категорії суб’єкта господарювання фінзвітність разом з аудиторським висновком повинні подавати:

  • підприємства, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів), публічні акціонерні товариства, суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку та суб’єкти господарювання, які провадять діяльність у видобувних галузях – не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, повинні оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським висновком на своїй вебсторінці (у повному обсязі) та в інший спосіб у випадках, визначених законодавством;
  • великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів, та середні підприємства – не пізніше ніж до 01 червня року, що настає за звітним періодом, повинні оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком на своїй вебсторінці (у повному обсязі);
  • інші фінансові установи, що належать до мікропідприємств та малих підприємств, – не пізніше ніж до 01 червня року, що настає за звітним періодом, повинні оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком на власній вебсторінці (у повному обсязі).

У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ПКУ для подання податкових декларацій (розрахунків).

Штраф, передбачений цією нормою, становить 340 гривень, а за повторне порушення (якщо протягом року вже застосовувався такий штраф) – 1 020 гривень.

Державна податкова служба України в категорії 101.17 «ЗІР» відповіла на запитання «Чи може платник податку виправити помилку, допущену при заповненні скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН?».

Платник податку не може виправити помилку, допущену під час заповнення скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Скарга).

У разі отримання другої квитанції з повідомленням про помилки такий платник їх усуває та протягом 10 робочих днів з наступного дня після набрання чинності рішенням комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повторно направляє до Державної податкової служби Скаргу з додатками.

На період з 18.03.2020 р. до дня закінчення карантину (дата якого буде визначена відповідним законодавчим актом) не застосовуються граничні строки (10 робочих днів) для подання Скарг на рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, що були прийняті (дата прийняття рішення) з 03.03.2020 р. та за якими відсутні вже подані до комісії центрального рівня скарги з прийнятими відповідними рішеннями.

Якщо після реєстрації Скарги в ДПС платник виявив помилку в даних, за якими не проводиться автоматизована перевірка, то до моменту прийняття рішення комісією центрального рівня він має право надіслати заяву про відкликання Скарги та повторно подати Скаргу до комісії центрального рівня з урахуванням законодавчо встановлених строків.

Державна податкова служба України в категорії 109.04 «ЗІР» повідомила, що підприємства споживчої кооперації під час провадження діяльності на території села та сільськогосподарські товаровиробники, які використовують продукцію власного виробництва, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО/програмних РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій за умови, що граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів кожного структурного (відокремленого) підрозділу (пункту продажу товарів) таких підприємств не перевищуватиме 250 тис. гривень.

У разі перевищення зазначеного розміру суб’єкт господарювання зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати РРО та/або ПРРО та проводити розрахунки із застосовуванням РРО та/або ПРРО.

Державна податкова служба України в категорії 107.01.03 «ЗІР» відповіла на запитання «Яка сума вважається доходом ФОП – платника ЄП (першої – третьої груп) у разі використання платіжних терміналів при здійсненні розрахунків за товари (роботи, послуги): повна сума виручки (з врахуванням суми комісії, утриманої банком) чи сума виручки за мінусом суми комісії, утриманої банком?».

Порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначено у гл. 1 розд. XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з пп. 1 п. 292.1 ПКУ для фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку доходом є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ.

До доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у формі процентів, дивідендів, роялті, страхових виплат і відшкодувань, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

До суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) (абз. 1 п. 292.3 ПКУ).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (п. 292.6 ПКУ).

Отже, якщо під час здійснення розрахунків за товари (роботи послуги) із використанням платіжних терміналів із суми виручки банком утримується комісійна винагорода за послуги з розрахункового обслуговування, то доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку вважається вся вартість реалізованого товару (робіт, послуг) з врахуванням відсотків (комісії) банку.

Датою отримання доходу є дата надходження коштів на розрахунковий рахунок платника єдиного податку.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра