Податки
ПДВ
Державна фіскальна служба України в категорії 101.16 «ЗІР» відповіла на запитання, якою датою складається розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на суму попередньої оплати за операцією з постачання товарів, які будуть ввезені на митну територію України, якщо під час митного оформлення таких товарів їх коди змінено згідно з УКТ ЗЕД?
У разі зміни опису (номенклатури) постачання товарів продавець в обов’язковому порядку повинен скласти РК до ПН, у якому зі знаком «–» зазначає показники щодо товарів/послуг, номенклатура яких змінюється. Для додавання нової товарної позиції, якої не було у податковій накладній, яка коригується, в РК до ПН зі знаком «+» в окремих рядках зазначаються показники опису (номенклатури) товарів/послуг, що додаються (нові товарні позиції).
За операцією з постачання ввезених на митну територію України товарів (за які отримано попередню оплату) у разі зміни кодів УКТ ЗЕД під час митного оформлення таких товарів, РК до ПН складається на дату їх митного оформлення.
Державна фіскальна служба України на своєму офіційному сайті повідомила, що в Електронному кабінеті платникам надано он-лайн доступ до інформації щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості, визначених відповідно до пункту 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 21.02.2018 р. № 117.
Інформація про відповідність платника критеріям ризиковості (у разі її наявності) відображається в особистому кабінеті із зазначенням пункту таких критеріїв, а також дати внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків.
Крім того, в Електронному кабінеті платники мають доступ до показників: D (навантаження за останні 12 календарних місяців), Р (сума ПДВ, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування кількісних і вартісних показників, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних у звітному періоді) щодо періодів, та позитивної податкової історії платника податку за визначеними критеріями.
Державна фіскальна служба України в категорії 101.17 «ЗІР» відповіла на запитання, які дії платника, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування?
Ураховуючи всі складові реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), з метою з’ясування обставин, за якими протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, представники фіскального відомства запропонували:
1. Через Електронний кабінет, шляхом перегляду в режимі реального часу переглянути дані ЄРПН щодо складених платником чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування;
2. Звернутись до Центру обслуговування платників податків за своїм місцезнаходженням чи до гарячої лінії за телефоном 0-800-501-007 (напрямок 0) з детальним описом ситуації;
3. Якщо після надсилання податкової накладної чи розрахунку коригування через 2 години не надійшла квитанція, в Електронному кабінеті відсутні дані про реєстрацію та інспектор по телефону підтвердив відсутність надходження документа, то потрібно надіслати документ повторно на реєстрацію.
Податок на прибуток
Державна фіскальна служба України, враховуючи численні запитання головних управлінь ДФС в областях та платників податків щодо технічної можливості подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2018 рік за новою формою, на доповнення до листа «Щодо змін до декларації з податку на прибуток підприємств» від 04.01.2019 № 357/7/99-99-15-02-01-17 (далі – лист ДФС від 04.01.2019) та з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств у листі «Щодо технічної можливості подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2018 рік за новою формою» від 13.02.2019 р. № 4622/7/99-99-15-02-01-17 повідомила таке.
У зв’язку з набуттям 14.12.2018 чинності наказу Міністерства фінансів України від 19.10.2018 № 842 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 листопада 2018 року за № 1303/32755 (далі – наказ № 842), розроблено та впроваджено оновлену форму податкової декларації з податку на прибуток підприємств (ідентифікатор форми J0100117 для юридичних осіб) (далі – декларація за новою формою).
Враховуючи, що видання наказу № 842 обумовлено змінами з 01.01.2018 в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, які впливають на показники бюджету, листом ДФС від 04.01.2019 рекомендовано платникам податку на прибуток підприємств за базовий звітний (податковий) період – 2018 рік подавати податкову декларацію за новою формою.
Електронна форма за ідентифікатором J0100117 розміщена на офіційному веб-порталі ДФС у рубриці: Електронна звітність > Платникам податків про електронну звітність > Інформаційно-аналітичне забезпечення > Реєстр форм електронних документів, і є доступною для використання розробниками програмного забезпечення.
Електронна форма за ідентифікатором J0100117 передбачає необхідність встановлення позначки «базовий звітний період квартал» або «базовий звітний період рік». Зазначене має бути реалізовано у програмному забезпеченні, яке використовує платник для подання нової форми декларації в електронному вигляді.
Відповідно інформаційні системи ДФС забезпечують приймання декларації за новою формою за ідентифікатором J0100117 як за наявності позначки «базовий звітний період квартал» – для платників податку, що складають податкову декларацію з податку на прибуток підприємств (далі – декларація) за податкові (звітні) періоди квартал, півріччя, три квартали, рік, так і за наявності позначки «базовий звітний період рік» – для платників податку, яким встановлено річний податковий (звітний) період.
Разом з тим п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Враховуючи зазначене, до 01.04.2019 буде забезпечено також прийняття декларацій за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу від 28.04.2017 № 467), а саме:
- за базовий звітний період рік – за ідентифікатором форми J0108104;
- за базовий звітний період квартал – за ідентифікатором форми J0100116.
Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ, якщо в майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться в раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Отже, у разі необхідності внесення змін до податкової звітності за минулі податкові (звітні) періоди у порядку, визначеному ст. 50 ПКУ, до 01.04.2019 платники податку матимуть можливість подавати уточнюючі декларації за ідентифікаторами форм J0108104, J0100116 та J0100516.
При виправленні помилок за податкові (звітні) періоди 2015-2017 років суб’єктами господарювання – виробниками сільськогосподарської продукції, якими було обрано річний податковий (звітний) період відповідно до пп. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 ПКУ, такі платники в уточнюючих деклараціях обов’язково проставляють позначку в рядку «виробника сільськогосподарської продукції» у полі 9 «Особливі відмітки» заголовної частини декларації та можуть використовувати ідентифікатор форми J0100516, що буде діяти до 01.04.2019, а у подальшому – нову форму за ідентифікатором J0100117.
Після 01.04.2019 уточнюючі декларації прийматимуться тільки за новою формою (за ідентифікатором J0100117).
Згідно з абзацом п’ятим п. 50.1 ст. 50 ПКУ, якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
У разі подання платником за 2018 рік декларації за новою формою за ідентифікатором форми J0100117 до закінчення граничного строку подання (01.03.2019 включно), податкові зобов’язання визначаються за декларацією, що подана останньою, незважаючи на наявність раніше поданої за ідентифікатором форми J0108104 або J0100116.
Звертаємо увагу, що платники єдиного податку (фізичні і юридичні особи), які здійснювали у 2018 році на користь нерезидента – юридичної особи або уповноваженої ним особи будь-які виплати, відповідно до п. 297.5 ст. 297 ПКУ здійснюють нарахування та сплату податку з доходів нерезидента в порядку, розмірі та у строки, встановлені розділом III ПКУ. Таким платникам необхідно буде подати декларацію за новою формою із обов’язковим проставлянням позначки в рядку «платник єдиного податку» у полі 9 «Особливі відмітки» заголовної частини декларації та поданням додатка ПН до рядка 23 ПН декларації. Подання до декларації інших додатків та фінансової звітності від платників єдиного податку не вимагається.
При цьому платники єдиного податку використовують декларацію за новою формою за ідентифікатором J0100117 – для юридичних осіб та за ідентифікатором F0100702 – для фізичних осіб.
Рентна плата
Державна фіскальна служба України у своєму листі «Про величину коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у ІV кварталі 2018 року для гірничих підприємств, що порушили строк регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр» від 31.01.2019 р. № 3041/7/99-99-12-03-04-17 поінформувала про величину коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у IV кварталі 2018 року для гірничих підприємств, що порушили строк регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр.
Розрахункова вартість товарної продукції гірничого підприємства визначається як сума витрат, обчислених згідно з пп. 252.11 - 252.15ПКУ та прибутку як алгебраїчного добутку вказаних витрат та коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, обчисленого в матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (п. 252.16 ПКУ).
У випадку порушення гірничими підприємствами строку регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр передбачено застосування коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки НБУ (далі – облікова ставка).
У IV кварталі 2018 року діяла 1 (одна) облікова ставка – 18 %, затверджена рішеннями Правління НБУ від 06.09.2018 р. № 593-рш, від 25.10.2018 р. № 714-рїп та від 13.12.2018 р. № 834-рш відповідно.
Податківці, базуючись на принципі рівномірності, обчислили розмір середньозваженої облікової ставки НБУ для визначення коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства для розрахунку величини податкового зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Тривалість дії облікової ставки: 18 % – 92 дні (01.10.2018 – 31.12.2018).
Отже, платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, які порушили строк регулярної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин у межах ділянок надр, на які їм надано спеціальні дозволи на користування надрами, обчислюють податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за IV квартал 2018 року із застосуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства в розмірі 54 % – трикратному розмірі середньозваженої облікової ставки НБУ.
Облік і звітність
Державна фіскальна служба України у категорії 102.23.02 «ЗІР» відповіла на питання, чи подається до органів ДФС Звіт про управління разом з річною Податковою декларацією з податку на прибуток підприємств?
Відповідно до п. 46.2 ПКУ платник податку на прибуток подає разом із відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ПКУ платниками податку на прибуток є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств та її невід’ємною частиною.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996 (далі – Закон).
Статтею 11 Закону визначені загальні вимоги до фінансової звітності, зокрема, порядок та строки подання фінансової звітності, Звіту про управління (далі – Звіт) визначаються КМУ, для банків – НБУ.
Звіт подається разом з фінансовою звітністю та консолідованою фінансовою звітністю в порядку та строки, встановлені законом.
У ст. 1 Закону визначені терміни, зокрема, Звіт – це документ, що містить фінансову та нефінансову інформацію, яка характеризує стан і перспективи розвитку підприємства та розкриває основні ризики і невизначеності його діяльності.
Постановою КМУ від 11.07.2018 р. № 547, яка набрала чинності 14.07.2018 р., внесено зміни до Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419, згідно з яким разом з річною фінансовою звітністю платники податків подають Звіт.
У разі подання підприємством консолідованої фінансової звітності подається консолідований Звіт. Середні підприємства мають право не відображати у Звіті нефінансову інформацію.
Фінансова звітність подається органам, до сфери управління яких належать підприємства, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, а також згідно із законодавством – іншим органам та користувачам, зокрема органам державної статистики.
Банки подають фінансову звітність, консолідовану фінансову звітність, Звіт та консолідований Звіт Національному банку в установленому ним порядку.
При цьому, річна фінансова звітність, річна консолідована фінансова звітність, Звіт, консолідований Звіт, звіт про платежі на користь держави та консолідований звіт про платежі на користь держави, складання яких передбачено законодавством, повинні бути оприлюднені разом з аудиторським звітом на веб-сторінці або веб-сайті підприємства (у повному обсязі) та в інший спосіб у випадках, визначених законодавством.
Методичні рекомендації зі складання Звіту затверджено наказом Мінфіну від 07.12.2018 р. № 982.
Загальні вимоги до фінансової звітності визначені Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1, затвердженим наказом Мінфіну від 07.02.2013 р. № 73 (далі – П(С)БО).
Пунктом 1 розд. ІІ П(С)БО встановлено, що фінансова звітність складається з: балансу (звіту про фінансовий стан), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності.
У формі Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженій наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. № 897 (далі – Декларація), передбачено відображення наступних форм фінансової звітності, як додатка «ФЗ» до Декларації, у яких проставляються позначки щодо наявності поданих до Декларації форм фінансової звітності:
- Баланс (звіт про фінансовий стан);
- Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід);
- Звіт про рух грошових коштів;
- Звіт про власний капітал;
- Примітки до річної фінансової звітності;
- Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва (Баланс, Звіт про фінансові результати);
- Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва (Баланс, Звіт про фінансові результати).
Підтвердженням подання фінансової звітності разом з Декларацією є позначка «+» у клітинці «ФЗ» таблиці «Наявність додатків» та в таблиці «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності».
Платник проставляє позначку в тих графах таблиці, що відповідають назвам форм фінансової звітності, поданої разом із Декларацією.
Враховуючи зазначене, Звіт не є складовою фінансової звітності і, відповідно, обов’язку подання Звіту до контролюючих органів разом з Декларацією законодавством не визначено.
Контроль і відповідальність
Кабінет Міністрів України ухвалив ініційовані і розроблені Мінекономрозвитку рішення щодо можливості продовження строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у разі встановлення Національним банком України (НБУ) граничних строків за такими операціями, а також затвердив окремі групи товарів і галузей економіки, які подаватимуться до НБУ для встановлення винятків та особливостей для них. Про це повідомляється на офіційному сайті Мінекономрозвитку.
Як відомо 21 червня 2018 року Верховна Рада ухвалила Закон України «Про валюту і валютні операції» з метою лібералізувати валютне регулювання в Україні.
Цей закон, зокрема, визначає, що НБУ має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Крім того, за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені НБУ, можуть бути подовжені Мінекономрозвитку, шляхом видачі відповідного висновку.
Рішенням Мінекономрозвитку, зокрема, передбачається:
- затвердження порядку видачі висновків щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, встановлених НБУ, яким, зокрема, встановити підстави для одержання висновку, перелік документів, що подаються суб’єктами господарювання для його отримання, строки розгляду, виключні підстави для відмови у його видачі;
- подання суб’єктами господарювання документів для отримання висновку у паперовій та в електронній формі (через Єдиний державний портал адміністративних послуг);
- оприлюднення інформації щодо виданих висновків на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку.
Ухвалення цього рішення забезпечить підвищення відкритості, прозорості, регламентованості та передбачуваності дій органів виконавчої влади при видачі висновків щодо продовження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Уряд також ухвалив підготовлене Мінекономрозвитку розпорядження, яким затверджено перелік товарів та галузей економіки, для яких НБУ має право застосовувати винятки або особливості розрахунків за експортно-імпортними операціями, а саме:
- для товарів, які використовуються суб’єктами космічної діяльності та літакобудування для виготовлення та розроблення різноманітних систем космічних апаратів, комплексів тощо, а також є в розробці, виробництві, переобладнанні, ремонті, модифікації, технічному обслуговуванні авіаційної техніки;
- для товарів, які експортуються та імпортуються за угодами про розподіл продукції;
- для товарів, імпорт яких здійснюється в рамках виконання державних контрактів з оборонного замовлення;
- для послуг (крім транспортних і страхових), робіт, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, що експортуються;
- для медичних послуг, що імпортуються для забезпечення лікування (у тому числі обстеження та діагностики) за кордоном громадян України з захворюваннями, згідно із затвердженим МОЗ переліком орфанних захворювань, що призводять до скорочення тривалості життя хворих або їх інвалідизації та для яких існують визнані методи лікування.
- для товарів і послуг, що підлягають закупівлі відповідно до угод щодо закупівлі, що укладаються МОЗ із спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупівлі, або угод на закупівлю лікарських засобів, медичних виробів, допоміжних засобів та інших товарів медичного призначення і послуг, що укладаються централізованою закупівельною організацією-державним підприємством, засновником якого є МОЗ.
Праця і заробітна плата
Державна служба України з питань праці на своєму сайті відповіла на запитання, на які відпустки має право подружжя усиновлювачів, якщо усиновленим дітям 4 роки та 1 рік?
Відповідно до статті 181 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР особі, яка усиновила дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, старше трьох років, надається одноразова оплачувана відпустка у зв’язку з усиновленням дитини тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів – при усиновленні двох і більше дітей) без урахування святкових і неробочих днів після набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини (якщо усиновлювачами є подружжя – одному з них на їх розсуд).
Якщо одна усиновлена дитина віком старше трьох років, оплачувана відпустка надається тривалістю 56 календарних днів.
Згідно зі ст. 18 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одним із прийомних батьків чи батьків-вихователів.
Міністерство соціальної політики України у листі «Про назви посад «Генеральний директор» та «Директор» від 06.02.2019 Р. № 19/0/193-19 повідомило, що відмінність між «Директором» та «Генеральним директором» полягає в тому, що перший здійснює керівництво однією організаційною одиницею (підприємством, організацією, комплексом тощо), а другий зазвичай керує кількома організаційними одиницями, що складають відповідну об’єднану структуру (асоціацію, концерн, обֹ’єднання тощо).
При цьому, якщо згідно з установчими документами та організаційною структурою підприємства певними напрямами (видами) діяльності керують директори із відповідних питань («Директор з економіки», «Директор фінансовий», «Директор технічний» тощо), а не заступники директора з аналогічних питань, то «загальним» керівником також може бути «Генеральний директор».
Крім того, у разі створення (згідно зі статутом товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю) колегіального виконавчого органу – «Дирекція», яку очолює генеральний директор, у штатному розписі цього товариства можуть застосовуватися назви посад:
- «Генеральний директор дирекції товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» або «Генеральний директор товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»;
- «Заступник генерального директора дирекції товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» або «Заступник генерального директора товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Такі посади утворюються від зазначеної базової назви генерального директора.
Державна служба України з питань праці на своєму офіційному сайті повідомила, що нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку.
При роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. Це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу.
Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною в тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем.
Забороняється залучення до роботи в нічний час:
1) вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років;
2) осіб, молодших вісімнадцяти років;
3) інших категорій працівників, передбачених законодавством.
Залучення жінок до робіт у нічний час не допускається, за винятком тих галузей народного господарства, де це викликано особливою необхідністю і дозволяється як тимчасовий захід.
Також обмеження не поширюються на жінок, які працюють на підприємствах, де зайняті лише члени однієї сім’ї.
Робота осіб з інвалідністю у нічний час допускається лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.
Ринки фінансових послуг
Національний банк України розширив перелік валютних послаблень для бізнесу, які введені в дію 7 лютого разом із Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 р. № 2473-VIII. Додатково до більш ніж 20 інших валютних послаблень для фізичних та юридичних осіб, презентованих на початку січня, Національний банк вирішив:
- дозволити бізнесу репатріацію дивідендів в іноземній валюті за 2018 рік. Такі операції здійснюватимуться в межах загального ліміту на повернення дивідендів, нарахованих за періоди до 2018 року включно, у межах 7 млн євро на місяць;
- скасувати для бізнесу вимогу щодо попереднього резервування коштів у гривні для подальшої купівлі валюти (режим Т+1) з 7 лютого;
- знизити норму обов’язкового продажу валютних надходжень бізнесом – з 50% до 30%, починаючи з 1 березня.
Нацбанк також надав можливість населенню проводити операції з онлайн-купівлі іноземної валюти та банківських металів на суму до 150 тис грн не в операційний, а в календарний день. Це означає, що онлайн-купівля валюти через інтернет-банкінги і мобільні додатки є доступною громадянам у режимі 24/7.
НБУ уточнив, що перерахування валюти за кордон юридичними особами для розміщення на депозитних рахунках (в межах ліміту 2 млн євро на рік) можливо лише за рахунок власної, а не купленої іноземної валюти.
Водночас для протидії непродуктивному відтоку капіталу Нацбанк заборонив бізнесу та населенню переказувати кошти з метою надання кредитів, здійснення інвестицій або розміщення на банківських рахунках у державу-агресор/державу-окупант, офшорні зони та країни, що не виконують/не належно виконують рекомендації FATF. Також Національний банк тимчасово зберіг обмеження щодо купівлі банками облігацій зовнішньої державної позики України.
Спрощено окремі вимоги щодо здійснення валютного нагляду банками. Зокрема, для зменшення їх операційних та часових витрат скасована вимога щодо складання письмового висновку як за кожною операцією, так і за договором.
Крім того, скорочено перелік індикаторів сумнівних операцій під час здійснення валютного нагляду. Зокрема, фінансова допомога, за рахунок якої здійснюється операція, не вважатиметься окремим індикатором, а аналізуватиметься фінансовими установами в рамках заходів щодо встановлення джерел походження коштів клієнта.
Зазначені зміни затверджені постановами НБУ «Про внесення змін до Положення про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції» від 05.02.2019 р. № 33, а також «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 06.02.2019 р. № 35.
Також постановою НБУ «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 05.02.2019 р. № 31 скасовуються окремі нормативно-правові акти Нацбанку у сфері валютного регулювання, які втрачають актуальність із дня введення в дію Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 р. № 2473-VIII.
Національний банк України постановою «Про затвердження Змін Положення про ведення касових операцій у національній валюті» від 12.02.2019 р. № 37 з метою зменшення регуляторного впливу на суб’єктів господарювання урегулював низку питань стосовно порядку ведення касових операцій у національній валюті.
Зокрема, деталізовано такі питання:
- уточнено норми щодо оприбуткування готівки при застосуванні реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) з урахуванням вимог наказу Мінфіну «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» (зі змінами – наказ від 20.09.2018 № 773) від 14.06.2016 р. № 547. Зокрема надається можливість оприбуткування готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, шляхом забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом трьох років і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (книги обліку розрахункових операцій – у разі її використання);
- з огляду на звернення та пропозиції учасників фінансового ринку внесено зміни до порядку встановлення ліміту каси небанківським фінансовим установам, які отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків та які, крім операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, здійснюють видачу переказів готівкою. Небанківським фінансовим установам пропонується встановлювати ліміт каси в сумі, необхідній для забезпечення своєчасного та в повному обсязі виконання зобов’язань з виплати сум переказів за першою вимогою отримувача;
- уточнено поняття відокремлених підрозділів суб’єктів господарювання та визначено, що це філії, представництва, відділення, що наділяються частиною майна господарських організацій, здійснюючи щодо цього майна право оперативного використання чи інше речове право, передбачене законодавством України, та інші структурні підрозділи (стаціонарні або пересувні), де реалізуються товари, надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.
Крім того, постановою розширено перелік випадків, на які не поширюються обмеження готівкових розрахунків між суб’єктами господарювання та фізичними особами у розмірі 50 000 гривень.
Тепер такі обмеження не поширюються на виплати, пов’язані з оплатою праці (зокрема враховуючи соціальну значимість таких питань) та на використання готівкових коштів з фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій.
Операція обꞌєднаних сил
Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 і від 16 липня 2008 р. № 654», якою:
- врегульовано питання підтвердження військкоматами дружинам військовослужбовців, звільнених з військової служби до 1 січня 2004 року, стажу роботи за період проживання в місцевостях, де не було можливості працевлаштування за спеціальністю;
- надано можливість підтверджувати трудовий стаж за наявності виправлень або неточних записів у трудовій книжці за період роботи на підприємствах, в установах, організаціях, розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі;
- приведено у відповідність до норм законодавства термінологію щодо категорій осіб з інвалідністю.
