Податки
ПДВ
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо можливості включення до складу податкового кредиту суму ПДВ, зазначену у податковій накладній, у якій допущено помилку в даті складання» від 13.09.16 р. № 19854/6/99-99-15-03-02-15 роз'яснила, що податкова накладна, складена з помилковою датою, не може підтвердити податковий кредит покупця. Адже така помилка не дає можливості ідентифікувати період здійснення операції з постачання товарів/послуг, тож п. 201.11 Податкового кодексу України (далі − ПКУ) в цьому разі не спрацьовує.
Як відомо, податкова накладна, що містить помилки в обов’язкових реквізитах (окрім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), є підставою для віднесення покупцем сум податку на додану вартість (далі − ПДВ) до складу податкового кредиту, якщо помилки не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з надання права на використання комп'ютерної програми на умовах ліцензійного договору» від 12.09.16 р. № 19600/6/99-99-15-03-02-15 повідомляє про таке: якщо згідно з ліцензійним договором умови використання комп'ютерної програми обмежено функціональним призначенням та відтворення програми обмежено кількістю копій, необхідних для використання (використання «кінцевим споживачем»), то отримання винагороди постачальником не вважатимуть роялті. Такий платіж є оплатою вартості поставленої комп'ютерної програми (її копій), операцію з постачання якої звільнено від ПДВ за п. 26¹ підрозд. 2 р. XX ПКУ.
Розглядаючи операцію з надання права на використання комп'ютерної програми, контролери рекомендують у цьому випадку скласти до раніше оформленої податкової накладної розрахунок коригування.
Варто нагадати, що розрахунки коригування на зменшення суми компенсації реєструє в Єдиному реєстрі податкових накладних покупець.
Державна фіскальна служба України листом «Щодо порядку оподаткування ПДВ операції платника податку з безоплатної передачі товарів (подарунків до свят та корпоративних змагань) своїм робітникам» від 05.09.16 р. № 19171/6/99-99-15-03-02-15 повідомила, що компенсуючий ПДВ не потрібно нараховувати на передачу подарунків працівникам до свят та корпоративних змагань.
Водночас доведеться нарахувати ПДВ лише один раз − з огляду на базу оподаткування.
Податківці не згадують про те, що безоплатна передача товарів повинна відбуватися «в межах господарської діяльності». Натомість вони називають операцію безоплатного постачання об’єктом обкладення ПДВ.
Нагадаємо, нещодавно фіскали висловили несподівану позицію, що під час безоплатного постачання товарів/послуг податкові зобов’язання виникають лише один раз — з огляду на базу оподаткування, а умовного ПДВ не нараховують.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо оподаткування ПДВ компенсації орендної плати за землю» від 13.09.16 р. № 19853/6/99-99-15-03-02-15 чітко висловилася на користь обкладення ПДВ суми компенсації земельного податку, яку орендар сплачує орендодавцю. Таку компенсацію податківці назвали частиною бази оподаткування за п. 185.1 ПКУ.
Як відомо, з початку цього року з’являлися роз’яснення контролерів, що такі компенсації комунальних послуг, земельного податку, податку на нерухоме майно, отримані орендодавцем від орендаря, не є об’єктом оподаткування, тож ПДВ на них не нараховують.
Згодом Державна фіскальна служба України (далі − ДФСУ) змінила свою позицію на традиційну, погодившись з нарахуванням ПДВ на компенсацію комунпослуг, однак про свій підхід до оподаткування компенсації земподатку прямо не висловлювалася.
Податок на прибуток
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо оподаткування доходів при виплаті роялті за програмне забезпечення, якщо такі платежі не вважаються роялті» від 28.09.16 р. № 21036/6/99-99-15-02-02-15 повідомила: якщо підприємство здійснює платежі нерезиденту, які за правилами бухобліку визнаються роялті, а для цілей обкладення податком на прибуток не підпадають під таке поняття, то до таких виплат п. 141.4 ПКУ не застосовують. Отже, податок на репатріацію утримувати не потрібно.
Перелік виплат, які не вважають роялті з метою оподаткування, визначений у пп. 14.1.225 ПКУ. Крім того, наголошено, якщо міжнародним договором, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, установлено інші правила, ніж передбачено ПКУ, то застосовують правила міжнародного договору. Отже, якщо такий договір про уникнення подвійного оподаткування з відповідною країною містить власні трактування понять, то для визначення роялті слід застосовувати такий міжнародний договір.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо коригування фінрезультату до оподаткування на суму перерахованих коштів неприбутковим організаціям» від 16.09.16 р. № 20223/6/99-99-15-02-02-15 пояснила, як платнику податку на прибуток коригувати фінрезультат до оподаткування на вимогу пп. 140.5.9 ПКУ під час передачі товарів (робіт, послуг) та коштів неприбутковим організаціям та установам, якщо фінрезультат попереднього звітного року в таких надавачів є від'ємним. За словами податківців, якщо об'єкт обкладення податком на прибуток у минулому році відсутній, то фінрезультат до оподаткування поточного року необхідно збільшити на всю суму безоплатно перерахованих коштів (товарів, робіт, послуг) неприбутковим організаціям.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо подання неприбуткового Звіту» від 17.10.16 р. № 33649/7/99-99-15-02-01-17 пояснила, що чекає на неприбутківця, який порушить неприбуткові умови ст. 133.4 ПКУ. Йому потрібно буде подати Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, затверджений наказом Мінфіну України від 17.06.16 р. № 553, у термін, установлений для місячного звітного періоду (за період із початку року по останній день місяця, у якому вчинено порушення). Також слід розрахувати в ньому податок на прибуток за ставкою 18% з огляду на суму коштів, використаних не за цільовим призначенням. Такого неприбутківця виключають із Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Далі до кінця поточного року неприбутківець зобов'язаний щоквартально подавати до податкової квартальну фінзвітність і податково-прибуткову декларацію. З наступного року він звітує в загальному порядку як звичайний платник податку на прибуток.
Інші податки та збори
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо порядку справляння акцизного податку з пива солодового» від 28.09.16 р. № 10209/О/99-99-15-03-03-14 зазначила, що заклад роздрібної торгівлі (ресторан-броварня) під час продажу пива власного виробництва обкладає пиво акцизом одночасно за двома ставками:
- специфічною (абсолютною) ставкою акцизного податку в розмірі 2,48 грн за літр;
- адвалорною (відносною) ставкою в розмірі 5% від вартості (з ПДВ та без урахування акцизного податку з реалізації роздрібними торговцями).
Таке роз'яснення висновується з того, що ПКУ не передбачає звільнення від оподаткування операцій з підакцизними товарами у випадку, коли госпсуб’єкт є виробником і роздрібним торговцем.
Облік і звітність
Державна фіскальна служба України наказом «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій» від 28.09.16 р. № 813 затвердила новий держреєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі − РРО). Слід нагадати, що в ньому наводять перелік моделей, модифікації РРО, дозволених до первинної реєстрації, та РРО, первинну модифікацію яких заборонено. Відповідно, попередній перелік, що був затверджений наказом ДФСУ «Про затвердження Державного реєстру розрахункових операцій» від 16.06.16 р. № 535, втратив свою актуальність.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо амортизації основних засобів підприємства, створеного шляхом виділу, застосування до них строків використання» від 04.07.16 р. № 14492/6/99-99-15-02-02-15 роз'яснила зазначене питання. Так, податковій амортизації основних засобів (далі − ОЗ) підприємства, яке виділилось, згідно з положеннями пп. 138.3.1 ПКУ підлягає балансова (залишкова) вартість ОЗ, переданих йому за розподільчим балансом, вартість яких визначено за правилами податкового обліку та відображено в податковій декларації підприємства, з якого було здійснено виділ.
Державна фіскальна служба України листом «Про застосування РРО» від 17.08.16 р. № 17922/6/99-99-14-05-01-15 надала роз'яснення ситуації стосовно оформлення розрахункових документів у разі доставки кур'єрською службою. Отже, продавець товарів має забезпечити доставку покупцю роздрукованого раніше розрахункового документа (чека) разом із придбаним товаром за допомогою кур'єрської служби (поштової служби), яка може бути як сторонньою організацією, так і структурною одиницею продавця.
Також розрахунковий документ (чек) може бути видано покупцеві кур'єром (поштовою службою) під час передачі покупцю придбаного товару та сплати ним коштів за його придбання. При цьому такий розрахунковий документ (чек) мають роздрукувати з використанням РРО, зареєстрованого на такого кур'єра (поштову службу).
Міністерство фінансів України у своєму листі «Про подання фінансової звітності» від 14.08.16 р. № 31-11410-07-10/23534 нагадало, що облікову політику, як правило, змінюють із початку року. Однак це можна зробити й посеред року, якщо:
- змінюються статутні вимоги;
- змінюються вимоги органу, який затверджує положення (стандарти) бухгалтерського обліку;
- зміни забезпечать достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності підприємства.
Розпорядчий документ про облікову політику можуть прийняти як базисний на час діяльності підприємства, до якого за потреби вносяться зміни з визначеного часу.
Праця та заробітна плата
Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Деякі питання виплати пенсій, грошової допомоги та заробітної плати працівникам бюджетних установ» від 22.09.16 р. № 662, якою визначив вимоги до банків, що матимуть можливість проводити виплату пенсій, грошової допомоги та зарплати працівникам бюджетних установ. Відбір банків буде здійснюватися за підсумками конкурсу єдиною комісією, створеною Мінфіном, за участю представників Мінсоцполітики, Мінекономрозвитку, Казначейства, Пенсійного фонду та Нацбанку.
Уповноваженими на здійснення зазначених виплат зможуть бути банки, що мають активи, частка яких становить не менш ніж 1% активів банківської системи або контрольний пакет акцій яких належить міжнародним фінансовим і банківським установам, що мають міжнародний рейтинг інвестиційного класу від міжнародно визнаних рейтингових агенцій або в яких держава володіє часткою понад 75%. Також на час проведення конкурсу банки повинні відповідати таким вимогам:
- упродовж останніх шести місяців НБУ не застосовувалися заходи впливу у вигляді обмеження, зупинення чи припинення операцій, що здійснювалися банком;
- не мають фінансової заборгованості перед Фондом гарантування вкладів фізичних осіб щодо сплати зборів, штрафів, пені;
- не мають заборгованості зі сплати податків і зборів;
- протягом останніх 12 місяців щодо яких або до власників істотної участі в яких або до пов'язаних осіб яких не було застосовано Україною, іноземними державами — членами Організації економічного співробітництва та розвитку чи ЄС санкцій;
- здійснюють емісію електронних платіжних засобів (платіжних карток).
Фінансові установи матимуть три місяці перехідного періоду, щоб досягти відповідності оновленим вимогам.
Державна служба України з питань праці у своєму листі «Щодо довідки МСЕК під час прийняття на роботу» від 04.05.16 р. № 5081/4/4.1-ДП-16 звертає увагу на важливий нюанс: медико-соціальною експертною комісією (далі − МСЕК) може бути встановлено, що стан здоров'я інваліда перешкоджає виконанню професійних обов'язків, загрожує здоров'ю і безпеці праці інших осіб або ж продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенням здоров'я такої особи. У такому разі про це зазначають у довідці до акта огляду МСЕК.
Тож, улаштовуючись на роботу, інвалід має подати зазначену довідку, аби потенційний працедавець міг дізнатися про наявність/відсутність протипоказань. У кожному разі на підприємстві слід залишити копію такої довідки (із завіренням її відповідності пред’явленому оригіналу). Якщо в працевлаштуванні буде відмовлено через протипоказання, то такий документ підтверджуватиме обґрунтованість відмови. А якщо перепон немає й інваліда приймають на роботу, то завірена копія, зокрема, слугуватиме підставою для застосування зниженої ставки єдиного соціального внеску.
Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 р. № 98» від 05.10.16 р. № 681 установив, що строк відрядження держслужбовців не може перевищувати 60 календарних днів, окрім випадків, визначених законодавством.
Для інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, як і раніше, максимальна тривалість відрядження в межах України не може перевищувати 30 календарних днів (за винятком певних випадків).
Максимальний строк відрядження держслужбовців, котрі направляються для запобігання або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також усунення інших обставин, які створили або можуть створити загрозу життю чи умовам життєдіяльності людей, становить один рік.
Особливості направлення держслужбовців у відрядження для виконання своїх посадових обов'язків поза межами постійного місця служби, зокрема на роботу до секретаріатів міжнародних організацій, представництв міжнародних організацій в інших країнах або органів влади іноземних держав, визначатимуть відповідно до порядку, який буде затверджений Урядом.
Міністерство соціальної політики України листом «Щодо звільнення працівниці, яка має іноземне громадянство» від 02.03.11 р. № 2164/0/14-11/026 повідомило про те, що на працівниць, які є іноземними громадянками, теж поширюється ч. 3 ст. 184 Кодексу законів про працю, що забороняє працедавцю звільняти з власної ініціативи, зокрема, вагітних жінок, жінок із дітьми до трьох років, одиноких матерів із дітьми до 14 років або дітьми-інвалідами. Виняток з цього правила становить звільнення у зв’язку з ліквідацією, коли допускають звільнення з обов’язковим працевлаштуванням.
Окрім того, відомство зазначає, що працівники-іноземці мають право на відпустки на рівні з громадянами України, зокрема й на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами.
Державна служба статистики України в листі «Про віднесення суми позики, яка згідно з рішенням керівництва підприємства не підлягає поверненню працівником, до фонду оплати праці» від 08.06.16 р. № 09.4-12/147-16 дійшла висновку, що сума позики, яка згідно з рішенням керівництва підприємства не підлягає поверненню працівником, відноситься до фонду оплати праці в частині інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Аргументують це тим, що критерієм зарахування певної виплати до заробітної плати, а не до іншої статті витрат, є можливість використання працівником визначеного виду товару (послуги) для задоволення особистих потреб або потреб інших членів сім'ї, а роботодавець надає їх для того, аби залучити та втримати робочу силу.
Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у своєму листі «Щодо виправлень у бланку листка непрацездатності» від 19.05.16 р. № 5.1-31-768 зазначив: госпсуб’єкт у зв’язку з виявленням заповнення листка непрацездатності з порушеннями Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.01 р. № 455, та Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.04 р. № 532/274/136-ос/1406 та № 532 (наприклад, не зазначено адресу підприємства; помилка в найменуванні підприємства тощо), повинен повернути такий листок непрацездатності працівникові, аби той надав його відповідному закладу охорони здоров'я для внесення доповнень та виправлень.
Тільки після цього комісія (уповноважений) має прийняти рішення щодо призначення допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю за таким листком непрацездатності.
Слід зауважити, що за наявності більше ніж двох виправлень у бланку листка непрацездатності видають його дублікат.
Контроль і відповідальність
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо уникнення подвійного оподаткування» від 27.09.16 р. № 6302/В/26-15-13-04-14 зазначила, що довідка про суму отриманих резидентами України доходів і сплачених податків, видана податковими органами Російської Федерації (далі − РФ), не потребує будь-якого додаткового засвідчення (консульської легалізації або завірення апостилем) для цілей пп. 13.5 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Україна та РФ — учасники Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.93 року. Цей факт дозволяє податкові документи приймати без будь-якого додаткового засвідчення.
Слід нагадати, що для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплачених податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (пп. 13.5 ПКУ).
Міністерство юстиції України на своєму офіційному сайті пояснило, що за вимогами нинішнього законодавства в боржників за комунальними послугами фактично не можуть забирати житлові приміщення в рахунок стягнення комунальних платежів. Чинне законодавство гарантує захист права людини на житло, яке закріплено в Конституції України. Зокрема, заборонено забирати єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій воно розташоване.
З метою захисту прав дітей законодавство забороняє відчуження нерухомого майна, у якому зареєстровано неповнолітніх. У таких випадках необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування.
Водночас порядок стягнення майна боржника передбачає, що передусім борг має бути погашено за рахунок коштів боржника, а за відсутності коштів — іншого майна й лише в крайньому разі — за рахунок стягнення житла.
Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель» від 10.11.2015 р. № 767-VIII. Цим нормативно-правовим актом Парламент продовжив дію мораторію на купівлю-продаж та інше відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення до 1 січня 2018 року.
Хоча це відстрочення можна назвати мінімальним, адже мораторій повинен тривати аж до врегулювання на законодавчому рівні процедури обігу земель сільськогосподарського призначення. Відповідні зміни внесено в п.п. 14 та 15 р. Х Земельного кодексу України.
Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1094» від 22.09.16 р. № 668 усунув розбіжності у сфері землеустрою.
Зокрема, визначено, що проект землеустрою, який забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, складається з матеріалів, перелічених у ст. 51 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.03 р. № 858-IV. Наразі проект землеустрою в цій сфері не потребуватиме погодження та затвердження замовником. Крім того, скасовано вимогу проводити Держземагентством (його територіальними органами) держекспертизи землевпорядної документації.
Також скасовано порядок розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. Отже, документацію із землеустрою уніфіковано.
Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів» від 05.10.16 р. № 683 спростив життя підприємствам — виробникам та імпортерам алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Зокрема, їм дозволили подавати заявку-розрахунок про потребу в марках в електронній формі, а також копію платіжного документа на перерахування плати за марки (а не його оригінал).
Також продаж марок вітчизняним виробникам алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюватимуть на підставі документів, поданих в електронній формі.
Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення мінімального строку оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, на яких проводиться гідротехнічна меліорація» від 20.09.16 р. № 1532-VIII, установивши, що для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які є земельними ділянками меліорованих земель і на яких проводять гідротехнічну меліорацію, не може бути меншим як 10 років.
Договором оренди землі потрібно встановлювати обов'язок орендаря інвестувати в розвиток та модернізацію відповідних меліоративних систем й об'єктів інженерної інфраструктури та сприяти їх належній експлуатації.
Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової долі земельних ділянок, власники яких померли» від 20.09.2016 р. № 1533-VIII, покликаний урегулювати деякі аспекти щодо правової долі земділянок, власники яких померли.
Документ, зокрема, передбачає, що в разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту управителем спадщини, до складу якої входить земділянка, є сільська, селищна, міська рада за місцезнаходженням такої ділянки. Така місцева рада − управитель матиме право здати ділянку в оренду на строк до моменту держреєстрації права власності спадкоємця на таку ділянку або до набрання сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою.
Нерухоме майно, що перебуває у складі відумерлої спадщини, переходитиме у власність територіальної громади за місцезнаходженням такого нерухомого майна (а не територіальної громади за місцем відкриття спадщини, як це було раніше).
Закон набирає чинності з дня, що настає за днем його опублікування, окрім пункту 7 розділу I цього Закону, який набирає чинності 1 січня 2017 року.
Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» від 05.10.16 р. № 687 захистив права власників транспортних засобів, які втратили свої машини чи мотоцикли. Зокрема, у разі наявності відомостей про арешт або розшук транспортного засобу його реєстрацію не проводять.
Перевірку відповідності конструкції, факту розшуку автомобіля, обмеження щодо його відчуження здійснюють в автоматизованій базі даних про розшукувані транспортні засоби, банку даних Генерального секретаріату Інтерполу, Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Також перевірятимуть відомості про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, та про реєстрацію місця проживання за Єдиним державним демографічним реєстром.
Заборонено зняття з обліку та/або перереєстрацію на нового власника транспортних засобів, які перебувають у розшуку або щодо яких у Єдиному державному реєстрі МВС є відомості про накладення арешту або заборону на зняття з обліку та/або перереєстрацію на підставі судового рішення чи постанови держвиконавця.
Щоб зняти з обліку або перереєструвати на нового власника транспортний засіб, стосовно якого в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна є відомості про обмеження відчуження, потрібно отримати письмову згоду обтяжувача (заставодержателя). Однак це не стосується випадків переходу права власності на транспортний засіб у порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки в спільному майні.
Кабінет Міністрів України (далі − КМУ) постановою «Про ефективне використання державних коштів» від 11.10.16 р. № 710 вжив заходів для економного використання держкоштів, за які утримують органи держвлади, утворені ними підприємства, установи й організації, які фінансують за кошти держбюджету.
До заходів щодо ефективного та раціонального використання бюджетних коштів належать, зокрема:
- установлення та нарахування підвищень до посадових окладів (ставок), надбавок, доплат, допомог, винагород, премій, інших заохочувальних виплат працівникам дозволено винятково в межах фонду оплати праці, затвердженого в загальному й спеціальному фондах бюджету, або власних доходів, отриманих від провадження госпдіяльності;
- припинення придбання легкових автомобілів, мобільних телефонів;
- використання для обслуговування лише одного легкового автомобіля, якщо іншого не передбачено законом чи актом Уряду, а для транспортного обслуговування посадовців можна залучати легковики в кількості, що не перевищує лімітів, визначених КМУ. Вивільнені внаслідок цього легковики доведеться продати;
- припинення здійснення витрат на проведення виставок, ярмарків, з'їздів, симпозіумів, конгресів за рахунок коштів загального фонду бюджету. Рекомендовано фінансувати їх за рахунок внесків їх учасників, спонсорів, коштів спецфонду кошторису бюджетних установ, які беруть у них участь, та інших джерел, не заборонених законодавством.
- припинення утворення без урядового дозволу нових бюджетних установ, окрім органів, установ і закладів Національної поліції.
Трансфертне ціноутворення
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо визнання господарських операцій між комісіонером та комітентом резидентами, резидентом і нерезидентом — контрольованими» від 13.09.16 р. № 19914/6/99-99-15-02-02-15 пояснили, у яких випадках операцію з продажу товару комітента-резидента комісіонером-резидентом вважатимуть контрольованою для цілей трансфертного ціноутворення, якщо покупець − нерезидент.
Зокрема, господарські операції між комітентом-резидентом та комісіонером-резидентом не підпадають під визначення контрольованих незалежно від того, чи є вони пов'язаними особами.
Враховуючи, що продаж товару на умовах комісії не передбачає переходу права власності на такий товар саме від комісіонера-резидента до покупця-нерезидента (адже перший не є власником цього товару), то такі операції також не підпадають під визначення контрольованих.
При цьому в разі досягнення критеріїв, установлених пп. 39.2.1.7 ПКУ, операції з продажу товарів комітента-резидента покупцю-нерезиденту підпадають під визначення контрольованих, якщо:
- покупець-нерезидент є пов'язаною особою з комітентом-резидентом;
- країна резиденції покупця-нерезидента включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України на момент здійснення такої операції.
У цьому випадку комітент-резидент зобов'язаний у встановлений термін подати звіт про контрольовані операції, здійснені впродовж звітного податкового періоду.
Мобілізація та АТО
Міністерство внутрішніх справ України (далі — МВС) наказом «Про затвердження Положення про комісію Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни» від 26.08.16 р. № 868 визначило повноваження та склад комісії МВС із питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни держслужбовців, працівників МВС та працівників територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до його сфери управління.
Так, рішення щодо надання статусу учасника бойових дій ухвалять на підставі документів щодо:
- безпосереднього залучення до виконання завдань АТО в районах її проведення;
- направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення АТО;
- перебування в районах проведення АТО з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в АТО, забезпечення її проведення.
Такі факти можуть підтверджувати витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення АТО, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані держорганами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань АТО в районах її проведення.
Протягом місяця після завершення виконання завдань АТО в районі її проведення керівники підрозділів, у підпорядкуванні яких працівники МВС проходили службу чи працювали, подають комісії МВС зазначені вище документи та довідку про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Якщо місце постійної дислокації підрозділу або установи, закладу розташовано безпосередньо в районі проведення АТО, керівники підрозділів подають документи на розгляд комісії протягом місяця після призначення держслужбовців, працівників МВС на відповідні посади.
Кабінет Міністрів України своєю постановою «Питання забезпечення житлом сімей загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, а також інвалідів I−II групи з числа військовослужбовців, які брали участь у зазначеній операції, та потребують поліпшення житлових умов» від 19.10.16 р. № 719 визначив механізм цільової грошової компенсації на придбання житла для сімей загиблих учасників АТО, а також для інвалідів І−ІІ груп із-поміж учасників АТО.
Цей механізм передбачає можливість самостійно обирати прийнятне житло й придбавати його за рахунок наданої державою грошової компенсації. Окрім того, за бажанням зазначені особи зможуть отримувати грошову компенсацію за належне їм житло. Це рішення прийнято, зокрема, через випадки незадоволення житлом, придбаним органами державної влади.
Міністерство оборони України в листі «Щодо надання роботодавцю довідок про звільнення військовослужбовця з військової служби» від 24.06.16 р. № 116/9/5/78-16 зазначило, що роботодавець може отримати інформацію про звільнення з військової служби, надіславши запит до військкомату. Законодавство не передбачає умов для інформування з такого приводу.
До того ж роботодавців не інформують про загибель, перебування в полоні, зниклих безвісти військовослужбовців Збройних Сил України. Повідомляють лише членам сім'ї і родичам військовослужбовця через районні (об'єднані, міські) військові комісаріати згідно з Інструкцією з організації обліку особового складу Збройних Сил України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 26.05.14 р. № 333.
Ринок фінансових послуг
Національний банк України (далі − НБУ) своєю постановою «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 13.10.16 р. № 391 удосконалив методологію розрахунку офіційного курсу гривні до долара США, на основі якого обраховують офіційний курс гривні до інших іноземних валют.
Досі офіційний курс розраховували як середньозважений курс продавців і покупців. Тобто він відображав курс за угодами між банками, банками та їхніми клієнтами, банками та НБУ, Нацбанком та його клієнтами. Надалі розрахунок уключатиме тільки угоди між банками, а також банками та НБУ.
Нацбанк буде щоденно встановлювати офіційний курс гривні до:
- валют 30 країн найбільших торговельних партнерів України за результатами І півріччя 2016 року (у тому числі 20 валют, що входять до I групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою НБУ від 04.02.98 р. № 34, далі – Класифікатор);
- інших чотирьох валют із I групи Класифікатора, які не є валютами ключових торговельних партнерів;
- чотирьох банківських металів.
Наразі НБУ щоденно встановлює офіційний курс гривні до 25 іноземних валют, що входять до І групи Класифікатора та переліку основних торговельних партнерів, а також до чотирьох банківських металів.
Національний банк України постановою «Про затвердження Положення про застосування Національним банком України санкцій за порушення банками вимог Закону України «Про фінансову реструктуризацію» від 13.10.16 р. № 392 визначив порядок застосування ним санкцій до банків за порушення ними вимог Закону України «Про фінансову реструктуризацію» від 14.06.16 р. № 1414-VІІІ (далі – Закон про реструктуризацію).
НБУ накладатиме ці санкції на підставі пропозицій, отриманих від боржників, а також спостережної ради, секретаріату чи арбітражного комітету.
Рішення щодо застосування санкції до банку прийматимуть протягом 30 календарних днів із дня отримання від ініціатора повного пакета документів, що підтверджує факт допущеного банком порушення вимог Закону про реструктуризацію.
Ініціатор викладає пропозицію про застосування до банку санкції на паперовому носії за підписом уповноваженої особи. До неї потрібно додати опис учиненого банком порушення та копії підтвердних документів (за їх наявності), засвідчені ініціатором.
Оштрафований банк повинен сплатити штраф у строк, визначений у рішенні про застосування санкцій. Упродовж п'яти робочих днів із дня сплати штрафу письмово повідомити про це НБУ та надати засвідчену копію документа, що підтверджує таку сплату. А якщо цього не зробити – НБУ подасть до суду позов про стягнення з банку відповідної суми штрафу.
Постанова Правління НБУ «Про затвердження Положення про застосування Національним банком України санкцій за порушення банками вимог Закону України «Про фінансову реструктуризацію» від 13.10.16 р. № 392 набрала чинності 19.10.16 р.
Інше
Міністерство соціальної політики України наказом «Про затвердження Державного стандарту соціальної послуги посередництва (медіації)» від 17.08.16 р. № 892 затвердило Держстандарт соціальної послуги посередництва (медіації). Він визначає зміст, обсяги, умови та порядок надання соціальної послуги посередництва, показники її якості для суб'єктів різних форм власності та господарювання, які надають таку послугу (фахівці із соціальної роботи, соціальні працівники, психологи).
Нагадаємо, медіація — це процес, у якому нейтральна третя сторона (медіатор) допомагає вирішити конфлікт, сприяючи виробленню добровільної угоди між сторонами, що конфліктують. Медіатор полегшує процес спілкування між сторонами, допомагає глибше зрозуміти їхні позиції та інтереси, шукає ефективні шляхи вирішення проблеми, надаючи можливість сторонам дійти згоди.
Цей норматив направлено на організацію надання соціальних послуг особам/сім'ям, які перебувають у складних життєвих обставинах, моніторингу й контролю якості їх надання. Їх надаватимуть безоплатно, за плату або з установленням диференційованої плати.
Надаватимуть соціальні послуги на підставі заяви отримувача соціальної послуги (законного представника), яку розглядатимуть упродовж 10 робочих днів і ухвалюватимуть рішення щодо надання послуг.
Державна фіскальна служба України листом «Щодо визначення операції як оперативний лізинг» від 03.10.16 р. № 21417/6/99-99-15-02-02-15 роз’яснила: якщо договір лізингу (оренди) за своїми умовами належить до фінансового лізингу, але госпсуб'єкти під час укладання договору лізингу (оренди) визначили його як оперативний лізинг, то такий лізинг (оренду) уважатимуть оперативним. Водночас у сторін відсутнє право змінити статус такої операції до закінчення дії відповідного договору.
Нагадаємо: відповідно до пп. 14.1.97 Податкового кодексу України лізинг (оренду) уважають фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов:
- об'єкт лізингу передають на строк, протягом якого амортизується не менш як 75% його первісної вартості, а орендар зобов'язаний на підставі лізингового договору та протягом строку його дії придбати об'єкт лізингу з подальшим переходом права власності від орендодавця до орендаря за ціною, визначеною в такому лізинговому договорі;
- балансова (залишкова) вартість об'єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору становить не більш як 25% первісної вартості ціни такого об'єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору;
- сума лізингових (орендних) платежів із початку строку оренди дорівнює первісній вартості об'єкта лізингу або перевищує її;
- майно, яке передають у фінансовий лізинг, виготовлене за замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, окрім лізингоотримувача (орендаря), з огляду на його технологічні та якісні характеристики.
Аудиторська палата України своїм рішенням «Про внесення змін до Положення про постійне удосконалення професійних знань аудиторів України» від 29.09.16 р. № 330/10 виклала в новій редакції Положення про постійне удосконалення професійних знань аудиторів України. Оновлений документ передбачає, зокрема, що в рахунок проходження контрольного тестування аудитору може бути зараховано викладання в Центрах із підготовки аудиторів до контрольного тестування обсягом не менше ніж 40 годин протягом календарного року (раніше − не менше ніж 20 годин на рік).
Також зафіксували, що програмний модуль або окремі його елементи мають право розробляти, зокрема, й авторські колективи, навчальні заклади, окремі автори. Договори на розроблення програмного модуля чи окремих його елементів укладатимуть за результатами проведення конкурсу в порядку, затвердженому Аудиторською палатою України.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі – ФГВФО) своїм рішенням «Про внесення змін до Положення про порядок інформування громадськості про систему гарантування вкладів фізичних осіб та Порядку здійснення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників» від 12.09.16 р. № 1809 вніс зміни до Порядку здійснення ФГВФО прав та охоронюваних законом інтересів вкладників. Зафіксували, що нарахування відсотків за вкладами припиняють у день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (раніше йшлося про закінчення нарахування відсотків у день, що передував початку такої процедури). А в разі прийняття Нацбанком рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку через підстави, визначені в ч. 2 ст. 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», нарахування відсотків припиняють у день прийняття зазначеного рішення.
