Огляд законодавства за вересень 2015 року

Огляд законодавства за вересень 2015 року

Податки

ПДВ

Державна фіскальна служба України листом «Щодо оподаткування митними платежами майна, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями» від 08.09.15 р. № 19204/6/99-95-42-01-16-01 нагадала, що ввезення майна як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціям звільнено від сплати ввізного мита за умови, що його ввозять на строк, не менший ніж на три роки.

Водночас ПДВ за такою операцією сплачують на загальних підставах. Оподаткуванню підлягає договірна (контрактна) вартість майна, але не нижче його митної вартості (визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України) з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Якщо підприємство, яке отримало майновий внесок від іноземного інвестора, відчужує таке майно раніше трьох років з часу зарахування його на баланс — мито необхідно сплатити на загальних підставах. Також перераховують і пеню за відповідний період.

База оподаткування ПДВ має бути збільшена на розмір мита, яке підлягає сплаті (при ввезенні майна його не сплачували, а значить і до бази оподаткування не включали). У зв’язку з цим у платника податку виникає потреба донарахувати податкові зобов’язання з ПДВ на відповідну суму.

Державна фіскальна служба України у листі  «Про виконання вимог Закону України від 16.07.2015 № 643» від 25.08.15 р. № 31376/7/99-99-15-01-04-17 зазначила: якщо на електронному рахунку платника ПДВ були наявні кошти для сплати узгодженої суми податкових зобов’язань, але з якихось причин їх не було перераховано до бюджету у встановлений законодавством строк − штрафні санкції та пеня до такого платника податку не застосовують.

Якщо впродовж перехідного періоду (з 01.02.15 по 01.07.15) такі штрафи все ж таки були нараховані, то контролюючий орган за місцем реєстрації платника ПДВ має списати їх протягом 14 робочих днів.

Нагадаємо: кошти для оплати узгодженої суми ПДВ – зобов’язань Держказначейство України самостійно перераховує до бюджету (та/або на спецрахунки) з електронних рахунків платників податків на підставі поданих ДФС реєстрів. Здійснюють таке перерахування не пізніше останнього дня строку, встановленого ПКУ для самостійної сплати податкових зобов'язань. Потім казначейство подає ДФС щодо платників інформацію стосовно перерахованих коштів у день, що настає за днем такого перерахування, та не сплачених сум у зв'язку з відсутністю коштів на таких рахунках.

Державна фіскальна служба України листом 'Щодо формування податкового кредиту при отриманні у користування об'єкта сервітуту (відмінного від земельної ділянки)' від 01.09.15 р. № 18681/6/99-99-1903-02-15 роз’яснила: операція передачі власником нерухомого майна на підставі договору сервітуту нерухомого майна (відмінного від земельної ділянки) іншій особі певних прав щодо користування таким майном є об’єктом оподаткування ПДВ.

Відповідно, якщо власник майна є платником ПДВ, за такою операцією він має оформити податкову накладну та нарахувати податкові зобов’язання за ставкою 20% ПДВ.

Отримувач послуг користування об’єктом сервітуту має повне право на формування податкового кредиту за такою податковою накладною за умови її правильного оформлення та реєстрації в ЄРПН.

Що стосується податку на прибуток, то доходи та витрати за такою операцією визнають за бухобліковими правилами. При цьому коригування фінрезультату до оподаткування на вартість послуг за користування об’єктом сервітуту р. ІІІ ПКУ не передбачено.

Нагадаємо: сервітут — це право користування чужим майном (ст. 401 Цивільного кодексу України). До того ж він не позбавляє власника майна, щодо якого він установлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном. Зі свого боку, особа, яка користується сервітутом, зобов'язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо порядку визначення бази оподаткування ПДВ за операціями з експорту електроенергії за ціною нижче її придбання» від 07.09.15 р. № 19090/6/99-99-19-03-02-15 розглянула ситуацію, у якій експорт товару, зокрема електроенергії, відбувається за ціною нижче ціни придбання. Вони наголосили, що сума перевищення ціни придбання над фактичною ціною не формує вартості експортованого товару.

Тож, на думку податківців, така різниця не підпадає під експортну операцію і оподатковується за ставкою 20%, а не 0%.

На суму різниці між вартістю експортованого товару та вартістю придбання такого товару платник ПДВ повинен скласти податкову накладну з типом причини «15» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Державна фіскальна служба України листом «Щодо застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ» від 16.09.15 р. № 19763/6/99-99-19-03-02-15 вказала, що «зернову» пільгу, передбачену пп. 15² підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ не застосовують сільгосппідприємства, які відповідають критеріям п. 209.6 ПКУ.

Отже, ті платники податку, у яких вартість сільгосптоварів/послуг, поставлених протягом 12 місяців, становить більше 75% вартості всіх товарів/послуг, операції з постачання власно вирощених зернових культур товарних позицій 1001 − 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД оподатковують за ставкою 20 % ПДВ.

При цьому зауважимо, що контролери не вимагають, аби таке сільгосппідприємство перебувало на спецрежимі.

Додатково нагадаємо: операції з першого постачання зернових та техкультур за ставкою 20 % ПДВ також обкладають підприємства, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств – виробників.

Податок на прибуток

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо оподаткування доходів від реалізації сільськогосподарської продукції» від 07.09.15 р. № 8479/X/99-99-17-02-01-14 нагадала, за яких умов звільняють від податку на доходи реалізацію сільгосппродукції.

Так, за пп. 165.1.24 ПКУ не оподатковують доходи, отримані від продажу власної сільгосппродукції, що вирощена безпосередньо фізособою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення:

• садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва;
• особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари.

При продажу продукції (крім продукції тваринництва) фізособа має подавати податковому агенту копію довідки про наявність у неї земельних ділянок за формою  № 3ДФ. Якщо підприємство-закупник отримало зазначену довідку, дані якої свідчать про наявність права на застосування пільги, то податок на доходи воно не утримує.

Єдиний податок

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо застосування спрощеної системи оподаткування» від 25.08.15 р. № 8135/П/99-99-15-03-01-14 зазначила, що суб’єкт господарювання, який здійснює діяльність у сфері телекомунікацій, вправі перейти на спрощену систему оподаткування тільки за умови, якщо він не здійснює ліцензовані види діяльності та анулює відповідну ліцензію при її наявності.

Нагадаємо, що до ліцензованих видів діяльності у сфері телекомунікацій відносять: надання послуг фіксованого та рухомого (мобільного) телефонного зв'язку, а також послуг з техобслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж (ст. 7 Закону України «Про телекомунікації» від 18.11.03 р. № 1280-IV).

Отже, при здійсненні зазначених видів діяльності та наявності ліцензії на них перехід на спеціальний податковий режим для суб’єктів господарювання закритий.

Так, наприклад, провайдер телекомунікаційних мереж може бути єдинником (за умови, якщо не здійснює інших ліцензованих видів діяльності), а ось оператор вже ні.

Додатково зауважимо: не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності) та зв'язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню). У свою чергу сфера телекомунікацій є складовою частиною галузі зв'язку України.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України в своєму листі «Щодо прийняття оплати електронними грошима платниками єдиного податку другої групи» від 03.06.14 р. № 3132-04/18028-02 зазначило: фізособи - платники єдиного податку не можуть проводити розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) через електронні платіжні системи. На думку чиновників, розрахунки електронними грошима не є готівковою чи безготівковою формою розрахунків.

Отже, якщо єдинник використовуватиме у своїй діяльності електронні гроші, то він має сплатити податок за підвищеною ставкою 15 %, оскільки використовуватиме інший спосіб розрахунків (пп. 3 п. 263.4 ПКУ).

Екологічний податок

Міністерство фінансів України затвердило нову форму податкової декларації екологічного податку (див. наказ Мінфіну України «Про затвердження форми Податкової декларації екологічного податку» від 17.08.15 р. № 715 (набирає чинності з дня його офіційного опублікування).

Платники податку звітують за нею протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу.

Зазначимо, що нова форма Декларації суттєво відрізняється від чинної на сьогодні, яка була затверджена ще наказом ДПА України від 24.12.10 р. № 1010. Крім того, додатки до неї окремо містять Кодифікатори забруднюючих речовин.

Контроль і відповідальність

Державна регуляторна служба України листом «Про анулювання документів дозвільного характеру» від 03.09.15 р. № 6466/0/20-15 нагадала, що анулювання документів дозвільного характеруможливо двома способами, які залежать від підстав їх застосування:

1. За рішенням дозвільного органу за умови:

• звернення суб'єкта господарювання із заявою про анулювання документа дозвільного характеру;
• припинення юрособи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення та ліквідації, якщо інше не встановлено законом;
• припинення підприємницької діяльності фізособи-підприємця.

2. За рішенням адміністративного суду. У такому випадку дозвільний орган у разі виявлення недостовірної інформації в заяві про видачу документа дозвільного характеру та самих документах може звернутися з позовом до суду. На підставі відповідного рішення адмінсуду такі документи анулюють.

Державна регуляторна служба України в листі «Щодо встановлення початку перебігу строку прийняття рішення про видачу ліцензії» від 14.09.15 р. № 6810/0/20-15 зауважила: початком перебігу строку прийняття рішення про видачу ліцензії є день одержання органом ліцензування заяви про отримання ліцензії.

Нагадаємо, строк прийняття рішення про видачу ліцензії становить десять робочих днів з дня одержання органом ліцензування заяви про отримання ліцензії.

Праця та заробітна плата

Державна інспекція України з питань праці у своєму листі «Щодо подання Повідомлення про прийняття працівника на роботу» від 03.08.15 р. № 1364/24/21/01/2298-15, нагадала, що повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу є частиною укладання трудового договору. Воно складається із виданого наказу та повідомлення ДФС і її територіальних органів.

Таке повідомлення зобов’язані подавати власники підприємства (установи, організації) чи фізособи у один із таких способів:

• засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог чинного законодавства;
• на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
• на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.

При цьому, що стосується повідомлення у паперовій формі, на думку представників відомства, його можна відправити поштою із повідомленням про одержання. Датою повідомлення буде дата надсилання листа відповідно до поштової квитанції.

Нагадаємо, працівник не може бути допущений до роботи без укладання трудового договору, частиною якого є повідомлення про прийняття на роботу. В іншому випадку на роботодавця чекає штраф у розмірі 30 мінзарплат (на сьогодні це 36540 грн).

Бухгалтерський облік і звітність

Державна фіскальна служба України повідомила що підприємці-єдинники 2 та 3 групи можуть здійснювати роздрібний продаж пива як без застосування касового апарату, так і при його обов’язкової наявності (див. категорію 109.03 ЗІР.

РРО не застосовують тільки, виконуючи такі вимоги:

• пиво продають у пляшках і бляшанках;
• відсутній продаж інших підакцизних товарів;
• протягом календарного року обсяг доходу підприємця-єдинника 2 або 3 груп не перевищує 1 млн гривень;
• замість касового апарату використовують РК та КОРО;
• наявна ліцензія на роздрібну торгівлю алконапоями. Зверніть увагу, що така ліцензія має містити інформацію про КОРО.

Підприємець-єдинник 2 та 3 груп  має обов’язково проводити операції з продажу пива через РРО, якщо продає його на розлив. Окрім цього, повинні виконуватись й інші умови:

• розливати пиво можна тільки через заклад ресторанного господарства або спеціалізований відділ, що має статус закладу ресторанного харчування;
• має бути наявна ліцензія на роздрібну торгівлю алконапоями. У цьому випадку в ній має значитися вже інформація про відповідний касовий апарат.

Державна фіскальна служба України в категорії 103.17 ЗІР ДФС України роз'яснила: якщо відряджений працівник оплатив два місця у двомісному номері готелю, то відшкодовують з віднесенням до складу витрат підприємства вартість проживання із розрахунку одного місця. Якщо підприємство відшкодовує працівнику повну вартість двомісного номера, то вартість другого місця в цьому номері буде вважатися додатковим благом відповідно до пп. 164.2.17 Податкового кодексу України та оподатковуватись за ставкою 15% (20%).

Міністерство соціальної політики України в своєму листі «Щодо використання суб’єктами господарювання печатки» від 22.05.15 р. № 7610/0/14-15/06 повідомило, що усі суб'єкти господарювання, які відповідно до установчих документів мають печатку, повинні її використовувати.

Суб'єктами господарювання є (ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України, далі − ГКУ):

1) господарські організації — юридичні особи, створені згідно з Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ), державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ЦКУ, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

При цьому було зазначено: ч. 1 ст. 581 ГКУ передбачено, що суб'єкти господарювання можуть мати печатки. Тому ті, у кого печатки немає (яскравий приклад — приватні підприємці), у своїй госпдіяльності вправі обходитися без неї.

Державна фіскальна служба України листом «Щодо застосування групи основних засобів для здійснених поліпшень орендованих основних засобів» від 04.08.15 р. № 16335/6/99-99-19-02-02-15 пояснила, як в оновленому податково-прибутковому обліку відображати об’єкт необоротних матеріальних активів, який з’явився внаслідок поліпшень орендованого основного засобу (далі — ОЗ) і сформований із витрат орендаря.

На думку податківців, вартість поліпшення орендованих ОЗ для цілей розрахунку податкової амортизації зараховують як новий об'єкт 9-ї групи «Інші основні засоби», визначеної у пп. 138.3.3 ПКУ. Мінімально припустимі строки амортизації для таких ОЗ становлять 12 років.

Нагадаємо, що у бухобліку витрати орендаря на поліпшення об’єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображають як капінвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів (п. 8 П(С)БО 14 «Оренда»).

Припускаємо, що фіскали дотримуватимуться аналогічного підходу і стосовно ремонтно/поліпшувальних ОЗ, створених до 01.01.15 р. із витрат на ремонти/поліпшення орендованих ОЗ.

Державна фіскальна служба України у листі «Щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» від 10.07.15 р. № 14505/6/99-99-22-07-03-15 наголосила: при проведенні готівкових розрахунків за оренду нерухомого майна та з оплати комунальних послуг, передбачених договором оренди, суб'єкти господарювання зобов'язані застосовувати РРО відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

Водночас у разі здійснення розрахунків через банківські установи — шляхом перерахування коштів орендарями на розрахунковий рахунок суб'єкта господарювання — РРО не застосовують.

Крім того, фіскали роз’яснили: при сплаті збору за подання заявки на реєстрацію товарного знака та сплаті держмита за видачу свідоцтва на товарний знак РРО не застосовується.

Державна фіскальна служба України в підкатегорії 109.02 ЗІР ДФС України зазначила: фізособи-єдинники третьої групи, які за перше півріччя 2015 року перевищили обсяг доходу 1000000 грн, зобов’язані з 01.10.15 р. при здійсненні своєї госпдіяльності застосовувати РРО або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків.

Фізособи-єдинники другої групи в разі перевищення обсягу доходу 1000000 грн у 2015 році (незалежно від місяця, у якому відбулося таке перевищення) зобов’язані з 01.01.16 р. при провадженні своєї госпдіяльності розпочати застосування РРО.

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо порушень при заповненні форми № 1ДФ» від 02.09.15 р. № 18766/6/99-99-17-02-01-15 повідомила: якщо під час перевірки за I - II квартали контролери виявлять порушення порядку заповнення та подання податкових розрахунків за ф. № 1 ДФ, до податкового агента застосовується 510 чи 1020 грн (якщо протягом року було застосовано штраф за аналогічне правопорушення) штрафу, до загальної кількості порушень, зазначених у абз. 1 п. 119.2 ПКУ, а не до кожного порушення окремо.

Бюджетна політика

Кабінет Міністрів України вніс правки щодо кошторисної вартості об’єктів, що будуються за рахунок бюджетних коштів (а також коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій та кредитів, наданих під державні гарантії), від якої залежить порядок затвердження проектів будівництва (див. постанову КМУ «Про внесення змін до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи» від 26.08.15 р. № 665).

Так, проекти вартістю 400 млн гривень і більше (наразі ця цифра дорівнює 100 млн) має затверджувати Кабмін. Документ йому подають центральні органи виконавчої влади, а також інші органи держвлади за погодженням з Мінекономрозвитку, Мінфіном і Мінрегіоном.

За рішенням Мінфіну право затверджувати проекти будівництва може бути надано й:

• центральним органам виконавчої влади (іншим органам держвлади), якщо загальна кошторисна вартість об’єкта, що будується, становить від 120 до 400 млн (наразі від 30 до 100 млн);
• держпідприємствам (установам, організаціям), виконавчим органам сільських, селищних, міських рад — щодо об'єктів загальною кошторисною вартістю до 120 млн гривень (зараз — до 30 млн).

Визначено конкретні строки затвердження проектів будівництва. Їх мають прийняти не пізніше ніж у тримісячний строк від дати надсилання звіту замовнику будівництва за результатами проведення експертизи.

Законодавці уточнили, що обов'язковій експертизі підлягають проекти будівництва об'єктів за бюджетні кошти, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тис. грн.

Верховна Рада України ухвалила зміни до Держбюджету на  2015 рік. Так, з 01.09.2015 року буде підвищено розмір прожиткового мінімуму та мінзарплати.

Мінімалка становитиме 1378 грн, загальний показник прожиткового мінімуму (на одну особу в розрахунку на місяць) − 1330 грн, для працездатних осіб – 1378 грн, а для осіб, які втратили працездатність, – 1074 грн.

Державні закупівлі

Верховна Рада України ухвалила проект (№ 2087а) Закону «Про внесення змін до деяких законів України у сфері державних закупівель щодо приведення їх у відповідність з міжнародними стандартами та вжиття заходів з подолання корупції».

Мета документу благородна − спростити для бізнесу участь у держзакупівельних процедурах, тим самим збільшивши рівень конкуренції, подолавши зловживання процедурою оскарження під час проведення держзакупівель, а також привівши  систему державних закупівель до міжнародних стандартів.

У проекті передбачено, що Закон застосовуватимуть до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг за умови, що вартість закупівлі буде:

• для товарів, послуг − 200 і більше тис. грн;
• для робіт − 1,5 і більше млн грн.