Податки
Податок з доходів фізичних осіб
Міністерство доходів і зборів України в листі від 04.04.2014 р. № 6237/5/99-99-19-03-02-16 нагадало порядок застосування штрафних санкцій до податкових агентів за порушення порядку нарахування, утримання та/або сплати (перерахування) ПДФО до або під час виплати доходу платникам податку. За вказане порушення передбачено штраф − 25% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
При повторному порушенні протягом 1095 днів штраф становитиме від 50% до 75% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу покладається на податкового агента.
Зазначені штрафи не застосовуються, якщо ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) ПДФО самостійно виявлені податковим агентом при проведенні перерахунку і виправлені в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року.
Податок на прибуток
Міністерство доходів і зборів України в листі від 24.04.2014 р. № 6599/6/99-99-19-03-02-15 повідомило, що платники податку на прибуток можуть зарахувати переплату з податку на прибуток у рахунок авансових платежів на підставі відповідної заяви, яка готується в довільній формі, оскільки фактично переплата буде враховуватися за кодом бюджетної класифікації з податку на прибуток, а не авансових внесків.
Також податківці нагадали, що в заяві можна вказати напрям перерахування коштів:
- на поточний рахунок платника податку в установі банку;
- на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів;
- повернення готівкою за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Єдиний соціальний внесок
Міністерство доходів і зборів України в листі від 07.04.2014 р. № 8078/7/99-99-17-03-01-17 повідомило про створення режиму, що забезпечує формування повідомлення-розрахунку при перевірці сум нарахованого ЄСВ фізособами-підприємцями (крім єдинників ) і самозайнятими особами.
Так, якщо розмір ЄСВ, розрахований в додатку 5 (таблиці 1, 3), менше мінімального страхового внеску, то відповідальна особа підрозділу доходів і зборів з фізичних осіб складає і направляє повідомлення-розрахунок, в якому вказується розрахунок суми доплати за результатами діяльності за календарний рік.
Фізособи-підприємці (крім єдинників) та самозайняті особи здійснюють доплату до сум страхових внесків згідно з повідомленням-розрахунком і подають в Міндоходів звіт згідно з таблицею 2 додатка 6 протягом одного календарного місяця після здійснення доплати.
Пенсійний фонд України в листі від 10.02.2014 р. № 3672/03-20 розглянув питання щодо участі у добровільній сплаті ЄСВ підприємцями, яким призначена пенсія за віком.
Так, згідно з роз'ясненням, фізособи-підприємці, яким призначена пенсія за віком відповідно до Закону № 1058 (із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи») або ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення», набувають право на добровільну сплату ЄСВ після досягнення пенсійного віку, визначеного ст. 26 Закону № 1058. Тобто в загальному порядку − після досягнення 60-річного віку та за наявності страхового стажу не менше 15 років.
Крім того, автори роз'яснення нагадали, що фізособи-підприємці, у тому числі на спрощеній системі і члени їх сімей, які беруть участь у їх підприємницької діяльності, звільняються від сплати ЄСВ за себе, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Інші податки та збори
Міністерство доходів і зборів України в листі від 30.04.2014 р. № 10107/7/99-99-15-04-01-17 нагадало, що відповідно до Закону від 08.04.2014 р. № 1191-VII скасовано екологічний податок за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів.
Отже, особи, що здійснюють виробництво (виготовлення) транспортних засобів в Україні для їх продажу на внутрішньому ринку, при визначенні податкових зобов'язань за II квартал 2014 року в декларації вказують кількість реалізованих транспортних засобів на внутрішньому ринку України за період з 01.04.2014 р. по 17.04.2014 р. (включно).
За імпортовані транспортні засоби утилізаційний екоподаток не сплачується при наданні до митного органу митної декларації на такий транспортний засіб (кузов) або партію транспортних засобів (кузовів) з 18.04.2014 р.
Міністерство доходів і зборів України в листі від 14.04.2014 р. № 8763/7/99-99-15-04-01-17 розглянуло особливості справляння у 2014 році плати за користування надрами. Так, Законом України 'Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні' від 27.03.2014 р. № 1166-VII внесені зміни в порядок обчислення плати за користування надрами.
Оскільки згаданий Закон набрав чинності з 1 квітня 2014 року, то платники обчислюють податкові зобов'язання з плати за користування надрами як в цілях, пов'язаних з видобутком корисних копалин, так і в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, починаючи з II кварталу 2014.
Міністерство доходів і зборів України в листі від 18.04.2014 р. № 9270/7/99-99-15-04-01-17 розглянуло особливості визначення коефіцієнта рентабельності гірничодобувного підприємства.
Платники визначають податкові зобов'язання з плати за надра з використанням коефіцієнта рентабельності гірничодобувного підприємства.
Згідно з абз. 3 пп. 263.6.9 Податкового кодексу України гірничодобувні підприємства, які порушили термін регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, обчислюють податкові зобов'язання з урахуванням коефіцієнта, рівного трикратному розміру облікової ставки НБУ.
Територіальні органи Міндоходів зобов'язані виконати аналіз зазначених термінів виконання геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин і проінформувати платників, у яких термін виконання регулярної повторної експертизи минув, про застосування коефіцієнта, відповідного станом на 01.04.2014 р. 19,5% (облікова ставка НБУ 6,5% х 3).
Нагадаємо, що терміни виконання геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин вказуються в рядку 4.3 Податкового розрахунку з плати за використання надр для видобутку корисних копалин, затвердженого наказом Мінфіну від 17.09.2012 р. № 1000.
Контроль і відповідальність
Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв'язку з виконанням плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України» (законопроект № 4556).
Як повідомляється в пояснювальній записці до законопроекту, метою Закону є виконання рекомендацій експертів Європейської Комісії з удосконалення положень антикорупційного законодавства, наданих у рамках переговорів щодо лібералізації ЄС візового режиму для України.
Цієї мети пропонується досягти шляхом внесення змін до низки законодавчих актів.
Так, зокрема:
- передбачено встановлення більш жорстких видів покарання за корупційні правопорушення як для фізичних, так і юридичних осіб;
- перевірки достовірності зазначених у деклараціях відомостей будуть покладені на центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, а також у Законі України «Про банки і банківську діяльність» буде закріплено право цього органу отримувати у фінансових установ інформацію щодо відображених у декларації відомостей при проведенні перевірки та інше.
Міністерство фінансів України в листі від 23.04.2014 р. № 31-05/60-10-10/9401 зосередило увагу на відповідальності казначеїв за порушення бюджетного законодавства при несплаті платежів.
За порушення бюджетного законодавства в частині необґрунтованої відмови в реєстрації або несвоєчасної реєстрації бюджетних зобов'язань та при необґрунтованій відмові в проведенні платежу до органів Казначейства можуть застосовуватися заходи впливу за порушення бюджетного законодавства.
Згідно з ч. 2 ст. 123 Бюджетного кодексу України (далі − БКУ) передбачена персональна відповідальність керівників органів Казначейства в разі вчинення ними порушення бюджетного законодавства та невиконання вимог щодо казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів, установлених БКУ.
Разом з тим, нормами пп. 1 п. 11 постанови Кабінету Міністрів України «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету» від 01.03.2014 р. № 65 для органів Казначейства встановлено черговість проведення платежів.
У свою чергу, згідно з пп. 2 п. 11 зазначеної постанови, погашати кредиторську заборгованість за капітальними видатками розпорядників та одержувачів бюджетних коштів казначеї мають право виключно після підтвердження обсягів такої заборгованості органами Держфінінспекції.
Бухгалтерський облік
Міністерство доходів і зборів України в листі від 04.04.2014 р. № 6237/5/99-99-19-03-02-16 роз'яснило, як платнику податків самостійно визначити термін дії права користування нематеріальним активом.
Термін дії права користування нематеріальним активом визначається відповідно до правовстановлюючого документа. При цьому слід враховувати мінімально допустимі строки дії права користування, визначені для нематеріальних активів груп 4 і 5. Якщо в правовстановлюючих документах такий строк не встановлено, то платник податку визначає його самостійно. Важливо відзначити, що в даному випадку строк не може становити менше 2 і більше 10 років безперервної експлуатації.
Такий порядок визначення терміну дії права користування нематеріальним активом, якщо такий строк не визначений, застосовується з 01.01.2014 р. згідно із Законом України від 24.10.2013 р. № 657-VII.
З урахуванням зазначеного, якщо термін дії права користування нематеріальними активами в правовстановлюючих документах не передбачений, а визначений платником самостійно, то встановлення терміну корисного використання, який не повинен бути менше двох і більше десяти років безперервної експлуатації, з урахуванням дати введення в експлуатацію, стосується тих нематеріальних активів, які введені в експлуатацію, починаючи з 01.01.2014 р.
Міністерство доходів і зборів України в листі від 11.04.2014 р. № 2259/Н/99-99-17-02-02-14 надало роз'яснення з питання передоручення права підпису податкових накладних підприємцем іншій особі.
Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені іншої сторони, яку вона представляє. Згідно з п. 19.2 Податкового кодексу України, представниками платника податків визнаються особи, які мають право здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов'язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків - фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов'язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства.
Згідно зі ст. 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Враховуючи викладене, фізична особа, яка має нотаріально засвідчене доручення щодо представлення інтересів платника податків в податкових органах та здійснення відповідних угод, є уповноваженою особою фізичної особи - підприємця та може підписати податкову накладну.
Міністерство фінансів України в листі від 28.03.2014 р. № 31-08410-07-21/6647 роз'яснило, як прокласифікувати об'єкт основних засобів, якщо його частини мають різний термін експлуатації.
Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, що мають різний термін корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів.
Строк корисного використання (експлуатації) − це очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).
Аналітичний облік основних засобів у розрізі груп здійснюється з використанням Державного класифікатора України ДК 013-97 «Класифікація основних фондів».
При визначенні групи, до якої відноситься об'єкт основних засобів, здійснюється його класифікація за класами або типами основних засобів, наведеним у зазначеному Державному класифікаторі, враховуючи функціональне призначення, технічні характеристики, умови використання.
Міністерство доходів і зборів України в листі від 14.04.2014 р. № 6597/6/99-99-19-03-02-15 повідомило, що послуги з інжинірингу від нерезидента не включаються у витрати.
Якщо підприємство отримує за зовнішньоекономічним договором від нерезидента послуги з інжинірингу та обладнання згідно з контрактом не імпортується, то, відповідно до пп. 139.1.14 Податкового кодексу України, витрати, понесені (нараховані) у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг з інжинірингу, не включаються до складу витрат підприємства.
Податківці відзначили, що вирішення цього питання можливе шляхом внесення змін до Податкового кодексу України.
Праця та заробітна плата
Міністерство фінансів України в листі від 05.05.2014 р. № 31-07240-09-27/10518 нагадало, що відповідно до п. 12 заходів з економії бюджетних коштів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2014 р. № 65, передбачено тимчасову заборону на встановлення доплат за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників.
Водночас, Мінфін погоджується з тим, що на даний момент виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника супроводжується значними навантаженнями, покладеними на заступника.
У зв'язку з цим, на думку авторів листа, керівник установи може компенсувати такому працівникові додаткове навантаження шляхом встановлення йому надбавки в підвищеному розмірі за високі досягнення у праці або виконання особливо важливої роботи.
Також за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника керівник може збільшити такому заступнику розмір виплачуваної премії.
Однак, слід зазначити, що така компенсація можлива виключно в межах фонду оплати праці.
Фонд соціального страхування з тимчасової непрацездатності розглянув питання щодо вимог до лікарняного листка, якщо працівник працює в одному місті і надає лікарняний, виданий лікувальним закладом іншого міста, в якому працівник має постійне місце проживання.
Згідно з п. 1.6 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, № 455 видача документів, які засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюється лікарем (фельдшером) при пред'явленні паспорта чи іншого документа, що посвідчує особу непрацездатного. Пунктом 1.9 Інструкції № 455 передбачено видачу листка непрацездатності (довідки) в амбулаторно-поліклінічних закладах лікарем (фельдшером) переважно за місцем проживання або роботи. Пунктом 1.10 Інструкції передбачено, що особам, у яких тимчасова непрацездатність настала поза основним місцем роботи та проживання, лікарняний видається за місцем їх тимчасового перебування, з дозволу головного лікаря лікувально-профілактичного закладу, на кількість днів непрацездатності.
Отже, якщо тимчасова непрацездатність настала не за основним місцем роботи, але за місцем постійного проживання, то дозвіл головлікаря на видачу лікарняного не потрібен.
Міністерство соціальної політики України в листі від 03.12.2013 р. № 1347/13/84-13 надало роз'яснення, що невиплачені лікарняні за рахунок ФСС з ТВП не порушують термінів розрахунків при звільненні.
Перші п'ять днів непрацездатності оплачуються за рахунок роботодавця. Починаючи з шостого дня непрацездатності, страхувальник виплачує відповідне матеріальне забезпечення за рахунок коштів Фонду лише після надходження на окремий рахунок суми грошових коштів, зазначеної у заявці-розрахунку.
Оплата лікарняних страхувальниками-роботодавцями з шостого дня тимчасової непрацездатності за рахунок власних коштів з їх подальшим відшкодуванням (погашенням цих витрат) Фондом не передбачена.
Згідно зі ст. 47 КЗпП власник або уповноважений ним орган в день звільнення зобов'язаний видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП.
Статтею 116 КЗпП передбачено, що в день звільнення працівнику мають виплатити суми, належні йому від підприємства, установи, організації. Зокрема, має бути видана заробітна плата, включаючи оплату праці за останній день роботи (у тому числі оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві), відпускні за невикористані дні відпустки.
Оскільки суми матеріального забезпечення з шостого дня тимчасової непрацездатності застрахована особа отримує від Фонду і за рахунок його коштів, то в даному випадку порушення ст. 116 КЗпП відсутня.
Цінні папери
Кабінет Міністрів України постановою «Про випуск облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сум податку на додану вартість» від 21.05.2014 р. № 139 прийняв рішення щодо випуску ОВДП для відшкодування ПДВ.
Згідно з постановою номінальна вартість облігації внутрішньої державної позики для відшкодування ПДВ становитиме 1000 гривень, термін обігу − 5 років, ставка прибутковості − на рівні облікової ставки НБУ.
Обсяг випусків облігацій визначається Мінфіном у межах граничного обсягу, встановленого Кабміном, відповідно до затверджених Мінфіном реєстрів інвентаризації платників.
Згідно з нормами документа погашення ОВДП здійснюється шляхом проведення кожні 6 місяців протягом терміну їх обігу виплат з погашення основної суми боргу в розмірі 10% їх номінальної вартості і доходу за облігаціями.
Облігації випускаються в бездокументарній формі у вигляді записів на рахунках у цінних паперах в НБУ. Постановою також передбачено форму Заяви про оформлення відшкодування сум ПДВ облігаціями внутрішньої державної позики.
Ринок фінансових послуг
Міністерство доходів і зборів України в листі від 28.04.2014 р. № 9920/7/99-99-19-03-01-17 повідомило, що банки визначають звичайну ціну в загальновизначеному порядку.
Згідно з нормами Податкового кодексу України, методику визначення ціни банківських послуг затверджує Нацбанк і Міндоходів, виходячи з положень ст. 39 ПКУ.
Зазначена методика буде встановлювати особливості визначення звичайної ціни на послуги, які надаються банківськими установами, при застосуванні ст. 39 ПКУ.
У зв'язку з цим, до затвердження зазначеної спеціальної методики визначення ціни банківських послуг, банківські установи при визначенні звичайних цін у контрольованих операціях застосовують загальні положення ст. 39 Податкового кодексу України.
Національний банк України видав постанову «Про врегулювання діяльності фінансових установ та проведення валютних операцій» від 29.04.2014 р. № 245, яке діє з 1 травня.
Згідно з постановою:
- скасовано обмеження щодо терміну проведення операцій з купівлі банками іноземної валюти за дорученням юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, іноземних представництв;
- на один місяць відновлено дію тимчасової норми щодо нульової ставки резервування коштів за договорами про залучення банками інвалюти від нерезидентів на строк, що дорівнює або менше 183 календарних днів;
- знято обмеження на отримання готівкових коштів з рахунків клієнтів банків в інвалюті для забезпечення видатків на відрядження за кордон.
Крім того, постановою № 245 на один місяць продовжено дію низки заходів, які були введені постановою НБУ № 172, а саме:
- дозвіл резидентам погашати кредити, позики (фінансову допомогу) в іноземній валюті за договорами з нерезидентами, у тому числі за додатковими угодами, не раніше терміну, передбаченого договором;
- встановлення максимальної суми для переказів іноземної валюти за дорученням фізичних осіб за поточними неторговельними операціями на рівні 15 000 гривень на місяць в еквіваленті (без підтверджуючих документів, з поточного рахунку в іноземній валюті або без його відкриття) і 150 000 гривень на місяць в еквіваленті ( з поточного рахунку в іноземній валюті на підставі підтвердних документів). Зазначені норми не поширюються на низку соціально важливих платежів, у тому числі на оплату витрат на лікування за кордоном, транспортування хворих; на перекази, які здійснюються громадянами у випадку виїзду за кордон на постійне місце проживання; на перекази, отримані як оплата праці нерезидентами в Україні, і деякі інші;
- заборона на купівлю-продаж іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку без поставки валют.
Національний банк України постановою від 06.05.2014 р. № 260 тимчасово призупинив діяльність українських банків у Криму, заборонивши українським банкам здійснювати діяльність в АР Крим до завершення російської окупації.
Правління Нацбанку було змушене 6 травня 2014 прийняти рішення (тимчасово до закінчення окупації) припинити подальшу діяльність українських банківських установ та їх підрозділів на території АР Крим.
Згідно із Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь діє законодавство України, обов'язкове для органів державної влади та органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання, установ і організацій.
Окупація території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя порушила роботу банківської системи в регіоні, що призвело до виникнення загрози інтересам вкладників та інших кредиторів банків. Подальше функціонування банків в умовах окупації буде порушенням законодавства України у зв'язку з неможливістю виконання такими банками та їх відокремленими підрозділами вимог законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку. Враховуючи це, багато банківських установ, які там працювали, фактично вже були змушені призупинити або припинити свою діяльність.
Національний банк України в листі від 12.05.2014 р. № 25-111/22430 рекомендує банкам повертати невиконані платіжки на переказ коштів у Криму.
У зв'язку з численними зверненнями клієнтів щодо невиконання банками доручень на переказ коштів на рахунки клієнтів, відкриті в банках в Криму, Нацбанк рекомендує таке:
- Повернути клієнтам невиконані платіжні доручення в установленому порядку;
- Врегулювати питання, пов'язані з утриманням комісій за послуги з переказу коштів, які не були надані банком.
Національний банк України в листі від 07.02.2014 р. № 25-109/5294 роз'яснив нюанси застосування електронних грошей. Роз'яснення включає в себе п'ять пунктів, зміст яких зводиться до такого.
1. Електронні гроші не є валютними цінностями або грошовими коштами, а є замінником банкнот і монет і грошовим зобов'язанням емітента. Випускати їх може не тільки Нацбанк, але й інші банки. Як засіб здійснення платежів, електронні гроші приймаються обмеженим колом осіб, надаються емітентом в обмін на грошові кошти в готівковій або безготівковій формі.
2. Банк має право відкривати електронні гаманці користувачам, якщо їх відкриття передбачено правилами використання електронних грошей, узгодженими з НБУ.
3. Якщо оператор уклав договір з банком, електронні гроші вважаються випущеними з моменту їх завантаження оператором на електронний пристрій користувача або агента. Сам пристрій в залежності від застосовуваної технології може знаходитися як у користувача / агента, так і в приміщенні оператора.
4. За порушення порядку здійснення операцій з електронними грошима банки-емітенти несуть відповідальність згідно зі ст. 163-14 КпАП. Крім того, Нацбанк може застосовувати до таких банків спеціальні заходи впливу.
5. Ототожнюючи діяльність платіжних сервісів з послугами платіжної інфраструктури в розумінні Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Нацбанк в черговий раз зазначив, що така діяльність може здійснюватися тільки після узгодження умов, порядку діяльності та реєстрації.
Національний банк України постановою «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і введення обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» від 12.05.2014 р. № 270 продовжив дію валютних обмежень.
Документом, зокрема, передбачено:
1) скорочення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів з 180 до 90 календарних днів;
2) введення вимоги про обов'язковий продаж на міжбанківському валютному ринку України, що стосується:
- надходжень в іноземній валюті з-за кордону на користь юридичних осіб, які не є уповноваженими банками, фізичних осіб - підприємців, іноземних представництв (крім офіційних представництв), на рахунки, відкриті в уповноважених банках для ведення спільної діяльності без створення юридичної особи, а також надходжень в іноземній валюті на рахунки резидентів, відкриті за межами України на підставі індивідуальних ліцензій Національного банку України;
- надходжень в іноземній валюті з-за кордону на користь фізичних осіб у сумі, яка дорівнює або перевищує в еквіваленті 150 000 гривень на місяць. Винятком є надходження з-за кордону в іноземній валюті на користь фізичних осіб (резидентів і нерезидентів), повернуті у зв'язку з неправильно вказаними реквізитами.
Зазначені норми є тимчасовими і діятимуть з 20 травня по 20 серпня 2014 року.
Національний банк України в листі від 15.05.2014 р. № 29-113/23395 розглянув питання сплати пенсійного збору при купівлі валюти.
Щодо пенсійного збору за договорами на купівлю валюти, укладеними до 01.04.2014 р. з датою валютування 01.04.2014 р. і пізніше, регулятор повідомив, що пенсійний збір сплачується незалежно від дати укладення договору на купівлю валюти, починаючи з 01.04.2014 р.
Також автори листа відзначили, що під час проведення банківських операцій основним критерієм, за яким визначається необхідність сплати пенсійного збору юридичною або фізичною особою, є купівля іноземної валюти.
Щодо сплати збору під час проведення валютних операцій на умовах «своп», Нацбанк роз'яснив таке. Під час проведення операції з купівлі-продажу іноземної валюти на умовах «своп» обидва банки, що беруть участь у цій операції, повинні сплачувати пенсійний збір.
При цьому один з банків-учасників здійснює сплату збору при купівлі ним іноземної валюти за першої операції в рамках проведення валютного «свопа», а другий банк - під час здійснення купівлі іноземної валюти при виконанні другої (зворотної) операції.
Державні закупівлі
Антимонопольний комітет України надав у листі від 15.05.2014 р. роз'яснення, як переконатися в благонадійності учасника торгів процедури держзакупівель.
Замовник приймає рішення про відмову учаснику у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити пропозицію конкурсних торгів у разі, якщо суб'єкт господарювання протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).
Чинним законодавством не передбачено ведення Антимонопольним комітетом реєстру суб'єктів господарювання, які протягом останніх трьох років залучалися до відповідальності за вказане порушення, а також надання органами Антимонопольного комітету інформації про залучення таких суб'єктів господарювання до відповідальності.
Рішення органів Антимонопольного комітету України надаються суб'єктам господарювання для виконання шляхом направлення або вручення під розписку чи доведення до відома іншим способом.
Отже, такою інформацією володіють суб'єкти господарювання, які були (були) притягнуті до відповідальності. Як бачимо, замовники можуть отримувати таку інформацію безпосередньо від учасників торгів.
Зовнішньоекономічна діяльність
Міністерство доходів і зборів України в листі від 20.05.2014 р. № 11597/7/99-99-24-02-08-17 оприлюднило Методичні рекомендації щодо оформлення та видачі сертифікатів на перевезення товарів з України за формою «EUR.1», в яких розглянуто питання, що стосуються:
- Бланків сертифікатів;
- Зразків підписів і печаток посадових осіб митниць Міндоходів, уповноважених видавати сертифікати;
- Порядку видачі сертифікатів;
- Використання декларації інвойс;
- Порядку проведення верифікації сертифікатів та ін.
У документі зазначено, що сертифікат з перевезення товарів з України за формою «EUR.1» − це документ, що підтверджує статус преференційного походження товару, форма якого наведена в додатку 3А до Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами Європейської асоціації вільної торгівлі.
Крім того, розглянуті технічні характеристики сертифіката, порядок його заповнення та видачі, випадки, в яких митниця може відмовити у видачі сертифіката, порядок отримання дубліката. Також у Методрекомендаціях наведено перелік документів, що підтверджують походження товарів з України.
Інше
Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення трансфертного ціноутворення» № 4527 (далі − Закон), яким встановлено, що перший звіт про контрольовані операції за період з 1 вересня по 31 грудня 2013 року подаватися до 01.10. 2014.
Крім того, Законом передбачено:
- Незастосування штрафів у зв'язку з самостійним коригуванням грошових зобов'язань, пов'язаних зі зміною цін в контрольованих угодах за цей період;
- Зменшення розміру штрафів за ненадання звіту до 100 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня звітного року, тобто 121800 грн;
- Узгодження термінів «операції» і «господарські операції» з метою однозначного їх застосування.
Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту прав інвесторів)» (законопроект № 4586).
Законом передбачено усунення неоднозначності і розбіжностей у тлумаченні можливості негайного припинення або тимчасового зупинення повноважень виконавчого органу акціонерного товариства.
Також вносяться зміни як щодо відповідальності членів наглядової ради акціонерного товариства, так і в цілому посадових осіб будь-якого господарського товариства. Зокрема, передбачено, що відповідальність посадових осіб визначається законом і полягає в обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду, що унеможливить уникнення або зменшення відповідальності посадових осіб шляхом включення відповідних положень до установчих документів, внутрішніх положень або договорів.
Міністерство юстиції України наказом від 12.05.2014 р. № 749/5 внеcло зміни у форми реєстраційних карток.
Після опублікування документа будуть застосовуватися нові форми реєстраційних карток для створення, реорганізації та припинення юросіб, їх структурних підрозділів та фізосіб-підприємців.
Міністерство економічного розвитку України внесло зміни до Положення про порядок і умови користування даними Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
Зокрема, наказом від 23.04.2014 р. № 486 скасовано норми, що передбачають можливість надання (отримання) інформації з ЄДРПОУ у вигляді витягів та довідок.
Відомості з Реєстру надаються користувачеві на підставі письмового запиту у вигляді:
1) аналітичних таблиць, сформованих шляхом зведення й угруповання даних Реєстру та знеособлених статистичних показників;
2) класифікаторів;
3) базових і розширених даних з Реєстру.
До складу базових даних належать:
- Ідентифікаційний код, організаційно-правова форма юридичної особи (відокремленого підрозділу);
- Ідентифікаційний код та найменування юридичної особи (для відокремлених підрозділів юридичних осіб);
- Територіальна приналежність і місцезнаходження;
- Прізвище та телефон керівника;
- Дані за видами економічної діяльності;
- Інституційний сектор економіки;
- Дата проведення первинної реєстрації;
- Дата і місце проведення останніх реєстраційних дій.
До складу розширених даних належать:
- Ідентифікаційний код, організаційно-правова форма юридичної особи (відокремленого підрозділу);
- Ідентифікаційний код та найменування юридичної особи (для відокремлених підрозділів юридичних осіб);
- Територіальна приналежність і місцезнаходження;
- Прізвище, телефон / факс керівника / голови ліквідаційної комісії, керуючого санацією;
- Адреса електронної пошти;
- Дані за всіма видами економічної діяльності, зазначеними у реєстраційних документах;
- Інституційний сектор економіки;
- Орган державної реєстрації;
- Дата проведення первинної реєстрації;
- Дата і місце проведення останніх реєстраційних дій.
Міністерство екології та природних ресурсів України в листі від 20.05.2014 р. № 7/1409-14 повідомило, що ліміти та дозволи на утворення та розміщення відходів більше отримувати не потрібно.
Законом про скорочення кількості дозвільних документів від 09.04.2014 р. № 1193-VII внесено зміни до Законів України «Про відходи» та «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності». Зазначені зміни передбачають скасування необхідності отримання дозволів на утворення та розміщення відходів, у тому числі і узгодження Мінприроди щодо небезпечних відходів та дозволів на розміщення відходів.
З цього випливає, що з 26.04.2014 р. суб'єкти господарювання можуть здійснювати господарську діяльність без узгодження лімітів на утворення та розміщення відходів та отримання дозволів на розміщення відходів.
Одночасно Мінприроди поінформувало про повернення пакетів документів для отримання погодження проектів лімітів на утворення та розміщення небезпечних відходів та дозволів на розміщення небезпечних відходів, у зв'язку з тим, що необхідність отримання зазначених документів дозвільного характеру скасована.
