Огляд законодавства

Огляд законодавства за січень 2016 року

Податки

ПДФО

У загальному випадку з доходів, які нараховуються з 01.01.16 року, потрібно утримувати 18% податку на доходи. Прогресивна шкала оподаткування податком на доходи відмінена.

У пп. 169.1.1 ПКУ прямо зазначили, що розмір загальної податкової соцпільги дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року. Прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.16 року встановлено на рівні 1378 грн.

Граничний розмір доходу для застосування податкової соцпільги в 2016 році дорівнюватиме 1930 грн. Під час застосування пільг на дітей за пп.169.1.2 та пп.п «а» та «б» пп.169.1.3 ПКУ така максимальна величина одному з батьків, одинокій матері (батьку), опікуну, піклувальнику збільшується кратно кількості дітей.

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходу, який виплачується юридичною особою фізичній особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, у разі ненадання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на облік у контролюючому органі» від 29.12.15 р. № 28031/6/99-99-17-03-03-15 нагадала: коли юрособа виплачує дохід фізособі, зайнятій незалежною профдіяльністю, то податку на доходи можна не утримувати, тільки якщо така фізособа надасть копію довідки про взяття її на податковий облік у відповідному статусі (тобто як фізособи, яка провадить незалежну професійну діяльність).

Єдиний податок

З 1 січня 2016 року для третьої групи платників єдиного податку діють нові ставки єдиного податку (пп.пп 1, 2 п. 293.3 ПКУ):

  • для платників ПДВ – 3% суми отриманого доходу платника єдиного податку;
  • для не платників ПДВ – 5% суми отриманого доходу платника єдиного податку.

Змінилась також гранична сума обсягу доходу на календарний рік, що дозволяє юрособі або фізособі-підприємцю працювати у третій групі. Її зменшили з 20 млн грн до 5 млн грн з розрахунку на календарний рік (пп. 3 п. 291.4 ПКУ).

Крім того, підвищили і ставки єдиного податку для 4-ої групи.

Державна фіскальна служба України у листі «Про застосування спрощеної системи оподаткування» від 20.01.16 р. № 1867/99-99-17-02-02-17 під тиском громадськості та Міністерства фінансів України кардинально змінила свою позицію щодо платників єдиного податку, які в 2015 році отримали доходу понад 5 млн грн (але не більше 20 млн грн). Тепер податківці стверджують, що такі єдинники (фіз- та юрособи) не втрачають права працювати на спрощеній системі оподаткування.

А 5-мільйонний ліміт єдинникам третьої групи слід рахувати, починаючи з 1 січня 2016 року. І лише коли в 2016 році доходи перевищать цю позначку – переходити на загальну систему з кварталу, наступного за кварталом перевищення.

Нагадаємо, що нещодавно ДФСУ опублікувала роз’яснення з протилежним висновком, яке викликало неабиякий резонанс у сфері бізнесу.

Державна фіскальна служба України листом «Щодо можливості перебування на спрощеній системі оподаткування» від 22.12.2015 р. № 27445/6/99-99-19-02-02-15 повідомила: обмеження щодо застосування спрощеної системи оподаткування, передбачене пп. 291.5.4 ПКУ, стосується фінансових установ. Це положення не поширюється на юридичних осіб - суб’єктів господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але надають послуги з лізингу інтелектуальної власності.

Тому юрособи, що не є фінансовими установами, які займаються лізингом інтелектуальної власності та подібних продуктів, окрім творів, захищених авторськими правами, мають право бути платниками єдиного податку, якщо ними виконуються інші умови застосування спрощеної системи оподаткування.

ЄСВ

Відтепер із зарплати, лікарняних, декретних, винагороди за роботи чи послуги за цивільно-правовими договорами не треба утримувати єдиний соціальний внесок. Залишається єдиний внесок тільки у вигляді нарахування «зверху». Тобто платежі у системі соцстрахування «лягають» виключно на роботодавців.

З 1 січня 2016 року ставка нарахування для усіх оподатковуваних єдиним внеском доходів – зарплати, лікарняних, декретних, винагороди за роботи чи послуги згідно з ЦПД, грошового забезпечення – і для усіх страхувальників тепер однакова – 22%.

Не діятиме ставка ЄСВ в 22% у випадках, для яких було закріплено ще меншу ставку. Єдиний внесок слід нараховувати за спецставками:

  • на зарплату, лікарняні і декретні працівників-інвалідів – 8,41%;
  • на зарплату, лікарняні і декретні інвалідів, які працюють на підприємствах та в організаціях громадських організацій інвалідів, де інвалідів не менше половини загальної чисельності, а їхній фонд оплати праці — не менше чверті витрат на оплату праці – 5,5%;
  • на зарплату, лікарняні, декретні, винагороди за роботи чи послуги за ЦПД усіх осіб, які працюють (виконують роботи, надають послуги) на підприємствах та в організаціях всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема УТОГ та УТОС, в яких кількість інвалідів не менше половини загальної чисельності, і їхній фонд оплати праці не менше чверті витрат на оплату праці – 5,3%.

Державна фіскальна служба України в листі «Про єдиний внесок» від 15.01.16 р. № 526/5/99-99-17-03-01-16 зазначила: у зв’язку зі встановленням фіксованої ставки єдиного внеску в розмірі 22% банкам дозволено перераховувати зарплату (здійснювати виплати) працівникам підприємств лише за умови, що сплачена сума ЄСВ становить не менше 1/5 (зараз цей показник – 1/3) від суми коштів нарахованої зарплати за розрахунковими документами.

Нагадаємо, що раніше податківці дозволяли банкам узагалі не перевіряти співвідношення суми і ЄСВ зарплати, оскільки під час застосування понижуючого коефіцієнта сума єдиного внеску в розрахункових документах може бути меншою, ніж 1/3 від суми нарахованої зарплати.

Водночас питання залишається неврегульованим, оскільки не було внесено змін до п. 2 Порядку прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати. Тому деякі банки можуть перевіряти сплату 22% від єдиного внеску.

Державна фіскальна служба України в листі «Про нарахування єдиного внеску на перехідні відпускні та лікарняні» від 22.01.2016 р. № 2074/7/99-99-17-03-01-17 зазначила, що ЄСВ на суми перехідних лікарняних за період 2015 року, нарахованих платником у січні 2016 року, обчислюється на основі розміру ЄСВ, що діє на день нарахування (обчислення, визначення) зарплати (доходу), на яку нараховується ЄСВ у розмірі 22%.

Перехідні відпускні, нараховані у 2015 році за період, який припадає на січень 2016 року, перерахунку не підлягають.

ПДВ

У п. 188.1 ПКУ з бази оподаткування виключили суми роздрібного акцизу. Тож під час продажу товарів, які обкладають роздрібним акцизом, платник ПДВ обчислює ПДВ від договірної вартості без акцизу.

Крім того, мінімальна база для нарахування ПДВ при операціях з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг – звичайна ціна (див. пп. 14.1.171 ПКУ). Впродовж 2015 року мінімальною базою була їхня собівартість.

За покупними товарами/послугами нижня межа залишається на рівні ціни придбання, а для необоротних активів – балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду.

Державна фіскальна служба України на своєму сайті (sfs.gov.ua) пояснила, як суб’єкту спецрежиму ідентифікувати додаткові електронні ПДВ-рахунки, із яких сума ПДВ буде розподілятися між основним електронним рахунком та спецрахунком сільгоспника.

Казначейство відкрило такі рахунки спецрежимникам 05.01.16 р. За інформацією контролерів, платник ПДВ може розрізнити їх за номером балансового рахунку:

  • 3753 — для операцій із сільськогосподарськими товарами/послугами, окрім зернових і технічних культур та продукції тваринництва (50% до бюджету, 50% — на спецрахунок);
  • 3754 — для операцій із зерновими і технічними культурами (85% та 15% відповідно);
  • 3755 — для операцій із продукцією тваринництва (20% та 80%).

Ознакою будуть чотири перші цифри в номері додаткового електронного рахунку. Решту реквізитів спецрежимник дізнається в податковій.

Нагадуємо, що в 2016 р. у розпорядженні спецрежимників залишатиметься тільки частина ПДВ, а іншу доведеться перераховувати до бюджету.

Державна фіскальна служба України в листі «Про сторнування пені та штрафних санкцій» від 15.12.15 р. № 45789/7/99-99-19-03-02-17 повідомила, що податковий борг, автоматично розрахований в інтегрованій картці платника податку (далі — ІКПП) унаслідок некоректного заповнення ним додатка 2 до декларації із ПДВ, а саме зазначення в графах 4 та 5 таблиці 1 сум податку, які перевищують суми ПДВ, що обліковувалися в ІКПП, за своєю економічною та правовою сутністю не відповідає визначенню податкового боргу в розумінні ПКУ.

Тож штрафні санкції та пеня, передбачені п. 126.1 ПКУ та розраховані в ІКПП на суму такого «технічного» податкового боргу, автоматично сформованого в ІКПП унаслідок некоректного заповнення платником податку додатка 2 до декларації із ПДВ, підлягають сторнуванню на підставі рішення контролюючого органу за місцем реєстрації платника податку.

Нагадаємо, що «технічний» податковий борг із ПДВ формувався в ІКПП у разі некоректного заповнення додатка 2 до декларації із ПДВ, зокрема граф 4 та 5 таблиці 1, якщо платник податку зазначив у цих графах суми податку, які перевищують суми від’ємного значення, що обліковувалися в ІКПП у такого платника. У випадку подальшого подання до такої звітності уточнюючого розрахунку з метою виправлення помилок, допущених під час заповнення додатка 2, у платників податку в ІКПП, спираючись на суму такого податкового боргу, автоматично розраховувались штрафні санкції з ПДВ та пеня, що передбачено п. 126.1 ПКУ.

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо порядку відображення в податковій декларації з ПДВ за рішенням суду коригування (зменшення) митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту» від 22.12.15 р. № 27404/6/99-99-19-03-02-15 пояснила, як імпортеру відкоригувати податковий кредит, відображений під час увезення товару, якщо митну вартість такого товару зменшено за рішенням суду або контролюючого органу.

Таке коригування слід проводити на дату набуття рішенням суду чинності чи на дату прийняття відповідного рішення контролерами. Зменшення імпортного податкового кредиту відображають на підставі аркуша коригування до митної декларації в рядку 12.1 декларації з ПДВ зі знаком «мінус».

Державна фіскальна служба України в листі «Про особливості застосування спеціального режиму оподатковування в сільському господарстві в 2016 році» від 05.01.16 р. № 203/7/99-99-19-03-02-17 роз’яснила новації в роботі СЕА ПДВ для аграріїв — суб’єктів спецрежиму, що відбулися 01.01.16 р. Це пов’язано із законодавчими змінами, унесеними до Податкового кодексу України (далі — ПКУ) Законом України від 24.12.15 р. № 909-VIII (далі — Закон № 909).

З 05.01.16 р. аграріям — суб’єктам спецрежиму відкрили додаткові рахунки в СЕА ПДВ за кожним напрямом діяльності відповідно до нового порядку розподілення сум ПДВ до держбюджету і на спецрахунок (див. п. 209.2 ПКУ):

  • електронні рахунки для перерахування коштів до держбюджету (50%) і на спецрахунки (50%) — для здійснення операцій постачання сільгосптоварів/послуг (окрім зернових та технічних культур і продукції тваринництва за п. 209.19 ПКУ);
  • для перерахування коштів до держбюджету (85%) і на спеціальні рахунки  (15%) — за операціями постачання зернових та технічних культур, визначених п. 209.19 ПКУ;
  • для перерахування коштів до держбюджету (20%) і на спецрахунки (80%) за операціями постачання продукції тваринництва за п. 209.19 ПКУ.

Як наголосили фіскали, зареєстрованим на 01.01.16 р. суб’єктам спецрежиму нові рахунки відкрили на додаток до тих, що вже діють:

  • рахунку, на який перераховують кошти для розрахунків із бюджетом (3751);
  • рахунку для перерахування коштів на спецрахунок (3752).

Правила роботи зі «старими» та новими рахунками такі.

Операції постачання сільгосппродукції 2016 року

Для реєстрації податкових накладних (далі — ПН), складених із 01.01.16 р., у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) і для сплати ПДВ до бюджету і на спецрахунки аграрії мають перераховувати кошти на нові додаткові рахунки.

Аби визначити рахунок, на який необхідно перерахувати кошти, потрібно керуватися п.п. 209.19, 209.2 та пп. 209.15.1 ПКУ. Зокрема, згаданим рахункам відповідають операції постачання таких товарних позицій:

  • зернових культур — це зернові культури товарних позицій 1001—1008 згідно з УКТ ЗЕД;
  • технічних культур — до них належать культури товарних позицій 1205 і 1206 00 за УКТ ЗЕД;
  • продукції тваринництва — продукція товарних позицій 0102 і 0401 за УКТ ЗЕД.

Операції постачання сільгосппродукції 2015 року

Якщо аграрію необхідно у 2016 р. зареєструвати ПН, складену у 2015 р., то він має перерахувати кошти на «старий» додатковий рахунок (3752).

Аналогічно варто вчинити і у випадку, коли в грудневій спецдекларації (0121—0123) визначено суму для перерахування на спецрахунок, проте її туди ще не зарахували в повному обсязі.

Тоді суму, якої бракує для сплати за спецдекларацією останнього періоду 2015 р., також необхідно перерахувати на «старий» додатковий рахунок (3752).

Державна фіскальна служба України листом «Про особливості сплати ПДВ платниками – сільськогосподарськими підприємствами у 2016 році» від 27.01.2016 р. № 2533/7/99-99-19-03-01-17 розтлумачила особливості сплати ПДВ платниками-сільгосппідприємствами у 2016 році.

Так, з метою визначення сум ПДВ, що підлягають сплаті до держбюджету й перерахуванню на спеціальні/поточні рахунки платників, суб’єкти спецрежиму оподаткування та платники-сільгосппідприємства, які відповідають вимогам п. 209.18 ПКУ, суми податкових зобов’язань і податкового кредиту звітного (податкового) періоду визначають за кожним видом операцій. Якщо товари/послуги, основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільгосппідприємством частково для виробництва зернових і технічних культур та/або частково для виробництва продукції тваринництва, та/або частково для інших сільськогосподарських товарів/послуг, сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється на основі питомої ваги вартості таких зернових і технічних культур, продукції тваринництва й інших сільськогосподарських товарів/послуг у загальній вартості всіх сільськогосподарських товарів/послуг, поставлених за 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів (пп. «а» пп. 209.15.1 ПКУ).

Розрахунок питомої ваги передбачається здійснювати в додатку 9 до податкової декларації з ПДВ, у якій відображаються результати діяльності в межах спецрежиму оподаткування (0121-0123)/діяльності в межах п. 209.18 ПКУ (0130).

З метою реалізації визначеного ПКУ механізму часткової сплати сум ПДВ до бюджету та на спеціальні/поточні рахунки платників, а також ведення окремого податкового обліку за видами операцій ДФС розроблено проект наказу про затвердження форм податкової звітності з ПДВ, який, окрім нової форми податкової декларації з ПДВ, передбачає внесення змін до додатка 9 до декларації та затвердження нового додатка для ведення податкового обліку за окремими видами операцій.

Транспортний податок

У загальному випадку з 01.01.2016 року платитимуть транспортний податок власники легкових автомобілів віком не більше 5 років, середньоринкова вартість яких більше 750 розмірів мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (пп. 267.2.1 ПКУ). Зараз це 1 033 500 грн (на 01.01.16 р. мінімальна зарплата – 1378 грн).

Середньоринкову вартість визначатиме Мінекономрозвитку України за затвердженою Кабміном методикою. При цьому враховуватимуть марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки перемикання передач, пробіг легкового автомобіля.

Інформацію про середньоринкову вартість авто оприлюднюватимуть на сайті Мінекономрозвитку України (www.me.gov.ua).

Податок на прибуток підприємств

Змінено податковий (звітний) період з податку на прибуток, за який його платники зобов’язані подавати декларації та, відповідно, сплачувати задекларовані у них податкові зобов’язання. Тож від 01.01.16 р. таким періодом буде календарний квартал та рік.

Річний податковий (звітний) період застосовуватимуть :

1) новостворені платники податку на прибуток;

2) виробники сільськогосподарської продукції, визначеної ст. 209 ПКУ;

3) підприємства, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухобліку за попередній річний податковий (звітний) період, не перевищує 20 млн грн.

Квартальний податковий (звітний) період  застосовуватимуть платники податку на прибуток, у яких річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку (за вирахуванням непрямих податків) за попередній річний звітний період, перевищує 20 млн грн.

Із 01.01.16 року платники податку на прибуток більше не повинні сплачувати щомісячні авансові внески. Відповідно до п. 9 підрозділу 4 р. XX ПКУ у січні – грудні 2015 року платники зобов’язані сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток відповідно до п. 57.1 ПКУ в редакції, що діяла до 01.01.15 р. Від 1 січня 2016 року щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств не сплачуються.

Додатково зазначимо, що в п. 38 підрозділу 4 р. XX ПКУ відтепер вказано, що платники податку на прибуток підприємств сплачують до 31 грудня 2016 року авансовий внесок з цього податку в розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого в податковій звітності за три квартали 2016 року.

Розрахунок такого авансового внеску подається платником податку в податковій декларації за три квартали 2016 року. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов’язань.

Тож зазначений вище аванс з податку на прибуток мають сплачувати лише платники податку на прибуток, які в 2016 році звітуватимуть поквартально (п. 137.4 та п. 137.5 ПКУ). Розмір авансу – 2/9 від податку на прибуток, нарахованого у декларації за три квартали 2016 року. Граничний термін сплати такого авансу – 30 грудня 2016 року.

Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями» від 30.12.2015 р. № 1156 уніс зміни до Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями.

При цьому було вилучено попередні розміри частки 30% та 15%, а встановлена одна – у розмірі 75%. Отже, державні унітарні підприємства та їх об'єднання повинні перерахувати до держбюджету за відповідний період 75% чистого прибутку за відповідний період.

Державна фіскальна служба України в листі «Про затвердження декларації з податку на прибуток підприємств» від 04.01.16 р. № 102/7/99-99-19-02-01-17 роз’яснила, за якими формами потрібно відзвітувати з податку на прибуток за 2015 рік.

Так, у загальному випадку платники податку на прибуток за 2015 рік звітують за Податковою декларацією з податку на прибуток підприємств, затвердженою наказом Мінфіну України від 20.10.15 р. № 897.

Нерезиденти, які провадять діяльність на території України через постійне представництво, подають Розрахунок податкових зобов’язань з податку на прибуток за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 25.06.13 р. № 610.

Неприбутківцям до затвердження визначеного пп. 133.4.3 ПКУ Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації фіскали рекомендують подавати Податковий звіт про використання коштів неприбуткових установ та організацій, затверджений наказом Міндоходів України від 27.01.14 р. № 85.

Не забули податківці й про платників податку на прибуток, які застосовували ставку 0% відповідно до п. 154.6 ПКУ в редакції до 01.01.15 р. та п. 16 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ. До встановлення нової форми спрощеної податкової декларації вони звітують за 2015 рік за формою, затвердженою постановою КМУ від 15.02.12 р. № 98.

При цьому неприбутківцям та «нульовикам» контролери нагадали про право подати до звітності доповнення довільної форми згідно з п. 46.4 ПКУ.

Окрім того, фіскали звернули увагу платників дивідендних авансів на те, що за новими правилами не можна переносити на наступні звітні роки залишок дивідендних авансів, не зарахованих у зменшення податку на прибуток за звітний рік.

Акцизний податок

Державна фіскальна служба України в листі «Про порядок декларування акцизного податку» від 21.01.16 р. № 1903/7/99-99-19-03-03-17 розповіла про те, коли реєструватися платниками акцизу.

З 01.01.16 р. до числа платників акцизу додали ще одну категорію – осіб, які реалізують пальне (пп. 212.1.15 Податкового кодексу України). Однак пов’язане з цією новацією запровадження системи електронного адміністрування реалізації пального та введення акцизної накладної призначили на 01.03.16 р.

На жаль, брак чітких перехідних положень у ПКУ викликав низку запитань у продавців ПММ.

Зараз контролери спробували заспокоїти платників податків, повідомивши:

  • для платників акцизного податку – осіб, які реалізують пальне, – першим звітним (податковим) періодом буде березень 2016 року;
  • особи, які реалізують пальне, будуть зобов’язані зареєструватися платником акцизного податку після затвердження Порядку ведення реєстру платників акцизного податку з реалізації пального та Заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального.

Інші податки і збори

Державна фіскальна служба України листом «Щодо обчислення рентної плати» від 09.12.15 р. № 26722/10/28-10-06-11 роз’яснила: якщо гірниче підприємство-користувач надр видобуває прісну підземну воду та використовує її як сировину для виробництва напоїв (наприклад, соків, морсів, нектарів), то рентну плату за користування надрами обчислюють за розрахунковим методом.

Для обчислення бази оподаткування рентною платою видобутих підземних вод за розрахунковим методом суму витрат госпдіяльності з видобування мультиплікативно збільшують на величину нормативного прибутку.

Величину нормативного прибутку гірничого підприємства фіксують як коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства в протоколах Державної комісії України по запасах корисних копалин.

Гірничі підприємства, які провадять госпдіяльність з видобування підземної води на підставі спеціального дозволу на користування об’єктом надр, державну геолого-економічну оцінку якого не виконано, або дозволу на спеціальне водокористування в межах об’єкта надр, державна геолого-економічна оцінка якого не виконана і в минулому не виконувалася, — застосовують середній галузевий показник коефіцієнта рентабельності гірничих підприємств на відповідний календарний рік. Його оприлюднює Державна комісія України по запасах корисних копалин. У 2015 році він дорівнював 22%.

Бюджетні відносини

Кабінет Міністрів України постановою «Деякі питання регулювання міжбюджетних відносин» від 18.01.16 р. № 15 дозволив у 2016 році фінансувати бюджетні установи з двох бюджетів одночасно.

Кабмін надав дозвіл у 2016 році із бюджетів сіл, селищ та міст районного значення здійснювати видатки на утримання бюджетних установ, які одночасно фінансують із районного бюджету.

Раніше, нагадаємо, Верховна Рада України дозволила в поточному році фінансувати культуру й дошкільну освіту за рахунок сільського бюджету.

Земельні відносини

Державна фіскальна служба України в листі «Про зміни до Податкового кодексу України та індексацію нормативної грошової оцінки земель» від 19.01.2016 р. № 1656/7/99-99-17-04-02-16 повідомила: значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ і перелогів) за 2015 рік становить 1,2, а для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення — 1,433. Додатково в листі зауважено, що податкові декларації сум земельного податку й орендної плати за землі державної та комунальної власності на 2016 рік мають бути подані не пізніше 20 лютого 2016 року з урахуванням змінених коефіцієнтів індексації, уточненої на 1 січня 2016 року грошової оцінки земель.

АТО і тимчасово окуповані території

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо відображення в податковому обліку списання основних засобів та товарно-матеріальних цінностей, що були знищені на території проведення антитерористичної операції» від 06.01.2016 р. № 157/6/99-99-19-02-02-15 роз’яснює, як відобразити в податковому обліку списання основних засобів і товарно-матеріальних цінностей, що були знищені на території проведення АТО.

1. Під час визначення оподатковуваного прибутку в податковій декларації за 2015 рік платник податку на прибуток коригує свій фінансовий результат до оподаткування згідно з пп. 134.1 ПКУ на суму залишкової (балансової) вартості об'єкта основних засобів при його списанні.

Списання знищених товарно-матеріальних цінностей (готової продукції та малоцінних швидкозношуваних предметів) здійснюється згідно з правилами бухгалтерського обліку.

2. Після встановлення факту ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів суб'єкт господарювання має право на застосування положень та п. 189.9 ПКУ.

При цьому, якщо ліквідація основних виробничих або невиробничих засобів відбулась у зв'язку з викраденням, знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджено відповідно до законодавства, для суб'єкта господарювання така ліквідація не розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами відповідно до абз. 2 п. 189.9 ПКУ.

3. При списанні запасів і готової продукції (для товарів, необоротних активів, придбаних до 1 липня 2015 року, — у разі, якщо під час такого придбання суми податку були включені до складу податкового кредиту) у зв'язку з тим, що вони не можуть бути використані в межах господарської діяльності платника ПДВ, платник податку не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, у якому відбувається їх списання, повинен здійснити нарахування податкових зобов'язань із ПДВ за основною ставкою, скласти зведену податкову накладну й зареєструвати її в ЄРПН у строки, установлені законодавством для такої реєстрації.

База оподаткування під час списання таких товарно-матеріальних цінностей визначається на основі вартості їх придбання.

4. Для визначення оподатковуваного прибутку платника витрати на ремонтні роботи орендованих приміщень (договір оренди припинено), які були зруйновані, відображаються за правилами бухгалтерського обліку.

5. Після встановлення факту ліквідації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей і за наявності сертифіката Торгово-промислової палати України, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, суб'єкт господарювання має право відобразити таку ліквідацію у фінансовій та/або податковій звітності.

Контроль і відповідальність

Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій» від 20.01.2016 р. № 21 вніс зміни до Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою КМУ від 12.05.2004 р. № 601.

Зокрема, змінами передбачено, що строк проведення гарантійного (післягарантійного) ремонту не може перевищувати 7 робочих днів (було 72 години). У разі незабезпечення в установлений строк гарантійного ремонту реєстратора центр сервісного обслуговування зобов’язаний не пізніше 7 робочого дня з дня прийняття в ремонт реєстратора ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб’єкта господарювання резервний реєстратор. Центр сервісного обслуговування несе відповідальність, передбачену укладеними з користувачами договорами про технічне обслуговування й ремонт реєстраторів.

Відповідно до змін законодавчих вимог до використання реєстратора, виробник (постачальник) зобов’язаний за наявності технічних можливостей здійснити його доопрацювання.

Користувачів РРО додатково зобов'язали інформувати в разі виявлення несправностей реєстратора, а також пошкодження засобів контролю, окрім Центру сервісного обслуговування, ще й територіальний орган ДФС, у якому він зареєстрований платником податків, у строки та спосіб, установлені п. 16 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР.

Праця та заробітна плата

Міністерство соціальної політики України своїм наказом від 02.12.15 р. № 1167 (набирає чинності з дня його офіційного опублікування) відкоригувало Інструкцію з надання фінансової допомоги на поворотній і безповоротній основі та цільової позики за рахунок сум адміністративно-господарських санкцій та пені, що надходять до державного бюджету за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затверджену наказом Мінпраці та соцполітики України від 06.09.10 р. № 270 (далі — Інструкція № 270). Основні зміни полягають у такому:

1.  Зменшено кількість документів, які необхідно додавати до заяви про надання фіндопомоги та цільової позики.

 З переліку паперів, які необхідно подавати Фонду соцзахисту інвалідів (далі — Фонд) разом із заявою про надання фіндопомоги та цільової позики, прибрали:

  • копію довідки про взяття на облік платника податків або витягу із реєстру неприбуткових установ;
  • довідку центру зайнятості щодо відсутності протягом 6 місяців, які передують місяцю розгляду питання про надання фіндопомоги, порушень законів України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-ІІІ, «Про зайнятість населення» від 01.03.91 р. № 803-ХІІ та незастосування штрафних санкцій.

Водночас разом із заявою з-поміж низки документів (їх перелічено в п. 2.2—2.8 Інструкції № 270) роботодавці подаватимуть письмову згоду засновника про отримання заявником-роботодавцем фінансової допомоги за рахунок коштів Фонду за заявленим напрямом.

2. Наявність усіх необхідних документів Фонд тепер перевірятиме під час прийняття заяви. У день її прийняття заявнику видаватимуть відривний корінець заяви із зазначенням дати реєстрації. Якщо до заяви не додано всі необхідні документи, то відділення Фонду в день реєстрації заяви фіксуватиме у відривному корінці перелік документів, які необхідно додати. Документи, яких не вистачає, заявник має подати до відділення Фонду не пізніше ніж через 10 робочих днів від дати реєстрації заяви.

Нагадаємо: раніше Фонд інформував заявників про недостатню кількість документів протягом 10 робочих днів від дати отримання заяви. А в заявника на подання паперів, яких бракує, було 30 календарних днів від дати подання заяви.

Судова практика

Верховний Суд України в постанові «Про визнання незаконним наказу щодо проведення документальної невиїзної позапланової перевірки та визнання протиправними дій» від 27.01.2015 р. у справі № 21-425а14 зазначив, що в разі призначення документальної невиїзної перевірки платник до її початку має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб із наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення. Невиконання вимог пп. 78.1.1 ПКУ призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності її правових наслідків.

Тут слід пригадати, що перевірка може проводитись у випадку, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного й іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть упродовж 10 робочих днів пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, у якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного й іншого законодавства. Тобто зміни були направлені на гарантування дотримання прав платників податків, звуження підстав для проведення перевірки, усунення можливості зловживання правом на перевірку.

Інше

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України наказом «Про внесення зміни до Переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні, та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів» від 17.12.15 р. № 1699 скасувало обов’язкову сертифікацію сільськогосподарської техніки, зокрема сівалок, машин для внесення добрив, обприскувачів, комбайнів, навантажувачів, причепів, цистерн, установок й апаратів для доїння та оброблення молока, косарки, машин й механізмів для приготування кормів.

Повний перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затверджено наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.05 р. № 28.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра