Огляд законодавства за серпень 2017 року

Податки

ПДВ

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо правомірності формування податкового кредиту з ПДВ на підставі рахунку за постачання/передачу електричної енергії» від 10.08.17 р. № 1569/6/99-99-15-03-02-15/ІПК роз’яснила, що підставою для визнання податкового кредиту із податку на додану вартість (далі − ПДВ) без отримання податкової накладної може бути, зокрема, рахунок, який виставляється платнику ПДВ за надані послуги, вартість яких визначають за показаннями приладів обліку, та містить загальну суму платежу, суму податку й податковий номер продавця.

На думку представників фіскального відомства, право на податковий кредит на підставі рахунку в разі постачання електроенергії залежить від умов договору з постачальником.

Отже, якщо договором передбачено постачання послуг, то відповідно до п. 201.11 Податкового кодексу України підставою для формування податкового кредиту отримувачем послуг, вартість яких визначають за показаннями приладів обліку, може бути рахунок, який містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер такого постачальника, наданий постачальником таких послуг.

Якщо договором передбачено постачання товару, то для платника ПДВ — покупця, на думку контролерів, підставою для нарахування сум ПДВ, які відносять до податкового кредиту, є податкова накладна, складена постачальником та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації  «Щодо порядку формування податкового кредиту на підставі документів, визначених пунктом 201.11 статті 201 розділу V Податкового кодексу України» від 22.08.17 р. № 1700/6/99-99-15-03-02-15/ІПК нагадала платникам податку на додану вартість (далі − ПДВ) порядок формування податкового кредиту за документами із п. 201.11 ПКУ, зокрема за транспортними квитками та готельними рахунками. Оскільки такі документи підтверджують понесені витрати, й підзвітна особа подає їх у бухгалтерію разом зі Звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, то датою формування податкового кредиту на підставі таких документів є дата подання Звіту.

Слід нагадати, що згідно з п. 201.11 ПКУ підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначають за показаннями приладів обліку. Обов'язкова умова — документ повинен містити загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця (окрім тих, форму яких установлено міжнародними стандартами).

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо складання податкових накладних за касовим методом» від 23.08.17 р. № 1729/6/99-99-15-03-02-15/ІПК пояснила платникам ПДВ, які застосовують касовий метод ПДВ-обліку, особливості складання зведених податкових накладних. Для таких платників ритмічним характером постачання вважають отримання оплати за товари/послуги два та більше разів на місяць.

Це дає змогу касовикам у випадку отримання від покупця — платника ПДВ кількох оплат протягом місяця оформляти зведену податкову накладну на загальну суму коштів. І що важливо — податківці не проти складання зведеної податкової накладної на оплату, навіть якщо в такому місяці не було постачань оплаченого товару/послуги.

Касовий метод ПДВ-обліку застосовують, зокрема, платники, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги із централізованого водопостачання та водовідведення. Зведену податкову накладну слід оформляти не пізніше за останній день місяця, у якому отримано кошти (п. 44 підр. 2 р. ХХ ПКУ).

Міністерство фінансів України наказом «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567» від 21.07.17 р. № 654 внесло зміни до Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Якщо раніше платники ПДВ мали право вибору щодо форми подання (паперова або електронна) письмових пояснень та копій документів, необхідних у випадку зупинення реєстрації податкових накладних, тепер їм залишили єдиний спосіб подання — засобами електронного зв’язку.

Крім того, Мінфін відкоригував один із критеріїв зупинення реєстрації податкових накладних: по-іншому розраховуватимуть величину, яку зіставляють з обсягом постачання в податковій накладній/розрахунку коригування, поданій на реєстрацію. Під блокування потраплятиме документ, і якому обсяг постачання в 1,5 разу перевищує різницю між обсягами придбання та обсягами постачання товарів/послуг, здійсненими з 1 січня 2017 року. Зараз цю величину розраховують дзеркально: як різницю між обсягом постачання та обсягом придбання за той самий період.

Податок на прибуток

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації  «Щодо деяких питань оподаткування кредитних спілок» від 30.06.17 р. № 930/6/99-99-15-02-02-15/ІПК повідомила, що кредитні спілки з 01.07.17 р. є платниками податку на прибуток на загальних умовах і зобов'язані нараховувати та сплачувати податок на прибуток у порядку, установленому р. III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ.

Кредитні спілки мають право на розподіл доходу, що залишається в їх розпорядженні за підсумками фінансового року, між членами кредитної спілки. Отже, кредитні спілки не може бути включено до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій. Адже згідно з пп. 133.4.1 ПКУ однією з обов'язкових вимог до неприбуткових організацій є заборона в установчих документах розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників) або членів такої організації.

Отже, кредитні спілки, яких не включено до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій, сплачують податок на прибуток як новостворені платники цього податку на підставі податкової декларації за річний звітний період, що розпочинається з 01 липня 2017 року і закінчується 31 грудня 2017 року.

Державна фіскальна служба України на загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі («ЗІР»)  у категорії 102.18 повідомила, що фізособа-резидент, яка виплачує нерезиденту-юрособі доходи із джерелом походження з України, зобов’язана утримувати податок із таких доходів та за їх рахунок, якщо інше не передбачено положеннями міжнародного договору України з країною резиденції особи, на користь якої здійснюють виплату (пп. 141.4.2 ПКУ).

При цьому представники фіскального відомства наголосили, що фізособа-резидент за підсумками звітного (податкового) періоду (кварталу, півріччя, трьох кварталів, року), у якому вона здійснила виплату таких доходів, повинна подати податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форму якої затверджено наказом Мінфіну України від 20.10.15 р. № 897. У ній слід заповнити рядок 23 та додаток ПН до неї.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо окремих питань оподаткування постійного представництва нерезидента» від 10.08.17 р. № 1563/6/99-99-15-02-02-15/ІПК повідомила: якщо оператором договору про спільну діяльність без створення юрособи є постійне представництво нерезидента, то кожний нерезидент — учасник такого договору має додатково зареєструватися як постійне представництво на території України.

Разом з тим, оператор та кожний учасник спільного договору подають податкову декларацію з податку на прибуток підприємств. Податковий кодекс України (далі – ПКУ) не передбачає подання окремої декларації з податку на прибуток підприємств від спільної діяльності.

ПДФО та військовий збір

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо оподаткування сум індексації заробітної плати податком на доходи фізичних осіб, військовим збором та відображення в податковому розрахунку за формою № 1ДФ» від 10.05.17 р. № 7955/5/99-99-13-01-01-16 зазначає: суми індексації заробітної плати, зокрема за попередні періоди, відображають у податковому розрахунку за формою № 1ДФ у тому кварталі, у якому проводять таке нарахування (виплату).

При цьому не потрібно розподіляти індексацію за місяцями, за які її донараховано. Податковий агент зобов'язаний утримати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із сум доходів у вигляді індексації заробітної плати в тому податковому періоді, у якому відбувається таке нарахування (виплата), зауважують представники фіскального відомства.

Аналогічно для нарахування єдиного внеску суми індексації, донараховані за попередні періоди у зв'язку з виявленням помилок, слід включати до заробітної плати місяця, у якому було здійснено такі донарахування. Про це свідчить пп. 3 п. 3 р. IV Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.15 р. № 449.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Стосовно оподаткування доходів нерезидента — фізичної особи» від 14.07.17 р. № 1197/6/99-99-01-02-02-15/ІПК нагадала, що в загальному випадку оподаткуванню підлягають доходи фізосіб-нерезидентів, отримані із джерела походження в Україні. Утім, якщо міжнародним договором, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою, установлено інші правила, то застосовують правила міжнародного договору.

Крім того, зазначено, що в найзагальнішому випадку, згідно з п. 2 ст. 15 Модельної Конвенції ОЕСР, плату, зарплату та інші подібні винагороди, які одержує резидент іншої країни у зв’язку з роботою за наймом, не оподатковують в Україні, якщо одночасно виконано три умови:

а) одержувач перебуває в Україні протягом періоду або періодів, що не перевищують сукупно 183 днів протягом будь-якого 12-місячного періоду, який починається або закінчується у відповідному податковому році;

б) винагорода сплачується наймачем або від імені наймача, який не є резидентом України;

в) витрати зі сплати винагород не несуть постійне представництво або постійна база, які наймач має в Україні.

Дохід нерезидента від надання професійних послуг (наукової, літературної, артистичної, художньої, освітньої або викладацької діяльності, діяльності лікарів, адвокатів, інженерів, архітекторів, стоматологів і бухгалтерів тощо) не оподатковують в Україні за умови, що такий нерезидент не має постійної бази в Україні, яка регулярно використовується ним із метою провадження цієї діяльності (п. 1 ст. 14 Конвенції ОЕСР).

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо питань оподаткування податком на доходи, якщо юридичною особою (роботодавцем) за рахунок власних коштів організовується харчування (обіди) для фізичних осіб (працівників)» від 02.08.17 р. № 1454/6/99-99-13-02-03-15/ІПК роз’яснила: якщо роботодавець власним коштом організовує обіди для працівників, ціна продажу яких є меншою за собівартість, то різницю між собівартістю харчування та ціною продажу включають до оподатковуваного доходу платників податку як додаткове благо та обкладають податком на доходи й військовим збором. До того ж сума такої різниці є базою нарахування єдиного внеску.

Представники фіскального відомства аргументують свою позицію, спираючись на пп. 164.2.17 ПКУ, а також тим, що в Переліку видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.10 р. № 1170 (далі − Перелік № 1170), не наведено суму різниці між собівартістю організованого харчування та ціною продажу.

Щодо  податку на доходи та військового збору, то тут позиція фіскального відомства більш переконлива, бо пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ передбачено включення до додаткового блага вартості безоплатно отриманих товарів за звичайними цінами, а також суми знижки звичайної ціни, індивідуально призначеної для такого платника податку.

 Слід нагадати, що, нараховуючи податок на доходи на додаткове благо, не варто забувати про «натуральний» коефіцієнт.

ЄСВ

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування при виплаті премії звільненому працівнику» від 04.08.17 р. № 1499/6/99-99-13-02-03-15/ІПК роз’яснила: під час нарахування звільненому працівнику премії за час, відпрацьований до звільнення, єдиний внесок слід нараховувати на суму, яку визначають шляхом ділення премії (доходу) на кількість місяців, за які вона була нарахована.

Такий висновок можна зробити з огляду на частину 2 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.10 р. № 2464-VI, якою обумовлено порядок нарахування єдиного внеску в разі, якщо після звільнення з роботи фізособі нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час. Премія — це та сама зарплата (адже входить до фонду оплати праці згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату від 13.01.04 р. № 5), її виплачують за відпрацьований час, тож на неї також поширюється такий порядок нарахування єдиного внеску.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Про сплату філіями єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 11.08.17 р. № 1585/6/99-99-08-02-01-15/ІПК роз’яснила специфіку сплати єдиного внеску філіями. Отже:

• якщо філія або інший відокремлений підрозділ має окремий баланс, самостійно веде розрахунки із застрахованими особами, є платником єдиного внеску, то такий відокремлений підрозділ зобов’язаний подавати звітність та сплачувати єдиний внесок до контролюючого органу, у якому він перебуває на обліку;
• якщо відокремлений підрозділ не веде окремого балансу та не здійснює розрахунків із застрахованими особами, то юридична особа повинна повідомити про це контролюючий орган за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу. У такому випадку платником єдиного внеску є юридична особа, яка зобов’язана подавати звітність та сплачувати єдиний внесок, у тому числі й за відокремлений підрозділ, до контролюючого органу за своїм основним місцем обліку.

Представники фіскального відомства нагадали, що згідно з п. 8 р. II Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.14 р. № 1162, відокремлені підрозділи обліковують як страхувальників з урахуванням таких особливостей.

По-перше, у разі отримання повідомлення від державного реєстратора або відомостей із Єдиного державного реєстру про створення відокремленого підрозділу юридичної особи такий новостворений підрозділ обліковують із приміткою «Неплатник».

По-друге, якщо юрособа приймає рішення про виділення відокремленого підрозділу на окремий баланс та перехід до самостійного ведення ним розрахунків із застрахованими особами, вона повідомляє про це фіскальну службу за місцезнаходженням підрозділу в 10-денний строк із дня прийняття такого рішення. На підставі цього повідомлення юрособи відокремлений підрозділ обліковують як платника єдиного внеску.

По-третє, якщо юрособа приймає рішення про реорганізацію відокремленого підрозділу — страхувальника в такий підрозділ, який не має обов’язків чи повноважень щодо ведення окремого балансу та самостійного ведення ним розрахунків, вона повідомляє про це знов-таки в 10-денний строк із дня прийняття такого рішення фіскальну службу за місцезнаходженням такого підрозділу. За відсутності заборгованості на підставі такого повідомлення юрособи відокремлений підрозділ обліковують із приміткою «Неплатник».

Контролюючий орган під час проведення перевірки платника єдиного внеску, опрацювання його звітності може встановити наявність у відокремленого підрозділу окремого балансу та самостійного ведення розрахунків з оплати праці із застрахованими особами.

Спрощена система оподаткування

Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Порядку переходу платників податку на прибуток підприємств до подання спрощеної податкової декларації з такого податку та форми спрощеної податкової декларації з податку на прибуток підприємств, який оподатковується за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України» від 09.08.17 р. № 592 затвердив форму спрощеної податкової декларації з податку на прибуток підприємств, який оподатковують за ставкою 0% відповідно до п. 44 підр. 4 р. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі − ПКУ).

Нагадаємо, що з 01.01.17 р. до 31.12.21 р. нульова ставка податку на прибуток застосовується платниками, у яких, зокрема, річний дохід не перевищує 3 млн грн, нарахована за кожний місяць звітного періоду зарплата працівників більша ніж 2 мінімальні зарплати та які відповідають одному з таких критеріїв:

• утворені після 1 січня 2017 року;
• діючі, у яких протягом трьох попередніх років щорічний обсяг доходів не перевищує 3 млн грн та середньооблікова кількість працівників становить 5−20 осіб;
• зареєстровані платниками єдиного податку до 1 січня 2017 р. та в яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції був до 3 млн грн та середньооблікова кількість співробітників становить 5−50 осіб.

Інші податки та збори

Міністерство фінансів України наказом «Про внесення змін до форми Податкової декларації з транспортного податку» від 27.06.17 р. № 595 затвердило оновлену форму податкової декларації з транспортного податку. Зокрема, платникам цього податку доведеться більш детально інформувати податківців про свій автомобіль. У новій декларації тепер додатково зазначатимуть:

• тип пального, на якому працює легковик;
• міжнародний ідентифікаційний номер транспортного засобу (VIN-код).

Нагадаємо, що транспортний податок зобов’язані сплачувати фізичні та юридичні особи, що мають зареєстровані в Україні згідно із чинним законодавством власні легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше ніж п'ять років (включно) та їх середньоринкова вартість становить понад 375 розмірів мінзарплати (встановленої на 1 січня звітного року).

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо необхідності реєстрації Товариства платником акцизного податку, виписки та реєстрації акцизної накладної у разі здійснення операцій із заправки пальним власної, орендованої, залученої за договором підряду техніки та необхідності застосування РРО при відпуску пального» від 05.07.17 р. № 998/6/99-99-15-03-03-15/ІПК відповіла на запитання про обов’язкову реєстрацію суб’єкта господарювання платником акцизного податку в разі здійснення операцій із заправки пальним орендованої, а також залученої за договором підряду техніки.

У випадку оренди техніки (без екіпажу та з екіпажем) за умови прийняття її в користування за актом приймання-передачі суб’єкт господарювання буде використовувати пальне винятково для власних потреб, а саме для заправки техніки, яка на певний строк надана йому в користування на умовах договору оренди. Такі операції не є реалізацією пального в розумінні абзацу другого пп. 14.1.212 ПКУ. Отже, підприємство не повинно реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального.

Утім, у разі заправки пальним техніки третіх осіб (виконавців), залученої замовником на умовах договору підряду або договору про надання послуг, здійснюють передачу (відпуск) пального від замовника до підрядника (виконавця), що є операцією з реалізації пального в розумінні абзацу другого пп. 14.1.212 ПКУ. Тому замовник під час здійснення таких операцій є особою, що реалізує пальне, і повинен попередньо зареєструватися платником акцизного податку.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо порядку оподаткування доходів нерезидентів у вигляді процентів за наданими кредитами/позиками, якщо такі проценти не виплачуються нерезиденту, а враховуються у збільшення суми позики/кредиту» від 25.07.17 р. № 1343/6/99-99-15-02-02-15/ІПК повідомила, що доходи нерезидента із джерелом їх походження з України у вигляді процентів слід обкладати податком на репатріацію відповідно до положень п. 141.4 ПКУ незалежно від способу виплати такого доходу, у т. ч. шляхом зарахування в рахунок збільшення статутного капіталу або суми кредиту/позики.

При цьому, як зазначають представники фіскального відомства, податок із доходів нерезидента у вигляді відсотків сплачують під час зарахування зустрічної однорідної вимоги.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо податку на нерухоме майно та визначення будівель промисловості» від 09.08.17 р. № 1540/Б/99-99-13-03-01/ІПК зазначила, що до промислових будівель, які виключено з об’єкта обкладення податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно з пп. «є» пп. 266.2.2 Податкового кодексу України належать об’єкти класу 1251 «Будівлі промислові» з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення таких об’єктів (Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000).

Облік і звітність

Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та Порядку ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу» від 23.06.17 р. № 591 затвердило нову форму Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу. Ідеться про книгу обліку для звичайних фізосіб-непідприємців. Вона відрізняється від попередниці, зокрема, тим, що має окремі графи для відображення витрат, пов'язаних з отриманням податкової знижки, та витрат за операціями з інвестиційними активами.

Відповідно, з’явився й новий Порядок ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу.

Національний банк України в листі «Щодо змін до Плану рахунків бухгалтерського обліку банків» від 23.08.17 р. № 60-0004/59123 нагадав, що у зв’язку із запровадженням МСФЗ 9 у план рахунків бухобліку банків було внесено певні зміни. Тож регулятор роз’яснив, коли та як слід перенести залишки коштів зі «старих» рахунків на нові. Зокрема:

• з 01.12.17 р. по 14.12.17 р. (включно) необхідно перенести залишки коштів із рахунків для обліку дисконту, премії за наданими кредитами/залученими депозитами, короткострокових, довгострокових, прострочених кредитів/депозитів, прострочених нарахованих доходів/витрат за кредитами/депозитами чинного Плану рахунків, затвердженого постановою Правління НБУ від 17.06.04 р. № 280 (далі — План рахунків № 280), на відповідні рахунки нового Плану рахунків. При цьому слід звернути увагу, що з 01.12.17 р. по 24.12.17 р. для рахунків з обліку дисконтів за наданими кредитами/залученими депозитами в довіднику R020 буде встановлено ознаку цих рахунків АП (активно-пасивні);
• з 18.12.17 р. по 24.12.17 р. (включно) необхідно перенести на відповідні рахунки з обліку резервів класів 1, 2, 3 Плану рахунків № 280 суму залишків із рахунків групи:
• 149 «Резерви під знецінення боргових цінних паперів, що рефінансуються Національним банком України»;
• 159 «Резерви під заборгованість інших банків»;
• 240 «Резерви під заборгованість за кредитами, що надані клієнтам»;
• 319 «Резерви під знецінення фінансових інвестицій у портфелі банку на продаж»;
• 329 «Резерви під знецінення цінних паперів у портфелі банку до погашення»;
• 359 «Резерви під дебіторську заборгованість за операціями банку».

Новий План рахунків, окрім рахунків розділів 65, 75, набирає чинності 25.12.17 р.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо застосування незареєстрованого в органах ДФС реєстратора розрахункових операцій за умови щоденного роздрукування Х-звіту та відображення його даних у касовій книзі підприємства» від 18.07.17 р. № 1258/6/99-99-14-05-01-15/ІПК роз’яснила, що підприємство може не застосовувати РРО під час торгівлі продукцією власного виробництва. У такому разі воно зобов’язане проводити розрахунки в касі підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку. Таку можливість передбачено п. 1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

Якщо суб'єкт господарювання не бажає скористатися цією пільгою, він має застосовувати зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням та видачею відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Державна фіскальна служба України в листі «Про особливості подання податкової звітності з податку на прибуток неприбутковими організаціями» від 10.08.17 р. № 21192/7/99-99-12-02-04-17 повідомила, що неприбуткова організація, яка не привела свої установчі документи у відповідність із чинними податково-неприбутковими вимогами до 01.07.17 р., сплачує податок на прибуток як новостворений платник цього податку на підставі податкової декларації за річний звітний період, який розпочинається з 01.07.17 р. і закінчується 31.12.17 р.

Отже:

• за період із 01.01.17 р. по 30.06.17 р. неприбуткова організація має подати до контролюючого органу Звіт за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, та фінансову звітність за перше півріччя 2017 року (тобто з граничним строком подання Звіту 1 березня 2018 року);
• за період із 01.07.17 р. по 31.12.17 р. така організація повинна подати до контролюючого органу декларацію з податку на прибуток підприємств за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, та фінансову звітність за 2017 рік (з граничним строком подання декларації також не пізніше за 1 березня 2018 року).

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо застосування РРО фізичними особами — підприємцями на спрощеній системі оподаткування, які здійснюють діяльність за договорами комісії» від 16.08.17 р. № 1633/Б/99-99-13-01-02-14/ІПК повідомила, яким чином ФОП-єдинник, що провадить діяльність за договором комісії, повинен застосовувати касовий апарат.

Вирішальним моментом для підприємця в цій ситуації буде обсяг отриманого ним доходу впродовж календарного року. Нагадаємо: до доходу єдинника, який реалізує товар за договором комісії, потрапляє тільки сума його винагороди. Отже, обов’язок застосовувати РРО в нього виникне лише в момент перевищення отриманого ним доходу (у т. ч. у формі винагороди) позначки 1 млн грн.

Державна служба статистики України наказом «Про затвердження форми державного статистичного спостереження № 7-торг (річна) «Звіт про наявність торгової мережі» від 21.07.17 р. № 188 затвердила нову форму статистичного спостереження № 7-торг (річна) «Звіт про наявність торгової мережі».

Слід нагадати, що форму № 7-торг подають юридичні особи, які провадять діяльність із роздрібної торгівлі. Звітувати за новою формою потрібно вже починаючи зі звіту за 2017 рік.

Державна служба статистики України своїми наказами «Про затвердження форм державного статистичного спостереження з питань реалізації продукції сільського господарства сільськогосподарськими підприємствами» від 12.07.17 р. № 165, «Про затвердження форми державного статистичного спостереження щодо площ, валових зборів та урожайності сільськогосподарських культур» від 17.07.17 р. № 170, «Про затвердження форми державного статистичного спостереження № 2-ферм (річна) «Звіт про витрати на виробництво продукції сільського господарства (робіт, послуг)» від 21.07.17 р. № 193 оновила такі форми статистичних звітів для сільгосппідприємств:

• № 21-заг (місячна) «Звіт про реалізацію продукції сільського господарства» — вводять у дію починаючи зі звіту за січень 2018 року;
• № 21-заг (річна) «Звіт про реалізацію продукції сільського господарства» — вводять у дію починаючи зі звіту за 2018 рік;
• № 29-сг (річна) «Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду» — вводять у дію починаючи зі звіту станом на 1 грудня 2017 року;
• № 2-ферм (річна) «Звіт про витрати на виробництво продукції сільського господарства (робіт, послуг)» — вводять у дію починаючи зі звіту за 2017 рік.

Контроль і відповідальність

Президент України підписав Закон України «Про Конституційний Суд України» від 13.07.17 р. № 2136-VIII, відповідно до якого Конституційний Суд Україні (далі — КСУ) працюватиме за новими правилами. Основна мета роботи нового КСУ — реальний захист прав та свобод людини й громадянина, верховенства права та верховенства закону.

До новацій, запроваджених нормативно-правовим актом, належить те, що звернення до КСУ тепер матимуть три форми: конституційне звернення, конституційне подання та конституційна скарга.

Саме останньою може скористатися будь-яка особа, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України (його окремі положення) суперечить Конституції України.

Звернемо увагу й на зміну структури КСУ. Тепер у його складі діють Велика палата, два сенати та шість колегій.

Кабінет Міністрів України схвалив законопроект «Про основні вимоги до споруд, а також умови розміщення на ринку будівельних виробів». Про це повідомляється на Урядовому порталі. Документ, зокрема, передбачає європейські підходи до безпеки будівель, перехід на декларативний принцип у підтвердженні придатності будівельних виробів для застосування, підвищення ефективності заходів державного ринкового нагляду відповідно до нового Регламенту ЄС № 305/2011.

Відтепер виробник будівельної продукції зобов’язаний буде надавати декларацію експлуатаційних характеристик або технічне свідоцтво про апробацію. У цих документах мають зазначати характеристики щодо механічної стійкості, пожежної безпеки, енергоефективності, доступності тощо. Фактично в такий спосіб виробник вичерпно буде інформувати споживача про якість і безпеку своїх будівельних виробів.

Після ухвалення парламентом законопроекту в Україні буде створено організаційну структуру, яка займатиметься передексплуатаційною перевіркою будівельних виробів, аналогічною європейським.

Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1231» від 18.08.17 р. № 618 оновив порядок списання непогашених грошових зобов'язань або податкового боргу після ліквідації платника податків, не пов'язаної з банкрутством.

У постанові, зокрема, деталізовано перелік документів, на підставі яких керівник податкового органу ухвалює рішення про списання безнадійного податкового боргу платника. Такими документами є:

• відомості з Єдиного державного реєстру (далі − ЄДР) про держреєстрацію припинення юрособи та її відокремленого підрозділу, відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації, держреєстрацію припинення підприємницької діяльності фізособи-підприємця, які є підставою для зняття їх з обліку в контролюючих органах та/або вчинення інших дій відповідно до законодавства. До 01.01.19 р. щодо відокремлених підрозділів іноземної неурядової організації, представництв, філій іноземної благодійної організації — відомості з Реєстру громадських об'єднань;
• повідомлення чи документальне підтвердження інформації органу державної реєстрації про ліквідацію або реорганізацію платника, закриття відокремленого підрозділу платника чи відомостей із ЄДРПОУ (для платників, відомостей про яких не вносять до ЄДР);
• відомості (витяг) із Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інформація органу державної реєстрації актів цивільного стану, копія свідоцтва про смерть фізособи;
• судове рішення про визнання фізособи безвісно відсутньою чи недієздатною або оголошення її померлою;
• документально підтверджена інформація відповідного держоргану, що реєструє незалежну діяльність або видає документи про право на провадження такої діяльності (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо).

Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету» від 14.07.17 р. № 637 затвердило Порядок функціонування Електронного кабінету. Він, зокрема, передбачає, що в разі виявлення проблем у роботі Електронного кабінету користувач зможе надіслати до Державної фіскальної служби України (далі − ДФСУ) відповідне повідомлення про помилку, що виникла під час роботи в інформаційно-телекомунікаційній системі «Електронний кабінет» (форма повідомлення затверджена в додатку до цього Порядку).

ДФСУ зобов’язана буде протягом 72 годин після надходження такого повідомлення підтвердити або спростувати наявність цієї помилки.

Якщо буде визнано наявність помилки, то ДФСУ має усунути її у строк, що визначається нею з урахуванням критичності виявленої помилки та технічної можливості її усунення.

Водночас, якщо методологічна помилка призводить до порушення прав платника податків або передбачає притягнення до відповідальності, то ДФСУ повинна надіслати в Електронний кабінет та на електронну адресу (адреси) платника податків документ з повідомленням про існування методологічної помилки та про час, необхідний для її усунення та відновлення порушених прав платника податків.

Нагадаємо: такий порядок повідомлення про помилку передбачено й п.п. 421.7−421.9 ПКУ. У такому разі ПКУ звільняє платника податків від відповідальності (за наявності документа, що підтверджує існування помилки). Таке звільнення від штрафних санкцій передбачає п. 421.10 ПКУ.

Міністерство фінансів України в листі «Щодо реалізації деяких положень Бюджетного кодексу України з питань нарахування та виплати пільг» від 16.06.17 р. № 09010-20-10/16034 повідомило, що бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку, компенсацій громадянам із бюджету обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Фінансування витрат на надання пільг здійснюють у межах установлених соціальних норм (нормативів) незалежно від обсягів коштів, передбачених у державному або місцевих бюджетах на відповідний рік.

Міністерство соціальної політики України наказом «Про затвердження Переліку документів, які подаються для визнання вантажів (товарів), коштів, у тому числі в іноземній валюті, виконаних робіт, наданих послуг гуманітарною допомогою» від 06.04.17 р. № 573затвердило перелік документів, необхідних для визнання вантажів, товарів та коштів гуманітарною допомогою.

Так, для визнання гумдопомогою вантажів та товарів благодійнику потрібно подати до відділу Мінсоцполітики з питань надання гуманітарної допомоги:

• заяву про визнання вантажів (товарів) гуманітарною допомогою, складену за встановленою формою;
• копію письмової пропозиції донора про надання гуманітарної допомоги (інший дарчий документ) або копію документів із зазначенням вичерпного переліку складу вантажу, його кількості та ваги за кожною позицією (рахунок-фактура, накладна, специфікація, інвойс, пакувальний лист тощо);
• план розподілу гуманітарної допомоги між набувачами, складений за встановленою формою, з копіями листів-звернень набувачів — юридичних осіб щодо потреби в гуманітарній допомозі;
• листи центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій стосовно доцільності визнання вантажу гуманітарною допомогою (за наявності).

Міністерство внутрішніх справ України наказом «Про затвердження Методики планування заходів з евакуації» від 10.07.17 р. № 579 затвердило загальні вимоги до розроблення документів щодо планування заходів з евакуації населення та матеріальних і культурних цінностей із зон надзвичайних ситуацій та зон збройних конфліктів.

Суб'єкти господарювання для планування евакуації утворюють комісії з питань евакуації. Якщо чисельність працівників підприємства менша за 50 осіб, потрібно призначити особу, яка виконує функції зазначеної комісії.

Суб’єкти господарювання повинні розробити плани евакуації населення (працівників). Безпосередньо виконує цей обов’язок комісія з питань евакуації. Її голова підписує такий проект, а затверджує керівник госпсуб'єкта, який утворив таку комісію. Також план евакуації працівників потрібно погодити в органі, на території якого планують розміщення евакуйованого населення.

План евакуації працівників щороку уточнюють до 1 березня станом на 1 січня поточного року. Внесення змін до нього засвідчують підписом голови комісії з питань евакуації.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Про нарахування пені у разі подання уточнюючої звітності» від 04.08.17 р. № 1488/6/99-99-12-03-06-15/ІПК нагадала, що на прострочені суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховують пеню (якщо її розміру не встановлено) за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ, що діє на кожний такий день.

Якщо прострочено податкове зобов’язання, визначене платником податків або податковим агентом, то пеню нарахують уже з розрахунку 100% річних облікової ставки НБУ, що діє на кожний такий день.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо реалізації алкогольних напоїв іншому суб'єкту господарювання без отримання ліцензії на оптову торгівлю» від 08.08.17 р. № 1537/6/99-99-12-02-02-15/ІПК роз’яснила, що суб'єкт господарювання, у якого є ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, має право реалізовувати ці товари лише громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.

Отже, якщо госпсуб'єкт, який має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, реалізував алкогольні напої іншому госпсуб'єкту, у якого також є ліцензія на право роздрібної торгівлі, і при цьому оформив документи, як при відвантаженні алкогольних напоїв для подальшої реалізації (тобто оформив видаткові та податкові накладні, ТТН ф. № 1-ТН/алкогольні напої), то йому доведеться сплатити штраф, оскільки це буде розцінено як оптову торгівлю алкогольними напоями без ліцензії.

За таке порушення розмір штрафу становить 200% вартості отриманої партії товару, але не менше 17 тис. грн.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо перенесення контролюючими органами термінів проведення документальної позапланової виїзної перевірки при повідомленні платником податків про втрату первинних бухгалтерських документів» від 22.08.17 р. № 1701/6/99-99-14-03-03-15/ІПК розглянула питання, чи можна перенести документальну позапланову перевірку в разі втрати або пошкодження платником первинної документації.

Отже, перенести перевірку можливо в тому випадку, якщо платник письмово повідомить контролерів про факт втрати або пошкодження бухгалтерської первинної документації. Разом із таким повідомленням він повинен надати документ, що підтверджує цей факт. Зокрема, це може бути копія заяви або повідомлення до правоохоронних органів про кримінальне правопорушення. Зазначені документи та повідомлення повинні потрапити до податківців у п’ятиденний строк із дня виявлення такої втрати.

На відновлення втраченої первинки платник матиме 90 календарних днів із дня надходження письмового повідомлення до контролерів. Після чого він повинен сповістити контролерів про відновлення документів.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо правомірності здійснення підприємницької діяльності громадською організацією, що включена до Реєстру неприбуткових установ та організацій» від 20.07.17 р. № 1286/6/99-99-15-02-02-15/ІПК роз’яснила, що громадське об'єднання може провадити діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Це чітко передбачено п. 5 ст. 1 Закону України «Про громадські об'єднання» від 22.03.12 р. № 4572-VI.

Так, громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Отже, до Реєстру неприбуткових установ та організацій, за словами представників фіскального відомства, може бути включено лише громадські об'єднання, які відповідають вимогам пп. 133.4.1 ПКУ, лише зі статусом юридичної особи.

Окрім того, податківці доходять висновку: у разі якщо господарське об'єднання зі статусом юрособи здійснює комерційну діяльність, таке об'єднання повинно здійснити перереєстрацію в Єдиному державному реєстрі з подальшим його виключенням із Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Адже якщо громадське об'єднання провадить комерційну діяльність та отримує прибуток, то зазначена діяльність класифікується як підприємництво (ст. 42 Господарського кодексу України) і не відповідає сутності поняття некомерційної діяльності неприбуткових установ.

Фонд державного майна України наказом «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Фонду державного майна України» від 08.06.17 р. № 924 визначив умови, коли розглядатимуть питання про позбавлення оцінювача кваліфікаційного свідоцтва (кваліфікаційного документа). Тепер розгляд такого питання можливий не лише за заявою зацікавленої сторони.

Достатньо встановлення рецензентами Фонду державного майна України (далі – ФДМУ) (його регіональних відділень) за результатами рецензування звіту про оцінку майна факту, що він не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та непрофесійним.

Також розгляд питання про анулювання кваліфікаційного свідоцтва можливий у процесі ведення ФДМУ Єдиної бази даних звітів про оцінку для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляють відповідно до законодавства.

Публічні закупівлі

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України листом «Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предмета закупівлі (лотами)» від 02.08.17 р. № 3304-06/26774-06 роз’яснило деякі аспекти закупівлі окремих частин (лотів) товарів, послуг або робіт у єдиній процедурі закупівлі.

Зокрема, торги може бути скасовано частково (за лотом). Також замовник вправі визнати торги такими, що не відбулися частково (за лотом). Якщо необхідність закупівлі не зникла, то замовник здійснює нову закупівлю, керуючись вартісними межами, тендерним законодавством. Якщо вартість закупівлі є меншою за ці вартісні межі, замовник здійснює таку закупівлю без застосування процедур закупівлі. Водночас можна добровільно користуватися електронною системою публічних закупівель ProZorro.

Договір про закупівлю укладають за результатом процедури закупівлі з переможцем за кожним лотом окремо. Якщо переможцем за всіма лотами є один і той самий суб'єкт, замовник може укласти один договір про закупівлю за умови, що таку можливість було передбачено тендерною документацією та проектом договору.

Фінансові ринки

Національний банк України постановою «Про затвердження Положення про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків» від 17.08.17 р. № 80 затвердив відповідне положення та вдосконалив порядок видачі небанківським фінустановам (далі — НФУ) ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків.

Так:

• для отримання ліцензії не потрібно подавати внутрішні документи з питань фінмоніторингу. Водночас НФУ зобов’язані розробити та затвердити такі документи протягом одного місяця з дати отримання ліцензії;
• запроваджено вимоги до НФУ щодо розкриття відомостей про їх структуру власності та визначення порядку подання таких відомостей;
• установлено вимоги до фінансового стану НФУ, їхньої ділової репутації, а також ділової репутації їх керівників та власників істотної участі в них;
• НФУ, які отримали ліцензії на переказ коштів та надають послуги з приймання готівки для подальшого її переказу, повинні визначити у внутрішніх документах порядок розрахунку ліміту залишку готівки в касі пунктів приймання готівки та періодичність проведення інкасації готівкових коштів;
• розширено перелік підстав для відмови у видачі ліцензій.

Праця і заробітна плата

Міністерство соціальної політики України наказом «Про внесення змін до Положення про розробку інструкцій з охорони праці» від 30.03.17 р. № 526 змінило Положення про розробку інструкцій з охорони праці, виклавши його в новій редакції.

Як і раніше, інструкції з охорони праці є обов’язковими для дотримання працівниками відповідних професій або виконавцями відповідних робіт.

Відтепер вимоги положення поширюватимуться не лише на юридичних, а й на фізичних осіб, які використовують найману працю. Раніше під дію положення підпадали міністерства, інші органи виконавчої влади, підприємства, установи й організації.

Відповідно, з положення зникли два види інструкцій: такі, що належать до державних міжгалузевих актів про охорону праці, та примірні інструкції. Перші затверджувалися відповідними органами державного нагляду за охороною праці за узгодженням із міністерствами або іншими органами, другі — міністерствами або іншими органами виконавчої влади, виробничими, науково-виробничими та іншими об’єднаннями підприємств.

Примірні інструкції разом із державними міжгалузевими й галузевими нормативними актами про охорону праці підприємства брали за основу під час розробки власних інструкцій. Відтепер роботодавці розроблятимуть інструкції на основі нормативно-правових актів з охорони праці та технологічної документації підприємства з урахуванням конкретних умов виробництва та вимог безпеки.

На роботодавців, як і раніше, покладено постійний контроль за додержанням працівниками вимог інструкцій.

Інструкції мають містити п’ять обов’язкових розділів:

• загальні положення;
• вимоги безпеки перед початком роботи;
• вимоги безпеки під час виконання роботи;
• вимоги безпеки після закінчення роботи;
• вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.

За необхідності інструкції можна доповнювати іншими розділами.

Перегляд інструкцій, що діють на підприємстві, проводитимуть у строки, передбачені нормативно-правовими актами з охорони праці, але не рідше ніж один раз на п’ять років, а для робіт із підвищеною небезпекою чи там, де є потреба в професійному доборі, — не рідше ніж один раз на три роки.

Міністерство соціальної політики України наказом «Про затвердження форми картки обліку даних інспектора праці» від 11.07.17 р. № 1127 затвердило форму картки обліку даних інспектора праці. Картка містить фото, відомості про прізвище, ім’я та по батькові інспектора праці, посаду, дату та номер акта про призначення, переведення на посаду, інформацію про освіту та досвід роботи.

Відповідність даних засвідчуватимуть керівники міськради міста обласного значення, сільської, селищної, міської ради, об'єднаної територіальної громади.

Слід нагадати, що відповідно до частини третьої ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР виконавчі органи міських рад міст обласного значення та об'єднаних територіальних громад мають повноваження здійснювати контроль за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення в порядку, установленому законодавством, а також накладати штрафи за порушення законодавства про працю. Для цього органи місцевого самоврядування можуть мати у своєму штаті державних інспекторів праці, контрольні повноваження яких буде підтверджено службовим посвідченням, що видає Держпраці. Підставою для видачі посвідчення інспектора праці посадовій особі виконавчого органу ради є лист сільського, селищного, міського голови, до якого мають додавати заповнену картку обліку даних інспектора праці.

Державна служба України з питань праці наказом «Про затвердження Порядку повідомної реєстрації інспекційних від 22.06.17 р. № 76 відвідувань та рішень інспектора праці про відвідування роботодавця» від 22.06.17 р. № 76 затвердила Порядок повідомної реєстрації інспекційних відвідувань та рішень інспектора праці про відвідування роботодавця. Порядок визначає процедуру повідомної реєстрації інспекційних відвідувань та рішень інспектора праці про відвідування роботодавця.

Інформацію щодо відвідування роботодавців інспекторами праці реєструватимуть територіальні органи Держпраці, а в разі, якщо на підприємство завітають інспектори з апарату Держпраці, реєстрацію відвідування проведе департамент з питань праці Держпраці.

Відомості про інспектора праці, що здійснює відвідування, та об'єкт відвідування вноситимуть до Реєстру інспекційних відвідуваньта рішень інспектора праці про відвідування роботодавця. Кожному відвідуванню присвоюється номер, що складається з індексу відповідної області та порядкового номера запису про відвідування, внесеного до Реєстру.

Нагадаємо, що за красивим формулюванням «інспекційні відвідування» органи праці ховають банальні перевірки, вочевидь, щоб позбавити цей процес негативного забарвлення.

Контрольовані операції та трансфертне ціноутворення

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо визнання операцій з безоплатної передачі товарів нерезиденту — пов'язаній особі контрольованими, методів встановлення умов контрольованої операції, показників рентабельності» від 17.07.17 р. № 1233/6/99-99-15-02-02-15/ІПК відповіла на запитання про можливість віднесення операції щодо безоплатної передачі товарів пов'язаному нерезиденту до контрольованої.

Логіка міркувань представників фіскального відомства така:

• умова для визнання операції контрольованою — можливість її впливу на об'єкт обкладення податком на прибуток (пп. 39.2.1 Податкового кодексу України, далі — ПКУ);
• безоплатну передачу товарів у податковому обліку прирівнюють до продажу (пп. 14.1.202 ПКУ);
• вартість безоплатно переданих товарів показують у бухоблікових витратах, відповідно, вона впливає на бухобліковий фінрезультат, а отже, на об'єкт обкладення податком на прибуток.

На цих трьох тезах ґрунтується висновок: якщо одержувач безкоштовних товарів — «пов'язаний» нерезидент, то господарська операція підпадає під визначення контрольованої.

Державна фіскальна служба України у листі  «Про набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 480» від 14.08.17 р. № 21674/7/99-99-14-01-02-17 повідомила, що операції з нерезидентом, який не сплачує у своїй країні податку на прибуток (корпоративного податку), вважають контрольованими. Ним визнають нерезидента, якого звільнено відповідно до законодавства країни реєстрації від сплати цього податку у звітному році, незалежно від підстав та причин такого звільнення, або ставку обкладення податком на прибуток (корпоративний податок) для такого нерезидента встановлено в розмірі нуль відсотків. При цьому такі операції можуть визнавати контрольованими з 27.07.17 р. (дата набрання чинності відповідним переліком організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податку на прибуток (корпоративного податку). Водночас критерії для визнання операцій контрольованими (приміром, дохідний критерій) розраховують для 2017 року за підсумками всього звітного (календарного) року.

Якщо контрагент-нерезидент надав платнику податків довідку відповідної установи своєї країни-резиденції, що він у звітному році сплатив податок на прибуток, то госпоперації платника податків із таким нерезидентом не визнають контрольованими, навіть якщо організаційно-правову форму нерезидента включено до переліку «неприбуткових» (звісно, якщо відсутні інші критерії для визнання операції контрольованою).

Інше

Кабінет Міністрів України ухвалив Енергетичну стратегію України на період до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність». Така інформація розміщена на Урядовому порталі.

Це програмний документ, який окреслює весь комплекс широкомасштабних реформ в енергетичному секторі держави.

Відповідно до документа, нова структура потреб в енергетиці виглядає так: атомна енергія до 2035 року даватиме 50% електроенергії країни, відновлювальні джерела – 25%, гідроенергетика – 13%, а  решта покриватиметься за рахунок теплових електростанцій.

Два роки цей стратегічний документ опрацьовувався у різних версіях. У роботі над ним брали участь найповажніші наукові центри країни, включно з Національним інститутом стратегічних досліджень,  міжнародні та вітчизняні експерти, громадські організації. Це –  узагальнюючий документ, що визначає цілі нашої держави до 2035 року і глобальні кроки для їхнього досягнення.

Міністерство соціальної політики України в листі «Щодо індексації стипендій» від 16.03.17 р. № 30/0/66-17/163 наголосило: якщо студент утратив право на призначення академічної стипендії й отримував лише соціальну стипендію, а надалі за результатами семестрового контролю академічну стипендію було знову призначено, то обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації такої стипендії здійснюють із місяця повторного призначення академічної стипендії (п. 101 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.03 р. № 1078).

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо правомірності отримання статусу неприбуткової організації представництвом нерезидента» від 11.08.17 р. № 1584/6/99-99-15-02-02-15/ІПК повідомила, що представництва нерезидентів не можуть отримати статус неприбутківця й, відповідно, потрапити до Реєстру неприбуткових організацій.

Висновок представників фіскального відомства базується на тому, що іноземні громадські (благодійні) організації не є юрособами згідно із законодавством. Таким чином, не виконано одну з обов’язкових вимог щодо отримання статусу неприбутківця.

Нагадаємо, аби отримати неприбутковий статус, підприємства повинні одночасно відповідати вимогам із п. 133.4 ПКУ.