Міністерство фінансів України наказом від 26.05.2026 р. № 282 оновило Порядок інформаційної взаємодії між ДПС, Казначейством та місцевими фінансовими органами під час повернення платникам податків помилково або надміру сплачених податкових зобов’язань і пені.
Документ передбачає два важливі нововведення: повернення надміру сплаченого ПДФО за декларацією та розширення обмежень для осіб під санкціями.
Якщо до податкового органу надходить декларація, в якій фізособа заявляє право на повернення надміру утриманого (сплаченого) ПДФО, в інформаційній системі ДПС автоматично формуватиметься запис у спеціальному Журналі повернення надміру утриманих (сплачених) сум ПДФО.
Таке внесення здійснюватиметься на підставі поданої декларації за умови, що щодо неї проведено камеральну перевірку та наявна відповідна відмітка в інформаційній системі.
Ще одна суттєва зміна стосується повернення коштів з бюджету особам, щодо яких застосовані санкції.
Відтепер заборона на повернення помилково або надміру сплачених податків, зборів та пені поширюватиметься не лише на самого платника, який перебуває під санкціями, а й на його:
- засновників (учасників);
- кінцевих бенефіціарних власників.
Протягом усього строку дії санкцій повернути такі кошти з бюджету буде неможливо.
Коли набудуть чинності зміни
Наказ Мінфіну від 26.05.2026 р. № 282 набере чинності з дня його офіційного опублікування.
Міністерство фінансів України оприлюднило проєкт наказу «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку». Документ спрямований на оновлення НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність» та спрощеного Плану рахунків для малих і мікропідприємств та їх узгодження із Законом про бухоблік, НП(С)БО 1 і «великим» Планом рахунків.
Згідно з пояснювальним повідомленням, Мінфін прагне:
- удосконалити структуру та розкриття спрощеної фінансової звітності малих і мікропідприємств;
- наблизити НП(С)БО 25 і спрощений План рахунків до:
- Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;
- НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»;
- Інструкції до «повного» Плану рахунків № 291.
Фактично йдеться про «дотягування» спрощеної моделі до актуальної структури фінзвітності й термінології.
Міністерство фінансів України наказом від 28.05.2026 р. № 286 внесло зміни до Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі в реєстраторах розрахункових операцій (РРО), програмних РРО (ПРРО) та модемів для передачі даних, а також до Порядку передачі інформації від РРО до органів Державної податкової служби України.
Документ оновлює два ключові нормативні акти:
- Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі;
- Порядок передачі інформації від РРО та ПРРО до органів ДПС, затверджений наказом Мінфіну від 08.10.2012 № 1057.
Серед змін:
- актуалізовано окремі терміни відповідно до чинного законодавства;
- слова «Про підтвердження відповідності» замінено на «Про технічні регламенти та оцінку відповідності»;
- уточнено окремі положення щодо Національного банку України;
- вилучено один із абзаців Порядку передачі інформації.
Однак найбільш суттєві зміни стосуються саме технології обробки фіскальних даних.
Нововведення мають технічний характер. Фактично йдеться про зміну архітектури обробки та зберігання фіскальних даних у системах ДПС.
Мінфін повідомляє, що зміни пов’язані з модернізацією системи збору та зберігання даних РРО (СЗЗД РРО).
У межах цієї модернізації з технологічного ланцюга передачі інформації виключається комплекс первинної обробки даних РРО (КПОНД).
Для суб’єктів господарювання зміни не вимагають від бізнесу будь-яких дій.
Тобто всі технічні зміни відбуваються на стороні Державної податкової служби.
Кабінет Міністрів України схвалив Стратегію державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2030 року. Документ, розроблений Міністерством соціальної політики, сім’ї та єдності України, має сформувати єдину систему підтримки внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та громад, які їх приймають.
Стратегія визначає комплексний підхід до супроводу переселенців — від моменту вимушеного переміщення до адаптації, інтеграції у новій громаді або добровільного повернення до місця постійного проживання.
Основними напрямами державної політики визначено:
- посилення координації політики щодо внутрішнього переміщення;
- підтримку адаптації та інтеграції ВПО у приймаючих громадах;
- адресну допомогу переселенцям та громадам;
- створення умов для безпечного добровільного повернення;
- сприяння економічній самостійності ВПО;
- розвиток житлових рішень для переселенців.
Національний банк України ухвалив зміни до низки нормативно-правових актів стосовно ключових питань регулювання та нагляду за діяльністю фінансової установи нового типу – банку фінансової інклюзії (далі – БФІ).
Метою БФІ є розширення доступу до якісних та безпечних фінансових послуг на територіях з особливими умовами, зокрема прифронтових та деокупованих, де через безпекові ризики немає банківських відділень та повноцінно не працюють дистанційні банківські канали внаслідок перебоїв зі зв’язком.
Схвалений пакет змін до нормативно-правових актів Національного банку врегульовує:
- порядок надання обмеженої банківської ліцензії новоствореному БФІ та переоформлення банківської ліцензії діючого банку на обмежену ліцензію БФІ;
- вимоги щодо розроблення та щорічного перегляду радою БФІ стратегії та бізнес-плану, а також стосовно змісту цих та інших внутрішніх документів, зокрема врахування у них особливостей надання послуг за межами приміщення БФІ (відділення);
- порядок залучення комерційних агентів для надання фінансових платіжних послуг;
- вимоги щодо інтеграції особливостей діяльності в системи внутрішнього контролю та управління ризиками БФІ;
- незастосування до БФІ вимог для новостворених та спеціалізованих банків тощо.
Відповідні зміни після обговорення у встановленому порядку з ринком та після юридичної експертизи внесено до:
- Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні;
- Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах;
- Положення про організацію системи внутрішнього контролю в банках України та банківських групах;
- Положення про ліцензування банків;
- Положення про застосування Національним банком України заходів впливу;
- Положення про організацію та проведення інспекційних перевірок;
- Положення про залучення комерційних агентів для надання фінансових платіжних послуг.
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, яке вдосконалює та уточнює порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги постраждалим на об’єктах критичної інфраструктури внаслідок військової агресії російської федерації проти України.
Розмір одноразової допомоги становить: 800 тис. грн для осіб з інвалідністю I групи, 500 тис. грн — II групи, 200 тис. грн — III групи та 1 млн грн у разі загибелі (смерті) особи.
Зокрема, уточнено порядок оформлення та засвідчення особистого розпорядження щодо виплати допомоги у разі каліцтва чи загибелі людини на об’єктах критичної інфраструктури, працівника оператора критичної інфраструктури, державного службовця чи посадової особи місцевого самоврядування.
Також врегульовано механізм доплати різниці між раніше отриманою та новою сумою одноразової грошової допомоги у разі зміни групи інвалідності. Крім того, визначено строки реалізації права на отримання такої допомоги — це період під час дії воєнного стану та протягом 3 років після його припинення або скасування.
Відтепер на одноразову грошову допомогу матимуть право особи, які постраждали внаслідок військової агресії російської федерації проти України та на момент настання відповідних обставин перебували на об’єктах критичної інфраструктури, працівники операторів критичної інфраструктури, а також державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування.
Допомога призначається та виплачується Пенсійним фондом України.
Водночас передбачено, що у разі отримання особою інших одноразових виплат або страхових виплат у зв’язку з тим самим ушкодженням здоров’я чи загибеллю відповідно до інших нормативно-правових актів у розмірі меншому, ніж передбачено Законом України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров’ю, завдану працівникам об’єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» виплачується різниця між сумою, визначеною цим Законом, та фактично отриманою сумою.
У такий спосіб держава гарантує отримання постраждалою особою або членами її сім’ї повного обсягу передбаченої законом підтримки незалежно від інших джерел відшкодування.
