Верховна Рада України ухвалила Закон (реєстр. № 12301), який комплексно врегульовує питання забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Документ замінить чинний Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» № 1706-VII та враховує сучасні виклики, пов'язані з повномасштабною війною.
Новий закон набере чинності через три місяці з дня його офіційного опублікування. З цього моменту Закон № 1706-VII втратить чинність.
Документ закріплює єдині підходи до державної підтримки ВПО та визначає гарантії на всіх етапах переміщення — від адаптації до можливого повернення додому або реінтеграції.
Серед ключових нововведень — нові гарантії щодо пенсійного забезпечення, житла, цифрових сервісів та організації державної політики у сфері захисту прав переселенців.
Однією з найважливіших змін стало законодавче закріплення принципу рівності пенсійних прав.
Новий Закон прямо передбачає, що для осіб, які мають статус внутрішньо переміщених, не можуть встановлюватися додаткові або відмінні від загального порядку вимоги щодо:
- призначення пенсії;
- виплати пенсії;
- перерахунку;
- переведення на інший вид пенсії.
Таким чином, статус ВПО не повинен обмежувати право людини на пенсійне забезпечення.
Закон передбачає створення електронного кабінету внутрішньо переміщеної особи.
За допомогою нового цифрового сервісу планується:
- оцінювати потреби переселенців;
- визначати рівень їх інтеграції за новим місцем проживання;
- аналізувати ефективність державної підтримки;
- спростити взаємодію ВПО з державними органами.
Окремий блок нового закону присвячено житловим питанням.
Передбачається, що держава сприятиме забезпеченню житлом через:
- загальні механізми, передбачені житловим законодавством;
- спеціальні програми підтримки саме для внутрішньо переміщених осіб.
Крім того, для окремих категорій ВПО, які визначить Кабінет Міністрів, не застосовуватимуться обмеження щодо строків проживання у житлі для тимчасового проживання під час дії воєнного чи надзвичайного стану, а також протягом шести місяців після їх завершення.
Новий Закон вперше визначає правовий статус місць тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб.
Йдеться про можливість облаштування таких місць у:
- модульних містечках;
- гуртожитках;
- готелях;
- інших придатних для проживання будівлях або їх частинах.
Це дозволить більш чітко врегулювати питання їх функціонування та фінансування.
Законом також визначено основні функції центрального органу виконавчої влади, який відповідатиме за формування та реалізацію державної політики у сфері забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб.
Такий підхід має забезпечити безперервність державної політики щодо підтримки ВПО незалежно від кадрових чи структурних змін в уряді.
Верховна Рада України ухвалила за основу законопроєкт № 15172 «Про сек'юритизацію та облігації з покриттям». Документ покликаний наблизити український фінансовий ринок до стандартів ЄС та створити умови, за яких банки зможуть залучати значно більше коштів для довгострокового кредитування громадян та підприємств.
Головна мета змін — дозволити банкам перетворювати вже видані довгострокові кредити (наприклад, іпотеку) у ліквідні цінні папери. Замість того, щоб чекати 10-20 років на повернення боргу від позичальників, банк зможе залучити гроші від інвесторів під забезпечення цих кредитів і відразу направити отримані кошти на видачу нових позик.
Прийняття цього закону створює ринкові передумови для системного зниження вартості кредитних ресурсів для громадян і бізнесу.
Законопроєкт передбачає такі системні зміни:
- поява нових цінних паперів: запроваджуються сучасні інструменти — сек'юритизаційні облігації та облігації з покриттям. Вони дозволять залучати в економіку «довгі» гроші, зокрема від недержавних пенсійних фондів та іноземних інвесторів;
- створення спеціалізованих платформ фінансування: це нові компанії-посередники (спеціалізовані фінансові компанії – SPV), які викуповуватимуть у банків пули (пакети) кредитів та випускатимуть під них цінні папери. Такий механізм гарантує прозорість процесу;
- подвійний рівень захисту інвестора: особа чи компанія, яка придбає нові облігації, матиме право вимагати виплати як від самого банку-емітента, так і за рахунок майна, що виступає забезпеченням (пулу покриття);
- імунітет від банкрутства банку: якщо фінансова установа стане неплатоспроможною, гроші та заставне майно інвесторів не потраплять до загальної ліквідаційної маси банку, тобто їх не зможуть забрати для погашення інших боргів.
- запровадження незалежного контролю: Ринок отримає нових інфраструктурних учасників. Серед них — «незалежні контролери пулу покриття», які постійно наглядатимуть за станом заставного майна, та «спеціальні адміністратори», що переберуть на себе управління кредитами у разі закриття банку;
- впровадження стандарту якості ЄС (Simple, Transparent and Standardised — STS): простими, прозорими та стандартизованими. Для підтвердження того, що цінні папери є простими, прозорими та стандартизованими (як це працює в Європі), працюватимуть спеціальні авторизовані агенти з верифікації. Наглядатиме за всім ринком Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку;
- оновлення законодавства: законопроєкт комплексно змінює понад 15 чинних законів (про банки, ринки капіталу, депозитарну систему тощо) та скасовує застарілий закон «Про іпотечні облігації». Для повноцінного завершення реформи будуть подані окремі проєкти змін до Податкового та Цивільного кодексів.
Фактично законопроєкт створює механізм багаторазового використання банківського капіталу, що дозволяє значно збільшити потенціал кредитування економіки без пропорційного нарощування ресурсної бази банків. Закон не просто вводить нові інструменти, а перетворює банківський кредит із “одноразового” активу на актив, який може багаторазово забезпечувати нове фінансування економіки.
Реалізація цих нововведень не потребує додаткових витрат із державного бюджету України.
Міністерство фінансів України відкрило реєстрацію працівників підрозділів внутрішнього аудиту для проходження сертифікації. Подати документи можна до 10 липня 2026 року включно.
Сертифікація проводиться відповідно до Порядку проведення сертифікації працівників підрозділів внутрішнього аудиту, затвердженого наказом Мінфіну.
Право на проходження сертифікації мають працівники підрозділів внутрішнього аудиту, які мають не менше двох років стажу роботи у підрозділах внутрішнього аудиту органів державної влади, їх територіальних органів або бюджетних установ, що належать до сфери їх управління.
Першочергово пройти сертифікацію рекомендовано:
- керівникам і заступникам керівників підрозділів внутрішнього аудиту;
- керівникам і заступникам керівників структурних підрозділів у складі підрозділів внутрішнього аудиту;
- посадовим особам, на яких покладено повноваження щодо здійснення внутрішнього аудиту.
Для реєстрації необхідно подати до Міністерства фінансів України такий пакет документів через систему електронного документообігу АСКОД:
- реєстраційну заяву за встановленою формою;
- довідку з місця роботи;
- копію міжнародного сертифіката (за наявності);
- супровідний лист.
Датою подання документів вважається дата їх реєстрації в Міністерстві фінансів України.
Після завершення прийому документів Сертифікаційна комісія розгляне подані матеріали та ухвалить рішення щодо включення їх до списку зареєстрованих на іспит кандидатів. Графік проведення сертифікації із зазначенням дати, часу, місця та формату іспиту буде оприлюднено на офіційному вебсайті Міністерства фінансів України не пізніше ніж за місяць до його проведення.
Ознайомитися з оновленим Порядком проведення сертифікації працівників підрозділів внутрішнього аудиту можна за посиланням.
Міністерство фінансів України наказом від 28.05.2026 р. № 286 внесло зміни до Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі в реєстраторах розрахункових операцій (РРО), програмних РРО (ПРРО) та модемів для передачі даних, а також до Порядку передачі інформації від РРО до органів Державної податкової служби України.
Документ оновлює два ключові нормативні акти:
- Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі;
- Порядок передачі інформації від РРО та ПРРО до органів ДПС, затверджений наказом Мінфіну від 08.10.2012 № 1057.
Серед змін:
- актуалізовано окремі терміни відповідно до чинного законодавства;
- слова «Про підтвердження відповідності» замінено на «Про технічні регламенти та оцінку відповідності»;
- уточнено окремі положення щодо Національного банку України;
- вилучено один із абзаців Порядку передачі інформації.
Однак найбільш суттєві зміни стосуються саме технології обробки фіскальних даних.
Нововведення мають технічний характер. Фактично йдеться про зміну архітектури обробки та зберігання фіскальних даних у системах ДПС.
Мінфін повідомляє, що зміни пов’язані з модернізацією системи збору та зберігання даних РРО (СЗЗД РРО).
У межах цієї модернізації з технологічного ланцюга передачі інформації виключається комплекс первинної обробки даних РРО (КПОНД).
Для суб’єктів господарювання зміни не вимагають від бізнесу будь-яких дій.
Мінфін наголошує, що наказ № 286:
- не вимагає заміни РРО або ПРРО;
- не передбачає перепрошивки касової техніки;
- не потребує заміни модемів;
- не вимагає перереєстрації РРО;
- не запроваджує нових звітів або додаткової звітності.
Тобто всі технічні зміни відбуваються на стороні Державної податкової служби.
Наказ № 286 набрав чинності 30 червня 2026 року.
