Огляд законодавства за серпень 2016 року

Податки

ПДВ

Державна фіскальна служба України через Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (далі – ЗІР) оновила свою відповідь стосовно заповнення податкової накладної (далі − ПН), коли продавець під час постачання товарів/послуг надає знижки або встановлює надбавки покупцю. В оновленій відповіді наголошується, що суми надбавок/знижок в окремих рядках ПН не зазначають.

Якщо продавець встановлює надбавку, то вона збільшує ціну постачання та базу оподаткування, що слід зазначити в графах 7 та 10 ПН відповідно. Якщо покупцеві надана знижка, ціна постачання та база оподаткування зменшуються на суму такої знижки.

Цікаво, що така відповідь була розміщена в ЗІР, однак її дію було обмежено до 01.04.16 р. Поява консультації з аналогічним змістом свідчить, що позиція контролерів залишилась незмінною.

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо обкладення ПДВ операцій із постачання платником податку об’єктів житлового фонду (квартир), майнові права на які були придбані платником податку в забудовника» від 19.07.2016 р. № 15532/6/99-99-15-03-02-15 розглянула це цікаве питання.

Фіскальне відомство наголосило, що майнові права на об’єкт інвестування (нерухоме майно (квартири) є правом на одержання у власність об’єкта інвестування в майбутньому (після прийняття його в експлуатацію).

Після прийняття об’єкта інвестування в експлуатацію продавець зобов’язується передати підприємству-покупцю готовий об’єкт інвестування за відповідним актом приймання-передачі.

Майнові права підприємства-покупця після прийняття об’єкта інвестування в експлуатацію реалізуються шляхом набуття права власності на такий об’єкт, оформлення та реєстрації платником податків − покупцем відповідних правовстановлюючих документів на нього.

Отже, у такому випадку операція з реалізації майнових прав на нерухоме майно (квартири) для продавця (забудовника об’єкта житлового фонду) з метою обкладення податком на додану вартість (далі − ПДВ) є операцією з першого постачання житла (об’єкта житлового фонду), яка обкладається ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20%.

Операції з подальшого постачання готового новозбудованого житла третім особам звільняються від обкладення ПДВ згідно з пп. 197.1.14 ПКУ.

Державна фіскальна служба України у своєму листі «Щодо показників, відображених фізичними особами − підприємцями у податкових деклараціях з ПДВ» від 17.05.16 р. № 10714/6/99-99-13-04-02-15 надала роз’яснення стосовно зазначеного питання. Контролери наголосили, що фізособи-єдинники повинні зберігати первинні документи, на підставі яких заповнювали книги обліку доходів або книги обліку доходів та витрат, оскільки їхні дані використовують для складення податкової декларації.

Також фізособам-підприємцям варто мати документи (договори, банківські документи тощо) для підтвердження сум, які не належать до доходу єдинника, зокрема:

• якщо надходили транзитні кошти для виконання або організації виконання визначених договором транспортного експедирування послуг;
• сум кредиту в іноземній валюті, процентів, отриманих від банку за користування коштами на рахунку, сум завдатку;
• якщо повертали кошти, які помилково надійшли на розрахунковий рахунок фізособи-єдинника.

Дані податкового обліку, у тому числі дані декларацій із податку на додану вартість, можуть підтверджувати лише ті первинні документи, які складені під час фактичного здійснення господарської операції. А якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів.

За незбереження первинних документів контролери можуть застосувати штраф відповідно до п. 121.1 Податкового кодексу України (далі − ПКУ)  (510 грн або 1 020 грн у випадку повторного протягом року порушення). Окрім того, до підприємців, які не ведуть або ведуть із порушенням облік доходів та витрат, застосовують адмінштраф.

Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження форм документів, що використовуються у процесі відшкодування сум податку на додану вартість» від 13.07.16 р. № 606 затверджено нові форми таких документів:

• Висновку про суми відшкодування податку на додану вартість (далі − Висновок);
• Журналу обліку висновків про суми відшкодування податку на додану вартість, переданих органами Державної фіскальної служби України до органів Державної казначейської служби України;
• Реєстру висновків про суми відшкодування податку на додану вартість, переданих до органів Державної казначейської служби України;
• Журналу реєстрації висновків про суми відшкодування податку на додану вартість, отриманих органами Державної казначейської служби України від органів Державної фіскальної служби України;
• Звернення про підкріплення коштами для відшкодування податку на додану вартість;
• Рішення про перерахування коштів для відшкодування податку на додану вартість.

В оновленому Висновку відведено окремі графи для суми ПДВ:

• яка підлягає відшкодуванню з бюджету на поточний рахунок за звітні (податкові) періоди до 01.01.16 р.;
• платникам, які відповідають та не відповідають критеріям із п. 200.19 ПКУ для отримання відшкодування.

Отже, оновлені форми документів відповідають вимогам ПКУ.

Державна фіскальна служба України у своєму листі «Щодо оподаткування ПДВ операцій з безоплатного розповсюдження продукції в рекламних цілях» від 22.07.16 р. № 15920/6/99-99-15-03-02-15 нагадала про особливості обкладення ПДВ операцій із безоплатного розповсюдження продукції в рекламних цілях. Зокрема, податківці наголосили, що на вартість безкоштовно розданої продукції за певних умов можна не нараховувати компенсуючі податкові зобов’язання за п. 198.5 Податкового кодексу України. А саме − якщо вартість товарів, придбаних/виготовлених для проведення рекламних заходів (у т. ч. для безоплатного розповсюдження), включають до вартості продажу готової продукції.

Податок на прибуток підприємств

Державна фіскальна служба України листом «Щодо трансфертного ціноутворення за операціями між нерезидентом та його представництвом в Україні» від 14.07.2016 р. № 15281/6/99-99-15-02-02-15 повідомила, що господарські операції між нерезидентом та його представництвом в Україні, здійснені починаючи з 01.01.2015 р., не вважаються контрольованими.

Із 1 січня 2015 року відповідно до пп. 39.2.1 ПКУ з метою нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, котрі впливають на об’єкт оподаткування платника податку, що здійснюються:

• із пов’язаною особою − нерезидентом;
• із нерезидентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України;
• через комісіонерів-нерезидентів при здійсненні зовнішньоекономічних господарських операцій із продажу товарів.

Інші податки та збори

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо порядку ввезення на митну територію України вживаних транспортних засобів» від 01.08.2016 р. № 26072/7/99-99-18-02-02-17 зазначила, що знижені ставки акцизного податку не застосовуються, якщо легкові автомобілі мають походження з країни, визнаної державою-окупантом та/або визнаної державою-агресором стосовно України, або ввозяться з території такої держави-окупанта (агресора) і/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України.

Документами, що підтверджують країну походження товару, є (ст. 43 Митного кодексу України):

• сертифікат про походження товару;
• засвідчена декларація про походження товару;
• декларація про походження товару;
• сертифікат про регіональне найменування товару.

Водночас Державна фіскальна служба України зазначила: до відомостей про походження транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України громадянами, може бути віднесений їх ідентифікаційний номер − VIN-код  (Vehicle Identification Number), інформація про який зазначається в технічному паспорті на транспортний засіб.

Облік і звітність

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо операцій з розмінною монетою» від 19.05.2016 р. № 11023/6/99-99-14-05-01-15 зазначила: готівка, видана як розмінна монета, не вважається підзвітними коштами касира-операціоніста, тож він не складає авансового звіту. Кошти (розмінна монета) не лишаються в касі, а передаються із каси підприємства до операційної каси (скриньки РРО).

У регістрах бухгалтерського обліку операції, пов’язані з видачею розмінної монети, відображаються за дебетом субрахунку 301 «Операційна каса» і кредитом субрахунку 301 «Каса в національній валюті».

Будь-яких обмежень щодо строку зберігання на місці проведення розрахунків розмінної монети чинним законодавством не встановлено, тому підприємство самостійно визначає періодичність здавання розмінної монети до каси підприємства.

При цьому залишок готівкових коштів (у цьому випадку − це розмінна монета) у скриньці РРО на кінець робочого дня не повинен перевищувати загальновстановленого для каси підприємства ліміту залишку готівки.

Державна служба статистики України наказом  «Про затвердження форм державних статистичних спостережень із питань сільського господарства» від 01.08.2016 р. № 136 затвердила зазначені форми, що вводяться в дію:

1. Зі звіту за 2016 рік:

• № 24 (річна) «Звіт про виробництво продукції тваринництва, кількість сільськогосподарських тварин і забезпеченість їх кормами»;
• № 21-заг (річна) «Звіт про реалізацію продукції сільського господарства».

2. Зі звіту за І квартал 2017 року − № 13-заг (квартальна) «Звіт про надходження молока сирого на переробні підприємства».

3. Зі звіту за січень 2017 року − № 24-сг (місячна) «Звіт про виробництво продукції тваринництва та кількість сільськогосподарських тварин».

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів» від 04.07.16 р. № 14494/6/99-99-15-02-02-15 пояснила, чи враховувати для податково-прибуткових цілей бухгалтерські доходи від дооцінки та відновлення корисності основних засобів (далі − ОЗ), які до 01.01.15 р. уцінювали (або визнавали бухвитрати від зменшення корисності). Листом податківці пояснюють, що оскільки витрати з уцінки та втрати від зменшення корисності ОЗ до 01.01.15 р. не вплинули на визначення об’єкта обкладення податком на прибуток, із цієї дати фінрезультат до оподаткування зменшують на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності ОЗ у межах цих витрат. Тобто такі бухдоходи знімають для податково-прибуткових цілей.

Державна фіскальна служба України листом «Щодо оформлення документів під час операцій з повернення постачальникам пального, отриманого до 01.03.2016» від 28.07.16 р. № 16330/6/99-99-12-02-02-15 роз’яснила, як покупцю оформити повернення пального, отриманого від постачальника до 01.03.16 р. Оскільки це пальне було внесене до Системи електронного адміністрування реалізації пального (далі – СЕАРП) за актом інвентаризації, розрахунку коригування акцизної накладної складати не потрібно. Замість цього повернення пального оформлюють як операцію реалізації − покупець складає та реєструє акцизну накладну в СЕАРП.

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо відображення в податковому обліку операції з продажу банком невиробничих основних засобів й інвестиційної нерухомості» від 08.06.2016 р. № 12660/6/99-99-15-02-02-15 розглянула зазначене питання.

У листі повідомляється, що в разі продажу цих активів фінансовий результат до оподаткування збільшується відповідно до п. 138.1 ПКУ на суму залишкової вартості таких активів, визначеної відповідно до бухгалтерського обліку, і зменшується згідно з п. 138.2 ПКУ на суму первісної вартості таких активів, визначеної згідно з бухгалтерським обліком.

У випадку здійснення операцій із продажу інвестиційної нерухомості, яка обліковується у фінансовому обліку за справедливою вартістю (амортизація та зменшення корисності не визнаються), коригування фінансового результату до оподаткування згідно з нормами п.п. 138.1 та 138.2 ПКУ не проводиться. Результат від продажу цих активів визначається відповідно до правил бухобліку і відображається у складі фінансового результату до оподаткування без коригувань.

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суми процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями» від 18.07.16 р. № 15386/6/99-99-15-02-02-15 пояснила порядок урахування для податково-прибуткових цілей процентів, сплачених на користь нерезидентів  −  пов’язаних осіб у звітному періоді, а також процентів, на які в минулих періодах збільшували фінрезультат до оподаткування згідно з вимогами п. 140.2  ПКУ.

Зокрема, у зменшення фінрезультату до оподаткування звітного року враховують сплачені в цьому році відсотки плюс суму неврахованих минулорічних процентів (зменшених на 5%) у розмірі, що не перевищує обмеження за п. 140.2 ПКУ. Тобто ця планка є загальною як для звітних, так і для минулорічних процентів, сплачених нерезидентам − пов’язаним особам.

Щодо залишку 5% сум відсотків минулих періодів, то платник податку не має права в подальшому враховувати такий залишок у майбутніх звітних періодах.

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо визначення різниць за резервами (забезпеченнями) для відшкодування наступних витрат» від 15.07.16 р. № 15291/6/99-99-15-02-02-15 повідомила, що платник податку збільшує фінрезультат до оподаткування на суму витрат на формування забезпечень для відшкодування наступних витрат, а також далі зменшує його на суму витрат, які відшкодовано за рахунок таких забезпечень. Він здійснює цю процедуру незалежно від того, у складі яких витрат їх відображено (поточні, незавершене виробництво, залишки готової продукції).

Тобто фактично податківці стоять на тому, що коригування фінрезультату проводять незалежно від того, чи ввійшли до складу бухвитрат поточного періоду витрати на створення забезпечення.

Міністерство фінансів України своїм наказом «Про затвердження Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення» від 02.07.2016 р. № 566 актуалізувало порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах доходів і зборів, процедуру складання протоколів про адміністративні правопорушення, розгляду справ про адмінправопорушення органами доходів і зборів, ведення діловодства в цих справах, а також забезпечення належного розгляду скарг на постанови у справах про адмінправопорушення.

У документі принципові оновлення порівняно з попередньою процедурою, прописаною ДПА України, відсутні.

Також затверджено форми протоколу про адміністративні правопорушення, постанови про накладення адміністративного стягнення, постанови про закриття адмінсправи та рішення про розгляд скарги на постанову у справі про адміністративне правопорушення.

Державна фіскальна служба України в підкатегорії 116.13.03 системи «ЗІР» наголосила, що відсутність даних у гр. 3 «Обсяги реалізованого пального в кг» акцизної накладної є підставою для відмови в реєстрації акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі — ЄРАН).

Податківці пояснили своє роз’яснення посиланням на:

• п. 7 р. ІІ Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишка пального, затвердженого наказом Мінфіну від 25.02.2016 р. № 218, яким установлено, що, зокрема, у графах 3, 4 табличної частини акцизної накладної вказується інформація щодо обсягу реалізованого (відвантаженого, втраченого) пального: у кілограмах (графа 3) і літрах, приведених до температури 15° C (гр. 4);
• п. 9 Порядку ведення Єдиного реєстру акцизних накладних, затвердженого постановою Кабміну від 24.02.2016 р. № 114, яким установлено, що причиною неприйняття акцизної накладної/розрахунку коригування для реєстрації в ЄРАН є, зокрема, наявність помилок, допущених під час складання акцизної накладної/розрахунку коригування.

Міністерство фінансів України наказом «Про внесення змін до деяких методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку для суб’єктів державного сектору» від 28.07.2016 р. № 709 унесло зміни до Методичних рекомендацій із бухгалтерського обліку для суб’єктів державного сектора.

Зокрема, Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектора приведено у відповідність до НП(С)БОДС 121 «Основні засоби», згідно з якими з 10.05.2016 р. збільшено до 6 000 грн (без ПДВ) вартісний критерій, у межах котрого бюджетні установи зараховують придбані матеріальні активи до малоцінних необоротних матеріальних активів.

Уточнено, що в актах про списання наводяться дані, які характеризують об’єкти основних засобів: найменування об’єкта, інвентарний (номенклатурний) номер, початок експлуатації об’єкта, первісна (переоцінена) вартість, сума нарахованого зносу, стисла характеристика об’єкта, причини вибуття тощо.

Доповнено Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку нематеріальних активів суб’єктів державного сектора нормою, яка вимагає, аби об’єкт нематеріальних активів, отриманий у користування, обліковувався суб’єктом державного сектора (ліцензіатом) на позабалансовому рахунку в оцінці, визначеній на основі розміру винагороди, установленого в договорі. При цьому платежі за надане право використання об’єктів інтелектуальної власності у вигляді періодичних платежів, обчислених у порядку й строки, установлені договором, включаються ліцензіатом до витрат звітного періоду.

Праця та заробітна плата

Міністерство соціальної політики України у своєму листі «Щодо індексації заробітної плати працівника-іноземця» від 15.07.16 р. № 332/10/136-16 повідомило, що умови проведення індексації працівників іноземних представництв слід передбачати в трудових контрактах. Така відповідь мотивована тим, що законодавство про індексацію грошових доходів населення не поширюється на зарплати в іноземній валюті.

Це твердження стосується й усіх інших працівників-іноземців, які отримують зарплатню в інвалюті

Міністерство соціальної політики України на своєму офіційному сайті  оприлюднило розрахунок норми тривалості робочого часу на 2017 рік. За підрахунками спеціалістів, за умови 40-годинного робочого тижня наступного року українці працюватимуть 1 986 годин (у 2016 році – 2 003 години).

Згідно зі ст. 73 КЗпП у 2017 році на підприємствах, в установах, організаціях святкові і неробочі дні такі:

• 1 січня − Новий рік;
• 7 січня − Різдво Христове;
• 8 березня − Міжнародний жіночий день;
• 16 квітня − Великдень;
• 1 і 2 травня − День міжнародної солідарності трудящих;
• 9 травня − День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги);
• 4 червня − Трійця;
• 28 червня − День Конституції України;
• 24 серпня − День Незалежності України;
• 14 жовтня − День захисника України.

Відповідно до ч. 3 ст. 67 КЗпП, якщо святковий або неробочий день збігається з вихідним, вихідний день переносять на наступний після святкового або неробочого.

Тож за графіком п’ятиденного робочого тижня з вихідними днями у суботу та неділю у 2017 році вихідний день буде:

• у понеділок 2 січня за неділю 1 січня;
• у понеділок 9 січня за суботу 7 січня;
• у понеділок 17 квітня за неділю 16 квітня;
• у понеділок 5 червня за неділю 4 червня;
• у понеділок 16 жовтня за суботу 14 жовтня.

Крім того, міністерство на своєму офіційному ресурсі ознайомило з розрахунком норми тривалості робочого часу на 2017 рік за календарем п’ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями в суботу та неділю при однаковій тривалості часу роботи за день упродовж робочого тижня та відповідним зменшенням тривалості роботи напередодні святкових та неробочих днів:

• при 40-годинному робочому тижні – 1 986,0 годин;
• при 39-годинному робочому тижні – 1 942,2 години;
• при 38,5-годинному робочому тижні – 1 917,3 години;
• при 36-годинному робочому тижні – 1 792,8 години;
• при 33-годинному робочому тижні – 1 643,4 години;
• при 30-годинному робочому тижні – 1 494 години;
• при 25-годинному робочому тижні – 1 245 годин;
• при 24-годинному робочому тижні – 1 195,2 години;
• при 20-годинному робочому тижні – 996 годин;
• при 18-годинному робочому тижні – 896,4 години.

Контроль і відповідальність

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо надання консультації з питань повідомлення контролюючих органів про вилучення правоохоронними органами документів і фінансової звітності, необхідності вжиття заходів з їх відновлення, а також порядку врахування копій таких документів при проведенні перевірки» від 28.07.2016 р. № 16292/6/99-99-14-03-03-15 пояснила: якщо до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів були вилучені правоохоронними й іншими органами, зазначені органи зобов’язані надати для проведення перевірки в контролюючий орган копії таких документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних й інших органів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів із дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

Отже, у разі вилучення документів строки проведення перевірки, у т. ч. розпочатої, переносяться до дати отримання зазначених копій документів або забезпечення доступу до них.

Міністерство юстиції України наказом «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері державної реєстрації» від 12.08.16 р. № 2473/5 затвердило правила оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері держреєстрації юросіб, фізосіб та громадських формувань, а також речових прав.

Зокрема, затверджено порядок складання протоколів про адмінправопорушення, оформлення та зберігання матеріалів справ про адміністративні правопорушення та подання їх органам, уповноваженим розглядати такі справи.

Нагадаємо, що повноваження щодо складання протоколів про адмінправопорушення в цій сфері належать посадовцям Мін’юсту, головних територіальних управлінь юстиції Мін’юсту в АРК, в областях, містах Києві та Севастополі, а саме секретарям комісій із питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, а в разі відсутності секретаря − особі, яка виконує його обов’язки.

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про оптимізацію діяльності центральних органів виконавчої влади державної системи правової охорони інтелектуальної власності. Про це повідомляється на офіційному сайті Уряду.

Постановою передбачається:

• ліквідація Державної служби інтелектуальної власності;
• передання функцій з реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності до Мінекономрозвитку;
• передача державного підприємства “Укрпатент”, державної організації “Українське агентство з авторських та суміжних прав” та державного підприємства “Інтелзахист” зі сфери управління ДСІВ до Мінекономрозвитку.

До набрання чинності окремого акта Уряду щодо особливостей виконання Мінекономрозвитку відповідних повноважень Державна служба інтелектуальної власності продовжуватиме здійснювати свої функції.

Державна фіскальна служба України у підкатегорії 119.08 системи «ЗІР» повідомила, що в разі ліквідації банку повідомлення про закриття рахунків платників податків подає голова ліквідаційної комісії чи ліквідатор або вповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку (далі − ліквідатор банку).

Якщо ліквідатор банку не має можливості відправлення/приймання електронних повідомлень засобами телекомунікаційного зв’язку, то повідомлення про закриття рахунків платників податків подається ліквідатором у паперовому вигляді у день закриття рахунка особисто чи надсилається поштою з повідомленням про вручення на адресу відповідного контролюючого органу, у якому платник податків обліковується як платник податків і зборів. Повідомлення про закриття рахунків платників податків засвідчується підписом ліквідатора банку та скріплюється печаткою банку чи ліквідатора банку (за наявності).

Міністерство юстиції України своїм наказом «Про затвердження Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження» від 05.01.16 р. № 2432/5 визначило механізм функціонування автоматизованої системи виконавчого провадження (далі − Система), яка запрацює 05.01.17 р.

Система забезпечить автоматичний розподіл виконавчих документів між держвиконавцями, надання сторонам виконавчого провадження інформації про виконавче провадження, виготовлення документів виконавчого провадження, централізоване зберігання документів виконавчого провадження, реєстрацію вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її проходження, передачу документів виконавчого провадження до електронного архіву.

Через Систему можна легко відстежити строки виконання будь-якої виконавчої дії та прийняття процесуальних рішень.

Доступ до Системи буде вільним та безоплатним на офіційному веб-сайті Мін’юсту з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації без обмежень та цілодобово у формі відкритих даних про боржника та стягувача, номер, дату відкриття та стан виконавчого провадження, а також найменування органу ДВС (приватного виконавця), у якому (яким) відкрито виконавче провадження.

Сторони виконавчого провадження отримають ідентифікатор доступу до Системи в постанові про відкриття виконавчого провадження. Вони зможуть отримати інформацію про рішення (виконавчі дії), прийняті (учинені) виконавцем, із зазначенням дати їх прийняття (учинення) та з можливістю роздрукування такої інформації.

Міністерство юстиції України наказом «Про затвердження Порядку формування і ведення Єдиного реєстру приватних виконавців України» від 05.08.16 р. № 2431/5 затвердило правила формування і ведення Єдиного реєстру приватних виконавців України (далі — Єдиний реєстр).

Отримати доступ до Єдиного реєстру (шукати, переглядати, копіювати та роздруковувати інформацію) можна цілодобово та без обмежень на офіційному веб-сайті Мін’юсту України на безоплатній основі.

У Єдиному реєстрі буде, зокрема, така інформація:

• ПІБ приватного виконавця;
• дата рішення кваліфікаційної комісії приватних виконавців або тимчасової кваліфікаційної комісії приватних виконавців про надання права на здійснення діяльності приватного виконавця;
• номер посвідчення;
• виконавчий округ, на території якого приватний виконавець провадить діяльність;
• офіс приватного виконавця;
• реквізити договору страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця, строк дії договору, відомості про страховика та страхову суму;
• інформація про зупинення діяльності приватного виконавця;
• дата та номер рішення про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та вид дисциплінарного стягнення;
• ПІБ помічників приватного виконавця (за їх наявності);
• інформація про припинення діяльності приватного виконавця.

Пошук інформації в Єдиному реєстрі можна буде здійснювати за сукупністю або за одним із таких реквізитів: ПІБ приватного виконавця, номером посвідчення, виконавчим округом. У результаті пошуку видадуть інформаційну довідку.

Мобілізація та АТО

Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» щодо соціального захисту членів сімей учасників антитерористичної операції» від 14.07.16 р. № 1462-VIII, який набрав чинності 06.08.2016 року.

Відповідно до цього нормативно-правового акта сукупний дохід сім’ї для обчислення державної допомоги визначатиметься, не враховуючи грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового й начальницького складу, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції (далі − АТО), на час її проведення.

У декларації, яку подають для отримання допомоги малозабезпечені сім’ї, таких доходів не потрібно фіксувати. Утім, до заяви про призначення допомоги потрібно додати довідку встановленої форми про безпосередню участь особи в АТО.

Ринок фінансових послуг

Національний банк України постановою «Про внесення змін до Інструкції щодо порядку організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України» від 02.08.2016 р. № 364 спростив для населення проведення операцій із готівковою іноземною валютою.

Тож з 10 серпня 2016 року, коли відповідна постанова набере чинності, фізособи зможуть проводити обмін валют на суму до 150 тис. грн в еквіваленті без надання документів. Вимога надання документів під час здійснення операцій на суму понад 150 тис. грн лишилася відповідно до законодавства України про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

Національний банк України у своєму листі «Про обчислення строку розрахунків за експортними, імпортними операціями та інформування податкових органів про виявлені у звітному місяці факти порушень строку розрахунків» від 10.08.16 р. № 22-0003/67025 пояснив, за порушення якого саме строку розрахунків в експортно-імпортних операціях накладатимуть відповідні санкції за результатами липня 2016 року.

Слід нагадати, що постановою Правління Національного банку України (далі − НБУ) від 28.07.16 р. № 361, яка набула чинності 29.07.16 р., цей строк збільшено з 90 до 120 к. д. Тож виникло запитання: чи можна застосовувати пом’якшений строк до операцій, що виникли до цієї дати, але розрахунки (поставка товарів) за ними ще не пройшли? Фахівці НБУ зазначають, що законодавство дає можливість зворотної дії нормативно-правовим актам, які послаблюють або скасовують відповідальність.

З огляду на зазначене банки за попередній звітний місяць − липень:

• надають податковим органам інформацію про порушення протягом звітного місяця 120-денного строку розрахунків;
• не надають у податкову такої інформації у випадках, коли впродовж звітного місяця було перевищено 90-денний строк розрахунків без перевищення 120-денного.

Національний банк України постановою «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 18.08.16 р. № 372 скасував вимогу щодо надання акта цінової експертизи Державного інформаційно-аналітичного центру для здійснення резидентами оплати імпорту послуг. Це рішення було прийнято в межах політики поступової лібералізації.

Раніше резиденту для розрахунків за послуги (а також роботи, права інтелектуальної власності), придбані в нерезидента, вартість яких перевищувала 50 000 євро, необхідно було отримати акт цінової експертизи Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків. Акт мав засвідчити відповідність контрактних цін на послуги кон’юнктурі ринку.

Ринок цінних паперів

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (далі — НКЦПФР) своїм рішенням «Про затвердження Змін до Порядку ведення реєстру аудиторських фірм, які можуть проводити аудиторські перевірки професійних учасників ринку цінних паперів» від 31.05.16 р. № 615 внесла зміни до правил ведення реєстру аудиторських фірм, які можуть проводити аудиторські перевірки професійних учасників ринку цінних паперів (далі − Реєстр).

Наразі, щоб аудиторську фірму включили до Реєстру, вона повинна відповідати оновленим вимогам:

• мати штат працівників, який складається не менше ніж із трьох аудиторів, котрі працюють за основним місцем роботи в цій аудиторській фірмі та кожен із яких має сертифікат аудитора й документ, що підтверджує проходження навчання шляхом підготовки за відповідною програмою;
• мати чинне свідоцтво про відповідність системи контролю якості, видане Аудиторською палатою України;
• мати веб-сайт аудиторської фірми.

Також за новими правилами свідоцтво про внесення до Реєстру підписуватиме не член НКЦПФР, а особа, уповноважена рішенням НКЦПФР. Окрім цього, затверджено нові форми свідоцтва про внесення до реєстру аудиторських фірм, які можуть проводити аудиторські перевірки професійних учасників ринку цінних паперів, заяви про внесення змін до реєстру та реєстраційної картки про внесення до реєстру.

Судова практика

Вищий адміністративний суд України в постанові від 11.07.2016 р. у справі № 2а-6113/12/2670 указує: рішення про скасування раніше прийнятого рішення про розстрочення грошових зобов’язань є підставою для дострокового розірвання договору. Податковим законодавством не визначено, що дострокове розірвання договору має бути узгоджено між контролюючим органом і платником податку шляхом укладання відповідного договору.

Отже, договір про розстрочення податкового зобов’язання вважається розірваним із часу прийняття рішення про скасування раніше прийнятого рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань.

Доводи позивача про необхідність укладання між контролюючим органом і платником податків договору про розірвання договору про розстрочення грошового зобов’язання є безпідставними.

Публічні закупівлі

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України в листі «Щодо здійснення закупівлі робіт» від 05.08.2016 р. № 3302-06/24782-06 висловило свою позицію стосовно зазначеного питання.

Згідно з ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII (далі − Закон) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (включаючи ціну за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника в разі застосування переговорної процедури.

При цьому Закон не містить вимоги стосовно подання учасником у складі тендерної пропозиції розрахунку договірної ціни до проведення електронного аукціону.

Отже, якщо предметом закупівлі є роботи, замовник може встановити вимогу щодо надання учасниками в складі своєї тендерної пропозиції переліку й обсягів робіт відповідно до технічної специфікації, визначеної в тендерній документації, без зазначення вартості окремих складових робіт.

Якщо робота виконується згідно з кошторисом, складеним підрядником, кошторис набирає чинності й стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Разом з тим, пп. 6.2.4 ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» (далі − ДСТУ) визначено, що ціна пропозиції переможця торгів є договірною на об’єкт будівництва, яка формується генпідрядником із залученням субпідрядних організацій, погоджується із замовником.

Водночас у п. 3.15 ДСТУ прописано: договірна ціна – це кошторис, яким визначається вартість робіт, узгоджена сторонами (замовником і підрядником) й обумовлена в договорі підряду.

Таким чином, оскільки ціна тендерної пропозиції учасника може зменшуватися за результатами електронного аукціону, що призводитиме до необхідності перерахунку учасником кошторису й ураховуючи при цьому, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції, у випадку закупівлі робіт договірна ціна (кошторис) може погоджуватися сторонами саме під час укладання договору про закупівлю з дотриманням вимог Закону та Цивільного кодексу України.

Цей порядок погодження договірної ціни (кошторису) переможця процедури закупівлі може бути застосований також при закупівлі проектних робіт, послуг із поточного ремонту, інших послуг, вартість яких розраховується згідно з установленими нормативними документами.

Інше

Національне агентство з питань запобігання корупції рішенням «Про затвердження Переліку посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків» від 17.06.2016 р. № 2 затвердило зазначений Перелік. До нього потрапили:

1. Посади Глави Адміністрації Президента України та його заступників.

2. Посади керівників та заступників керівників структурних підрозділів у складі самостійних структурних підрозділів центрального апарату Національного банку України.

3. Посади керівників та заступників керівників самостійних структурних підрозділів територіальних управлінь Державної судової адміністрації України.

4. Посади керівників державних підприємств, установ, організацій, інших суб’єктів господарювання державної форми власності та їх заступників, призначення яких здійснюється державними органами.

5. Посади державної служби, визначені структурою державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, у разі недоцільності утворення структурних підрозділів.

6. Посади в органах місцевого самоврядування:

• перших заступників, заступників міських (міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим, районного значення) голів, заступників сільських, селищних голів;
• заступників голів районних, районних у містах рад;
• секретарів міських (міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим, районного значення), сільських, селищних рад;
• керуючих справами виконавчих комітетів міських (міст − обласних центрів і міста Сімферополя, міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад;
• голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі).

Нагадаємо: згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII обов’язковій повній перевірці підлягають антикорупційні декларації службових осіб, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством з питань запобігання корупції (далі − НАЗК). А відповідно до ч. 1 ст. 56 цього Закону стосовно осіб, які претендують на зайняття посад із підвищеним корупційним ризиком, перелік котрих затверджується НАЗК, проводиться спеціальна перевірка.

Національне агентство з питань запобігання корупції своїм рішенням «Про затвердження Порядку оформлення протоколів про адміністративні правопорушення та внесення приписів Національним агентством з питань запобігання корупції» від 09.06.16 р. № 5визначило порядок оформлення протоколів про пов’язані з корупцією адмінправопорушення та порядок внесення приписів.

Визначено, що протоколи про адмінправопорушення уповноважені особи Нацагентства складають, зокрема, у разі порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення, стосовно одержання подарунків, недотримання вимог фінконтролю, при незаконному використанні інформації, яка стала відома у зв’язку з виконанням службових повноважень.

У випадках виявлення порушень стосовно етичної поведінки, щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів осіб, уповноважених на виконання функцій держави, Нацагентство вноситиме приписи. За невиконання припису протягом десяти робочих днів із дня його надсилання складатимуть протокол про адмінправопорушення.

Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін у додаток 2 до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу» від 08.08.16 р. № 516 змінив методику розрахунку орендної плати за користування державним майном для громадських організацій інвалідів і творчих майстерень.

Громадські організації інвалідів сплачуватимуть за оренду приміщень площею до 100 м² за ставкою 1%, а за решту «квадратів» понад 100 м² оренду обчислюватимуть за ставкою 7%. Аналогічний підхід запроваджено для творчих майстерень, а саме: за площу до 50 м²сплачуватимуть за ставкою 1%, а за всі інші метри − 3%.

Раніше за приміщення площею, більшою за межу, установлену для згаданих вище госпсуб’єктів (50 м² або 100 м² відповідно), сплачували за підвищеною ставкою за всю площу, а не за її частину.