Податки
ПДВ
Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість» від 25.01.17 р. № 26 затвердив новий порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі − ПДВ) на виконання оновленого пп. 200.7.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Зазначений порядок набере чинності 1 квітня 2017 року. До цього моменту бюджетне відшкодування здійснюватимуть за старими правилами, чинними до 1 січня 2017 року. Це стосується всіх поданих заяв, які включено до єдиного Реєстру на підставі п. 52 підр. 2 р. ХХ ПКУ.
Новий порядок ведення Реєстру заяв про повернення бюджетного відшкодування передбачає, що внесення даних до Реєстру бюджетного відшкодування ПДВ здійснюватиметься посадовими особами ДФСУ та Казначейства в автоматичному режимі з дотриманням вимог законів щодо електронного підпису та електронного документообігу.
Дані з Реєстру буде оприлюднено на офіційному сайті Міністерства фінансів України, окрім реквізитів поточного рахунку платника ПДВ для перерахування бюджетного відшкодування.
Державна фіскальна служба України у своєму листі «Щодо порядку складання та реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, яка була складена на кінцевого споживача (неплатника ПДВ) помилково» від 23.12.16 р. № 27795/6/99-99-15-03-02-15 пояснила, що помилково складену та зареєстровану в ЄРПН податкову накладну (далі − ПН) за операцією з постачання товарів/послуг кінцевому споживачу (неплатнику ПДВ), яка фактично не відбулася, можна анулювати.
З цією метою на дату виявлення помилки постачальник оформлює розрахунок коригування. Оскільки ПН, оформлену на кінцевого споживача, не надають отримувачу, то розрахунок коригування до неї реєструє в ЄРПН постачальник.
Також представники ДФСУ нагадали, що платники податку на додану вартість (далі − ПДВ) можуть використовувати розрахунок коригування для виправлення помилок, допущених під час складання ПН, зокрема не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Державна фіскальна служба України своїм листом «Щодо оподаткування ПДВ відшкодування збитків за пошкоджене майно» від 30.12.16 р. № 28710/6/99-99-15-03-02-15 повідомила, що платники ПДВ, які отримують кошти як відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно, повинні нарахувати податкові зобов’язання. Контролери вважають суму таких надходжень (без урахування штрафних санкцій і пені) компенсацією вартості майна й вимагають включити її до бази оподаткування. Водночас податківці дозволяють не нараховувати компенсуючих податкових зобов’язань на вартість знищеного майна під час його списання.
Отже, компенсацію збитків представники фіскальних органів прирівнюють до операції постачання, а знищене майно, за яке отримано компенсацію, вважають використаним у господарській діяльності.
Державна фіскальна служба України у своєму листі «Щодо порядку оподаткування ПДВ рекламних послуг» від 23.12.16 р. № 27744/6/99-99-15-03-02-15 повідомила, що постачання рекламних послуг для замовника-нерезидента не обкладають ПДВ. Обґрунтування просте: місце постачання таких послуг розташовано поза межами України (пп. «б» п. 186.3 ПКУ).
Крім того, податківці не вимагають нараховувати ПДВ унаслідок роздачі товарів подарункового фонду та рекламно-інформаційних матеріалів. Принаймні вони не ведуть розмову про такий об’єкт оподаткування, як постачання товарів (пп. «а» п. 185.1 ПКУ), а лише вбачають у їх придбанні та подальшому застосуванні складову частину собівартості послуги. Отже, надавач послуги вправі сформувати податковий кредит за придбаними запасами. Однак з огляду на їх використання для здійснення неоподатковуваних постачань рекламних послуг — мусить нарахувати компенсуючий ПДВ за пп. «а» п. 198.5 ПКУ.
Державна фіскальна служба України у своєму листі «Щодо порядку застосування пункту 198.5 ПКУ» від 23.05.16 р. № 11168/6/99-99-15-03-02-15 пояснила, коли платнику ПДВ нараховувати компенсуючі податкові зобов’язання за правилами п. 198.5 ПКУ щодо товарів/послуг, придбаних після 01.07.15 р.
Отже, якщо такі покупки призначено для звільнених чи необ’єктних операцій, то нівелювати податковий кредит за ними слід у звітному (податковому) періоді, в якому постачальник склав та зареєстрував у ЄРПН відповідну податкову накладну. Тобто умовний ПДВ нараховують не раніше, аніж у платника виникло право на податковий кредит.
Якщо ж платник ПДВ вирішить відкласти податковий кредит (у межах 365-денного терміну), він все-таки зобов’язаний нарахувати ПДВ за покупками на підставі п. 198.5 ПКУ в періоді складання та реєстрації податкової накладної постачальником.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо актуалізації ДКПП» від 26.01.17 р. № 229/4/99-99-15-03-01-13 презентувала проект нової форми податкової накладної, у якій, зокрема, передбачено спеціальну графу для зазначення коду послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі — ДКПП).
Представники фіскального відомства звернули увагу на відсутність у ДКПП кодів для окремих послуг, які постачають платники ПДВ під час провадження господарської діяльності. У результаті податківці ініціюють оновлення ДКПП — відповідне звернення вони направили до Мінфіну.
Нагадаємо, що до оновлення форми податкової накладної платники ПДВ тимчасово не зазначають у ній коди послуг згідно з ДКПП.
Податок на прибуток
Державна фіскальна служба України у своєму листі «Щодо коригування фінансового результату до оподаткування при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на різниці за будівельними контрактами» від 18.01.17 р. № 969/6/99-99-15-02-02-15 повідомила, що платник податку, який виконує будівництво за контрактом, укладеним до 01.01.15 р., може зменшити фінрезультат під час визначення об'єкта оподаткування на суму доходів, які було враховано двічі. Ідеться про суму доходів, урахованих у податковому обліку під час визначення об'єкта обкладення податком на прибуток за таким контрактом до 01.01.15 р. та у складі доходу в бухобліку після 01.01.15 р. Таке право з'явилося завдяки введеному з 01.01.17 р. п. 42 підр. 4 р. ХХ ПКУ.
Водночас у додатку РІ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Мінфіну України від 20.10.15 р. № 897, не передбачено рядків для відображення таких різниць. Тому платник відповідно до п. 46.4 ПКУ може подати разом із такою податковою декларацією доповнення довільної форми (повідомивши про таке доповнення у відповідному полі декларації).
Державна фіскальна служба України листом «Про зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств у 2017 році» від 08.02.17 р. № 2991/7/99-99-15-02-01-17 повідомила, що неприбуткові підприємства, установи та організації разом зі звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за 2016 рік подають до податкової річну фінзвітність.
Це пов’язано з тим, що в оновленому з 01.01.17 р. п. 46.2 ПКУ необхідність подання податківцям фінзвітності поширили також на випадки подання звітів, у яких відображають обсяги операцій, доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування та сплати податку і збору.
Раніше для неприбутківців подання фінзвітності в податкову було лише правом, а не обов’язком.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств у розмірі 2/9 податку» від 08.02.17 р. № 2438/6/99-99-15-02-02-15 повідомила: якщо платники податку на прибуток, які повинні були сплатити разовий аванс, самостійно виявили факт заниження суми авансового внеску, нарахованого в податковій декларації з податку на прибуток за три квартали 2016 року, та подають уточнену декларацію, то вони мають сплатити штрафні санкції, передбачені абз. «а» п. 50.1 ПКУ, − 3% від суми заниження. Адже разовий аванс є узгодженою сумою грошових зобов’язань.
Слід нагадати, що платники податку на прибуток підприємств, які у 2016 році звітували з податку на прибуток підприємств щокварталу, мали сплатити до 31.12.16 р. авансовий внесок із цього податку в розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого в податковій звітності за три квартали 2016 року.
ПДФО та військовий збір
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо продажу об’єкта нерухомого майна, який знаходиться на тимчасово окупованій території» від 17.01.17 р. № 740/Р/99-99-13-02-03-14 зазначила, що дохід фізособи-резидента від продажу об'єкта нерухомого майна — квартири, розташованої на тимчасово окупованій території, — слід обкладати 5% податку на доходи та 1,5% військового збору (ст. 172 ПКУ). Податківці аргументували це тим, що тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України (ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.14 р. № 1207-VII).
Не потрібно сплачувати податок та збір, якщо одночасно виконано такі умови п. 172.1 ПКУ:
- фізособа продала житловий будинок, квартиру чи їх частину, кімнату, садовий (дачний) будинок (включаючи земельну ділянку, на якій розташовано такі об’єкти, господарсько-побутові будівлі та споруди) або земділянку, розмір якої не перевищує норм безоплатної передачі землі, установлених ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення ;
- фізособа здійснила перший продаж одного з названих об’єктів протягом звітного календарного року;
- нерухомість, яка є предметом договору купівлі-продажу, перебувала у власності фізособи-продавця більше ніж три роки (окрім успадкованого майна).
Коли хоча б одну з перелічених умов п. 172.1 ПКУ не виконано, то дохід фізособи від продажу нерухомості обкладають податком на доходи та військовим збором.
Державна фіскальна служба України у своєму листі «Щодо оподаткування доходу у вигляді вартості майна, отриманого платником податку-набувачем за спадковим договором» від 14.02.17 р. № 2214/Л/99-99-13-02-03-14 зазначила, що фізособа-набувач після отримання доходу у вигляді вартості майна за спадковим договором повинна сплатити з такої суми 18% податку на доходи та 1,5% військового збору (пп. «е» пп. 14.1.54, п. 164.3, пп. 168.4.5 ПКУ). Податок і збір фізособа-резидент має сплати за результатами річного декларування до 1 серпня (п. 179.7 ПКУ).
Інші податки та збори
Державна фіскальна служба України в листі «Про рентну плату за спеціальне використання води» від 30.01.17 р. № 2069/7/99-99-12-03-04-17 повідомила щодо такого: платник рентної плати за спеціальне використання води подає податкову звітність за місцезнаходженням водних об'єктів або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадять діяльність із використанням обсягів води, отриманих шляхом забору з таких водних об'єктів. Тобто за неосновним місцем обліку, якщо вони розташовані на інших територіях, аніж головне підприємство.
Отже, на податковий облік за неосновним місцем обліку беруть водокористувачів, до складу яких входять структурні підрозділи, розташовані на територіях інших, ніж головне підприємство. Тобто за місцезнаходженням водних об'єктів, з яких здійснюють забір води, або за місцезнаходженням об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадять діяльність із використанням обсягів води, отриманих шляхом забору з таких водних об'єктів.
Граничними термінами подання податкових декларацій та сплати податкових зобов'язань з податку вважаються:
- за IV квартал 2016 р. — 9 лютого 2017 р., а останнім днем сплати податку − 17 лютого 2017 р.;
- за I квартал 2017 р. — 10 та 19 травня 2017 р. відповідно;
- за II квартал 2017 р. — 9 та 18 серпня 2017 р. відповідно;
- за III квартал 2017 р. — 9 та 17 листопада 2017 р. відповідно;
- за IV квартал 2017 р. — 9 та 19 лютого 2018 р. відповідно.
Якщо суб'єкт господарювання, зареєстрований платником рентної плати за спецвикористання води, планує у звітному (податковому) році використовувати воду винятково для власних питних та санітарно-гігієнічних потреб, на підставі заяви, складеної в довільній формі, повідомляє не пізніше за граничний термін подання податкової звітності з ренти за I квартал звітного (податкового) року відповідному контролюючому органу про відсутність у нього у звітному (податковому) році об'єкта обкладення рентою. Відповідно, він не подає податкової звітності з рентної плати протягом податкового (звітного) року.
Облік і звітність
Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до Положення про митні декларації» від 11.01.17 р. № 27 визначив, що подавати додаткову митну декларацію та сплачувати митні платежі потрібно в місяці переміщення товарів через митний кордон України за періодичною митною декларацією.
Також передбачено вимогу щодо заповнення аркуша коригування в разі внесення до митної декларації змін, пов'язаних з доплатою або поверненням митних платежів, у тому числі у зв'язку зі скасуванням рішення митного органу, та пов'язаних із коригуванням вартості товару, який вивозять за межі митної території України.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо питань застосування податкового законодавства при списанні палива і мастильних матеріалів» від 20.01.17 р. № 1186/6/99-99-15-02-02-15 повідомила, що витрати на придбання пально-мастильних матеріалів ураховують під час визначення фінрезультату до оподаткування згідно з правилами бухобліку в разі їх підтвердження належним чином оформленою первинкою.
Водночас ПКУ не передбачає коригувань фінрезультату до оподаткування на суму перевищення витрат палива над лінійною нормою, установленою наказом Мінтрансу України від 10.02.98 р. № 43.
Державна фіскальна служба України листом «Щодо заповнення акцизної декларації» від 06.02.17 р. № 2158/6/99-99-15-03-03-15 нагадала постачальникам пального особливості заповнення декларації акцизного податку, а саме додатка 1¹ «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального відповідно до підпункту 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Кодексу». Його обов'язково заповнюють усі платники (юридичні та фізичні особи) паливного акцизу (у тому числі виробники) незалежно від того, чи був у звітному періоді об'єкт оподаткування. Тобто дані руху пального зазначають у додатку 1¹ навіть за відсутності об'єкта оподаткування у звітному періоді.
Також у листі надається роз'яснення, як заповнюється декларація акцизного податку на випадок, коли платник узагалі не провадив господарської діяльності у звітному періоді. Для уникнення помилки необхідно заповнювати показники декларації «у цифровому форматі», тобто проставляти нулі (категорія 116.07 ЗІР).
Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації екологічного податку» від 28.12.16 р. № 1177 затвердило нову редакцію додатка 4 «Розрахунок за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені)» до декларації екологічного податку. Додаток доповнено рядками 4.2.1.2.4, 4.2.2.2.4, 4.3.1.2.4, 4.3.2.2.4 із назвою «коригуючий коефіцієнт».
Нагадаємо: експлуатуючі організації ядерних установок (атомні електростанції), які є платниками екологічного податку, обчислюють суму податкового зобов’язання за утворення радіоактивних відходів (уключаючи вже накопичені) із врахуванням коригуючого коефіцієнта. Залежно від активності радіоактивних відходів він становить для високоактивних відходів 50, для середньоактивних та низькоактивних — 2.
Державна фіскальна служба України оновила Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі — Держреєстр РРО ). Цю інформацію можна знайти на офіційному сайті ДФС України. До оновленого Держреєстру РРО, зокрема, включено модель реєстратора розрахункових операцій КСТ-В1 із версією внутрішнього програмного забезпечення В1-1 (позиція 71 Держреєстру РРО). Отже, госпсуб’єкти, які провадять діяльність з купівлі-продажу іноземної валюти, зможуть використовувати цю спеціалізовану модель у своїй діяльності.
Міністерство фінансів України в листі «Щодо особливостей застосування первинних документів» від 16.02.17 р. № 31-11410-06-5/4339 надало роз’яснення щодо зазначеного питання. Так, у зв’язку з нещодавніми змінами у сфері первинних документів оформлений належним чином рахунок-фактура (інвойс) може бути підставою для відображення в бухобліку госпоперації з постачання товарів, робіт (послуг) без складання акта приймання-передачі. Утім, тільки в разі, якщо його оплачено і це підтверджено відповідними документами.
Документами, які підтверджують оплату, можуть бути: платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, виписка з карткового рахунку, квитанція до прибуткового касового ордера тощо.
Рахунок-фактуру можна скласти в паперовій або електронній формі. Він повинен мати реквізити, які дають можливість ідентифікувати господарську операцію та її учасників, зокрема: назву підприємства, від імені якого складено рахунок-фактуру; назву контрагента; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь в оформленні рахунку-фактури.
Державна служба статистики України своїм наказом «Про внесення змін до форми державного статистичного спостереження № 1-ПВ (квартальна) «Звіт із праці», затвердженої наказом Держстату від 10 червня 2016 року № 90» від 15.02.17 р. № 39 оновила форму державного статистичного спостереження № 1-ПВ (квартальна) «Звіт з праці». Зміни стосуються лише р. IV цієї форми і передбачають нову градацію працівників за розмірами зарплати.
Оновлена форма застосовуватиметься починаючи зі звіту за І квартал 2017 року.
Праця та заробітна плата
Кабінет Міністрів України (далі − КМУ) постановою «Про внесення змін до Порядку видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства» від 18.01.17 р. № 28 відкоригував Порядок видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, затверджений постановою КМУ від 27.05.13 р. № 437.
Оновлена редакція, зокрема, передбачає, що заяву на продовження дії дозволу подають не раніше ніж за 40 календарних днів до закінчення його дії. Водночас, як і досі, зробити це потрібно не пізніше ніж за 20 календарних днів до закінчення дії дозволу.
Державна служба України з питань праці у своєму листі «Про «трудові» штрафні санкції» від 04.01.17 р. № 54/4.1/4.1-ДП-17 зазначила, що ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) установлює штрафні санкції за порушення строків виплати зарплати, а саме:
- за порушення встановлених строків виплати зарплати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш ніж за один місяць — штраф у розмірі трьох мінзарплат на момент виявлення порушення (зараз – 9 600 грн);
- за порушення мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, виплата зарплати в розмірі, меншому за мінімальний, за повністю відпрацьований робочий час, невиплата доплат у разі роботи в нічний час), штраф становить 10 мінзарплат на момент виявлення порушення за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (зараз – 32 000 грн).
Якщо працівник не з'являється за одержанням зарплати (у разі виплати через касу) і йому письмово повідомлено про належні суми, роботодавець повинен її депонувати. У такому випадку він виконає свій обов'язок щодо забезпечення своєчасної виплати зарплати.
Нагадаємо: ст. 115 КЗпП передбачає, що зарплату працівникам слід виплачувати регулярно в робочі дні у строки, установлені колдоговором або нормативним актом роботодавця, але не рідше ніж два рази на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше від семи днів після закінчення періоду, за який здійснюють виплату. А зарплату за весь час щорічної відпустки – не пізніше ніж за три дні до її початку.
Міністерство соціальної політики України в листі «Про виплати за додаткове навантаження» від 15.11.16 р. № 1571/13/84-16 зазначило: керівникові структурного підрозділу (заступникові керівника) за виконання обов'язків за вакантною посадою державного службовця структурного підрозділу або на час його тимчасової відсутності доплат за додаткове навантаження не здійснюють (див. п.п. 4, 5 ч. 2 Закону України «Про державну службу» від 10.12.15 р. № 889-VIII). Адже керівник підрозділу (заступник керівника) має володіти знаннями, вміннями і навичками, необхідними для виконання завдань, покладених на цей підрозділ.
Державна служба України з питань праці (далі – Держпраці) в листі «Щодо «трудових» штрафів» від 04.01.17 р. № 57/4.1/4.1-ДП-17 зазначила, що положення про штрафні санкції, які визначені ст. 265 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) і які набрали чинності 01.01.15 р., може бути застосовано лише за порушення, учинені після цієї дати або які є триваючими.
Отже, випливає невтішний висновок: якщо роботодавець не нараховує індексації працівникам, йому загрожує штраф у розмірі 32 тис. грн за кожного співробітника, щодо якого скоєно порушення (абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП). До речі, такий штраф можуть накласти за ненарахування індексації працівникам, котрі вже давно звільнилися. Єдине, що може врятувати порушника, — це донарахування належних сум індексації всім працівникам.
Накладати штрафи, зазначені в ст. 265 КЗпП, мають право посадові особи Держпраці за результатами перевірки (п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.13 р. № 509).
Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі − Фонд з ТВП) у своєму листі «Щодо документів, які є підставою для призначення лікарняних та декретних працівникам — внутрішнім сумісникам» від 17.01.17 р. № 5.2-28-65 зазначив, що для призначення лікарняних (декретних) суміснику знадобиться копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника й печаткою основного роботодавця (ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105, абз. 2 п. 30 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.01 р. № 1266 (далі – Порядок № 1266).
Порядок № 1266 не розрізняє внутрішнього та зовнішнього сумісництва, тож обчислення середньої зарплати слід здійснювати страхувальнику окремо за кожним місцем роботи. Отже, на зворотному боці оригіналу листка непрацездатності потрібно розрахувати матеріальне забезпечення за основним місцем роботи, а на зворотному боці його копії — за місцем роботи за сумісництвом.
Міністерство соціальної політики України в листі «Щодо включення індексації до виплат, які враховуються до зарплати при забезпеченні її мінімального розміру» від 13.02.17 р. № 317/0/101-17/282 стверджує, що індексацію потрібно включати до числа зарплатних виплат, які враховують для порівняння з рівнем мінзарплати (а не нараховувати індексацію понад мінімалку). Представники відомства пояснюють це тим, що в ч. 2 ст. 31 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР наведено вичерпний перелік доходів, які не враховують під час обчислення зарплати для забезпечення її мінімального рівня. Оскільки індексації там не згадано, то її враховувати потрібно.
Контроль і відповідальність
Міністерство юстиції України наказом «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб − підприємців та громадських формувань та автоматизованою системою виконавчого провадження» від 24.01.17 р. № 173/5 визначило механізм передачі відомостей про відкриття та завершення виконавчих проваджень з автоматизованої системи виконавчого провадження до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР).
Відомості, внесені до автоматизованої системи виконавчого провадження, впродовж робочого дня автоматично передадуть до ЄДР у день їх внесення.
До запровадження такої взаємодії передачу відомостей здійснюватимуть не пізніше від 10:00 наступного робочого дня з дня внесення їх до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень. Тоді доведеться застосовувати електронний цифровий підпис з використанням посиленого сертифіката ключа.
У ЄДР наразі передають такі відомості про виконавчі провадження:
- номер в автоматизованій системі виконавчого провадження (Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень);
- дата відкриття/завершення виконавчого провадження, скасування постанови про відкриття/закриття виконавчого провадження, відновлення виконавчого провадження;
- заміна боржника у виконавчому провадженні;
- орган ДВС, приватний виконавець, які внесли до автоматизованої системи виконавчого провадження відомості про виконавче провадження.
Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до Порядку доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» від 25.01.17 р. № 45 розширив коло суб’єктів, які зможуть мати безпосередній доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Реєстр). Зокрема, його надано приватним виконавцям та Громадській раді доброчесності.
З цією метою такі суб’єкти повинні укласти відповідний договір із технічним адміністратором Реєстру.
Слід нагадати, що Громадську раду доброчесності утворюють для сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання.
Державна фіскальна служба України в листі «Про порушення строків зарахування податків і зборів до бюджетів» від 24.01.17 р. № 1575/7/99-99-12-03 наголосила: попри причину несплати податкових зобов'язань, зокрема в разі порушення банком строків виконання або невиконання доручень клієнтів на переказ коштів, платника не звільняють від обов'язку сплатити основної суми податкового зобов'язання або податкового боргу. Податковий орган, відповідно, від стягнення такого податкового боргу та/або від зарахування платежів, здійснених через установи інших банків, зараховує кошти, що сплачує платник у рахунок погашення податкового боргу, визначеного платником податків, згідно із черговістю його виникнення незалежно від спрямування сплати.
Отже, в ситуації, коли за достатньої наявності коштів на банківському рахунку, відкритому у фінансовій установі, де введено тимчасову адміністрацію і рух за поточними рахунками призупинено на невизначений термін, підприємство не може ними скористатися для сплати податків і зборів, платнику необхідно надати контролюючому органу підтверджуючі документи, що зазначені обставини щодо неперерахування податків і зборів до бюджету виникли з провини банку. Такими документами, зокрема, але не виключно, можуть бути листи-звернення до адміністрації банку з проханням перерахувати податки, платіжні доручення, оформлені в паперовій формі, тощо.
Податковий борг платника, який виник із провини банку, залишається за таким платником і підлягає перерахуванню ним до бюджету.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо визнання частини чистого прибутку (доходу) податковим боргом» від 24.01.17 р. № 1310/6/99-99-15-02-02-15 зазначила, що частина чистого прибутку (доходу), не сплачена до держбюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями в установлені терміни, не є податковим боргом у розумінні ПКУ. Такого висновку податківці дійшли у зв’язку з тим, що в ст.ст. 9 та 10 ПКУ, які визначають перелік податків та зборів, не зазначено такого платежу.
Отже, якщо унітарні держпідприємства несвоєчасно сплатять частину чистого прибутку, то до них не можуть застосувати штрафи за п. 126.1 ПКУ та пеню за п. 129.1 ПКУ.
Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Порядку розподілу бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції у 2017 році» від 08.02.17 р. № 83 затвердив Порядок розподілу бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції у 2017 році. Документом, зокрема, передбачено:
- право на отримання дотації фізосіб-підприємців, основною діяльністю яких є постачання сільськогосподарських товарів;
- розрахунок питомої ваги сільгосптоварів за сільгосппродукцією, яка належить до груп 1−24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України «Про Митний тариф України» від 05.04.01 р. № 2371-III;
- виплату бюджетної дотації щомісяця пропорційно до частки податку на додану вартість (далі − ПДВ), сплаченого до бюджету аграрієм за дотаційними видами діяльності в загальній сумі ПДВ.
Контрольовані операції та трансфертне ціноутворення
Державна фіскальна служба України в листі «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення» від 02.02.17 р. № 2376/7/99-99-15-02-01-17 наголосила, що 29 вересня 2017 року є граничною датою подання Звіту про контрольовані операції за 2016 рік. Вимоги оновленого з 01.01.17 р. пп. 39.4.2 ПКУ застосовують уже для звітності за 2016 рік. Відповідними змінами пролонговано дедлайн для подання Звіту про контрольовані операції з 1 травня до 1 жовтня року, що настає за звітним.
Контролери акцентують увагу на тому, що інформацію про контрольовані операції 2016 року зазначають у Звіті з урахуванням та відповідно до критеріїв, що діяли в тому році. Тобто слід використовувати норми пп. 39.2.1 ПКУ в редакції, що була чинною до 01.01.17 р.
Фінансові ринки
Національний банк України в листі «Про здійснення контролю за експортними операціями» від 07.02.17 р. № 40-0005/9793 зазначає, що починаючи з 3 січня 2017 р. банки не здійснюють контроль за дотриманням резидентами встановлених законодавством строків розрахунків за операціями з експорту послуг (окрім транспортних і страхових), прав інтелектуальної власності, авторських та суміжних прав (включаючи випадки незавершення розрахунків за названими експортними операціями). Раніше взяті банком на контроль такі операції підлягають зняттю з контролю. Це пов'язано зі скасуванням граничних термінів на зарахування валюти за надані послуги (окрім транспортних і страхових).
Національний банк України в листі «Про встановлення кінцевого бенефіціарного власника (контролера) клієнта» від 10.02.17 р. № 25-0008/10883 зазначив, що останнім часом особи, які бажають приховати свою причетність до бізнесу, активно використовують послуги так званого номінального сервісу (коли особа, якій юридично належать права голосу в юрособі, фактично виконує лише агентські функції). При цьому реальні власники юрособи з країни з офшорним статусом зберігають повну конфіденційність.
Крім того, НБУ пояснив банкам, які фактори можуть свідчити про номінального власника:
- особа, котра «проходить» за всіма документами (у т. ч. відповідними реєстрами) як кінцевий бенефіціарний власник, на папері контролює також багатьох інших юросіб з офшорних країн;
- клієнт зазначив, що бенефіціаром є певна фізособа з офшорної країни, однак публічні джерела інформації свідчать про інше;
- відповідно до отриманої від клієнта інформації встановлено, що кінцевим бенефіціарним власником (контролером) клієнта — юридичної особи є фізична особа. Водночас ця юридична особа — досить велике господарське товариство (підприємство) володіє промисловими потужностями, здійснює фінансові операції на значні суми, отримує чималі прибутки тощо. За результатами вивчення клієнта, з'ясовано, що особа, установлена як кінцевий бенефіціарний власник (контролер) клієнта, фактично не впливає на його господарську діяльність, а реальний вплив на діяльність підприємства здійснюється іншою особою, що публічно себе не проявляє як власник цього підприємства, проте отримує доходи від його господарської діяльності. Окрім того, слід урахувати, що такою фізичною особою, тобто реальним кінцевим бенефіціарним власником (контролером) зазначеної юридичної особи, може бути, наприклад, відомий громадський або політичний діяч.
Якщо банк не в змозі встановити реальних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) клієнта, він повинен розірвати з ним ділові відносини й відмовити в проведенні фіноперації.
Національний банк України постановою «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 13 грудня 2016 року № 410» від 22.02.17 р. № 13 продовжив пом’якшувати валютні обмеження. Зокрема, регулятор звільнив від обов’язкового продажу надходження в інвалюті від нерезидентів, якщо такі кошти надходять як грошове забезпечення (гарантійний внесок, застава, завдаток, депозит, гарантія) участі в аукціонах, торгах або тендерах, що проводяться резидентами.
Крім того, Нацбанк надав банкам змогу купувати для клієнтів іноземну валюту, не враховуючи до загальної суми наявного на рахунках резидента залишку валюти, який надійшов як грошове забезпечення від нерезидента для участі в торгах, тендерах або аукціонах.
Також постановою дозволено банкам купувати іноземну валюту для клієнтів, якщо сума залишку на рахунку клієнта не перевищує 100 тис. доларів США. Досі для купівлі іноземної валюти клієнт повинен був мати суму залишку на рахунку меншу, ніж 25 тис. доларів США (в еквіваленті).
Постанова набула чинності 23.02.17 року.
Інше
Кабінет Міністрів України (далі − КМУ) ухвалив постанову «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 4 червня 1998 р. № 802 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 25.01.17 р. № 41, виклавши в новій редакції Правила торгівлі дорогоцінними металами (крім банківських металів) і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням у сирому та обробленому вигляді і виробами з них, що належать суб’єктам господарювання на праві власності, затверджені постановою КМУ від 04.06.98 р. № 802.
Зміни спрямовані на спрощення правил здійснення окремих операцій у сфері торгівлі ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння. До того ж, змінено умови етикетування виробів.
Кабінет Міністрів України у зв’язку з дефіцитом антрацитового вугілля, викликаним «блокадою» непідконтрольних територій, ухвалив рішення про вжиття тимчасових надзвичайних заходів на ринку електроенергії. На теплових електростанціях, для яких антрацитове вугілля є основним у виробництві енергії, буде введено спеціальні заходи економії цієї сировини: вони переходять в енергоощадний режим роботи. Навантаження збільшиться на атомні станції і на теплові електростанції, що працюють на іншій групі вугілля. Про це повідомляється на єдиному веб-порталі органів виконавчої влади.
Водночас, інформують урядовці, буде зроблено все для того, аби мінімізувати будь-які негативні наслідки для українських громадян. «Віялові» відключення осель від електроенергії можливі в крайніх випадках, і про це населення заздалегідь проінформують.
Аудиторська палата України своїм рішенням «Про внесення змін до Положення про сертифікацію аудиторів» від 26.01.17 р. № 338/10 виклала в новій редакції Положення про сертифікацію аудиторів, затверджене рішенням АПУ від 31.05.07 р. № 178/6. Суттєвих змін у порядку отримання сертифіката аудитора не відбулося, зміни мають переважно косметичний характер.
Так, зокрема, передбачено, що перший етап кваліфікаційного іспиту проводять в АПУ, а здійснення адміністрування другого етапу кваліфікаційного іспиту покладено на Групу з адміністрування іспиту. До її складу призначають фізосіб, що діють на постійній основі, які не є пов'язаними особами з членами АПУ, працівниками Секретаріату АПУ та особами, що складають кваліфікаційний іспит. При цьому, якщо хтось із кандидатів має пов’язану особу з Групи адміністрування іспиту, то такий учасник Групи з адміністрування іспиту не може брати участі в роботі.
